Справа № 372/2868/21
Провадження 1-кп-57/23
ухвала
12 квітня 2023 року Обухівський районний суд Київської області в складі колегії суддів:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
при секретарі ОСОБА_4 ,
за участю прокурора ОСОБА_5 ,
захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_11 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 за обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 122, ч. 2 ст. 127, ч.ч. 3, 4, 5 ст. 27, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 27, ч 3 ст. 209 КК України,
На розгляді в суді перебуває вказаний обвинувальний акт.
03.04.2023 року за вх. № 7708/23 до суду надійшло клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою під час судового розгляду відносно обвинуваченого ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 122, ч. 2 ст. 127, ч.ч. 3, 4, 5 ст. 27, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 27, ч 3 ст. 209 КК України, яке обґрунтоване наявністю ризиків, передбачених п.п. 1, 4 ч. ст. 177 КПК України, які полягають в тому, що обвинувачений ОСОБА_11 , може переховуватись від суду та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Зокрема ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України підтверджується тим, що він може ухилятися від суду оскільки злочини, які йому інкримінуються, є тяжкими та особливо тяжкими і передбачають покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років і будучи обізнаним про покарання, що йому загрожує за інкриміновані злочини для уникнення покарання він може переховуватись від суду, крім того обвинувачений ОСОБА_11 неодноразово допускав неявки в судові засідання, судом на нього накладалось грошове стягнення, а також він оголошувався у розшук. Ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, підтверджується тим, що сторона захисту, зокрема і обвинувачений ОСОБА_12 затягують судовий розгляд шляхом неприбуття за викликом в судові засідання, неповідомлення про причини неприбуття, тобто перешкоджають кримінальному провадженню іншим чином. Застосування до обвинуваченого ОСОБА_11 більш м'яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою не можливе, оскільки не можливо запобігти ризикам передбаченим п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.
В судовому засідання прокурор ОСОБА_5 , клопотання підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити, посилаючись на обставини викладені в клопотання та застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_11 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на два місяці, оскільки наявні ризики, передбачені п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_11 - ОСОБА_6 проти клопотання прокурора заперечив в повному обсязі та просив відмовити в його задоволення, посилаючись на його необґрунтованість, пояснив, що його підзахисний не має на меті ухилятися від суду, оскільки навіть при наявності в нього обставин, через які він не має змоги прибити в судове засідання, він вживає заходів для участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів (через мережу EasyCon). Також подав письмові заперечення щодо клопотання прокурора.
Обвинувачений ОСОБА_11 в судовому засіданні проти клопотання прокурора заперечив, підтримав думку свого захисника в повному обсязі. Просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора в повному обсязі.
Захисник ОСОБА_7 , ОСОБА_8 підтримали думку захисника ОСОБА_6 , просили відмовити в задоволенні клопотання прокурора в повному обсязі.
Обвинувачені ОСОБА_9 , ОСОБА_10 підтримали думку захисників.
Потерпілій в судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив. Заяв, клопотань суду не подав.
Вирішуючи клопотання прокурора про обрання обвинуваченому ОСОБА_11 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд приймає до уваги наступне.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Вважаю, що під час розгляду клопотання в повному обсязі виконано вимоги статей 177, 178, 194 КПК України, доведено наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час розгляду клопотання доведено наявність ризиків, передбачених у п. п. 1, 4 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме:
Ризик передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України підтверджується тим, що обвинувачений ОСОБА_13 може ухилятися від суду оскільки злочини, які йому інкримінується, є тяжкими та особливо тяжкими і передбачають покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років. Будучи обізнаним про покарання, що йому загрожує за інкриміновані, злочини для уникнення покарання ОСОБА_13 може переховуватися від суду.
Крім того, відповідно до вимог пункту 1 ч. 7 ст. 42 КПК України обвинувачений зобов'язаний прибути за викликом до суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це.
Після отримання судом обвинувального акту та призначення підготовче то судового засідання ОСОБА_13 не з'явився до суду та не повідомив суду про причину неявки, у зв'язку із чим судом було постановлено ухвалу про накладення на нього грошового стягнення. Однак, будь-яких висновків обвинувачений не зробив.
