Справа № 420/3486/23
04 травня 2023 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Катаєвої Е.В., розглянувши у письмовому провадженні в місті Одесі справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРІНЛАЙН ХІМІЯ» (вул. Успенська, 39/1, офіс 5, м. Одеса, 65048) до Одеської митниці (вул. Лип Івана та Юрія, 21а, м. Одеса, 65078) про визнання протиправними та скасування рішень,-
До суду надійшов адміністративний позов (а.с.1-16) Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРІНЛАЙН ХІМІЯ» до Одеської митниці Держмитслужби України про визнання протиправними та скасування рішень.
Ухвалою суду від 27.02.2023 року позов залишено без руху, надано строк на усунення недоліків позову (а.с.137-138).
До суду від представника позивача надійшла заява на виконання ухвали суду, квитанція про доплату судового збору у розмірі 3247,69 грн та позов до Одеської митниці (а.с.145-153), в якому позивач просить визнати протиправними та скасувати: рішення про коригування митної вартості товарів від 16.01.2023 року №UA500410/2023/000004/2 та №UA500410/2023/000005/2, від 16.02.2023 року №UA500410/2023/000010/2; картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (далі картки відмови) №UА500410/2023/000008 і №UА500410/2023/000009 від 16.01.2023 року та №UА500410/2023/000018 від 16.02.2023.
Ухвалою суду від 15.03.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите провадження по справі, вирішено розгляд справи здійснити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а.с.154).
В обгрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що між ТОВ «ГРІНЛАЙН ХІМІЯ» та компанією «GREENLINE CHEMICALS» LTD (Болгарія) укладено контракт №10122022 від 10.12.2022, відповідно до якого останній зобов'язується поставити на користь ТОВ «ГРІНЛАЙН ХІМІЯ» товар - хімічні речовини.
Вiдповiдно до вказаних умов контракту позивачем отримано від контрагента товар та з метою здійснення митного оформлення подано митні декларації від 13.01.2023 за №23UA500410000082U4 та №23UA500410000083U3 та від 15.02.2023 №23UA500410000298U8.
Однак відповідачем 16.01.2023 прийняті картки відмови №UA500410/2023/000008, №UA500410/2023/000009 та рішення про коригування митної вартості товарів №UA500410/2023/000004/2, №UA500410/2023/000005/2. Також відповідачем 16.02.2023 прийнята картка відмови №UA500410/2023/000018 та рішення про коригування митної вартості товарів №UA500410/2023/000010/2.
Представник позивача вважає прийняті відповідачем рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню та зазначив, що не згодний с посиланням відповідача в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товару на те, що, зокрема, подані документи містять розбіжності, у зв'язку з чим визначена декларантом митна вартість товару не підтверджена, а саме: аркуші контракту №10122022 від 10.12.2022 з першого по пятий не містить печаток покупця та продавця, тобто свідчать, що вказаний документ може містити явні ознаки підробки, а наявні підписи сторін є дзеркально схожими.
Представник позивача стверджує, що відсутність на аркушах контракту №10122022 від 10.12.2022 з першого по п'ятий печаток покупця та продавця, не тягне за собою недійсності, неукладеності чи нікчемності такого договору, оскільки сторонами не встановлено обов'язковості скріплення печаткою кожної його сторінки, нормами чинного законодавства не передбачено обов'язку сторін за правочином вчинення дій щодо нумерації сторінок договору, проставляння підписів та печаток на кожній сторінці договору, який містить більше ніж одну сторінку.
Також в оскаржуваних рішеннях митний орган дійшов висновку, що окремі ділянки контракту №10122022 від 10.12.2022 містять сліди неодноразового сканування та повторного друку, а саме на всіх аркушах наявні дрібні чорні плями. Вказане свідчить, що даний документ може містити ознаки підробки, наведені в ньому відомості можуть бути неправдивими. Отже даний правочин може вважатися таким, що укладений фіктивно та без подальшого наміру виконання прийнятих сторонами зобов'язань.
