іменем України
(заочне)
Справа №377/182/23
Провадження №2/377/113/23
04 травня 2023 року Славутицький міський суд Київської області у складі головуючої судді Бабич Н.С., за участю секретаря судового засідання Пскової А.І., за відсутності сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Славутичі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
14 березня 2023 року до суду надійшла позовна заява, в якій позивач, посилаючись на статті 104, 105, 110, 112 СК України, просила розірвати шлюб між нею, ОСОБА_3 , та ОСОБА_2 , зареєстрований 19 січня 2008 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Славутицького міського управління юстиції Київської області, актовий запис № 05.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що з 19 січня 2008 року сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі, під час якого ІНФОРМАЦІЯ_1 в них народився син ОСОБА_4 . Причиною звернення до суду з позовом про розірвання шлюбу стало те, що протягом спільного життя у позивача з відповідачем так і не склалися нормальні сімейні стосунки. Кожен з них має діаметрально протилежні погляди на шлюб і сім'ю, в них відсутні спільні інтереси, взаєморозуміння, між ними втрачені всі фізичні та духовні зв'язки. З 2020 року сторони проживають окремо, не ведуть спільне господарство, у кожного окремий бюджет, тому шлюб між ними існує формально. Подальше підтримання сімейних відносин суперечить інтересам позивача, яка категорично налаштована на розірвання шлюбу, тому просила не надавати строк для примирення. Спільний син сторін перебуває на вихованні та утриманні позивача. Також на підставі судового наказу Славутицького міського суду Київської області від 10 лютого 2023 року у справі №377/80/23, провадження №2-н/377/4/23, з відповідача на користь позивача на утримання сина стягнуто аліменти у розмірі частки усіх видів його заробітку (доходу) щомісяця. Після розірвання шлюбу син буде проживати з позивачем. Спірні питання щодо поділу майна на момент звернення до суду відсутні. Підстави, передбачені статтею 110 СК України, які б перешкоджали зверненню до суду з цим позовом, також відсутні.
Ухвалою судді від 31 березня 2023 року після виконання вимог, передбачених частиною шостою статті 187 ЦПК України, позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено судове засідання на 24 квітня 2023 року.
Ухвалою суду від 24 квітня 2023 року судове засідання було відкладено на 04 травня 2023 року на підставі частини 4 статті 223 ЦПК України.
Позивач у призначене судове засідання не прибула, про дату, часу і місце судового засідання повідомлена належним чином. У матеріалах справи знаходиться клопотання позивача, подане разом з позовною заявою, в якому вона просила розглядати справу за її відсутності, позовні вимоги підтримала, просила задовольнити, проти ухвалення судом заочного рішення не заперечувала.
Відповідач у судове засідання повторно не прибув, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, в порядку, передбаченому статтями 128-130 ЦПК України. Клопотання про відкладення розгляду справи до суду не направив. Заява про розгляд справи за його відсутності до суду не надійшла. Відзив на позовну заяву відповідач до суду не подав.
Відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України в разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. З огляду на викладене, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
За наявності умов, передбачених статтями 280-282 ЦПК України, відповідно до ухвали суду від 04 травня 2024 року, суд ухвалив заочне рішення у справі.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
З матеріалів справи судом встановлено, що згідно із свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим 19 січня 2008 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Славутицького міського управління юстиції Київської області, Україна, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 19 січня 2008 року зареєстрували шлюб у Відділі реєстрації актів цивільного стану Славутицького міського управління юстиції Київської області, про що 19 січня 2008 року складено відповідний актовий запис за №05. Після державної реєстрації шлюбу присвоєні прізвища: чоловіку - ОСОБА_6 , дружині - ОСОБА_6 (а.с.15).
ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народився син ОСОБА_4 , батьком якого є ОСОБА_2 , матір'ю - ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим 18 червня 2008 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Славутицького міського управління юстиції Київської області (а.с.16).
Як вбачається із змісту позовної заяви, підставою для розірвання шлюбу є те, що у позивача з відповідачем так і не склалися нормальні сімейні стосунки. Кожен з них має діаметрально протилежні погляди на шлюб і сім'ю, в них відсутні спільні інтереси, взаєморозуміння, між ними втрачені всі фізичні та духовні зв'язки. З 2020 року сторони проживають окремо, не ведуть спільне господарство, у кожного окремий бюджет, тому шлюб між ними існує формально. Подальше підтримання сімейних відносин суперечить інтересам позивача, яка категорично налаштована на розірвання шлюбу, тому просила не надавати строк для примирення.
Відповідно до положень статті 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Зі статті 5 Протоколу № 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 р., ратифікована Україною 17 липня 1997 р.) вбачається, що кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.
Згідно з частиною другою статті 18, статтею 51, частиною третьою статті 56, частиною першою статті 110 СК України дружина і чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань, при цьому способом захисту сімейних прав та інтересів, у тому числі є право на припинення шлюбних відносин шляхом пред'явлення до суду позову про розірвання шлюбу одним з подружжя.
Відповідно до частини другої статті 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Судом встановлено, що за час сімейного життя у сторін склалася обстановка, що виключає можливість спільного проживання. Примирення між подружжям та збереження сім'ї неможливе.
За таких обставин, суд дійшов до висновку, що сім'я розпалася остаточно, а шлюб існує формально, подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам позивача.
Враховуючи відсутність обставин, що перешкоджають розірванню шлюбу, передбачених частиною другою статті 110 СК України, суд вважає за необхідне позов про розірвання шлюбу задовольнити, оскільки позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що не суперечать закону та не порушують права інших осіб.
Як вбачається з позовної заяви, після розірвання шлюбу син сторін ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , залишається проживати разом з позивачем. На підставі судового наказу Славутицького міського суду Київської області від 10 лютого 2023 року у справі №377/80/23, провадження №2-н/377/4/23, з відповідача на користь позивача на утримання сина стягнуто аліменти у розмірі частки усіх видів його заробітку (доходу) щомісяця. Спірні питання щодо поділу майна на момент звернення до суду відсутні.
Відповідно до статті 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Позивач після розірвання шлюбу просила залишити їй прізвище ОСОБА_6 .
Тому суд приходить до висновку про необхідність залишення позивачу після розірвання шлюбу прізвища ОСОБА_6 .
Згідно з частиною 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Згідно з роздруківкою електронної квитанції АТ «ТАСКОМБАНК» №71921 від 13 березня 2023 року позивач за подання позовної заяви сплатила судовий збір в сумі 1073 гривні 60 копійок ( а.с.2). Вказана сума судового збору зарахована до спеціального фонду державного бюджету України ( а.с.1).
За таких обставин з відповідача на користь позивача за правилами частини 1 статті 141 ЦПК України підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1073 гривні 60 копійок.
На підставі викладеного, керуючись статтями 258, 263-265, 280-281 ЦПК України суд,
Позов задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , зареєстрований 19 січня 2008 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Славутицького міського управління юстиції Київської області, актовий запис №05.
Після розірвання шлюбу залишити прізвище позивачу ОСОБА_6 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1073 гривні 60 копійок.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;
відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Повне заочне рішення суду складено 04 травня 2023 року.
Суддя Н. С. Бабич