Справа № 165/237/20
Провадження № 1-кп/165/40/23
03 травня 2023 року м. Нововолинськ
Нововолинський міський суд Волинської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Нововолинську матеріали кримінального провадження за № 12019030050001211 від 01.11.2019 про обвинувачення ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Нововолинська, Волинської області, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий, -
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, -
ОСОБА_6 01 листопада 2019 року, близько 06 год. 30 хв., перебуваючи в приміщенні АЗС № 0310 ПП “АМІК України”, що за адресою: м. Нововолинськ, вул. Луцька, 28А, діючи з прямим умислом, керуючись корисливим мотивом та метою незаконного заволодіння чужим майном, висловлюючи оператору АЗС ОСОБА_7 погрози застосування фізичного насильства, відкрито викрав пляшку віскі марки “Jack Daniel's” об'ємом 0,5 л, вартістю 454,98грн., чим спричинив ПП “АМІК України” майнову шкоду на суму 454,98грн.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України не визнав, суду показав, що 1 листопада 2019 року близько 06 год. 30 хв. він приїхав на АЗС «Амік» в м. Нововолинську та хотів придбати алкогольні напої, однак оператор АЗС йому відмовив продати алкоголь, мотивуючи це нічною порою доби. Тому він почав на нього кричати, в тому числі і в нецензурній формі. Після цього він взяв пляшку віскі з прилавку, поставив її на столі біля каси оператора, а також пляшку напою «Кока-кола», вийняв гроші з кишені та кинув їх оператору, після чого залишив приміщення АЗС. Вказав, що при проведенні розрахунку на касі, вийняв гроші не з тої кишені, а тому не знав, що грошей не вистачає. Коли він виходив з приміщення АЗС «Амік» він не чув, що йому вслід кричав оператор АЗС, що грошей не вистачає. Наступного дня, після того як до нього приїхали працівники поліції по даній події, його дружина з братом привезли на АЗС частину грошей, яких не вистачало. Пояснив, що він дійсно в нецензурній формі висловлювався до оператора АЗС, однак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України він не вчиняв.
Однак, незважаючи на такі показання обвинуваченого ОСОБА_6 його винуватість у вчиненні відкритого викрадення чужого майна (грабіж), поєднаного з погрозою застосування насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого доведена рядом перевірених і досліджених в судовому засіданні доказів.
Представник потерпілого ПП «Амік-Україна» ОСОБА_8 суду показав, що він працює менеджером на АЗС ПП «Амік» в м. Нововолинську. Потерпілий ОСОБА_7 його підлеглий. ОСОБА_7 йому повідомив, що 01.11.2019р. між 06:00 год. і 07:00год. на АЗС заїхали хлопці і забрали віскі та кока-колу, повністю не розплатилися за ці товари. Коли він подивився відеозапис з камер відеоспостереження то побачив, як чоловік, зовні схожий на обвинуваченого ОСОБА_6 , розмовляв з оператором АЗС ОСОБА_7 , після чого забрав пляшку віскі і пляшку кока-коли, кинув на касу оператору певну суму коштів і пішов з приміщення АЗС, після чого сів в автомобіль і поїхав. Оператор йому повідомив, що обвинувачений ОСОБА_6 залиши грошові кошти в сумі близько 30грн. І це не була повна суму, яку ОСОБА_6 мав заплатити за куплений товар. Після перегляду відеозаписів із камер спостереження він про дану подію повідомив працівників поліції.
Потерпілий ОСОБА_7 суду показав, що 01.11.2019р. близько 06:30год. на АЗС ПП «Амік-Україна», де він працював оператором, приїхав обвинувачений ОСОБА_6 , який з вигляду перебував в стані алкогольного сп'яніння і ще один чоловік і попросили його продати їм горілку. Він повідомив, що до 08:00год. він цього зробити не може, оскільки діє заборона на продаж алкоголю в нічний час. Тоді ОСОБА_6 почав в його адресу на підвищених тонах нецензурно висловлюватися та погрожувати, що якщо він не продасть ОСОБА_6 спиртного то він йому завдасть тілесні ушкодження. Після того як він обвинуваченому ОСОБА_6 відмовив, інша особа взяла в холодильнику пляшку кока-коли, а обвинувачений ОСОБА_6 на прилавку біля каси пляшку віскі, кинув йому на касу близько 30-32грн., купюрами 20грн., 10грн і 2грн. чи 1 грн., і пішов до виходу. Тоді він, ОСОБА_7 , побачивши, що грошей не вистачає, крикнув до обвинуваченого ОСОБА_6 вслід, що грошей замало, на що він йому відповів, що «достатньо» і покинув приміщення АЗС з даним товаром. Пляшку кока-коли він через касу «провів», а пляшку віскі ні, оскільки не вистачило коштів. На даний час претензій до обвинуваченого не має. Просив суд останнього суворо не карати.
Крім показань представника потерпілого ОСОБА_8 та потерпілого ОСОБА_7 вина обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України також підтверджується матеріалами кримінального провадження, дослідженими в судовому засіданні.
Витягом з ЄРДР від 01.11.2019 року, з якого вбачається, що було внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 186 КК України, а саме, що 01.11.2019 року ОСОБА_6 перебуваючи за адресою м. Нововолинськ, вул. Луцька 28 А на АЗС «Амік-Україна» умисно, відкрито, з погрозою застосування насильства до оператора ОСОБА_7 викрав пляшку алкогольного напою марки «Джек Деніалс» вартістю 470грн., чим спричинив АЗС «Амік-Україна» майнову шкоду (т.2. а.м.п. 210).
Відношенням ПП «Амік-Україна», з якого вбачається, що ПП «Амік-Україна» повідомило поліцію про те, що 01.11.2019р. на АЗС ПП «Амік-Україна» за адресою м. Нововолинськ, вул. Луцька 28 А двоє невідомих осіб близько 06:30, погрожуючи фізичною розправою оператору АЗС ОСОБА_7 , взяли з полички віскі марки «Джек Деніалс» вартістю 470грн. і не розрахувалися за неї. Після чого сіли в автомобіль марки «Ауді» сірого кольору номер НОМЕР_1 та поїхали в невідомому напрямку (т. 2 а.м.п. 214).
Фіскальним чеком на суму 23.59грн., з якого вбачається, що обвинувачений ОСОБА_6 розрахувався 01.11.2019р. об 06:41 год. на АЗС ПП «Амік-Україна» за напій кока-кола (т. 2 а.м.п. 215).
Звіряльною відомістю від 01.11.2019р. АЗС ПП «Амік-Україна» та накладною з яких вбачається, що вартість алкогольного напою віскі марки «Джек Деніалс» на АЗС ПП «Амік-Україна» станом на 01.11.2019р. становила 570грн. (т.2 а.м.п. 216-217).