Представник ТОВ «ГРІНЛАЙН ХІМІЯ» вважає неприпустим ставлення під сумнів дійсності контракту, покладаючись на якість його сканування чи формування припущень про його повторний друк. Більше того митний орган, як і декларант, не має відповідних знань та кваліфікації для встановления фальсифікації документа. Вважає, що митним органом безпідставно здійснено припущення про тe, що контракт №10122022 від 10.12.2022 може бути укладеним фіктивно та без подальшого наміру виконання прийнятих сторонами зобов'язань.
Між тим, митний орган дійшов виснвоку, що зображення на інсойсі №C002022000002606 від 04.01.2023 відбитків печатки й підпису продавця GREENUINE CHEMICALS LTD є дзеркально схожими і вочевидь відображеними за допомогою графічного редагування та подальшого нашарування в електронному документі формату pdf.
Представник позивача зазначає, що висновки про невідповідність, недійсність чи розбіжність у підписах можуть прийматися лише акредитованими відповідно до чинного законодавства експертами на підставі призначеної почеркознавчої експертизи. Водночас, підписи та печатки покупця на інвойсі, жодним чином не впливають на правильність визначення митної вартості, оскільки сама по собі наявність печатки та підпису не містить жодних відомостей щодо товару та є лише способом завірення документа, тому її відсутність не можна вважати розбіжністю взагалі.
Вважає висновки митного органу лише припущеннями, оскільки в оскаржуваному рішенні ніяк не обгрунтовано, яким чином зазначені припущення впливають на митну вартість товару, а тому не можуть бути підставою для відмови в митному оформленні документів за наданими документами.
Крім того, представник ТОВ «ГРІНЛАЙН ХІМІЯ» зазначає, що витребувані митницею документи згідно з ч.2 ст.53 МК України не є обов'язковими, а враховуючи, що надані декларантом документи підтверджували всі складові митної вартості не містили розбіжностей та/або явних ознак підробки - у митного органу не було законних підстав для витребування додаткових документів.
Серед іншого представник позивача зазначив, що посилання митним органом на ту обставину, що вартість заявленого позивачем до митного оформлення товару є меншою від рівня митної вартості товарів, інформація щодо яких міститься у спеціалізованому програмно-інформаційному комплексі Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України (далі ЄАІС), є необґрунтованими, оскільки використання цінової бази ЄАІС допускається тільки при визначенні митної вартості за другорядними методами відповідно до положень статей 59,60,64 МК України, на що у митного органу, не було законних підстав.
На підставі викладеного позивач просив задовольнити позовні вимоги.
Ухвала суду від 15.03.2023 року доставлена до електронного кабінету відповідача через підсистему «Електронний суд» - 15.03.2023 року (а.с.158). Відповідач у встановлений судом строк не надав до суду відзив на позов, інших заяв та клопотань від відповідача не надходило (згідно автоматизованої системи діловодства Одеського окружного адміністративного суду вхідної кореспонденції по справі станом 04.05.2023 року не зареєстровано).
Справа розглянута в письмовому провадженні.
Судом встановлено, що 10.12.2022 між позивачем ТОВ «РОСТ ТРЕЙДИНГ» (покупець) та компанією «GREENLINE CHEMICALS» LTD (Болгарія) (продавець) укладено контракт №10122022, відповідно до п.1.1. якого продавець зобов'язується продати, а покупець оплатити і прийняти у власність товар: бікарбонат натрію, карбонат натрію (кальцинована сода, щільна або в порошку), монокалційфосфат, каустична сода (пластівці або гранула), магнезія випалена (спечена), лимонна кислота моногідрат, натрію перокарбонат з покриттям.
Відповідно до п.2.1. контракту ціна товару вказана в інвойсах на кожну окрему партію товару, які є невід'ємною частиною даного контракту (а.с.44-49).
Водночас, 04.01.2023 року контрагентом позивача складено наступні інвойси: №CD02022000002607 на поставку партії кальцинованої соди (в порошку) кількістю 200 т. вартістю 93000 дол. США (а.с.34), №CD02022000002605 на поставку партії кальцинованої соди (гранульованої) кількістю 400 т. вартістю 202000 дол. США (а.с.73) та №CD02022000002606 на поставку партії кальцинованої соди (гранульованої) кількістю 400 т. вартістю 202000 дол. США (а.с.89).
