04 травня 2023 року м. ПолтаваСправа № 440/4035/23
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
судді - Супруна Є.Б.,
за участю:
секретаря судового засідання - Лисака С.В.,
представника позивача - адвоката Заліпи Н.Ю.,
представника відповідача - адвоката Косяк Н.В.,
представника третьої особи (в режимі відеоконференцзв'язку) - Косинської Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу №440/4035/23 за адміністративним позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Полтавагаз" до приватного виконавця виконавчого округу м. Київ Хорішка Олександра Олександровича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - Акціонерне товариство "Укртрансгаз" про визнання протиправними та скасування постанов,
05.04.2023 позивач, Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Полтавагаз" (надалі - АТ "Полтавагаз"), звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до приватного виконавця виконавчого округу м. Київ Хорішка Олександра Олександровича, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати постанови відповідача від 22.03.2023 про стягнення основної винагороди виконавця у сумі 15 306 820,70 грн та про стягнення мінімальних витрат виконавчого провадження у сумі 569,00 грн, які винесені в рамках виконавчого провадження №71367969.
Мотивуючи свої вимоги, позивач вказує на обставини порушення його прав у виконавчому провадженні №71367969 з примусового виконання наказу Господарського суду Полтавської області від 23.12.2022 у справі №917/1097/21 з огляду на недотримання відповідачем вимог ч. 2 ст. 24 та ч. 2 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" при відкритті виконавчого провадження, повноваження якого обмежені виконавчим округом міста Києва, тоді як місцезнаходженням позивача, боржника у виконавчому провадженні, є м. Полтава, а згідно з довідкою №07/002162 від 29.03.2023 на території м. Київ та Київської області відсутнє майно, яке належить АТ "Полтавагаз". Крім того зазначає, що приватним виконавцем порушено вимоги ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" внаслідок здійснення примусового виконання рішень відносно боржника, у статутному капіталі якого частка держави перевищує 25%. На останок позивач зазначив, що оскільки АТ "Полтавагаз" включено до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу, то виконавчі дії з виконання наказу Господарського суду Полтавської області у справі №917/1097/21 підлягають зупиненню відповідно до п. 6 ч. 5 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження".
Ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 10.04.2023 позовну заяву було залишено без руху та запропоновано позивачеві усунути виявлені недоліки шляхом надання до суду доказів доплати судового збору на суму 21 472,00 грн.
Після усунення позивачем недоліків, ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 24.04.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі із призначенням її до розгляду за правилами загального позовного провадження з проведенням підготовчого судового засідання 02.05.2023.
Цією ж ухвалою суд залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Акціонерне товариство "Укртрансгаз" (надалі - АТ "Укртрансгаз") - стягувача у виконавчому провадженні №71367969.
Ухвалою суду від 27.04.2023 задоволено заяву представника АТ "Укртрансгаз" щодо проведення судового засідання 02.05.2023 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
У судовому засіданні 02.05.2023 суд ухвалою без виходу до нарадчої кімнати закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті на 04.05.2023.
01.05.2023 до суду надійшов відзив на позов (а.с. 71-83), в якому представник відповідача висловив свої заперечення проти задоволення позову. Правомірність дій приватного виконавця в частині прийняття виконавчого документа до виконання у виконавчому окрузі м. Києва мотивувала посиланням на обставини, відповідно до яких стягувач разом із заявою про пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання надав докази відкриття боржником рахунків у банківській установі м. Києва, а саме - в АТ "Райффайзен Банк". Зважаючи на правову природу безготівкових коштів представник зазначає, що їх місцезнаходженням слід вважати місцезнаходження банку, на рахунках у якому вони розміщені, що узгоджується з позицією Верховного Суду, сформульованою у п. 19 постанови від 10.09.2018 у справі №905/3542/15. Крім того зауважив, що 25,0004 % акцій АТ "Полтавагаз" належить НАК "Нафтогаз України", а не державі. Посилаючись на висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 10.07.2020 №913/398/16, представник відповідача вважає безпідставним ототожнення позивачем поняття "держава" з юридичною особою публічного права - НАК "Нафтогаз України". За інформацією, розміщеною у загальнодоступній інформаційній базі даних Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, відсоток акцій у статутному капіталі АТ "Полтавагаз", що належить державі, відсутній. Також представник відповідача звертала увагу на висновок, наведений у постанові Верховного Суду від 21.07.2022 у справі №320/6215/19, де суд зазначав, що одночасно з відкриттям виконавчого провадження приватний виконавець приймає постанову про стягнення з боржника основної винагороди. При цьому представник зауважила, що у пункті 4 постанови про стягнення з боржника основної винагороди зазначено, що вона підлягає пред'явленню до примусового виконання за виключенням випадку, якщо заборгованість за виконавчим документом урегульована у порядку та за Законом України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу". З цих міркувань представник відповідача вважає, що постанова про стягнення з боржника основної винагороди не порушує прав боржника, адже нею передбачені виключення в частині визнання підстав її примусового виконання.
