154/1680/23
1-кс/154/340/23
27 квітня 2023 року Слідчий суддя Володимир-Волинського міського суду Волинської області
ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого про закриття кримінального провадження,
13 квітня 2023 року до Володимир-Волинського міського суду Волинської області надійшла скарга ОСОБА_3 на постанову слідчого СВ Володимирського РВП ГУНП у Волинській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 від 31 березня 2023 року про закриття кримінального провадження № 42023032060000001 від 03.01.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.364 КК України, в якій заявниця просить скасувати вказану постанову як незаконну та необґрунтовану, таку, що винесена передчасно, без всебічного, повного та об'єктивного дослідження обставин кримінального провадження.
Заявниця ОСОБА_5 та слідчий ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилися, надали заяви про розгляд скарги за їх відсутності.
Частиною 3 статті 306 КПК України передбачено, що розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу чи її захисника, представника. Крім цього, ч.2 ст.306 КПК України визначено терміни розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування, а саме: сімдесят дві години з моменту надходження відповідної скарги, крім скарг на рішення про закриття кримінального провадження, які розглядаються не пізніше п'яти днів з моменту надходження скарги.
Зважаючи на вищезазначені положення закону та враховуючи імперативно встановлені скорочені терміни розгляду скарг у порядку ст.303 КПК України, слідчий суддя вважає можливим прийняти рішення по суті скарги за відсутності заявниці та слідчого на підставі наданих доказів.
Дослідивши скаргу та матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Відповідно до ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Стаття 24 КПК України закріплює засаду, згідно з якою кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування визначено Главою 26 КПК України.
Статтею 303 КПК України передбачено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового провадження.
Так, згідно п.3 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до статті 2 КПК України завданнями кримінального провадження, є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, згідно частини першої статті 7 КПК України, серед іншого, відносяться: верховенство права; законність; рівність перед законом і судом; презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини; доступ до правосуддя та обов'язковість судових рішень; змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; безпосередність дослідження показань, речей і документів; забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності; публічність; диспозитивність; розумність строків, тощо.
Кримінальне провадження здійснюється з дотриманням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ст.8 КПК України).
Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду як джерело права.
Так, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово вказував, що органи влади завжди повинні добросовісно намагатись з'ясувати те, що трапилось, та не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень (справа "Ассенов та інші проти Болгарії"). Вони повинні вживати всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, inter alia, показань очевидців та експертних висновків (рішення у справах "Танрікулу проти Туреччини" та "Ґюль проти Туреччини").
Положення ч. 2 ст. 9 КПК України встановлюють, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Згідно ст. 38 ч. 4 КПК України орган досудового розслідування зобов'язаний застосовувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.
Статтею 91 КПК України визначені обставини, які підлягають доказуванню, зокрема: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання, та інші.
Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого (ч.1 ст.92 КПК України).
Відповідно до ст.94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Відповідно до ст. 284 КПК України, закриття кримінального провадження є формою закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження, а тому рішення про закриття кримінального провадження у будь-якому разі можливе лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження та оцінки слідчим всіх зібраних доказів, які стосуються цього провадження в сукупності.
Постанова слідчого про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема, в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулась з метою захисту своїх прав, та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу (ст. 110 КПК України).
Розглядаючи скаргу на постанову про закриття кримінального провадження, слідчий суддя повинен на підставі пояснень заявника, слідчого (прокурора) та матеріалів кримінального провадження встановити, чи вжив слідчий всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження як обставин зазначених в заяві про скоєння кримінального правопорушення так і обставин встановлених ним в кримінальному провадженні, і чи маються передбачені ст.284 КПК України підстави для його закриття.