З метою митного оформлення вказаного товару ТОВ «ГРІНЛАЙН ХІМІЯ» подано до Одеської митниці митні декларації від 13.01.2023 №23UA500410000082U4, №23UA500410000083U3 та від 15.02.2023 №23UA500410000298U8, в яких митну вартість товару було визначено за першим методом - за ціною договору(а.с.121-126).
Для підтвердження вказаних у деклараціях відомостей до митного органу поданий відповідний пакет документів відносно кожної митної декларації згідно з МК України (контракт, рахунки-фактури (інвойси), коносаменти та інші документи).
Проте відповідачем прийняті картки відмови від 16.01.2023 року №UA500410/2023/000008, №UA500410/2023/000009 та від 16.02.2023 року №UA500410/2023/000018 і рішення про коригування митної вартості товарів від 16.01.2023 №UA500410/2023/000004/2, №UA500410/2023/000005/2 та від 16.02.2023 року №UA500410/2023/000010/2 (а.с.20-31).
В оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів вказано ідентичні підстави їх прийняття, а саме, що надані документи декларантом містять розбіжності, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару: 1) аркуші зовнішньоекономічного договору (контракту) №10122022 від 10.12.2022 з першого по п'ятий не містять печаток покупця та продавця, що в свою чергу, свідчить, що вказаний документ може містити явні ознаки підробки, а наявні підписи сторін є дзеркально схожими; 2) в ході здійснення візуального контролю інвойсів від 04.01.2023 №CD02022000002607,№CD02022000002605, №CD02022000002606 встановлено, що зображення відбитків печатки й підпису продавця GREENLINE CHEMICALS LTD є виготовленим за допомогою графічного редагування та подальшого нашарування електронному документі формату pdf; 3) з'ясовано, що зображення відбитків печатки й підпису продавця GREENLINE CHEMICALS LTD на інвойсах від 04.01.2023 №CD02022000002607, №CD02022000002605, №CD02022000002606 та на пакувальних листах від 04.01.2023 №CD02022000002607, №CD02022000002605, №CD02022000002606 є дзеркально схожими і вочевидь виготовленими за допомогою графічного редагування та подальшого нашарування в електронному документі формату pdf; 4) окремі ділянки зовнішньоекономічного договору (контракту) №10122022 від 10.12.2022 містить сліди неодноразового сканування та повторного друку, а саме на всіх аркушах налавні дрібні чорні плями. Вказане свідчить, що даний документ може містити ознаки підробки, в наведені в ньому відомості можуть бути неправдивими. Отже даний правочин може вважатися таким, що укладений фіктивно та без подальшого наміру виконання прийнятих сторонними зобов'язань.
Згідно з оскаржуваними рішеннями від 16.01.2023 №UA500410/2023/000004/2, №UA500410/2023/000005/2 та від 16.02.2023 №UA500410/2023/000010/2 декларанту було запропоновано надати (за наявності) додаткові документи протягом 10 календарних днів, а саме: 1) договір (угоду, контракт) з третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документаці; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Декларантом 13.01.2023 за №1/13, 2/13 та 16.01.2023 за №1/16 надано до митного органу листи щодо неможливості подання інших додаткових документів для підтвердження митної вартості товару повідомлено митний орган про відсутність додаткових документів (а.с.103-116).
Відповідач дійшов висновку про неспростування декларантом жодних, визначених контролюючим органом, розбіжностей та ненадання жодного додаткового документа. Приймаючи оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів, відповідачем визначено митну вартість за резервним методом, на підставі баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України у ввезення товарів, заявлених до митного оформлення, яка є більшим ніж заявлено декларантом (МД №UA500370/2022/006443 від 15.11.2022, №UA500410/2022/000795 від 03.10.2022).
Позивачу, як декларанту, роз'яснено, у разі незгоди з рішеннями, права на їх оскарження до органу вищого рівня відповідно до глави 4 МКУ або суду, а також права викладені у ч.3 ст.52 цього МКУ.
Представник позивача, вважаючи оскаржувані рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, звернувся до суду з цим позовом.
Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.
Статтею 543 МК України визначено, що безпосереднє здійснення державної митної справи покладається на органи доходів та зборів.