Протоколом огляду від 01.11.2019р., з якого вбачається, що було оглянуто приміщення АЗС ПП «Амік-Україна» за адресою м. Нововолинськ, вул. Луцька 28 А, де представник АЗС ПП «Амік-Україна» добровільно видав працівникам поліції оптичний диск із записом з камер відеоспостереження від 01.11.2019р. (т. 2 а.м.п. 222).
Протоколом огляду предмету від 02 листопада 2019 року з якого вбачається, що при перегляді файлу «МР4 Video File» під назвою А1_201091101063001_001 розміром 32.1 МБ, який було надано АЗС ПП «Амік-Україна» та з перегляду в судовому засіданні даного відеозапису вбачається, що о 06:29:32 год. 01.11.2019р. відображено АЗС ПП «Амік-Україна», а саме каса та торговий ряд. Ліворуч в полі зору камери відеоспостереження розміщено вікно, крізь яке видно, як до АЗС під'їжджає легковий автомобіль, сірого кольору та зупиняється біля входу до АЗС, з якого відразу виходить особа чоловічої статі, середньої тіло будови, одягнена в темні штани та темну кофту з сірими вставками (в подальшому Особа 1, якою є обвинувачений ОСОБА_6 ) та заходить до приміщення АЗС і підходить до прилавку з касою за яким сидить оператор. В цей момент до приміщення АЗС заходить інша особа чоловічої статі, одягнена в одяг чорного кольору (в подальшому Особа 2). Особа 1 та Особа 2 підходять до прилавку та Особа 1 спілкується з Оператором. На позначці часу 00:37:35 Особа 1 звертається до Оператора з проханням, аби останній дав пляшку коньяку, на що він відмовився. Після цього між ними продовжується діалог, який супроводжується нецензурною лайкою.
На позначці часу 00:41:42 Особа 1 висловлює словесну погрозу фізичною розправою Оператору, яка також супроводжується нецензурною лайкою. На позначці часу 00:42:58 Особа 1 проходить праворуч від поля зору камери відеоспостереження та повертається, тримаючи в руках одну пляшку віскі «Джек Деніалс» об'ємом 0,5 л, яку ставить на прилавок. Особа 2 в цей час проходить до торгового ряду АЗС та повертається, тримаючи в руках пляшку газованого напою «Кока-Кола», який також ставить на прилавок.
На позначці часу 00:44:07 Оператор «пробиває» газований напій та, порахувавши суму говорить - «490 гривень», після чого Особа 1 дістає з кишені кофти грошові кошти, відраховує та кидає на прилавок, бере віскі та газований напій та виходить з АЗС. Оператор рахує отримані кошти та кричить у бокове віконце «Щось мало дав!», на що чути відповідь - Особа 1 - «Нормально». Особа 1 та Особа 2 від'їжджають на автомобілі (т. 2 а.м. п. 224).
Постановою про визнання предметів речовим доказом та приєднання їх до матеріалів кримінального провадження від 02 листопада 2019 року, з якого вбачається, що оптичний «DVD-R» диск із відеозаписами камер відео спостереження АЗС ПП «Амік-Україна» визнано речовим доказом та приєднано до матеріалів кримінального провадження (т. 2 а.с. 225-226).
Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 01 листопада 2019 року, з якого вбачається, що потерпілий ОСОБА_7 серед пред'явлених йому для впізнання осіб впізнав під номером «1» обвинуваченого ОСОБА_6 , вказавши, що саме ОСОБА_6 01.11.2019р. відкрито викрав алкогольний напій віскі марки «Джек Деніалс» з АЗС ПП «Амік-Україна», що знаходиться за адресою м. Нововолинськ, вул. Луцька 28 А (т.2. а.м.п. 227-229).
Листом Територіального сервісного центру 0744 ТСЦ МВС у Волинській області, з якого вбачається, що транспортний засіб Ауді А6, державний номерний знак НОМЕР_1 зареєстровано за обвинуваченим ОСОБА_6 (т. 3 а.м.п. 41-42).
Висновком судової товарознавчої експертизи № 755 від 17.12.2019р., з якого вбачається, що ринкова вартість однієї пляшки віск марки «Jack Daniel's» ємністю 0,5 л станом на 01.11.2019р. могла складати 454,98грн. Ринкова вартість однієї пляшки напою марки «Coca-Cola» ємністю 1,5 л станом на 01.11.2019р. могла складати 20,30 грн. (т. 2 а.м.п. 247-252).
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 заперечував свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, вказавши, що даного кримінального правопорушення він не вчиняв, він не знав, яку саме суму коштів він кинув оператору АЗС та не чув, що оператор АЗС кричав йому услід, що грошей замало, також вказав, що він не погрожував потерпілому ОСОБА_7 . Однак, такі доводи обвинуваченого ОСОБА_6 спростовуються показаннями потерпілого ОСОБА_7 , який вказав, що саме ОСОБА_6 відкрито, з погрозою застосування щодо нього насильства, заволодів алкогольним напоєм віскі марки «Джек Деніалс» на АЗС ПП «Амік-Україна», що знаходиться за адресою м. Нововолинськ, вул. Луцька 28 А, протоколом огляду предмету від 02 листопада 2019 року з якого вбачається, що при перегляді файлу «МР4 Video File» під назвою А1_201091101063001_001 розміром 32.1 МБ, який було надано АЗС ПП «Амік-Україна» та з перегляду в судовому засіданні даного відеозапису вбачається, що обвинувачений ОСОБА_6 відкрито, з погрозою застосування щодо потерпілого ОСОБА_7 насильства, заволодів алкогольним напоєм віскі марки «Джек Деніалс» на АЗС ПП «Амік-Україна», протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками з якого вбачається, що потерпілий ОСОБА_7 серед пред'явлених йому для впізнання осіб впізнав під номером «1» обвинуваченого ОСОБА_6 , вказавши, що саме ОСОБА_6 01.11.2019р. відкрито викрав алкогольний напій віскі марки «Джек Деніалс» з АЗС ПП «Амік-Україна».
Посилання обвинуваченого ОСОБА_6 , що він не знав, яку суму коштів він передавав потерпілому ОСОБА_7 та не чув, як потерпілий ОСОБА_7 кричав йому вслід, що коштів замало спростовується показаннями потерпілого ОСОБА_7 , який суду пояснив, що він кричав вслід обвинуваченому ОСОБА_6 , що коштів, переданих обвинуваченим ОСОБА_6 було замало, а обвинувачений йому крикнув, що коштів достатньо, а також відеозаписом з камер відеоспостереження АЗС ПП «Амік-Україна, з якого вбачається, що потерпілий ОСОБА_7 кричав вслід обвинуваченому ОСОБА_6 у бокове віконце АЗС, що «коштів замало», на що обвинувачений ОСОБА_6 йому крикнув, що «нормально».