Встановлено, що в грудні 2022 року ОСОБА_3 звернулася до Володимирської окружної прокуратури із заявами про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 364 КК України депутатами Володимирської міської ради ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . В своїх заявах ОСОБА_3 вказувала на те, що нею та членами її сім'ї неодноразово подавалися заяви про затвердження проекту землеустрою до Володимирської міської ради, але на засіданнях депутатів, що відбулися 09.07.2021, 06.08.2022 та 01.10.2022 рішення про затвердження проекту землеустрою земельної ділянки не були прийняті. 28 лютого 2022 року Волинський окружний адміністративний суд вирішив визнати протиправними дії Володимирської міської ради Волинської області щодо затвердження проекту землеустрою. Зазначила, що на засіданнях постійної комісії з питань містобудування, архітектури, земельних відносин, лісових та водних ресурсів і агропромислового комплексу, які відбулися 24.06.2021, 02.08.2021 та 20.09.2021, а також на засіданнях депутатів, що відбулися 09.07.2021, 06.08.2021 та 01.10.2021, вказані депутати не підтримували рішення про затвердження проекту землеустрою земельної ділянки. На думку заявниці мало місце перешкоджання депутатами у реалізації її законних прав та інтересів і це відбулося шляхом зловживання ними владою, що заподіяло їй шкоду. Вважає, що такі дії можливо також були здійснені з корисливих мотивів або з інших особистих інтересів депутатів, адже інших причин не може бути.
03 січня 2023 року за вказаними заявами ОСОБА_3 , на виконання ухвал слідчого судді Володимир-Волинського міського суду Волинської області, до ЄРДР були внесені відповідні відомості про вчинення кримінального правопорушення, за попередньою правовою кваліфікацією за ч.1 ст.364 КК України, та розпочато досудове розслідування, яке здійснювалося СВ Володимирського РВП ГНП у Волинській області.
З матеріалів кримінального провадження видно, що в ході досудового розслідування були проведені такі слідчі дії: допитані як свідки заявниця ОСОБА_3 , та депутати Володимирської міської ради восьмого скликання ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .
Постановою слідчого СВ Володимирського РВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_4 від 28.02.2023 вказане кримінальне провадження закрито на підставі ст.284 ч.1 п.2 КПК України, за відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.364 КК України.
Проаналізувавши матеріали кримінального провадження і перевіривши скаргу ОСОБА_3 слідчий суддя дійшов висновку, що кримінальне провадження № 42023032060000001 від 03.01.2023, на порушення вимог ст.9 КПК України, закрито передчасно - без всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх його обставин.
Висновки слідчого про відсутність складу кримінального правопорушення ґрунтуються фактично лише на показаннях ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , тобто на показаннях осіб, які за твердженням ОСОБА_3 причетні до вчинення кримінального правопорушення. Проте, в ході досудового розслідування показання вказаних свідків не перевірялися, у тому числі шляхом збирання нових доказових даних, і у постанові про закриття кримінального провадження слідчим не надана належна правова оцінка вказаним доказам з точки зору їх достовірності.
Слід також зазначити, що закриваючи кримінальне провадження за відсутності складу кримінального правопорушення, слідчий у постанові про закриття кримінального провадження наводить аналіз об'єктивної сторони складу кримінального правопорушення, передбаченого ст.364 КК України, яка складається із сукупності ознак, що характеризують зовнішню сторону цього злочину. Проте слідчий не конкретизує, які саме ознаки відсутні, і які фактичні дані отримані в ході досудового розслідування, на це вказують.
За таких обставин постанова про закриття кримінального провадження підлягає скасуванню, а скарга- задоволенню.
При новому розслідуванні належить виконати всі необхідні слідчі дії щодо з'ясування обставин про наявність чи відсутність події та складу злочину, в достатньому для встановлення об'єктивної істини обсязі, і в залежності від встановленого прийняти законне та обґрунтоване рішення щодо подальшого провадження у справі, яке у будь-якому випадку має бути належним чином обґрунтованим з всебічним аналізом фактичних обставин справи та доводів заявниці.
Керуючись ст.ст.303-309 КПК України, слідчий суддя
Скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого про закриття кримінального провадження - задовольнити.
Скасувати постанову слідчого СВ Володимирського РВП ГУНП у Волинській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 від 31 березня 2023 року про закриття кримінального провадження № 42023032060000001 від 03.01.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.364 КК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1