01.05.2023 до суду надійшла відповідь на відзив (а.с. 61-63), в якій представник позивача зазначив, що на підставі Генерального зарплатного договору з компанією №4-01/01/15 від 12.02.2015, укладеного між АТ "Полтавагаз" та Базовим відділенням АТ "Райффайзен Банк" у м. Полтаві, відкрито рахунок НОМЕР_1 , який є рахунком зі спеціальним режимом використання, оскільки він відкритий виключно для виплати заробітної плати працівникам АТ "Полтавагаз", а тому на цей рахунок не може бути накладено арешт відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 48, ч. 3 ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження", ч. 2 ст. 10 Конвенції про захист заробітної плати. Додав, що оскільки АТ "Полтавагаз" є оператором газорозподільних систем, то заборгованість, яка була предметом спору у справі №917/1097/21, виникла за договором про надання послуг з транспортування природного газу, АТ "Укратрансгаз" (стягувач) здійснював функції оператора газотранспортної системи до 31.12.2019 включно, а тому ця заборгованість підлягає врегулюванню в порядку, передбаченому Законом України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу".
У запереченні на відповідь на відзив (а.с. 103-106) представник відповідача зазначив, що виконавче провадження №71367969, відкрите на підставі наказу Господарського суду Полтавської області у справі №917/1097/21 від 23.12.2022, зупинене приватним виконавцем, а тому вчинення примусових дій приватним виконавцем не здійснюється, що повністю відповідає вимогам чинного законодавства у сфері примусового виконання виконавчих документів.
Третя особа у своїх поясненнях (а.с. 122-126) зазначила, що у заяві про примусове виконання рішення господарського суду стягувач в особі АТ "Укртрансгаз" звертав увагу приватного виконавця на обставини наявності відкритих банківських рахунків, які повідомив свого часу боржник у заяві про поворот виконання рішення суду у справі №917/253/21. З огляду на ту обставину, що безготівкові грошові кошти АТ "Полтавагаз" знаходяться на території виконавчого округу м. Києва, то, як на переконання третьої особи, приватний виконавець зобов'язаний був прийняти до виконання виконавчий документ. Також представник продублював доводи відповідача щодо власника 25,0004% статутного капіталу АТ "Полтавагаз", яким є НАК "Нафтогаз України", а не держава.
У судовому засіданні 04.05.2023 представники сторін підтримали власні позиції, кожен наполягаючи на своєму.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази в матеріалах справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до статуту, затвердженого річними загальними зборами акціонерів 12.04.2019, АТ "Полтавагаз" (ідентифікаційний код 03351912) є новим найменуванням Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз" відповідно до Закону України "Про акціонерні товариства" (а.с. 41). Товариство створене на підставі наказу Державного комітету по нафті і газу від 11.03.1994 №85. АТ "Полтавагаз" має статус юридичної особи приватного права, запис про що внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 17.02.2021 (а.с. 39). Основним зареєстрованим видом економічної діяльності позивача є: 35.22 Розподілення газоподібного палива через місцеві (локальні) трубопроводи. Відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №1208 від 27.09.2022 АТ "Полтавагаз" (код ЄДРПОУ 03351912) включено до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу (а.с. 33).