Разом з тим, органом досудового розслідування обвинувачений ОСОБА_6 також обвинувачується в тому, що він 25 вересня 2019 року близько 04 год. 30 хв., діючи умисно, керуючись метою заволодіння чужим майном та з корисливих мотивів, за попередньою змовою в групі з особами, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, всупереч волі власника та користувача житла, шляхом проникнення через вікно частиною співучасників злочину та відкриття ними вхідних дверей до квартири іншим співучасникам, проникли в приміщення квартири за адресою: АДРЕСА_2 , де в той момент знаходились ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .
В подальшому, ОСОБА_11 , знаходячись у вказаній квартирі, в різкій формі висловив вимогу ОСОБА_10 та ОСОБА_9 надати для нього та невстановлених осіб гроші, при цьому супроводжуючи свою вимогу словесними погрозами застосуванням відносно ОСОБА_9 фізичного насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілої, діючи з єдиним спільним умислом, відкрито викрали зі столу грошові кошти в сумі 2600 гривень, чим спричинили потерпілій ОСОБА_9 майнову шкоду на вказану суму.
Умисні дії ОСОБА_6 , які виразилися у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), поєднані з погрозою застосування насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчиненими за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням у житло, досудовим слідством кваліфіковано за ч. 3 ст. 186 КК України.
Крім того, ОСОБА_6 органом досудового розслідування обвинувачується в тому, що він 26 вересня 2019 року близько 04 год. 20 хв., діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою вимагання грошових коштів у потерпілого ОСОБА_4 , повторно, знаходячись в торговому залі ТзОВ “ОККО-Рітейл” АЗС № PH 44, що по вулиці Чехова, 2, в місті Нововолинську Волинської області, із застосуванням фізичної сили, наніс потерпілому один удар в область голови, після чого в рішучій формі, з підстав, не передбачених чинним законодавством, висловив ОСОБА_4 незаконну вимогу щодо передачі іншій особі, а саме касиру вищевказаного АЗС ОСОБА_12 грошових коштів в сумі 100 польських злотих, що згідно курсу НБУ станом на 26 вересня 2019 року становить 603 грн. 20 коп., а ОСОБА_4 побоюючись подальшого застосування відносно нього фізичного насильства виконав незаконні вимоги ОСОБА_6 та залишив вищевказані грошові кошти у визначеному місці.
Умисні дії ОСОБА_6 , які виразилися у вимозі передачі чужого майна (вимагання), з погрозою насильства над потерпілим, вчиненими повторно, досудовим слідством кваліфіковано за ч. 2 ст. 189 КК України.
В обґрунтування винуватості ОСОБА_6 у вчиненні відкритого викрадення чужого майна (грабіж), поєднаного з погрозою застосування насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з проникненням у житло, сторона обвинувачення покликається на показання свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 потерпілої ОСОБА_9 , свідка ОСОБА_10 .
Свідок ОСОБА_13 суду показав, що його запросили в якості понятого в квартиру за адресоюм: АДРЕСА_3 . Квартира була на першому поверсі. У квартирі крім працівників поліції також були власник квартири та ще дві жінки, одна з яких була ОСОБА_9 , які пояснювали, що до них в квартиру через вікно проникли невідомі особи. Чи вказували дані особи що у них щось в квартирі зникло, він не пам'ятає.
Свідок ОСОБА_14 суду показав, що він працює експертом-криміналістом і 25.09.2019р. залучався до проведення огляду місця події за адресою: АДРЕСА_3 . В квартирі на момент огляду було двоє дівчат, обстановка в квартирі була порушена, було все перевернуто. Дівчата вказували, що до них через вікно проникли невідомі особи.
Свідок ОСОБА_15 суду показав, що в квартирі, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_2 відбувся якийсь конфлікт, а саме серед ночі він почув крик дівчат, які кричали, що до них хтось «ломиться» у вікно. Почувши шум, він вийшов на коридор, оскільки його квартира знаходиться на першому поверсі навпроти і запитав дівчат що сталося і чи викликали вони поліцію, вони відповіли, що так. Окрім тих двох дівчат він в квартирі більше нікого не бачив. Він теж викликав поліцію. Наряд приїхав десь через 20 хв. Наступного дня у цю квартиру прибули слідчий, експерт і вони здійснювали оформлення даної події. Також присутніми були ОСОБА_9 і інша дівчина, а також працівники поліції.
Крім того, в обґрунтування винуватості ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України сторона обвинувачення покликається на письмові докази, досліджені в судовому засіданні, зокрема:
витяг з ЄРДР від 01.11.2019 року, з якого вбачається, що було внесено до ЄРДР відомості про вчинення кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 186 КК України, а саме, що 25.09.2019 року ОСОБА_6 умисно, за попередньою змовою в групі з невстановленими особами всупереч волі власника та користувача житла, шляхом проникнення через вікно частиною співучасників злочину та відкриття ними вхідних дверей до квартири іншим співучасникам, проникли в приміщення квартири за адресою: АДРЕСА_2 де в той момент знаходилися ОСОБА_9 та ОСОБА_10 . В подальшому ОСОБА_16 , знаходячись у вказаній квартирі в різкій формі висловив вимогу ОСОБА_10 та ОСОБА_9 надати для нього та невстановлених осіб гроші, при цьому супроводжуючи це словесними погрозами застосування відносно ОСОБА_9 фізичного насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілої, діючи з єдиним умислом, відкрито викрали зі столу грошові кошти в сумі 2600грн., чим завдали потерпілій ОСОБА_9 майнову шкоду на зазначену суму (т. 2 а.с. 150-151, т. 3 а.м.п. 60-62).
протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 25.09.2019р. з якого вбачається, що до Нововолинського ВП ГУНП звернулася потерпіла ОСОБА_9 та повідомила, що 25.09.2019р. близько 04:30год. візуально знайомі особи проникли через вікно та вхідні двері в квартиру АДРЕСА_4 , де відкрито заволоділи грошовими коштами на суму 2600грн. (т. 3 а.м.п. 9);
протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 07 листопада 2019 року, з якого вбачається, що потерпіла ОСОБА_9 серед пред'явлених їй для впізнання на фотознімках осіб впізнала під номером 10 обвинуваченого ОСОБА_6 , як особу, яка проникла в її житло (т. 3 а.м.п. 15-26).