В подальшому, ОСОБА_13 , будучи особою призовного віку, безперешкодно перетнув державний кордон України, що свідчить про наявність зв'язків серед співробітників правоохоронних органів та службових осіб інших державних органів. Зазначене підтверджує можливість ОСОБА_14 безперешкодно переховуватися, користуючись допомогою цих посадових осіб.
Разом з цим, ОСОБА_13 може змінити місце свого проживання шляхом виїзду за кордон чи на тимчасово непідконтрольну територію України, оскільки має закордонний паспорт.
Більш того, ОСОБА_13 в період з 09.12.2022 по 27.02.2023 переховувався від суду та перебував у розшуку. При цьому, ОСОБА_15 було достовірно відомо про факт оголошення розшуку, оскільки під час судового засідання 09.12.2022 був присутній його захисник ОСОБА_6 . Незважаючи на це, протягом майже 3 місяців ОСОБА_13 до суду не з'являвся, а його розшук здійснювався співробітниками Обухівського РУП ГУНП в Київській області в рамках ОРС «Розшук» № 16/01/383-2022.
Таким чином, існує обґрунтований ризик, що без застосування запобіжного заходу ОСОБА_13 буде переховуватися від суду.
Ризик передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України підтверджується тим, що сторона захисту, зокрема і обвинувачений ОСОБА_13 , затягують судовий розгляд шляхом неприбуття за викликом у судові засідання, неповідомлення про причини неприбуття (про що детально описано в даному клопотанні), тобто перешкоджають кримінальному провадженню іншим чином.
Відповідно до змісту ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Висновки прокурора щодо наявності таких обставин, виходячи з положень ст. 178 КПК України, мають бути належно обґрунтовані, зроблені за результатами сукупного аналізу характеру злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців, стану здоров'я, матеріального стану).
При цьому слід мати на увазі, що обмеження розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою лише переліком законодавчих (стандартних) підстав для його застосування без встановлення їх наявності та обґрунтованості до конкретної особи є порушенням вимог п. 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (Рішення Європейського суду з прав людини «Харченко проти України», «Белевитський проти Росії»).
В обґрунтування обрання найсуворішого запобіжного заходу прокурор послався лише на стандартне посилання про можливість ухилення обвинуваченого ОСОБА_11 від суду та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, що є явно недостатнім і не вказує на доведеність обставин, передбачених ст.178 КПК України. При цьому з матеріалів справи вбачається, що обвинувачений ОСОБА_11 , хоч і допускав неявки в судові засіданні, однак в подальшому почав вживати і на даний час вживає заходи для участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів (через мережу EasyCon) у разі неможливості прибути в судове засіданні.
Прокурор ні в клопотанні, ні в судовому засіданні не посилались на те, що обвинуваченим вчинялись дії відносно переховування від суду, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, оскільки обвинувачений ОСОБА_11 повідомляв суду про своє місце знаходження, зокрема і відомості про його перебування за межами України, однак в подальшому він повертався на територію України та приймав участь в судових засіданнях, Будь-яких доказів на підтвердження вчинення обвинуваченим ОСОБА_11 дій спрямованих на перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, судді не подавалось.
Вважаю, що заявлені у клопотанні прокурора ризики, хоча й існують, проте вони мають не такий ступінь небезпеки, якому може запобігти лише винятково найсуворіший запобіжний захід. Про вказане свідчать ті обставини, що згідно наданих під час розгляду справи доказів обвинувачений ОСОБА_11 має зареєстроване місце проживання в м. Київ. Посилання ж на те, що він перешкоджатиме кримінальному провадженню іншим чином, жодним чином не конкретизовані та не обґрунтовані.
Однак, жодних підстав вважати, що зазначеним вище ризикам може запобігти лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з поданих судді матеріалів не вбачається.
В контексті практики Європейського суду з прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (рішення ЄСПЛ у справі «Панченко проти Росії»). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (рішення ЄСПЛ у справі «Бекчиєв проти Молдови»).
