Справа № 420/4584/23
02 травня 2023 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Дубровна В.А., перевіривши виконання вимог статей 160, 161 КАС України за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Подільської районної державної адміністрації Одеської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
встановила:
06.03.2023 року до суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) із позовною заявою до Управління соціального захисту населення Подільської районної державної адміністрації Одеської області (далі - відповідач), в якій просить:
- визнати бездіяльність Управління соціального захисту населення Подільської районної державної адміністрації Одеської області щодо донарахування та сплати ОСОБА_1 суми 7354 (сім тисяч триста п'ятдесят чотири) гривні разової грошової допомоги до 05 травня за 2021 рік протиправною.
- зобов'язати Управління соціального захисту населення Подільської районної державної адміністрації Одеської області нарахувати та сплатити ОСОБА_1 , кошти у сумі 7354 (сім тисяч триста п'ятдесят чотири) гривні разової грошової допомоги до 05 травня за 2021 рік.
Ухвалою суду від 14.03.2023 року позовну заяву залишено без руху для усунення її недоліків шляхом надання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та вказати інщі обставини, які можуть бути враховані судом, як поважні для поновлення пропущеного строку із наданням відповідних доказів.
Даною ухвалою відмовлено у задоволені заяви позивача про поновлення строку звернення до суду, поданої разом з позовом, оскільки на підтвердження того, що запровадження з 24 лютого 2022 року воєнного стану за Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та карантину, встановленого КМУ з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), перешкоджали позивачу звернутися до суду з даним позовом у визначений законом строк, тобто з 01.10.2021 р. по 31.03.2022 р., останнім не надано суду жодного доказу.
Ухвалою суду від 10.04.2023 року позивачу продовжено строк для усунення недоліків позовної заяви до 22.04.2023 року з метою надання заяви про поновлення строку звернення до суду із обов'язковим зазначенням інших обставин, які б унеможливлювали своєчасне звернення до суду позивача із даними вимогами протягом шести місяців у період з 01.10.2021 р. по 26.02.2022 р., та які можуть бути враховані судом, як поважні для поновлення пропущеного строку із наданням відповідних доказів, або докази дотримання строку звернення до суду.
На виконання вище вказаної ухвали, позивачем 25.04.2023 р. надано заяву, в якій позивач просить поновити пропущений строк звернення до суду, яка обґрунтована тим, що позивач має на утриманні трьох неповнолітніх дітей та дружину, яка є особою з інвалідністю ІІІ групи, які потребували від позивача догляду, часу, опіки, а також праці на користь сім'ї, що призвело до неможливості позивача звернутись до суду з позовом у строк, визначений КАС України.
Вирішуючи питання щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом та наявності підстав для його поновлення з урахуванням вказаних доводів позивачки, суд враховує наступне.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії ( пункти 2, 4 частини 1 статі 5 КАС України).
Проте, процесуальним законом передбачені певні обмеження такого права, зокрема, шляхом встановлення строку звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав.
Відповідно до статті 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Згідно з частинами першою-другою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини другої якої, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. У разі неподання особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Аналогічна позиція застосована Верховним Судом, зокрема, у постановах від 6 лютого 2018 року у справі № 607/6231/17, від 17 квітня 2018 року у справі № 438/769/13-а (2а/438/29/13), від 24 квітня 2018 року у справі № 357/18214/14, від 26 червня 2018 року у справі № 663/1012/16-а, від 10 липня 2018 року у справі № 820/4856/17, від 28 серпня 2018 року у справі № 826/11545/17, від 9 листопада 2018 року у справі № 334/3536/17(2-а/334/402/17), від 27 листопада 2018 року у справі № 537/2348/16-а, від 27 листопада 2018 року у справі № 305/2056/15-а, від 20 грудня 2018 року у справі № 756/513/17, від 20 грудня 2018 року у справі № 712/7831/16-а, від 22 січня 2019 року у справі № 201/9987/17(2-а/201/304/2017), від 7 лютого 2019 року у справі № 802/497/16-а, від 14 травня 2019 року у справі № 826/26174/15, від 21 грудня 2019 року у справі №826/12776/15 та від 5 травня 2022 року у справі № 240/10663/20.
