04 травня 2023 року м. ПолтаваСправа № 440/4181/23
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Канигіної Т.С., розглянувши у письмовому провадженні справу за позовом Виконавчого комітету Полтавської міської ради до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), головного державного виконавця ВПВР у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Благадира Дмитра Григоровича про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії,
Виконавчий комітет Полтавської міської ради звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), головного державного виконавця ВПВР у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Благадир Дмитра Григоровича про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії, а саме просить: визнати протиправним та скасувати рішення головного державного виконавця ВПВР у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Благадира Дмитра Григоровича у вигляді постанови про відкриття виконавчого провадження №71406477 про примусове виконання постанови від 13.06.2022 №69226453 щодо стягнення з позивача виконавчого збору; визнати протиправними дії та бездіяльність у рамках ВП; зобов'язати поновити порушене право боржника.
В обґрунтування своїх вимог представник позивача зазначив, що прийняття спірного рішення державного виконавця ВПВР у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) з виконання постанови №69226453 від 13.06.2022 є порушенням Закону України "Про виконавче провадження" та інструкції, оскільки було прийнято з порушенням процедури.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 17.04.2023 позовну заяву Виконавчого комітету Полтавської міської ради до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), головного державний виконавець ВПВР у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Благадира Дмитра Григоровича про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії залишено без руху.
24.04.2023 позивачем усунуто недоліки позовної заяви.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 24.04.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та провадження у справі відкрито. Вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
У поданому до суду відзиві на позовну заяву представник відповідача позов не визнав та просить відмовити у його задоволенні з підстав правомірності оскаржуваної постанови. Зазначив, що державним виконавцем вчинено всі дії відповідно до вимог законодавства.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця визначені статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до частини четвертої якої адміністративна справа вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.
Водночас, як передбачено частиною першою статті 269 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, визначених, зокрема, статтею 287 цього Кодексу, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив).
Відповідно до частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до частини четвертої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
З матеріалів справи вбачається, що 12.05.2022 Полтавським окружним адміністративним суду видано виконавчий лист у справі № 440/4450/21 про зобов'язання виконавчого комітету Полтавської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середню заробітну плату за шість місяців з дня закінчення його повноважень на посаді голови Валківської сільської ради.
13.06.2022 на підставі виконавчого листа від 12.05.2022 прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження у виконавчому провадженні №69226453.
Також 13.06.2022 винесено постанову у ВП №69226453 про стягнення з виконавчого комітету Полтавської міської ради виконавчого збору в розмірі 26000,00 грн.
Вважаючи постанову державного виконавця про стягнення з виконавчого комітету Полтавської міської ради виконавчого збору протиправною, позивач звернувся до суду з позовною заявою.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 23.08.2022 у справі №440/5889/22 у задоволенні позову Виконавчого комітету Полтавської міської ради до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_1 про визнання рішень та дій протиправними відмовлено.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 06.03.2023 апеляційну скаргу Виконавчого комітету Полтавської міської ради залишено без задоволення. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23.08.2022 року по справі №440/5889/22 залишено без змін.
Ухвалою Верховного Суду від 24.04.2023 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Виконавчого комітету Полтавської міської ради на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23.08.2022 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 06.03.2023 у справі №440/5889/22 за позовом Виконавчого комітету Полтавської міської ради до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми), третя особа ОСОБА_1 про визнання рішень та дій протиправними.
Водночас, 27.03.2023 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №69226453 з огляду на нарахування та перерахування платіжним дорученням №355 від 23.06.2022 середньої заробітної плати за 6 місяців у розмірі 102335,63 грн.
Також 27.03.2023 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №71406477 з виконання постанови №69226453 від 13.06.2022 про стягнення з виконавчого комітету Полтавської міської ради на користь Держави виконавчого збору в розмірі 26000,00 грн.
Вважаючи постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження №71406477 протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та відповідним доводам сторін, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до частини першої статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Згідно з частиною першою статті 13 Закону України "Про виконавче провадження" під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Частиною першою статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" на виконавця покладено обов'язок вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно з частиною п'ятою статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
У частині першій статті 27 Закону України "Про виконавче провадження" міститься визначення, за яким виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.
За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи (частина третя статті 27 Закону України "Про виконавче провадження").
Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів). Стягнутий виконавчий збір перераховується до Державного бюджету України протягом трьох робочих днів з дня надходження на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби (абзац 1 та 3 частини четвертої статті 27 Закону України "Про виконавче провадження").
Частиною п'ятою статті 27 Закону України "Про виконавче провадження" визначено вичерпний перелік підстав, за яких виконавчий збір не стягується. Крім того, виконавчий збір не стягується, а стягнутий виконавчий збір підлягає поверненню у разі закінчення виконавчого провадження у зв'язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.