висновок судової трасологічної експертизи № 423 від 23.11.2019р., з якого вбачається, що одинадцять слідів пальців рук, виявлені та відкопійовані на відрізки липкої стрічки, вилучені під час проведення огляду місця події 25.09.2019р. за адресою: АДРЕСА_2 придатні для ідентифікації за ними особи (осіб), тринадцять слідів пальців рук, виявлені та відкопійовані на відрізки липкої стрічки, вилучені під час проведення огляду місця події 25.09.2019р. за адресою: АДРЕСА_2 не придатні для ідентифікації за ними особи (осіб) (т. 3 а.м.п. 30-39).
протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 07 листопада 2019 року, з якого вбачається, що свідок ОСОБА_10 серед пред'явлених їй для впізнання на фотознімках осіб впізнала під номером 10 обвинуваченого ОСОБА_6 на прізвисько « ОСОБА_17 », як особу, яка в групі зі іншими особами проникла у квартиру за місцем проживання потерпілої ОСОБА_9 (т. 3 а.м.п. 43-53).
В обґрунтування винуватості ОСОБА_6 у вчиненні вимоги передачі чужого майна (вимагання), з погрозою насильства над потерпілим ОСОБА_4 , вчиненими повторно сторона обвинувачення покликається на показання свідка ОСОБА_12 та потерпілого ОСОБА_4 .
Свідок ОСОБА_12 суду показала, що вона працює оператором у ТзОВ “ОККО-Рітейл” на АЗС № PH 44, що по вулиці Чехова, 2, в місті Нововолинську Волинської області. 25 вересня 2019 року близько 03-04 год. Була ситуація, коли з нею за куплений товар розрахувалися не гривнями, а злотими Республіки Польща, у зв'язку з чим вона пізніше змушена була заплатити за товар сама гривнями. В той момент будь-яких конфліктів на АЗС ні між ким не було. На АЗС дійсно був обвинувачений ОСОБА_6 , однак за придбані товари грошовими коштами в польських злотих розрахувався інший чоловік, а не ОСОБА_6 . Вона продала коньяк, який оплатила інша особа, а забрав коньяк ОСОБА_6 . Чи хтось комусь наносив тілесні ушкодження в той час вона не бачила. Грошей в сумі 100 злотих Республіки Польща їй вистачило, щоб пізніше їх обміняти на гривні і внести гроші в касу в гривнях.
Крім того, в обґрунтування винуватості ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України сторона обвинувачення покликається на письмові докази, досліджені в судовому засіданні, зокрема:
витяг з ЄРДР від 26.09.2019 року, з якого вбачається, що було внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 186 КК України, а саме, що 26.09.2019 року близько 04год. у м. Нововолинську невідома особа чоловічої статі, перебуваючи на території АЗС «Окко», розташованої по вул. Чехова, 2 з метою заволодіння чужим майном, застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого і яке виразилося у нанесення удару кулаком в обличчя потерпілому ОСОБА_4 відкрито заволоділа його грішми в сумі 100 злотих Республіки Польща, спричинивши потерпілому майнову шкоду (т. 2 а.м.п. 164).
протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 26.09.2019р. з якого вбачається, що до Нововолинського ВП ГУНП звернувся ОСОБА_4 та повідомив, що 26.09.2019р. близько 04:00год. на території автозаправки «Окко» в м. Нововолинську невідома особа викрала гроші в сумі 100 злотих (т. 3 а.м.п. 168);
протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 26 листопада 2019 року, з якого вбачається, що потерпілий ОСОБА_4 серед пред'явлених йому для впізнання на фотознімках осіб впізнав під номером 4 обвинуваченого ОСОБА_6 , як особу, з якою він 26.09.2019р. близько 04:00год. розмовляв в приміщенні АЗС «Окко» та після розмови з останнім залишив на прилавку гроші в сумі 100 злотих Республіки Польща, але чи це була сааме ця особа він не впевнений (т. 3 а.м.п. 169-170).
протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 25 листопада 2019 року, з якого вбачається, що потерпілий ОСОБА_4 серед пред'явлених йому для впізнання на фотознімках осіб впізнав під номером 2 обвинуваченого ОСОБА_6 , як особу, яка 26.09.2019р. в нічну пору часу відкрито викрала в приміщенні АЗС в м. Нововолинську грошові кошти в сумі 100 польських злотих причому, нанісши один удар рукою по обличчю потерпілого (т. 3 а.м.п. 170-174).
протокол огляду речових доказів від 16 грудня 2019 року з якого вбачається, що було оглянуто оптичний диск, який знаходиться в паперовому саморобному конверті зеленого кольору, що обмотаний липкою стрічкою для герметичного упакування. При відкритті вказаного конверту встановлено наявність всередині оптичного диску лазерних систем зчитування типу DVD-R об'ємом 4,7 GB з маркувальним написом Verbatim сірого кольору. Вказаний диск вході огляду поміщається до дисководу ноутбука Dell Inspiron N 5110 та при перегляді вмісту встановлено наявність одинадцяти відео файлів з камер відеоспостереження, які встановлено на АЗС № PH 44 ТзОВ “ОККО РІТЕЙЛ” в м. Нововолинськ по вул. Чехова, 2, Волинської області за 26 вересня 2019 року в період близько 04 годині та на яких зафіксовано дії ОСОБА_6 відносно ОСОБА_4 . На відеозаписі 10.38.44.194_07_20191011180633380 - зафіксовано напрям з двору на вхід до середин АЗС. Зображено біля вказаного входу автомобіль марки Ауді А6 днз НОМЕР_1 (згідно інформаційної бази МВС перебуває у власності ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ), з водійського сидіння якого о 04 год. 03 хв. 26.09.2019 виходить сам ОСОБА_6 та заходить до середини АЗС № PH 44. На відеозаписі 10.38.44.194_08_20191011182451128 зафіксовано напрям в середині АЗС на вхід та стелажі з товаром. Зафіксовано як потерпілий ОСОБА_4 , розмовляючи по телефону ходить по приміщенню АЗС, в той час як ОСОБА_6 стоїть в дверному пройомі та підходить до ОСОБА_4 , коли останній закінчив розмову. Між двома вищезазначеними розпочинається бесіда. О 04 год. 14 хв. ОСОБА_6 наносить прямий удар лівою рукою по обличчю ОСОБА_4 . На відеозаписі 10.38.44.194_08_20191011183725202, зображено як о 04 год. 23 хв. потерпілий ОСОБА_4 виходить з приміщення АЗС. На відеозаписі 10.38.44.194_09_20191011182137305 зображено удар ОСОБА_6 , який він наніс потерпілому ОСОБА_4 (камера з іншого ракурсу що попередня). На відеозаписі 10.38.44.194_09_20191011183532765 - зафіксовано, що відеозапис дублює попередньо оглянуті події з іншого ракурсу. На відеозаписі 10.38.44.194_10_20191011182309515 зображено, як потерпілий ОСОБА_4 , знаходячись біля каси АЗС, дістає та в подальшому кладе на стіл оператора АЗС грошові кошти однією купюрою, о 04 год. 22 хв. після того як потерпілий ОСОБА_4 поклав гроші на стіл оператора, то останній спробував зателефонувати з свого мобільного телефону, але ОСОБА_6 не дав цього зробити та вирвав з рук потерпілого вказаний пристрій. На відеозаписах НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 _12_20191011191626661 зафіксовано, що вказана відеокамера працює з аудіозаписом. На зображенні міститься інформація про те, як ОСОБА_4 залишає на столі оператора одну купюру номіналом 100 польських злотих, причому чути як між ОСОБА_4 та ОСОБА_18 відбувається словесна розмова (частково не зрозуміло) де прослуховуються репліки «Клади на касу» (т. 2 а.м.п. 180-184).