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 05.09.2022 у справі №917/1097/21 задоволено позовні вимоги АТ "Укртрансгаз" до АТ "Полтавагаз" про стягнення 153 068 207,01 грн. Суд стягнув з АТ "Полтавагаз" на користь АТ "Укртрансгаз" 153 068 207,01 грн, у тому числі: 121 325 621,80 грн заборгованості з неоплачених обсягів негативних добових небалансів природного газу за договором транспортування природного газу №1807000403 від 19.09.2018, 13 921 297,87 грн пені, 5 507 317,71 грн - 3% річних та 12 313 969,63 грн інфляційної індексації, а також 794 500,00 грн судового збору (а.с. 15-22).
23.12.2022 Господарський суд Полтавської області видав наказ №917/1097/21 на примусове виконання рішення (а.с. 133).
20.03.2023 представник АТ "Укртрансгаз" звернувся до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Хорішка О.О. із заявою від 20.03.2023 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Полтавської області від 23.12.2022 №917/1097/21 щодо стягнення з АТ "Полтавагаз" на користь АТ "Укртрансгаз" в частині непогашеної заборгованості (а.с. 131-133).
22.03.2023 приватний виконавець Хорішко О.О. виніс постанову про відкриття виконавчого провадження №71367969 з примусового виконання наказу Господарського суду Полтавської області від 23.12.2022 №917/1097/21 (а.с. 139).
Того ж дня приватний виконавець виніс постанову про стягнення з боржника основної винагороди, якою визначено стягнути з АТ "Полтавагаз" основну винагороду приватного виконавця у розмірі 15 306 820,70 грн, що становить 10% від суми боргу, визначеної у виконавчому документі (а.с. 141-142).
При цьому у мотивувальній частині вказаної постанови приватний виконавець зазначив, що основна винагорода виноситься в повному розмірі у відповідності до чинного законодавства. Оскільки у випадку, передбаченому п. 15 ч. 1 ст. 34 цього Закону, виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій до виключення боржника з реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" основна винагорода виконавця у сумі 15 306 820,70 грн не стягується до моменту виключення боржника з вищевказаного реєстру. Основна винагорода у вказаному розмірі стягується виключно у разі поновлення виконавчого провадження, зупиненого на підставі п. 15 ч. 1 ст. 34 цього Закону, якщо заборгованість не врегульована.
Іншою постановою від 22.03.2023 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження приватний виконавець визначив для боржника загальну суму мінімальних витрат у розмірі 569,00 грн (а.с. 143).
Постановою від 22.03.2023 приватний виконавець Хорішко О.О. зупинив вчинення виконавчих дій з примусового виконання наказу Господарського суду Полтавської області від 23.12.2022 №917/1097/21 до усунення обставин, що стали підставою для зупинення (а.с. 145).
Не погоджуючись із правомірністю постанов приватного виконавця про стягнення з боржника основної винагороди та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на таке.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України від 02.06.2020 №1404-VІІІ "Про виконавче провадження" в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних відносин (надалі - Закон №1404-VІІІ).
Згідно з частиною першою статті 1 Закону №1404-VІІІ, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
За змістом пункту 1 частини першої статті 3 Закону №1404-VІІІ, відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.
Примусове виконання рішень, відповідно до частини першої статті 5 Закону №1404-VІІІ, покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 5 Закону №1404-VІІІ, приватний виконавець здійснює примусове виконання рішень, передбачених статтею 3 цього Закону, крім рішень, за якими боржником є держава, державні органи, Національний банк України, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, державні та комунальні підприємства, установи, організації, юридичні особи, частка держави у статутному капіталі яких перевищує 25 відсотків, та/або які фінансуються виключно за кошти державного або місцевого бюджету.
Згідно з частиною другою статті 25 Закону №1404-VІІІ, приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.
Як передбачено пунктом 1 частини першої статті 26 Закону №1404-VІІІ, виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
У заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок/електронний гаманець боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банках, небанківських надавачах платіжних послуг для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати (ч. 3 ст. 26 Закону №1404-VІІІ).
Статтею 42 Закону №1404-VІІІ передбачено, що кошти виконавчого провадження складаються з: 1) виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця; 2) авансового внеску стягувача; 3) стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.
Витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.
Витрати виконавчого провадження приватних виконавців здійснюються за рахунок авансового внеску стягувача, стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження можуть здійснюватися приватним виконавцем за рахунок власних коштів. Розмір та види витрат виконавчого провадження встановлюються Міністерством юстиції України.
На стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження виконавцем виноситься постанова про їх стягнення.
Відповідно до частини третьої статті 45 Закону №1404-VІІІ, основна винагорода приватного виконавця стягується в порядку, передбаченому для стягнення виконавчого збору.
У свою чергу, частиною другою статті 27 Закону №1404-VІІІ установлено, що виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.
Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів) (абз. 1 ч. 4 ст. 27 Закону №1404-VІІІ).
З посиланням саме на імператив абз. 1 ч. 4 ст. 27 Закону №1404-VІІІ відповідач обстоює свою позицію щодо безальтернативності дій приватного виконавця під час відкриття виконавчого провадження, який зобов'язаний одночасно з відкриттям винести постанову про стягнення з боржника основної винагороди.
Однак суд не погоджується з правильністю таких тверджень відповідача, що доводиться наступним.
Приписами частини третьої статті 45 Закону №1404-VІІІ установлено, що основна винагорода приватного виконавця стягується в порядку, передбаченому для стягнення виконавчого збору.
У свою чергу, як визначено пунктом 6 частини п'ятої статті 27 Закону №1404-VІІІ, виконавчий збір не стягується за виконавчими документами про стягнення заборгованості, яка підлягає врегулюванню відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу".
За змістом статті 1 Закону України від 14.07.2021 №1639-IX "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" (надалі - Закон №1639-IX) заборгованість (грошові зобов'язання) суб'єктів ринку природного газу, що підлягає (підлягають) врегулюванню відповідно до цього Закону включає, зокрема:
заборгованість постачальників природного газу, у тому числі підтверджена судовими рішеннями, які набрали законної сили, за договорами про надання послуг з транспортування природного газу перед особою, що здійснює функції оператора газотранспортної системи з 1 січня 2020 року, не сплачена станом на розрахункову дату;
заборгованість операторів газорозподільних систем, у тому числі підтверджена судовими рішеннями, які набрали законної сили, за договорами про надання послуг з транспортування природного газу перед особою, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31 грудня 2019 року включно, не сплачена станом на розрахункову дату;
заборгованість операторів газорозподільних систем, у тому числі підтверджена судовими рішеннями, які набрали законної сили, та/або реструктуризована, за договорами з транспортування природного газу, укладеними з особою, що здійснює функції оператора газотранспортної системи з 1 січня 2020 року, яка виникла з 1 січня 2020 року по 28 лютого 2022 року включно.
Зі змісту постанови Східного апеляційного господарського суду від 05.09.2022 у справі №917/1097/21, на виконання якої Господарським судом Полтавської області був виданий наказ про примусове виконання рішення, суд встановив, що стягнута з АТ "Полтавагаз" на користь АТ "Укртрансгаз" сума коштів у розмірі 153 068 207,01 грн утворилася внаслідок невиконання позивачем умов договору транспортування природного газу від 19.09.2018 №1807000403, за яким оператор (АТ "Укртрансгаз") надає замовнику (АТ "Полтавагаз") послуги транспортування природного газу на умовах, визначених у цьому договорі, а замовник сплачує оператору встановлену в цьому договорі вартість таких послуг.
Тож, заборгованість позивача, з метою стягнення якої Господарський суд Полтавської області 23.12.2022 видав наказ про примусове виконання рішення №917/1097/21, підлягає врегулюванню відповідно до Закону №1639-IX.
Згідно з частиною першою статті 3 Закону №1639-IX, для участі у процедурі врегулювання заборгованості (грошових зобов'язань) суб'єкти ринку природного газу включаються до Реєстру, який веде Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Як вже встановлено судом, постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 27.09.2022 №1208 АТ "Полтавагаз" включено до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу (а.с. 33).