Водночас для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Суд зазначає, що причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. У свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об'єктивний характер, та з обставин незалежних від сторони унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом.
Як вбачається зі змісту позову, позивач звернувся до суду із позовом до Управління соціального захисту населення Подільської районної державної адміністрації Одеської області про визнання протиправною бездіяльність щодо донарахування та сплати разової грошової допомоги до 05 травня за 2021 рік у меншому розмірі та зобов'язання перерахувати виплати з урахуванням раніше виплаченої суми.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяння формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них, визначає Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII (далі - Закон № 3551-XII).
Згідно зі статтею 12 Закону № 3551-XII щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Статтею 17-1 Закону № 3551-XII передбачено, що щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12 - 16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.
Відповідно до частини четвертої статті 17-1 Закону № 3551-XII особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
З аналізу зазначених положень Закону № 3551-XII вбачається, що разова грошова допомога отримується особами щороку до 5 травня, а у разі неотримання такої грошової допомоги або отримання її у меншому розмірі, особа має знати або повинна дізнатися про порушення своїх прав та інтересів, що надає такій особі право на звернення, у строк до 30 вересня відповідного року, до органів праці та соціального захисту населення для виплати такої допомоги у повному розмірі.
Отже, строк звернення до суду з позовними вимогами про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо нарахування та виплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком слід обчислювати з 30 вересня 2021 року.
Вищевказані висновки відповідають позиції Верховного Суду, висловленій у постанові від 6 лютого 2018 року у справі №607/7919/17 за аналогічних обставин у подібних правовідносинах, у якій Суд зазначив, що « 30 вересня поточного року - це встановлений законом кінцевий строк, до якого могла бути здійснена виплата вказаної допомоги і до якого позивач міг очікувати на отримання більшої суми, ніж була йому нарахована. Отже, перебіг строку звернення позивача до суду з даним позовом слід обраховувати з 30 вересня відповідного року, за який виплачується разова щорічна грошова допомога».
З огляду на вищезазначене, судом встановлено, що перебіг шестимісячного строку звернення до суду з цим позовом розпочався 1 жовтня 2021 року та сплинув 1 квітня 2022 року, а позивач звернувся до суду лише у березні 2023 року, тобто майже через рік.
Слід зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах і стимулює суд та учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Як зазначалось вище, законодавець приписами частини 4 ст. 17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" визнав, що особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
Натомість , позивач не надав суду належних доказів того, що у період з 01 жовтня 2021 року по 31 березня 2022 року він не мав змоги звернутись до суду з відповідним позовом.
При цьому, посилання позивача на те, що він має на утриманні трьох неповнолітніх дітей та дружину, яка є особою з інвалідністю ІІІ групи, які потребували від позивача догляду, часу, опіки, а також праці на користь сім'ї, що призвело до неможливості позивача звернутись до суду з позовом у строк, визначений КАС України, не є поважними причинами, оскільки не є обставинами, які об'єктивно є непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Аналіз практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних причин, внаслідок непереборних, незалежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.
Вищенаведене спростовує доводи позивача, наведені у заяві про поновлення строку на звернення до суду. При цьому, жодних належних та допустимих доказів поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, які б унеможливлювали і не залежали б від волі позивача своєчасно звернутися за судовим захистом, до суду не надано.
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 123, яка кореспондується з п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України, якими зокрема, передбачено, якщо заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Оскільки з позовними вимогами позивач звернувся до суду поза межами строку, встановленого статтею 122 КАС України, а зазначені у заяві від 25.04.2023 року підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду визнані неповажними та необґрунтованими, суддя приходить до висновку про повернення позивачу позовної заяви згідно приписів ч. 2 ст. 123 КАС України.
Керуючись ч. 4 ст. 169, 243, 248 КАС України,
ухвалила:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Подільської районної державної адміністрації Одеської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії разом з доданими документами повернути позивачу.
Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня її підписання.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя В.А. Дубровна