відеозаписами камер відеоспостереження, які встановлено на АЗС № PH 44 ТзОВ “ОККО РІТЕЙЛ” в м. Нововолинськ по вул. Чехова, 2, Волинської області за 26 вересня 2019 року, переглянутими в судовому засіданні.
Всебічно вивчивши всі обставини кримінального провадження та оцінивши кожний наданий доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд приходить до висновку про недоведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 186 КК України та ч. 2 ст. 189 КК України, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
У відповідності до вимог ст.337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.
Згідно ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, та сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду доказів.
Відповідно до ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.
Згідно ст.92 КПК України, обов'язок доказування події кримінального правопорушення, винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення покладається на прокурора.
Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення ухвалюється судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженим під час судового розгляду.
Статтею 7 КПК України закріплені найважливіші засади кримінального провадження, серед яких є верховенство права, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини.
Стаття 2 КПК України встановлює, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ч. 2 ст. 62 Конституції України, ч. 2 ст. 17 КПК України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчинені злочину (кримінального правопорушення) і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом, а, відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України та ч. 4 ст. 17 КПК України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, у справі «Барбера, Мессеґе і Хабардо проти Іспанії» Європейський Суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться в вину; обов'язок доказування лежить на обвинуваченні і будь-який сумнів має тлумачитися на користь підсудного.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України № 12 рп/2011 від 20 жовтня 2011 року, визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у справі «Капо проти Бельгії», в кримінальних справах питання прийняття доказів належить досліджувати загалом в світі пункту 2 статті 6 Європейської Конвенції про захист з прав людини і вимагає воно, окрім іншого, щоб тягар доказування лежав на стороні обвинувачення.
Суд визнає, що стороною обвинувачення не доведено належними, допустимими та достатніми доказами винуватості ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 186 КК України та ч. 2 ст. 189 КК України, як того вимагає закон.
Так, обвинувачений ОСОБА_6 суду вказав, що він кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України не вчиняв, та суду пояснив, що він дійсно знайомий із потерпілою ОСОБА_9 . Також він знайомий з її чоловіком, з яким виріс на одній вулиці. Йому відомо, що потерпіла ОСОБА_9 проживає по АДРЕСА_3 , на першому поверсі. Також він знайомий із свідком ОСОБА_10 . Вказав, що ОСОБА_9 та ОСОБА_10 є наркозалежними особами, «мають проблеми із Законом», тому, можливо, під примусом працівників поліції надали щодо нього неправдиві показання, оскільки щодо них обох на той час були відкриті кримінальні провадження. Однак, зазначив, що даного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України щодо потерпілої ОСОБА_9 він не вчиняв.
Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні суду показала, що 25 вересня 2019 року вона перебувала разом із потерпілою ОСОБА_9 в її квартирі по АДРЕСА_3 . Обоє перебували в стані алкогольного сп'яніння, крім того вона ОСОБА_10 вживала наркотичні засоби. В той день вона лишилася ночувати у квартирі потерпілої ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_2 . Крім них в квартирі нікого не було. Жодних кримінальних правопорушень, щодо ОСОБА_9 тієї доби ніхто не вчиняв, ніхто в квартиру не проникав. Також суду пояснила, що в протоколах слідчих дій, а саме в протоколах огляду, впізнання, протоколі її допиту стоять підписи, схожі на її почерк, однак таких свідчень вона органам поліції не надавала, оскільки такого не пам'ятає бо перебувала в стані наркотичного сп'яніння. Крім того, щодо неї було обрано запобіжний захід у виді домашнього арешту, а також щодо неї був винесений вирок з іспитовим строком і вона боялася, що працівники поліції її заарештують, тому могла, будучи в стані наркотичного сп'яніння, і підписати якісь документи, які були надані їй працівниками поліції, однак цього вона не пам'ятає. Суду пояснила, що вона свідком будь-яких кримінальних правопорушень, які міг вчинити обвинувачений ОСОБА_6 не була, в тому числі і вночі 25.09.2019р. за адресою: АДРЕСА_2 .
Потерпіла ОСОБА_9 суду показала, що обвинувачений ОСОБА_6 є товаришем її чоловіка. Кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України обвинувачений ОСОБА_6 щодо неї не вчиняв. 25.09.2019р. о 04:30 за її місцем проживання за адресою АДРЕСА_2 ніякої події не було і ніякого кримінального правопорушення щодо неї вчинено не було, ніхто у її квартиру не прникав. Завідомо неправдиву заяву про вчинення обвинуваченим ОСОБА_6 25.09.2019р. щодо неї кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України її змусили написати працівники поліції, оскільки щодо неї було відкрито кримінальне провадження. Також суду показала, що вона не була присутньою під час огляду місця події, 26.09.2016р., також вона не допитувалася в якості потерпілої, з нею не проводилася слідча дія пред'явлення для впізнання, будь-яких документів про проведення з нею слідчих дій вона не підписувала.
Дані обставини, на які вказують свідок ОСОБА_10 та потерпіла ОСОБА_9 встановлено вироком Нововолинського міського суду Волинської області від 29 липня 2021 року, з якого вбачається, що ОСОБА_9 було засуджено за ч. 2 ст. 383 та ч. 2 ст. 384 КК України.