За таких обставин суд пристає до думки позивача щодо відсутності у приватного виконавця Хорішка О.О. підстав для прийняття постанови від 22.03.2023 про стягнення з боржника основної винагороди у виконавчому провадженні №71367969, оскільки відображена у виконавчому документі заборгованість підлягає врегулюванню відповідно до Закону №1639-IX.
Наявність певних умов у мотивувальній частині постанови про стягнення з боржника основної винагороди, де зазначено, що у випадку урегулювання заборгованості у порядку та за Законом №1639-IX правові підстави для стягнення та/або подання даної постанови, як виконавчого документа до примусового виконання, будуть відсутні, не може підміняти правил, встановлених законом, а тому ці умови не роблять спірну постанову законною.
Тож встановлені у цій справі обставини є достатніми для висновку суду про незаконність постанови приватного виконавця Хорішка О.О. від 22.03.2023 про стягнення з боржника основної винагороди у виконавчому провадженні №71367969, у зв'язку з чим суд визнає цю постанову протиправною та скасовує її, а позов АТ "Полтавагаз" у цій частині вимог - задовольняє.
Оскільки спір у цій справі стосується правомірності постанов приватного виконавця про стягнення з АТ "Полтавагаз" основної винагороди та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, суд не досліджує питання правомірності прийняття приватним виконавцем Хорішком О.О. до примусового виконання наказу Господарського суду Полтавської області від 23.12.2022 №917/1097/21, так як перевірка законності дій відповідача щодо відкриття виконавчого провадження №71367969 має здійснюватися Господарським судом Полтавської області відповідно до розділу VI Господарського процесуального кодексу України. Відповідно доводи позивача щодо відсутності підстав для прийняття виконавчого документа до примусового виконання приватним виконавцем, що обґрунтовані посиланнями на відсутність в АТ "Полтавагаз" майна на території м. Києва, наявність у статутному капіталі Товариства частки держави понад 25%, є визначальними для розгляду у господарському суді питання про правомірність відкриття виконавчого провадження №71367969, а тому до уваги адміністративним судом не приймаються.
Інші твердження учасників справи не спростовують вищенаведений висновок суду.
Надаючи оцінку обставинам правомірності постанови приватного виконавця Хорішка О.О. від 22.03.2023 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, суд виходить з таких міркувань.
Види та розміри витрат виконавчого провадження затверджені наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 №2830/5 (далі - Наказ №2830/5), відповідно до розділу І якого, до витрат виконавчого провадження належить: 1) виготовлення документів виконавчого провадження: папір; копіювання, друк документів; канцтовари; 2) пересилання документів виконавчого провадження: конверти; знаки поштової оплати (марки); послуги маркувальної машини; послуги поштового зв'язку; 3) послуги осіб, залучених до проведення виконавчих дій: експертів; зберігачів; перекладачів; суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання; суб'єктів господарювання та інших осіб, залучених у встановленому законом порядку до проведення виконавчих дій; 4) послуги поштового переказу стягувачу стягнених аліментних сум; 5) проведення розшуку боржника, його майна або розшуку дитини; 6) послуги перевезення, зберігання арештованого майна, у тому числі транспортування і зберігання транспортного засобу на спеціальному майданчику чи стоянці; 7) банківські послуги при операціях з іноземною валютою; 8) сплата судового збору; 9) оплата вчинюваних нотаріальних дій; 10) плата за користування Єдиним державним реєстром виконавчих проваджень та після введення в дію статті 8 Закону України №1404-VIII "Про виконавче провадження" плата за користування автоматизованою системою виконавчого провадження; 11) інші витрати виконавчого провадження, здійснені під час проведення виконавчих дій.
Відповідно до пункту 8 розділу ІІ цього ж Наказу, приватний виконавець визначає розмір витрат виконавчого провадження на підставі документів про закупівлю (придбання) відповідних товарів і послуг.