До митної справи відповідно до ст.7 МК України відносяться, крім іншого, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення.
Згідно з п.23,24 ст.4 МК України митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку; митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Згідно положень Митного кодексу України митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою є відповідно до ст.49 МК України, їх вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частиною 2 ст.53 МК України визначений перелік документів, які декларант подає митному органу щодо підтвердження митної вартості товарів і обраний метод її визначення. Такими документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до ч. 3 ст. 53 МКУ у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи, перелік яких визначений в даній нормі закону.
Таким чином, митний орган має право вимагати від декларанта додаткові документи лише при наявності визначених законом підстав, чітко зазначених в ч.3 ст.53 МКУ (- розбіжності у документах, - ознаки підробки документів, - або вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари).
В оскаржувананих рішеннях про коригування митної вартості товарів від 16.01.2023 №UA500410/2023/000004/2, №UA500410/2023/000005/2 та від 16.02.2023 №UA500410/2023/000010/2 зазначено, що подані позивачем документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.
Проте жодного належного та допустимого доказу, що надані позивачем документи містять розбіжності не надано. Розбіжність - це відсутність однаковості в документах щодо митної вартості товару. В той же час в договорі, декларації, інвойсі, які є основними документами, що підтверджують митну вартість, жодних розбіжностей не міститься.
Суд вважає, що позивачем надано усі необхідні документи, що стосуються числового значення митної вартості товару або методу її визначення, документи містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару. Ціна товару була визначена позивачем згідно з умовами договору.
В той же час обставини, якими мотивоване рішення митного органу про необхідність витребування додаткових документів є необґрунтованими, оскільки надані документи у сукупності підтверджують визначену митну вартість товару позивачем (декларантом) за першим методом визначення митної вартості.
За приписами МКУ митний орган зобов'язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.
Відповідачем як суб'єктом владних повноважень не наданий відзив на позов, не спростовоні доводи позивача про від сутність підстав для витребування додаткових документів у позивача.
Частиною 5 ст.242 КАС України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно з правовими висновками Верховного Суду митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.
Суд вважає необґрунтованими посилання на вказані обставини як на розбіжності, які не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару.
Поставка трьох партій кальцинованої соди здійснювалася на підставі зовнішньоекономічного договору (контракту) №10122022 від 10.12.2022, копія якого надана митному органу.
Відповідно до п.2.1. контракту ціна товару вказана в інвойсах на кожну окрему партію товару, які є невід'ємною частиною даного контракту.
04.01.2023 року контрагентом позивача складено ТОВ «ГРІНЛАЙН ХІМІЯ» наступні інвойси: №CD02022000002607 на поставку партії кальцинованої соди (в порошку) кількістю 200 т. вартістю 93000 дол. США (а.с.34), №CD02022000002605 на поставку партії кальцинованої соди (гранульованої) кількістю 400 т. вартістю 202000 дол. США (а.с.73) та №CD02022000002606 на поставку партії кальцинованої соди (гранульованої) кількістю 400 т. вартістю 202000 дол. США (а.с.89).
Суд вважає необгрунтованими та безпідставними висновки контролюючого органу про можливу підробку зовнішньоекономічного договору (контракту) №10122022 від 10.12.2022 через те, що його аркуші 1-5 не містять печаток покупця та продавця, а наявні підписи сторін є дзеркально схожими, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що кожна сторінка зовнішньоекономічного договору (контракту) №10122022 від 10.12.2022 підписана ТОВ «ГРІНЛАЙН ХІМІЯ» та компанією GREENLINE CHEMICALS LTD. Печаткою скпірлена лише остання сторінка контракту (а.с.44-49).
Відповідно до абз.13 ст.1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» зовнішньоекономічний договір (контракт) - домовленість двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності;.
Згідно з ч.2 ст.6 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності або його представником у простій письмовій або в електронній формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України чи законом.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами) (ч.2 ст.207 ЦК України).
Законодавство України не містить перелік вимог до зовнішньоекономічного договору щодо завірення печатками підприємств кожної сторінки контракту.