Так, вироком Нововолинського міського суду Волинської області від 29 липня 2021 року встановлено, що ОСОБА_9 25.09.2019 о 15 год. 50 хв., перебуваючи по місцю тимчасового проживання, за адресою: АДРЕСА_2 , будучи попередженою під підпис, про кримінальну відповідальність за ст. 383 КК України - за завідомо неправдиве повідомлення слідчому або органу досудового розслідування про вчинення злочину, маючи умисел на завідомо неправдиве повідомлення про вчинення особою тяжкого злочину, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків і бажаючи їх настання, під час прийняття заступником начальника відділу слідчого управління Головного управління поліції у Волинській області ОСОБА_19 протоколу заяви про вчинене кримінальне правопорушення, здійснила завідомо неправдиве повідомлення вищевказаному працівнику правоохоронного органу, про вчинення відносно неї злочину, зокрема повідомила про те, що, 25.09.2019 близько 04 год. 30 хв., візуально знайомі їй особи, зокрема ОСОБА_20 на прізвисько « ОСОБА_17 », маючи на увазі ОСОБА_6 , проникли через вікно і вхідні двері в кв. АДРЕСА_4 , де відкрито викрали грошові кошти в сумі 2600 гривень, на підставі чого було почате кримінальне провадження ЄРДР № 12019030000000619 від 26.09.2019 за ознаками ч.3 ст.186 КК України (яке приєднано до кримінального провадження ЄРДР №12019030050001211), тобто звинуватила останнього в тому, що він вчинив злочин, передбачений ч.3 ст. 186 КК України, який відноситься до категорії тяжких, достовірно знаючи, що це не відповідає дійсності.
Також, даним вироком суду встановлено, що ОСОБА_9 після здійснення завідомо неправдивого повідомлення про злочин, отримавши пам'ятку про процесуальні права та обов'язки потерпілого, тобто, маючи, відповідно до статті 55 КПК України, статус потерпілої у кримінальному провадженні №12019030000000619 від 26.09.2019 , в період часу з 15 год. 20 хв. по 16 год. 00 хв., 26.09.2019, перебуваючи по місцю тимчасового проживання, за адресою: АДРЕСА_2 , під час допиту в якості потерпілої та будучи попередженою начальником відділу слідчого управління Головного управління поліції у Волинській області ОСОБА_19 про кримінальну відповідальність за ст. 384 КК України - за завідоме неправдиве показання потерпілого, що засвідчено власним підписом, маючи умисел на давання завідомо неправдивих показань, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків і бажаючи їх настання, надала завідомо неправдиві показання про те, що ОСОБА_6 , 25.09.2019 близько 04 год. 30 хв., за попередньою змовою з групою невстановлених осіб, проник, всупереч волі власників, в кв. АДРЕСА_4 , де відкрито викрав грошові кошти в сумі 2600 гривень, що поєднувалось з погрозами ОСОБА_9 насильством, яке не є небезпечним для життя і здоров'я, тобто звинуватила останнього в тому, що він вчинив злочин, передбачений ч. 3 ст. 186 КК України, який відноситься до категорії тяжких, достовірно знаючи, що це не відповідає дійсності.
Крім того, вироком Нововолинського міського суду Волинської області від 29 липня 2021 року встановлено, що 07.11.2019, обвинувачена ОСОБА_9 перебуваючи в кв. АДРЕСА_4 , в період часу з 15 год. 30 хв. по 15 год. 45 хв., під час проведення старшим слідчим слідчого управління ГУ НП у Волинській області ОСОБА_21 слідчої дії, а саме впізнання особи за фотознімками (яке проводилось у зв'язку із досудовим розслідуванням у тому ж кримінальному провадженні №12019030050001211 від 01.11.2019), продовжуючи свої протиправні дії, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків і бажаючи їх настання, будучи попередженою під підпис про кримінальну відповідальність за ст. 384 КК України, перебуваючи у процесуальному статусі потерпілої повідомила вищезгаданому слідчому про те, що впізнає ОСОБА_6 , як такого, хто в групі з невстановленими особами проник 25.09.2019 в її квартиру АДРЕСА_4 та викрав грошові кошти, тобто знову звинуватила останнього в тому , що він вчинив відносно неї злочин , передбачений ч.3 ст. 186 КК України, який відноситься до категорії тяжких, достовірно знаючи, що це не відповідає дійсності.
Також суд не може покласти в основу обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні відкритого викрадення чужого майна (грабіж), поєднаного з погрозою застосування насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчиненими за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням у житло показання свідків ОСОБА_15 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , оскільки показання свідків ОСОБА_15 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , не містять конкретних даних про саму подію кримінального правопорушення, а також про особу, яка вчинила дане кримінальне правопорушення.
Разом з тим, надані прокурором в обґрунтування обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України письмові докази, а саме витяг з ЄРДР від 01.11.2019 року, протокол прийняття заяви потерпілої ОСОБА_9 про вчинене кримінальне правопорушення від 25.09.2019р., протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 07 листопада 2019 року, за участю потерпілої ОСОБА_9 , протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 07 листопада 2019 року, за участю свідка ОСОБА_10 суд до уваги не бере, скільки потерпіла ОСОБА_9 та ОСОБА_10 в судовому засіданні заперечили саму подію даного кримінального правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_6 , вказавши, що жодного кримінального правопорушення ОСОБА_6 25.09.2019р. щодо потерпілої ОСОБА_22 не вчиняв, а надані стороною обвинувачення протоколи слідчих дій та повідомлення про злочин, були підписані ними під тиском працівників поліції. Крім того дані обставини встановлено вироком Нововолинського міського суду від 29 липня 2021 року, з якого вбачається, що ОСОБА_9 було засуджено за ч. 2 ст. 383 та ч. 2 ст. 384 КК України. Щодо висновку судової трасологічної експертизи № 423 від 23.11.2019р., судом встановлено, що останній також не містить жодних даних, які б підтверджували саму подію кримінального правопорушення та вину обвинуваченого ОСОБА_6 у його вчиненні.
Суд визнає, що стороною обвинувачення також не доведено належними, допустимими та достатніми доказами винуватості ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, як того вимагає закон.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 суду вказав, що він кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України не вчиняв, та суду показав, що він знайомий із потерпілим ОСОБА_4 та його мамою. В той день йому подзвонила мама ОСОБА_4 і повідомила, що останній приїхав із заробітків з Республіки Польща та, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, по місту витрачає зароблені кошти та попросила, що якщо він побачить ОСОБА_4 то щоб відправив його додому. Він зустрів потерпілого ОСОБА_4 вночі на АЗС «Окко». Останній, перебував в стані алкогольного сп'яніння та почав витрачати на АЗС зароблені кошти. Він почав пояснювати потерпілому ОСОБА_4 , зокрема і в нецензурній формі, щоб останній йшов додому, однак він його не слухав, тому він його вдарив, щоб той пішов додому. ОСОБА_4 хотів придбати на АЗС «Окко» алкогольні напої, однак він не мав грошей у гривнях, а мав гроші в злотих Республіки Польща. Тому він сказав ОСОБА_4 покласти гроші на стіл оператору АЗС, а оператору АЗС сказав, щоб вона взяла у ОСОБА_4 гроші в злотих Республіки Польща, а вони завтра привезуть їй гроші в гривнях. Грошей він у потерпілого не вимагав і кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України відносно ОСОБА_4 не вчиняв.
