Справа № 420/9202/23
04 травня 2023 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Хом'якова В. В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Одеській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Територіального управління Служби судової охорони у Одеській області, в якому просить:
визнати протиправною бездіяльність Територіального управління Служби судової охорони у Одеській області (код ЄДРПОУ - 43163579), яка виразилася у не виданні наказів про виплату ОСОБА_1 додатковоп винагороди у розмірі 30000 грн. за кожен місяць служби за період часу з 24.02.2022 по 18.07.2022 року, а з 19.07.2022 року в розмірі до 30000 гривень пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць;
зобов'язати Територіальне управління Служби судової охорони у Одеській області видати накази про виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди у розмірі 30 000 грн. за кожен місяць служби за період часу з 24.02.2022 по 18.07.2022 року, а з 19.07.2022 року в розмірі до 30000 гривень пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць;
визнати протиправною бездіяльність Територіального управління Служби судової охорони у Одеській області, яка виразилася у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 додаткової винагороди у розмірі 30 000 грн. за кожен мiсяць служби за період часу з 24.02.2022 по 18.07.2022 року, а з 19.07.2022 року в розмірі до 30000 гривень пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць;
зобов'язати Територіальне управління Служби судової охорони у Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду у розмірі 30 000 грн. за кожен місяць служби за період часу з 24.02.2022 по 18.07.2022 року, а з 19.07.2022 року по день ухвалення судового рішення в розмірі до 30000 гривень пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць;
стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Територіального управління Служби судової охорони у Одеській області на користь ОСОБА_1 судові витрати, пов'язані з розглядом даної справи, в тому числі, але не виключно: витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 160, 161,172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Розглянувши матеріали позовної заяви, суд дійшов наступних висновків.
Спір щодо стягнення належного позивачу грошового забезпечення (належної працівникові заробітної плати) є спором, пов'язаним з недотриманням законодавства про оплату праці.
Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 №2352-IX) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом України від 01.07.2022 №2352-IX, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції:
«Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».
Отже, до 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
При цьому, з огляду на згадані правові позиції Конституційного Суду України щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, суд дійшов висновку про поширення дії частини першої статті 233 КЗпП України в редакції Закону України від 01.07.2022 №2352-IX тільки на ті відносини, які виникли після набуття цією нормою закону чинності.
Приписами частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Приписами частин третьої і п'ятої статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною першою статті 24 Конституції України встановлено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.
У Рішенні від 12 квітня 2012 року №9-рп/2012 Конституційний Суд України зазначив, що гарантована Конституцією України рівність усіх людей в їх правах і свободах означає необхідність забезпечення їм рівних правових можливостей як матеріального, так і процесуального характеру для реалізації однакових за змістом та обсягом прав і свобод. У правовій державі звернення до суду є універсальним механізмом захисту прав, свобод та законних інтересів фізичних і юридичних осіб (абзац п'ятий підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини рішення).
Таким чином, зважаючи на гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві, положення статті 233 КЗпП України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Наведене дає суду підстави для висновку, що до 19 липня 2022 року строк звернення позивача з цим позовом до суду не був обмежений будь-яким строком, а у правовідносинах, що виникли після цієї дати, строк звернення до суду є обмеженим.
Суд зазначає, що про порушення права, що стало підставою для звернення позивача з цією позовної заявою, позивачу мало бути відомо при отриманні грошового забезпечення, виплата якого здійснюється щомісяця не пізніше останнього робочого дня місяця, між тим позов поданий 26.04.2023, при цьому позивач просить зобов'язати нарахувати та виплатити додаткову винагороду з 24.02.2022, клопотання про поновлення пропущеного строку відсутнє.
Суд вважає за необхідне зазначити, що поважними причинами пропуску строків звернення до суду необхідно розуміти обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій, що підтверджені належними і допустимими доказами. Водночас на законодавчому рівні не регламентується, які причини є поважними, а які ні. Питання щодо визначення поважності підстав пропуску строку звернення до суду залишається на розсуд суду.
При цьому, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Позивачем не сплачений судовий збір за заявлену вимогу щодо зобов'язання відповідача видати наказ. Пільги щодо сплати судового збору, передбачені пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", на ці позовні вимоги не поширюються.
Підпунктом 1 п. 3 ч. 2 ст.4 Закону №3674-VI встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлюється ставка судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" від 03.11.2022 року №2710-IX, з 01 січня 2023 року встановлено прожитковий мінімум працездатних осіб на місяць у розмірі 2684,00 гривень.
Позивачу необхідно сплатити судовий збір за позовну вимогу щодо зобов'язання видати наказ про виплату позивачу додаткової винагороди в розмірі 1 073,60 грн.
Суд вважає необхідним залишити адміністративний позов без руху та надати позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви
Керуючись ст. ст. 79, 80, 92, 94, 160, 161, 169, 248 КАС України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Одеській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Позивачу надати десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання.
Повідомити позивача, що заяви по суті справи, заяви з процесуальних питань, клопотання, пояснення, додаткові письмові докази, висновки експертів, можуть бути ними подані в електронному вигляді на електронну пошту суду або через особистий кабінет в системі "Електронний суд".
Копію ухвали направити позивачеві.
Відповідно до ч. 3 ст. 293 КАС України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя В.В. Хом'якова