Справа № 161/3540/23
п/с 3/164/224/2023
3 травня 2023 року Суддя Маневицького районного суду
Волинської області Невар О.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Луцького міськрайонного суду Волинської області
про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , непрацюючого,
за ч. 4 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 104307 від 23 лютого 2023 року ОСОБА_1 , будучи протягом року підданим адміністративному стягненню за порушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КУпАП, 23 лютого 2023 року, біля 9 год. 53 хвилини, на 382 км + 400 м автодороги Київ-Ковель-Ягодин (М 07), керував автомобілем „ВАЗ 21061”, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , який переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів без відповідного дозволу поліції, а саме: самовільно встановлені додаткові габаритні ліхтарі синього кольору, чим порушив п. 31.3 „а” Правил дорожнього руху, повторно протягом року вчинивши порушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КУпАП, за що передбачена відповідальність згідно ч. 4 ст. 121 КУпАП.
ОСОБА_1 вину свою у вчиненні інкримінованого йому правопорушення не визнав, вважає, що матеріалами адміністративної справи, які досліджувались в судовому засіданні, не підтверджується вчинення ним 23 лютого 2023 рокуправопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП. На думку ОСОБА_1 , в його діях відсутній склад інкримінованого йому правопорушення, а тому просив дану справу провадженням закрити. Стверджує, що будь-яких додаткових габаритних ліхтарів у автомобілі„ВАЗ 21061”, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , він не встановлював. Світло фар та габаритних ліхтарів у даному автомобілі відповідає вимогам відповідних правил, норм і стандартів. Встановлена у фари дальнього світла підсвітка синього кольору, яка працює лише під час увімкнення габаритних вогнів та автоматично вимикається при увімкненні ближнього або дальнього світла фар, не є додатковими габаритними ліхтарями.
Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд вважає, що провадження у даній справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю з наступних підстав.
Згідно з п. 31.3 „а” ПДР забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством: у разі їх виготовлення або переобладнання з порушенням вимог стандартів, правил і нормативів, що стосуються безпеки дорожнього руху.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.
Згідно з ч. 4 ст. 121 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частинами першою - третьою цієї статті.
Враховуючи, що ст. 121 КУпАП є бланкетною, то при розгляді такої категорії справ необхідно ретельно з?ясовувати і зазначати, у чому саме полягали порушення, норми яких правил, інструкцій інших нормативних актів не додержано.Разом з тим, в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ № 104307 від 23 лютого 2023 року не вказано, які правила, норми і стандарти було порушено.
Посилання працівника поліції лише на п. 31.3 „а” ПДР не відображає у повному обсязі об?єктивну сторону правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП, так як вказаний пункт ПДР також не встановлює будь-які стандарти, правила і нормативи, що стосуються безпеки дорожнього руху, вимоги яких порушив ОСОБА_1 при експлуатації транспортного засобу, і ця норма також є бланкетною.
В матеріалах справи, які досліджувалися в судовому засіданні, відсутні належні та допустимі докази про притягнення ОСОБА_1 протягом року до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП, а саме: копія постанови про притягнення останнього до адміністративної відповідальності.
Під час розгляду справи судом не встановлено та в матеріалах справи відсутні докази про те, коли ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП та за вчинення якого саме адміністративного правопорушення його було піддано заходам адміністративного впливу, що в свою чергу унеможливлює встановити чи пройшов рік з дня закінчення виконання стягнення та чи взагалі його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП, оскільки єдиним належним доказом притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП є постанова про його притягнення до адміністративної відповідальності, винесена уповноваженою на те посадовою особою, яка відсутня в матеріалах справи. Виписки з баз даних „АРМОР” та „ІПНП” про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП не є належними та допустимими доказами у справі.
Згідно з ч. 2 ст. 251 КУпАП обов?язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об?єктивне з?ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом ч. 3 ст. 62 Конституції України фактичні обставини не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо вини тлумачаться на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе за умови наявності в її діянні складу адміністративного правопорушення - передбаченої нормами права сукупності об?єктивних і суб?єктивних ознак, за наявності яких те чи інше діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Він складається з: а) об?єкту; б) об?єктивної сторони; в) суб?єкту; г) суб?єктивної сторони.
Об'єктивну сторону адміністративного правопорушення характеризують ознаки, які визначають акт зовнішньої поведінки правопорушника. До них належать діяння (дія чи бездіяльність), його шкідливі наслідки, причинний зв?язок між діянням і наслідками, місце, час, обстановка, спосіб, знаряддя та засоби вчинення проступку.
У справі „Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 6 грудня 1998 року (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинуватості вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов?язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, заперечується причетність до вчинення інкримінованого йому правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП.
В матеріалах адміністративної справи, які досліджувались в судовому засіданні, належні та допустимі докази вчинення ОСОБА_1 23 лютого 2023 рокуправопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП, відсутні та в ході розгляду справи суду не представлені.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини суд не вправі самостійно відшукувати докази винуватості особи, адже таким чином суд неминуче перебирає на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (Справа „Karelin v. Russia” від 20 вересня 2016 року). Оцінюючи докази, суд застосовує критерії доведення „поза розумним сумнівом”, яке має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпції фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, показання свідка ОСОБА_2 , дослідивши та проаналізувавши матеріали справи в їх сукупності, суд вважає встановленим, що під час розгляду справи в суді не знайшло підтвердження, що ОСОБА_1 було вчинено 23 лютого 2023 рокуадміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 121 КУпАП, а тому він не може бути притягнутий до адміністративної відповідальності за це у зв'язку з відсутністю в його діях складу правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 121, 247, 251, 266, 279, 283-285, 287, 294 КУпАП, -
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 121 КУпАП закрити в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Маневицький районний суд протягом десяти діб з дня винесення постанови.
Суддя районного суду О.В. Невар