Потерпілий ОСОБА_4 підтвердив показання обвинуваченого ОСОБА_23 та суду показав, що він повернувся з Республіки Польща. Перебував в стані алкогольного сп'яніння та посварився із своєю дружиною, оскільки вона йому зрадила. На АЗС «ОККО» він зустрівся з обвинуваченим ОСОБА_6 , який сказав йому їхати додому бо він перебуває в стані алкогольного сп'яніння та витрачає зароблені в Польщі гроші. В той час на АЗС, окрім нього та ОСОБА_6 були оператор АЗС та ще якісь два хлопці. Він хотів придбати на АЗС алкоголь, однак оператор АЗС не хотіла йому продати алкогольні напої, бо він пропонував розрахуватися не гривнями, а злотими Республіки Польща. Він залишив оператору АЗС злоті Республіки Польща щоб наступного дня прийти і розрахуватися гривнями за коньяк, який він взяв для себе на АЗС. Він залишив оператору грошові кошти в сумі 100 злотих Республіки Польща. ОСОБА_6 вдарив його через те що він його не слухав та не хотів їхати додому. ОСОБА_6 говорив йому, оскільки він п'яний то їхати додому до сина, а він (потерпілий) його не слухав. Грошові кошти він добровільно поклав на прилавок каси АЗС, ОСОБА_6 його не примушував цього робити. Сприводу тілесних ушкоджень, які завдав йому ОСОБА_6 він до лікарні не звертався, претензій до ОСОБА_6 не має. Алкоголь, який він придбав, ОСОБА_6 йому віддав на вулиці. В поліцію звернувся тому, що був злий на ОСОБА_6 та перебував в неадекватному стані. Його допитували спочатку в м. Нововолинську працівники поліції, а потім працівники поліції з м. Луцька, які приїхали та автомобілі з польськими номерами та завезли у м. Луцьк, де йому погрожували, та вимагали дати свідчення, що обвинувачений ОСОБА_6 вимагав у нього гроші. Вказав, що обвинувачений ОСОБА_6 ніяких грошей у нього не вимагав та не вчиняв щодо нього кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України.
Аналізуючи показання свідка ОСОБА_12 , судом встановлено, що у показаннях свідка ОСОБА_12 не міститься жодних даних, які б підтверджували вчинення обвинуваченим ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України відносно потерпілого ОСОБА_4 , оскільки остання в судовому засіданні суду пояснила, що жодного конфлікту між ОСОБА_24 та ОСОБА_4 вона не бачила, чи хтось комусь наносив тілесні ушкодження в той час вона також не бачила та підтвердила показання потерпілого ОСОБА_4 , що останній придбав для себе на АЗС коньяк, за який розрахувався грошовими коштами в злотих Республіки Польща, а сам напій забрав обвинувачений ОСОБА_6 .
Також суд не може покласти в основу обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України протокол прийняття заяви потерпілого ОСОБА_4 про вчинене кримінальне правопорушення від 26.09.2019р., протокол пред'явлення потерпілому ОСОБА_4 особи для впізнання за фотознімками від 26 листопада 2019 року, протокол пред'явлення потерпілому ОСОБА_4 особи для впізнання за фотознімками від 25 листопада 2019 року, протокол огляду речових доказів від 16 грудня 2019 року, яким оглянуто відеозаписи та самі відеозаписи з камер відеоспостереження АЗС «Окко», оскільки дані докази спростовуються показаннями потерпілого ОСОБА_25 , який в судовому засіданні вказав, що обвинувачений ОСОБА_6 ніяких грошей у нього не вимагав та не вчиняв щодо нього кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України.
Разом з тим, суд не може покласти в основу обвинувачення ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 189 КК України протоколи пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 26 вересня 2019 року та від 25 листопада 2019 року і з тих підстав, що судом встановлено, що 26 вересня 2019 року при проведенні слідчої дії пред'явлення особи для впізнання за фотознімками потерпілий ОСОБА_4 не був впевнений, що саме з обвинуваченим ОСОБА_6 , він 26.09.2019р. близько 04:00год. розмовляв в приміщенні АЗС «Окко», а щодо протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 25 листопада 2019 року судом встановлено, що дана слідча дія проводилася через два місяці після самої події, а тому у суду викликає сумнів можливість потерпілого ОСОБА_4 впізнати обвинуваченого ОСОБА_6 за фотознімками через такий тривалий час, зважаючи на той факт, що 26.09.2019р., відразу після даної події ОСОБА_4 не зміг впізнати обвинуваченого ОСОБА_6 .
Також суд не може покласти в основу обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України відеозаписи з камер відеоспостереження АЗС № PH 44 ТзОВ “ОККО РІТЕЙЛ” в м. Нововолинськ по вул. Чехова, 2, Волинської області за 26 вересня 2019 року, які було переглянуто в судовому засіданні, оскільки судом встановлено що дані записи не містять конкретних даних про вчинення обвинуваченим ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, а розмова, яка ведеться між потерпілим ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_6 є нечіткою та незрозумілою, через особливість технічного запису інформації на даному носії, чи його пошкодження.
Будь-яких інших доказів, які б вказували на наявність самої події кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України та будь-яких інших доказів, які б вказували на вчинення обвинуваченим ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 186 КК України та ч. 2 ст. 189 КК України, за викладених у обвинувальному акті обставинах, стороною обвинувачення надано до суду не було.
Отже, аналізуючи надані стороною обвинувачення докази, суд дійшов до висновку, що винуватість ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 186 та ч. 2 ст. 189 КК України ґрунтується лише на припущеннях або на доказах, отриманих не у спосіб, передбачений КПК України чи внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
Оскільки стороною обвинувачення не була доведена винуватість ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 186 та ч. 2 ст. 189 КК України поза розумними сумнівами, виявлені під час судового розгляду суперечності щодо обставин вчинення кримінальних правопорушень, а також доводи ОСОБА_6 про його невинуватість не були спростовані, тому всі сумніви щодо доведеності винуватості обвинуваченого слід тлумачити на його користь.
Жодних інших доказів задля доведення винуватості ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 186 та ч. 2 ст. 189 КК України, стороною обвинувачення суду не надано.
За відсутності інших об'єктивних підтверджень тих обставин, про які суду зазначав прокурор, спростування його версії безпосередньо у судовому засіданні дослідженими доказами, сторона обвинувачення в умовах змагальності судового процесу не довела перед судом переконливості своїх доводів, відтак, засудження обвинуваченого за ч. 3 ст. 186 КК України та ч. 2 ст. 189 КК України не може ґрунтуватися виключною мірою на припущеннях, які доказами з інших джерел, досліджених у судовому засіданні, не підтверджуються.