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Таким чином, враховуючи дані, що характеризують особу обвинуваченого, ступінь ризиків, які існують у кримінальному провадженні та недоведеність прокурором, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не здатний запобігти вказаним ризикам, вважаю можливим відмовити в застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосувати щодо обвинуваченого більш м'який запобіжний захід, а саме особисте зобов'язання з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Такий запобіжний захід є співмірним з існуючими ризиками, відповідає особі обвинуваченого та тяжкості пред'явленої підозри, може забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків та унеможливить вчинення нових злочинів.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжних заходів є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання виникнення ризиків, передбачених у цій статті.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжних заходів є наявність обґрунтованої підозри особи у вчиненні злочину, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Враховуючи фактичні обставини кримінального провадження, є ряд обставин, які дають підстави об'єктивно вважати, що в даному випадку наявні ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема ризики, передбачені п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Ризик передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України підтверджується тим, що обвинувачений ОСОБА_13 може ухилятися від суду оскільки злочини, які йому інкримінується, є тяжкими та особливо тяжкими і передбачають покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років. Будучи обізнаним про покарання, що йому загрожує за інкриміновані, злочини для уникнення покарання ОСОБА_13 може переховуватися від суду.
Ризик втечі має оцінюватись у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (позиція Європейського Суду з прав людини у справі «Бекчиєв проти Молдови»).
Водночас, відповідно до п. 36 Рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 року у справі «Москаленко проти України», Європейський суд зазначив, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.
Ризик передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України підтверджується тим, що сторона захисту, зокрема і обвинувачений ОСОБА_13 , затягують судовий розгляд шляхом неприбуття за викликом у судові засідання, неповідомлення про причини неприбуття (про що детально описано в даному клопотанні), тобто перешкоджають кримінальному провадженню іншим чином.
Так, з точки зору ч. 2 ст. 177 КПК України, в якій визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, визначальними пунктами ст. 184 КПК України будуть п. 3,5,6,7 ч. 1 ст. 184 КПК України. Тобто, саме виклад обставин, які дають змогу обґрунтовано підозрювати особу у скоєнні злочину, та зробити висновок про наявність ризиків, обґрунтування неможливості запобігти ризикам при застосуванні більш м'яких запобіжних заходів та обґрунтування обов'язків.
Вважається, що застосування запобіжних заходів вже можливо при наявності ризиків. Ризик же в свою чергу це не визначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для досудового слідства подій, визначених у ч. 1 ст. 177 КПК України. Вищевикладені обставини також дають підстави вважати, що застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання дасть можливість запобігти ризикам, зазначеним у клопотанні прокурора.
Враховуючи тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, даних про його особу, а саме те, він раніше не судимий, зважаючи на необхідність виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, запобігти спробам переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також зважаючи на доведеність прокурором наявності всіх обставин, передбачених ст. 194 ч. 1 КПК України, вважаю за необхідне застосувати відносно підозрюваного найбільш м'який запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, поклавши на нього обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Такий запобіжний захід є співмірним з існуючими ризиками, відповідає особі обвинуваченого та тяжкості пред'явленої підозри, може забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків та унеможливить вчинення нових злочинів.
Керуючись ст. ст. 42, 177-179, 182-184, 193, 194, 196, 202, 309 КПК України, суд -
Клопотання прокурора задовольнити частково.
Відмовити у застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця міста Симферополь Автономної Республіки Крим.
Застосувати до ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця міста Симферополь Автономної Республіки Крим, підозрюваного у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 122, ч. 2 ст. 127, ч.ч. 3, 4, 5 ст. 27, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 27, ч 3 ст. 209 Кримінального кодексу України запобіжний захід у вигляді вигляді особистого зобов'язання.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_11 на строк два місяці обов'язки, передбачені пунктами 1, 2, 3, 4 частини 5 статті 194 Кримінального процесуального кодексу України, а саме:
- прибувати до суду за викликом у визначений час, місце, залежно від стадії кримінального провадження;
- не відлучатися із міста Київ без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання, місця роботи;
- уникати спілкування із потерпілим, свідками у вказаному кримінальному провадженні, а також з особами, які брали участь в якості понятих під час проведення слідчих, процесуальних дій.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_11 , що в разі не виконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід і накладено грошове стягнення.
Термін дії обов'язків, покладених судом, визначити на строк дії ухвали - до 12 червня 2023 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Суддя ОСОБА_2
Суддя ОСОБА_3