Приписами пунктів 1 та 2 розділу VI "Фінансування виконавчого провадження" Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5, передбачено, що фінансування виконавчого провадження здійснюється за рахунок коштів виконавчого провадження, визначених статтею 42 Закону. Витрати виконавчого провадження складаються з мінімальних та додаткових витрат виконавчого провадження. Виконавець виносить постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження (крім виконавчих проваджень щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини) та надсилає її сторонам виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня після її винесення. Мінімальні витрати виконавчого провадження складаються з плати за користування автоматизованою системою виконавчого провадження та витрат, пов'язаних з винесенням постанов про: відкриття виконавчого провадження; стягнення виконавчого збору (крім випадків, коли виконавчий збір не стягується); стягнення основної винагороди приватного виконавця (крім випадків, коли основна винагорода не стягується); стягнення витрат виконавчого провадження; закінчення виконавчого провадження (повернення виконавчого документа стягувачу). Витрати, пов'язані з винесенням постанов, включають такі види витрат виконавчого провадження: виготовлення постанов та супровідних листів до них (папір, копіювання (друк) документів, канцтовари); пересилання постанов (конверти, знаки поштової оплати (марки) або послуги маркувальної машини (послуги поштового зв'язку)).
Дослідивши зміст спірної постанови, суд встановив, що відповідач обмежився виключно вказівкою на перелік витрат відповідно розділу І Наказу №2830/5, тоді як фактичний розмір таких витрат не відображений.
Однак, відповідно до пункту 8 розділу ІІ Наказу №2830/5, приватний виконавець розмір таких витрат має визначати на підставі документів про закупівлю товарів та (або) послуг, тобто розмір понесених приватним виконавцем витрат виконавчого провадження має бути підтверджений відповідними документами про придбання товарів або послуг.
Аналогічний висновок наведений у постанові Верховного Суду від 12.03.2021 у справі №640/1612/20 та враховується судом в силу приписів частини п'ятої статті 242 КАС України.
Суд зауважує, що постанова приватного виконавця Хорішка О.О. від 22.03.2023 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження є рішенням суб'єкта владних повноважень, а тому, у разі її оскарження в судовому порядку, вона підлягає перевірці на відповідність критеріям, що визначені в частині другій статті 2 КАС України.
Проте відповідач разом з відзивом на позов не надав суду будь-яких документів про закупівлю (придбання) відповідних товарів і послуг, не підтвердив правомірність визначення мінімального розміру витрат виконавчого провадження у сумі 569,00 грн, тобто не довів належними й допустимими доказами реальність здійснених витрат у спірному виконавчому провадженні.
З урахуванням наведеного постанову приватного виконавця Хорішка О.О. від 22.03.2023 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження належить визнати протиправною та скасувати, а позов АТ "Полтавагаз" в цій частині - задовольнити.
Тож позов у цілому слід задовольнити у повному обсязі у спосіб, обраний позивачем.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Звертаючись до суду з цим позовом, позивач сплатив судовий збір у розмірі 26 840,00 грн, факт чого підтверджується платіжним дорученням №2137 від 05.04.2023 на суму 5 368,00 грн (а.с. 9), платіжною інструкцією №2361 від 17.04.2023 на суму 21 472,00 грн (а.с. 48) та випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України (а.с. 49).
З огляду на ухвалення судом рішення про задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати належить розподілити шляхом стягнення на його користь за рахунок відповідача 26 840,00 грн.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Полтавагаз" до приватного виконавця виконавчого округу м. Київ Хорішка Олександра Олександровича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Акціонерне товариство "Укртрансгаз" про визнання протиправними та скасування постанов - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу м. Київ Хорішка Олександра Олександровича від 22.03.2023 про стягнення з боржника основної винагороди у виконавчому провадженні №71367969.
Визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу м. Київ Хорішка Олександра Олександровича від 22.03.2023 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження №71367969.
Стягнути на користь Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Полтавагаз" (вул. Козака, буд. 2-а, м. Полтава, 36000, код ЄДРПОУ 03351912) за рахунок приватного виконавця виконавчого округу м. Київ Хорішка Олександра Олександровича (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , вул. Дегтярівська, буд. 25-А, корп. 1, оф. 2, м. Київ, 04119) судові витрати, що пов'язані зі сплатою судового збору, у розмірі 26 840 (двадцять шість тисяч вісімсот сорок) грн 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду впродовж десяти днів з дня його проголошення.
Суддя Є.Б. Супрун