04 травня 2023 року м. Рівне №460/51623/22
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Поліщук О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Рівненській області до фізичної особи-платника податків ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
Головне управління ДПС у Рівненській області (далі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач), у якому просить суд:
стягнути з фізичної особи платника податків до бюджету податковий борг у сумі 14515,74 грн.
Стислий виклад позицій сторін.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що за відповідачем обліковується заборгованість по податках і зборах в загальній сумі 14515,74 грн. Вказана заборгованість виникла в результаті несвоєчасної сплати узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки. З метою погашення боргу позивачем була сформована та направлена відповідачу податкова вимога, проте сума боргу залишилась несплаченою. З підстав, наведених у позовній заяві, просить суд задовольнити позов у повному обсязі.
22.02.2023 через відділ документального забезпечення суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечує щодо позовних вимог та зазначає що, позивачем не надано жодних доказів про вручення відповідачу податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги, оскільки такі документи хоча і адресовані відповідачу, однак направлялись на невірну адресу, що підтверджується відомостями з рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень та копій поштових конвертів, наданих позивачем до матеріалів справи, як доказів надіслання відповідачу вказаних податкових повідомлень-рішень.
Звертає увагу суду, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 Податкового кодексу України, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
На думку відповідача, контролюючий орган не має права на примусове стягнення податкового боргу, у тому числі шляхом звернення до суду, оскільки не виконані певні передумови для реалізації такого права. З наведених у відзиві підстав, просить суд відмовити у задоволенні позову.
24.03.2023 через відділ документального забезпечення суду надійшла відповідь на відзив, у якій позивач більш детально конкретизує доводи та обґрунтування, зазначені у позовній заяві, а також наводить свої аргументи на спростування тверджень відзиву відповідача.
Заяви, клопотання учасників справи.
Інших заяв та клопотань, які мають значення для вирішення спору до суду не надходило.
Процесуальні дії у справі.
26.12.2022 судом було надіслано запит до Управління ДМС у Рівненській області щодо надання відомостей про реєстрацію місця проживання відповідача та інших персональних даних, що містяться в Єдиному державному демографічному реєстрі.
Ухвалою суду від 02.01.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі відповідно до статті 262 КАС України в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до частини 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.
Розглянувши матеріали, повно та всебічно з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.
Згідно інтегрованої картки платника податків за відповідачем обліковується заборгованість зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами які є власниками об'єктів житлової нерухомості в загальній сумі 14515,74 грн.
Дана заборгованість виникла за результатами контрольно-перевірочної роботи та застосованих штрафних санкцій за податковими повідомленнями-рішеннями № 191495-13 від 23.06.2017, № 191494-13 від 23.06.2017, № 0218620-5002-1709 від 18.04.2018, № 0218621-5002-1709 від 18.04.2018, № 0269578-5013-1709 від 17.05.2019, № 0269577-5-13-1709 від 17.05.2019, № 0081973-5305-1709 від 15.04.2020, № 0081972-5305-1709 від 15.04.2020, № 0012017-2408-1709 від 10.02.2021, № 0012016-2408-1709 від 10.02.2021.
На підтвердження наявності заборгованості за відповідачем Головним управлінням ДПС у Рівненській області надано розрахунок податкової заборгованості по нарахованих (донарахованих) сумах згідно карток особових рахунків ОСОБА_1 .
У зв'язку з несплатою відповідачем грошових зобов'язань, позивачем 10.01.2019 було винесено податкову вимогу форми “Ф” № 1605-50, яку надіслано платнику податків.
Зазначена заборгованість відповідачем у добровільному порядку не сплачена, що і стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом.
Норми права, які застосував суд, мотиви їх застосування та оцінка аргументів сторін.
Стаття 67 Конституції України передбачає обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ (далі - ПК України) передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 36.1 статті 36 ПК України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Виконанням податкового обов'язку, згідно з пунктом 38.1 статті 38 ПК України, визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Грошове зобов'язання платника податків відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Згідно пункту 10.1 статті 10 ПК України до місцевих податків належить податок на майно.
Відповідно до статті 265 ПК України податок на майно складається з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Судом з'ясовано, що за відповідачем рахується заборгованість зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами які є власниками об'єктів житлової нерухомості в загальній сумі 14515,74 грн за податковий період 2017, 2018, 2019 та 2020 років.
У зв'язку з виникненням у відповідача вказаного податкового боргу Головне управління ДФС у Рівненській області 10 січня 2019 року сформувало податкову вимогу № 1605-50.
Згідно із підпунктом 14.1.175. пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Отже, стягненню податкового боргу передує процедура узгодження грошового зобов'язання.
Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до пункту 58.3 статті 58 ПК України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.
У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
У разі якщо вручити податкове повідомлення - рішення неможливо через помилку, допущену контролюючим органом, податкове повідомлення - рішення вважається таким, що не вручено платнику податків.
Відповідно до пунктів 3, 6 Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 грудня 2015 року № 1204 (у редакції, чинній на час прийняття податкових повідомлень-рішень та надіслання відповідачу податкової вимоги) (далі - Порядок № 1204), податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи рекомендованим листом з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 Кодексу.
У разі якщо вручити податкове повідомлення-рішення неможливо через помилку, допущену контролюючим органом при його надісланні, податкове повідомлення-рішення вважається таким, що не вручено платнику податків. У разі встановлення такої помилки працівник структурного підрозділу, до функцій якого належить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції, або відповідальна особа, визначена керівником контролюючого органу для виконання таких функцій, забезпечує виправлення допущених при надісланні податкового повідомлення-рішення помилок та надсилає його повторно не пізніше наступного робочого дня з дня отримання відповідного повідомлення пошти (поштової служби).