Частиною дев'ятою статті 27 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини 1 статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, та у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 17 частини першої статті 39 цього ж Закону. Виконавчий збір не стягується із сум податкового боргу (у тому числі штрафних санкцій та пені) та недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у разі їх списання згідно з пунктами 2-3, 2-4 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України та пунктом 9-15 розділу VIII Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
Окремі питання організації виконання судових рішень визначені Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02.04.2012 (далі за текстом - Інструкція №512/5, в редакції, чинній на час прийняття оспорюваної постанови).
Пунктом 8 розділу ІІІ Інструкції №512/5 передбачено, що стягнення виконавчого збору здійснюється у порядку, визначеному статтею 27 Закону №1404-VIII. Про стягнення з боржника виконавчого збору та його розмір державний виконавець зазначає у постанові про відкриття виконавчого провадження. Виконавчий збір стягується з боржника на підставі постанови про стягнення виконавчого збору, у якій зазначаються розмір та порядок стягнення нарахованого виконавчого збору.
Постанову (крім виконавчих документів про стягнення аліментів) та не пізніше наступного робочого дня після її винесення надсилає сторонам виконавчого провадження.
Системний аналіз положень статті 26, статті 27 Закону №1404-VIII, Інструкції №512/5 в аспекті спірних правовідносин дає підстави суду дійти висновку, що стягнення виконавчого збору, крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується, пов'язується з початком примусового виконання виконавчого документа. Останнє розпочинається з прийняттям постанови про відкриття виконавчого провадження, у якій, з-поміж іншого, державний виконавець зобов'язаний зазначити суму виконавчого збору, яка підлягає стягненню.
Верховний Суд у постановах від 28.04.2020 у справі №480/3452/19, від 20.11.2019 у справі №480/1558/19 дійшов висновку, що стягнення виконавчого збору є безумовною дією, яку здійснює державний виконавець у межах виконавчого провадження незалежно від здійснених дій і є встановленою державою складовою процедури виконавчого провадження, що гарантує ефективне здійснення виконання рішення суду боржником за допомогою стимулювання боржника до намагання виконати виконавчий документ самостійно до відкриття виконавчого провадження у зв'язку із ймовірністю стягнення відповідної суми у випадку примусового виконання. Стягнення виконавчого збору відбувається безпосередньо в процесі примусового виконання рішення із винесенням відповідної постанови.
Отже, після набрання чинності змінами до частини другої статті 27 Закону №1404-VIII, стягнення виконавчого збору відбувається безпосередньо в процесі примусового виконання рішення з прийняттям відповідної постанови, не пов'язується з фактично стягнутою виконавцем сумою, а обчислюється у відсотках від суми, яка підлягає стягненню.
Частиною третьою статті 40 Закону №1404-VIII передбачено, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев'ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.
Як встановлено судом, 27.03.2023 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №69226453 з огляду на нарахування та перерахування платіжним дорученням №355 від 23.06.2022 середньої заробітної плати за 6 місяців у розмірі 102335,63 грн.
27.03.2023 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №71406477 з виконання постанови №69226453 від 13.06.2022 про стягнення з виконавчого комітету Полтавської міської ради на користь Держави виконавчий збір у розмірі 26000,00 грн.
Отже, державний виконавець має право винести постанову про стягнення виконавчого збору у двох випадках: або одночасно з відкриттям виконавчого провадження, або не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження). При цьому, у першому випадку, постанови про відкриття виконавчого провадження і стягнення виконавчого збору виносяться державним виконавцем одночасно, а у другому випадку постанові про стягнення виконавчого збору в обов'язковому порядку має передувати постанова про повернення виконавчого документа чи закінчення виконавчого провадження.
Водночас, з установлених обставин та матеріалів цієї справи вбачається, що перед винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження №71406477 питання про закінчення виконавчого провадження (повернення виконавчого документа) вирішене. Тобто спірна постанова винесена за наявності передумов, передбачених частиною третьою статті 40 Закону №1404-VIII.
З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова винесена із дотриманням вимог статей 18, 26, 27, 40, 42 Закону України "Про виконавче провадження" №1404-VIII, пункту 8 розділу III Інструкції № 512/5 та є правомірною.
Відповідно до частин першої та другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Нормами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. У адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно зі статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З огляду на викладене, оцінюючи зібрані у справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість та безпідставність позовних вимог, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення позову.
Інші доводи позивача є безпідставними та не впливають на висновки суду.
Відповідно до частини першої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа, у разі задоволення позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень.
Проте у цій справі суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову, у зв'язку з чим відсутні підстави для відшкодування судових витрат, понесених позивачем.
Керуючись статтями 2, 9, 77, 243-246, 250, 255, 287, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позовних вимог Виконавчого комітету Полтавської міської ради (вул. Соборності, буд. 36, м. Полтава, Полтавська область, 36000, код ЄДРПОУ 05384689) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) (вул. Героїв-пожежників, буд. 13, м. Полтава, Полтавська область, 36014, код ЄДРПОУ 43316700), Головного державного виконавця ВПВР у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Благадира Дмитра Григоровича (вул. Героїв-пожежників, буд. 13, м. Полтава, Полтавська область, 36014) про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення. Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Т.С. Канигіна