Відповідно до п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.06.1990 року №5 (зі змінами) "Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку", усі сумніви відносно доведеності звинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитися на користь підсудного. Якщо зібрані у справі докази не підтверджують звинувачення і усі можливості збирання доказів вичерпані, суд зобов'язаний ухвалити виправдувальний вирок.
Судом в умовах змагальності процесу досліджені в повному обсязі усі докази, представлені обвинуваченням задля підтвердження висунутого обвинувачення ОСОБА_6 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 186 та ч. 2 ст. 189 КК України, проте належних, достовірних, допустимих доказів, які були б достатніми для висновку про доведення винуватості ОСОБА_6 поза розумними сумнівами у скоєнні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст.186 КК України та ч. 2 ст. 189 КК України під час судового розгляду не встановлено, і можливість збирання доказів вичерпана, що визнано сторонами процесу, які підтвердили відсутність у них інших доказів і доповнень до судового розгляду.
Відповідно до ч. 3 ст. 373 КПК України, обвинувальний вирок ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення, і не може ґрунтуватись на припущеннях.
Відповідно до ч.1 ст. 373 КПК України, якщо не доведено, що вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа, кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим, в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення, ухвалюється виправдувальний вирок.
Отже, дослідивши докази у даному кримінальному провадженні, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, враховуючи, що будь-яких інших доказів на підтвердження вини обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні даних кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 186 КК України та ч. 2 ст. 189 КК України досудовим слідством не здобуто, суд дійшов висновку, що обвинуваченого ОСОБА_6 слід виправдати у пред'явленому йому обвинуваченні за ч. 3 ст. 186 КК України та у пред'явленому йому обвинуваченні за ч. 2 ст. 189 КК України: за ч. 3 ст. 186 КК України на підставі п.1 ч.1 ст.373 КПК України - за недоведеністю, що було вчинене кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; за ч. 2 ст. 189 КК України на підставі п.2 ч.1 ст.373 КПК України - за недоведеністю, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим.
Разом з тим, органом досудового розслідування обвинуваченому ОСОБА_6 інкримінується вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України з такою кваліфікуючою ознакою як повторність. Оскільки, в судовому засіданні судом встановлено недоведеність вини обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 186 КК України та ч. 2 ст. 189 КК України, які передували кримінальному правопорушенню, передбаченому частиною 2 ст. 186 КК України, тому суд виключає із обвинувачення ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 186 КК України таку кваліфікуючу ознаку як повторність. Також суд виключає із обвинувачення ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 186 КК України відкрите викрадення останнім 01 листопада 2019 року в приміщенні АЗС ПП «Амік-Україна» пляшки безалкогольного напою «Соса-Сола», оскільки судом встановлено, що за вказаний напій обвинувачений ОСОБА_6 відразу розрахувався, про що свідчить фіскальний чек на суму 23.59грн., з якого вбачається, що обвинувачений ОСОБА_6 розрахувався 01.11.2019р. об 06:41 год. на АЗС ПП «Амік-Україна» за напій кока-кола (т. 2 а.м.п. 215)., крім того дана обставина підтверджується показання потерпілого ОСОБА_7 .
Таким чином, умисні дії обвинуваченого ОСОБА_6 , які виразилися у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), поєднані з погрозою застосування насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого суд кваліфікує за ч. 2 ст. 186 КК України.
Потерпілою ОСОБА_9 було пред'явлено цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_6 про відшкодування майнової шкоди завданої кримінальним правопорушенням.
В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_9 заявила суду клопотання про залишення даного позову без розгляду.
За таких обставин суд залишає цивільний позов потерпілої ОСОБА_9 до обвинуваченого ОСОБА_6 про відшкодування майнової шкоди завданої кримінальним правопорушенням без розгляду.
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_6 покарання за ч. 2 ст. 186 КК України суд враховує тяжкість вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, особу винного ОСОБА_6 та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_6 судом не встановлено.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_6 судом не встановлено.
Виходячи з наведеного вище та враховуючи обставини справи, ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим ОСОБА_6 кримінального правопорушення, яке є тяжким злочином, дані про особу обвинуваченого ОСОБА_6 , який є не судимим (т. 2 а.м.п. 191-192, 195-196), одружений та має на утриманні двох неповнолітніх дітей (т. 1 а.м.п. 118-120), має постійне місце проживання (т.2 а.м.п. 190), на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває (т. 2 а.м.п. 193-194), враховуючи думку потерпілого ОСОБА_7 та представника потерпілого ОСОБА_8 , які в судовому засіданні просили суд суворо не карати обвинуваченого ОСОБА_6 та не позбавляти останнього волі, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_6 слід призначити за ч. 2 ст. 186 КК України покарання в межах санкції закону за яким він притягується до кримінальної відповідальності у виді позбавлення волі із застосуванням ст. ст. 75, 76 КК України, яке на думку суду, буде необхідне та достатнє для виправлення обвинуваченого та попередження скоєння ним нових злочинів.
Питання про речові докази суд вирішує відповідно до ч. 9 статті 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд,-
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, призначивши йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.
ОСОБА_6 визнати невинуватим у пред'явленому йому обвинуваченні за ч. 3 ст. 186 КК України та виправдати обвинуваченого ОСОБА_6 за ч. 3 ст. 186 КК України на підставі п.1 ч.1 ст.373 КПК України у зв'язку з недоведеністю, що вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа.
ОСОБА_6 визнати невинуватим у пред'явленому йому обвинуваченні за ч. 2 ст. 189 КК України та виправдати обвинуваченого ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 189 КК України на підставі п.2 ч.1 ст.373 КПК України у зв'язку з недоведеністю, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим.
На підставі ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_6 від відбування призначеного судом покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 1 (один) рік не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі ст. 76 КК України зобов'язати обвинуваченого ОСОБА_6 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Початок перебігу іспитового строку рахувати обвинуваченому ОСОБА_6 з моменту проголошення вироку.
Речові докази - DVD-R диски з відеозаписами, які зберігаються в матеріалах кримінального провадження залишити зберігатися в матеріалах кримінального провадження.
Стягнути з ОСОБА_6 в дохід держави 628 (шістсот двадцять вісім)грн. 04. коп. процесуальних витрати за проведення товарознавчої експертизи у кримінальному провадженні.
Процесуальні витрати в розмірі 1256 (одна тисяча двісті п'ятдесят шість)грн. 08коп. за проведення у кримінальному провадженні дактилоскопічної експертизи віднести на рахунок держави.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_9 до обвинуваченого ОСОБА_6 про відшкодування майнової шкоди завданої кримінальним правопорушенням залишити без розгляду.
Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду через Нововолинський міський суд протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку, після його проголошення, негайно вручити обвинуваченому і прокурору.
Головуючий суддя ОСОБА_1