Крім того, відповідачем в оскаржуваних рішеннях не зазначено яким чином непроставлення печаток підприємств на кожній сторінці зовнішньоекономічного договору вплинуло на митну вартість товарів, хоча митний орган зобов'язаний зазначити конкретні обставини, які викликали сумніви у заявленій митній вартості, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обгрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та достовірності, зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх оформленні.
Також суд вважає необгрунтованими зазначення відповідачем в оскаржуваних рішеннях, що про ознаки підробки, неправдивість відомостей згідно контракту, та фіктивність контракту, як такого, що укладався без наміру виконання прийнятих сторонними зобов'язань, свідчить те, що окремі ділянки зовнішньоекономічного договору (контракту) №10122022 від 10.12.2022 містять сліди неодноразового сканування та повторного друку (на всіх аркушах наявні дрібні чорні плями),
Наданий до суду текст контракту №10122022 від 10.12.2022 відображений чітко, чорні плями та сліди неодноразового сканування відсутні. В свою чергу, представником відповідача не надано відзив на позов та будь-яких інших копій контракту №10122022 від 10.12.2022 на підтвердження доводів щодо його поганої якості.
Між тим, суд вважає, навіть якщо припустити в наявності Одесько митниці копії контракту з дрібними чорними плямами, суб'єкту владних повноважень не достастьо лише вказати на них, а необхідно пояснити зв'язок якості копії контракту з наявністю обгрунтованих сумнівів в митній вартості товару. Крім того, відповідачем як суб'єктом владних повноважень не надано до суду доказів, що про підробку, фіктивність контракту№10122022 від 10.12.2022 як такого, що укладався без наміру виконання прийнятих сторонними зобов'язань,тобто сумніви митниці є лише припущеннями.
Верховний Суд у постанові від 05.03.2019 у справі №815/5791/17 наголосив, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митний орган зобов'язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Також суд вважає неспроможними доводи митного органу щодо розбіжностей митної вартості товару, оскільки в інвойсах від 04.01.2023 №CD02022000002607, №CD02022000002605, №CD02022000002606 встановлено зображення відбитків печатки й підпису продавця GREENLINE CHEMICALS LTD є виготовленим за допомогою графічного редагування та подальшого нашарування електронному документі формату pdf.
Згідно копій наявних в матеріалах справи інвойсів 04.01.2023 року №CD02022000002607, №CD02022000002605 та №CD02022000002606, вони роздруковані та підписані контрагентом позивача компанією GREENLINE CHEMICALS LTD (а.с.34, 73, 89).
Висновки щодо заповнення контрагентом декларанта інвойсів в pdf жодним чином не вливають на числові значення складових митної вартості товарів, тому суд вважає їх необгрунтованими та безпідставними. Крім того, є непідтвердженими належними доказами доводи відповідача, що інвойси 04.01.2023 року №CD02022000002607, №CD02022000002605 та №CD02022000002606 підписані за допомогою графічного редагування та подальшого нашарування в електронному документі формату pdf.
Водночас відповідачем не вказано будь-якого іншого обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; обґрунтованого математичного розрахунку ціни товару за одиницю (із зазначенням конкретних складових цього розрахунку), визначеної митницею у спірному рішенні.
Таким чином відповідачем не спростовано жодними належними, допустимими та достатніми доказами твердження позивача, що документи, надані ним до митних декларацій від 13.01.2023 №23UA500410000082U4, №23UA500410000083U3 та від 15.02.2023 №23UA500410000298U8 не мають розбіжностей, які б могли вплинути на митну вартість товару або свідчать про наявність ознак підробки, що б могло надати митному органу підстави для висновку про неправильне визначення позивачем митної вартості.
За положеннями МКУ иа стадою практикою Верховного Суду рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах (постанови ВС від 27.04.2020 року по справі №140/804/19, від 11.06.2020 року по справі №815/5464/16, від 30.04.2020 року по справі №820/231/16, від 31.03.2020 року, від 19.03.2020 року по справі №808/4127/15).
Між тим, наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
МК України встановлено, що при відсутності застережень щодо застосування основного методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу та наявності документів, перелік яких зазначений в ч.2 ст.53 МК України застосовується саме основний метод визначення митної вартості товарів.