Відповідно до пунктів 2, 4 Порядку № 1204 податкове повідомлення-рішення вважається належним чином надісланим (врученим) платнику податків, якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 Кодексу.
Отже, приписами ПК України визначено, що податкові повідомлення-рішення та податкові вимоги надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації.
Судом встановлено, що податкові повідомлення-рішення № 191495-13 від 23.06.2017, № 191494-13 від 23.06.2017, № 0218620-5002-1709 від 18.04.2018, № 0218621-5002-1709 від 18.04.2018, № 0269578-5013-1709 від 17.05.2019, № 0269577-5-13-1709 від 17.05.2019, № 0081973-5305-1709 від 15.04.2020, № 0081972-5305-1709 від 15.04.2020, № 0012017-2408-1709 від 10.02.2021, № 0012016-2408-1709 від 10.02.2021 та податкова вимога форми «Ф» від 10.01.2019 № 1605-50 надсилалися відповідачу на адресу: АДРЕСА_1 .
Надіслані відповідачу конверти з податковими повідомлення-рішеннями неодноразово поверталися до відправника з відміткою «неповна адреса».
Також, при зверненні до суду з цим позовом позивач адресою відповідача зазначив: АДРЕСА_1 .
Після надходження вказаної справи до суду судом надіслано запит до Управління ДМС у Рівненській області щодо надання відомостей про реєстрацію місця проживання відповідача та інших персональних даних, що містяться в Єдиному державному демографічному реєстрі.
Відділом обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС України в Рівненській області надано відповідь, відповідно до якої зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 з 28.07.1990 є: АДРЕСА_1
Тому, з 28.07.1990 та до моменту звернення позивача до суду з даним позовом ОСОБА_1 зареєстрований за зазначеною адресою.
Як було встановлено судом, податкові повідомлення-рішення та податкова вимога надіслана контролюючим органом ОСОБА_1 на іншу адресу - АДРЕСА_1 , в той час як матеріали справи не містять доказів проживання та/або перебування відповідача за вказаною адресою.
Під час розгляду адміністративної справи позивачем не надано жодних доказів про те, що відповідач повідомляв контролюючий орган про зміну податкової адреси, місця проживання чи місця перебування, або ж будь-яких інших доказів, з яких можливо було пересвідчитись у тому, що останнім місцезнаходженням відповідача, є адреса, на яку направлялась вимога про сплату боргу.
При вирішенні даної справи суд враховує висновки Верховного Суду висловлені в постанові від 12 липня 2022 року по справі № 160/7345/20, в якій Верховний Суд зазначив, що у спорах за позовом податкового органу про стягнення з платника податку податкового боргу встановленню та дослідженню підлягає, зокрема, факт узгодженості грошового зобов'язання, а саме факт оскарження платником податку у передбаченому Кодексом порядку (адміністративному та/або судовому) податкового повідомлення-рішення, яким контролюючим органом визначене грошове зобов'язання, чи є останнє узгодженим з огляду на наявність (відсутність) процедури оскарження, факт сплати/несплати платником податку узгодженого грошового зобов'язання, протягом строків, визначених законодавством, правильність нарахування пені за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань, факт направлення та вручення платнику контролюючим органом податкової вимоги, дотримання позивачем порядку здійснення цього заходу.
Враховуючи наведене, посилання контролюючого органу на те, що сума, яка заявлена до стягнення є узгодженою, суд оцінює критично, позовні вимоги заявлені передчасно, у позивача не виникло право звернення до суду відповідно до норм Податкового кодексу України, відтак суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що не підлягають до задоволення.
Згідно статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
У рішенні по справі Звежинський проти Польщі (Заява N 34049/96) від 19.06.2001 року Європейський суд з прав людини підкреслив, що, розглядаючи питання, які мають загальний інтерес, органи державної влади повинні діяти коректно і дуже послідовно (див. цит. вище рішення у справі "Беєлер проти Італії"). Крім того, як охоронець громадського порядку держава має моральне зобов'язання бути взірцевою, вона повинна стежити за тим, щоб такими були й державні органи, що захищають публічний порядок (пункт 73).
За правовою позицією Європейського суду з прав людини, що викладена в рішеннях у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (PincovdandPine v. The Czech Republic), «Ґаші проти Хорватії» (Gashiv. Croatia), «Трго проти Хорватії» (Trgo v. Croatia) щодо застосування принципу «належного урядування», згідно якою державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
За приписами частини першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На переконання суду, оскільки держава в особі Головного управління ДПС у Рівненській області не виконала свій обов'язок щодо належного надіслання на адресу відповідача податкових повідомлень-рішень № 191495-13 від 23.06.2017, № 191494-13 від 23.06.2017, № 0218620-5002-1709 від 18.04.2018, № 0218621-5002-1709 від 18.04.2018, № 0269578-5013-1709 від 17.05.2019, № 0269577-5-13-1709 від 17.05.2019, № 0081973-5305-1709 від 15.04.2020, № 0081972-5305-1709 від 15.04.2020, № 0012017-2408-1709 від 10.02.2021, № 0012016-2408-1709 від 10.02.2021 та податкової вимоги форми «Ф» від 10.01.2019 № 1605-50, то негативні наслідки таких дій мають покладатися саме на державу, відтак у задоволенні позову слід відмовити.
Судові витрати.
Відповідно до статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову Головного управління ДПС у Рівненській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 04 травня 2023 року
Учасники справи:
Позивач - Головне управління ДПС у Рівненській області (вул. Відінська, буд. 12,м. Рівне,Рівненська обл.,33023, ЄДРПОУ/РНОКПП 44070166)
Відповідач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )
Суддя О.В. Поліщук