про залишення позовної заяви без руху
. 03 травня 2023 рокум. ПолтаваСправа № 440/3740/23
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Чеснокова А.О., перевіривши матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Полтавській області про визнання протиправними та скасування скасування податкових повідомлень-рішень,
Позивач звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Державної податкової служби в Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Полтавській області:
№ 0009000-55-1620 від 23 березня 2020 року про сплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в сумі 24136,47 грн;
№ 0010095-2410-1620 від 04 березня 2021 року про сплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в сумі 25041,17 грн;
№ 79965-13 від 16 червня 2017 року про сплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в сумі 5904,73 грн;
№ 92716-13 від 31 серпня 2018 року про сплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в сумі 13712,00 грн;
№ 0014023-55-1620 від 15 березня 2019 року про сплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в сумі 15953,06 грн;
№ 0008998-55-1620 від 26 липня 2020 року про сплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в сумі 17881,31 грн.;
№ 0010096-2410-1620 від 04 березня 2021 року про сплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в сумі 18551,55 грн.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
01 травня 2023 року до суду надійшло клопотання Головного управління ДПС у Полтавській області про залишення позову без розгляду, мотивоване тим, що спірні податкові повідомлення-рішення направлялись позивачу засобами поштового зв'язку в передбаченому ПКУ порядку та вважаються врученими, що підтверджується достатніми, достовірними та допустимими доказами (рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень).
Відтак у ході підготовки справи до розгляду суд виявив, що провадження у цій справі відкрито без урахування обставин дотримання строку звернення до адміністративного суду, визначеного частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Такого висновку суд дійшов з урахуванням наступного.
Як свідчить зміст позовної заяви, позивач оскаржує податкові повідомлення-рішення відповідача
№ 0009000-55-1620 від 23 березня 2020 року (вручене 17 травня 2020 року);
№ 0010095-2410-1620 від 04 березня 2021 року (вважається врученим 13 червня 2021 року);
№ 79965-13 від 16 червня 2017 року (вручене в серпні 2017 року);
№ 92716-13 від 06 березня 2018 року (вручене 02 липня 2018 року);
№ 0014023-55-1620 від 15 березня 2019 року (вручене 01 квітня 2019 року);
№ 0008998-55-1620 від 26 липня 2020 року (вважається врученим 21 серпня 2020 року);
№ 0010096-2410-1620 від 04 березня 2021 року (вважається врученим 13 червня 2021 року).
Щодо обставин недотримання строку звернення, суд приймає до уваги наступне.
Стаття 122 КАС України встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду у публічно-правових спорах. Водночас, вона передбачає можливість встановлення строків звернення до адміністративного суду іншими законами.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відтак для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатися на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів. При зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження) визначається частиною другою статті 122 КАС України - становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Верховний Суд вважає, що такий висновок не суперечить пункту 56.18 статті 56 ПК України, який закріплює право на звернення до суду з позовом у будь-який момент після отримання такого рішення, але при реалізації цього права має враховуватися строк давності (постанова від 27 січня 2022 року у справі № 160/11673/20).
Суд наголошує на тому, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Рішенням Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття "дізнався" та "повинен був дізнатись".
Так, під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21 лютого 2020 року № 340/1019/19).
Отже, з дня отримання спірного податкового повідомлення рішення особа вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав чи законних інтересів.
Суд звертає увагу на те, що таке обмеження на законодавчому рівні права звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів відповідними строками узгоджується із принципом "Leges vigilantibus non dormientibus subveniunt", згідно з яким закони допомагають тим, хто пильнує.
З урахуванням вищенаведеного суд зазначає, що в дослідженому випадку реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в межах строків звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, оскільки нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
Зміст доводів позивача про необхідність поновлення строку звернення до суду з цим позовом зводиться до введення в Україні військового стану, проте матеріали позовної заяви не містить будь-яких доказів на підтвердження того, що вказані обставини об'єктивно перешкоджали/унеможливлювали його звернення до суду в установлений КАС України строк.
Як свідчать відмітки поштової організації, позовна заява, яка є предметом цього аналізу, подана заявником до суду лише 30 березня 2023 року.
Таким чином позовні вимоги ОСОБА_1 заявлені з пропуском строку, встановленого статтею 122 КАС України.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, згідно з частинами першою та другою якої у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Згідно з частиною тринадцятою статті 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Відтак, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних вище недоліків.
На підставі викладеного, керуючись статтями 122, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Полтавській області про визнання протиправними та скасування скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без руху.
Вказані недоліки можуть бути усунені шляхом подання до Полтавського окружного адміністративного суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з цим позовом із зазначенням інших підстави для поновлення строку та доказами поважності причин пропуску позивачем такого строку.
Позивачеві надати строк для усунення недоліків тривалістю 5 (п'ять) днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Роз'яснити, що неусунення недоліків у встановлений судом строк є підставою для залишення позовної заяви без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя А.О. Чеснокова