Згідно ст.57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) та другорядними методами: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Частинами 3,6 цієї статті визначено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Частиною 8 статті 57 МКУ встановлено, що у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, проте такі функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди з задекларованою митною вартістю, до яких відносить, зокрема, проведення консультацій та обов'язок послідовного вибору методів визначення митної вартості товарів.
Відповідно до п.2,4 ст.55 МКУ прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Між тим, спірне рішення про коригування митної вартості товарів такої інформації не містить, що не дає підстав вважати його обґрунтованим та мотивованим у контексті положень пунктів 2, 4 ч.2 ст.55 МКУ.
Оцінюючи вказане рішення відповідача суд вважає за необхідне врахувати також правові висновки щодо застосування норм права до спірних правовідносин, викладені в постановах Верховного Суду.
Верховний Суд наголошував у своїх правових висновках, що різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.
Верховний Суд вважав за необхідне зауважити, що рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб'єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності Митним кодексом України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв'язку з чим така інформаційна база не містить всіх об'єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню (постанова від 25 лютого 2020 року справа №260/718/19; 27 квітня 2020 року справа №140/804/19).
У постанові від 30.04.2020 року по справі №820/231/16 Верховний Суд вказує, що отримана з Центральної бази даних ЄАІС ДМСУ інформація про вантажну митну декларацію, на яку митний орган посилається при коригуванні митної вартості, не є достатнім доказом ціни, за яку відповідну партію товару було дійсно імпортовано до України, оскільки при здійсненні контролю за коригуванням митної вартості, проведеним митним органом за другорядним методом, митний орган повинен довести, що: відповідний товар за певною митною вартістю був дійсно ввезений до України; що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування(якщо воно приймалося) не було оскаржене до суду та скасоване судом. Тоді як матеріали справи таких доказів не містять.
Такі докази не містяться і в матеріалах даної справи №420/3486/23.
Статтею 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст. 72, 73, 75, 76 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
З урахуванням встановлених фактів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню шляхом визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 16.01.2023 №UA500410/2023/000004/2, №UA500410/2023/000005/2 та №UA500410/2023/000010/2 від від 16.02.2023, а також карток відмови №UА500410/2023/000008 і №UА500410/2023/000009 від 16.01.2023 та №UА500410/2023/000018 від 16.02.2023.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою сплачується судовий збір у розмірі 1,5% ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Верховний Суд у постанові від 16.03.2020 по справі №1.380.2019.001962 дійшов висновку, що при оскарженні рішення про коригування митної вартості товарів ціною позову в розумінні Закону «Про судовий збір» є різниця митних платежів, що підлягали сплаті з урахуванням митної вартості, розрахованої декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом в оскаржуваному рішенні.
Матеріалами справи підтверджується, що позивачем сплачений судовий збір у загальному розмірі 11299,69 грн (а.с.19,144), а саме 1,5% від різниці митних платежів, що підлягали сплаті з урахуванням митної вартості, розрахованої декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом в оскаржуваному рішенні.
Суд вважає, що по даній справі з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань підлягають стягненню на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 11299,69 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2,3,6,7,9,12,13, 139,241-246 КАС України, суд, -
Адміністративний позов «ГРІНЛАЙН ХІМІЯ» (вул. Успенська, 39/1, офіс 5, м. Одеса, 65048, код ЄДРПОУ 41404234) до Одеської митниці (вул. Лип Івана та Юрія, 21А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ ВП 44005631), про визнання протиправними та скасування рішень - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 16.01.2023 року №UА500410/2023/000008 №UА500410/2023/000009 та від 16.02.2023 року №UА500410/2023/000018, рішення про коригування митної вартості товарів від 16.01.2023 року №UA500410/2023/000004/2, №UA500410/2023/000005/2 та від 16.02.2023 року №UA500410/2023/000010/2.
Стягнути з Одеської митниці за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРІНЛАЙН ХІМІЯ» витрати зі сплати судового збору в розмірі 11299,69 грн.
Рішення набирає законної сили у порядку ст.255 КАС України.
Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст.295-297 КАС України.
Суддя Е.В. Катаєва