Справа № 420/6626/23
03 травня 2023 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Попова В.Ф., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративні справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дії щодо відмови визначення стажу та перерахунку довічного утримання судді,
встановив:
ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі відповідач), в якій просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови визначення стажу судді у 29 (двадцять дев'ять ) років 02 (два) місяці 28 (двадцять вісім) днів та перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області визначити стаж судді Красновському Ігорю Володимировичу станом на 24.02.2023р. у 29 (двадцять дев'ять) років 02 (два) місяці 28 (двадцять вісім) днів з виплатою щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 68 відсотків місячної суддівської винагороди працюючого судді з 24.02.2023р.;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести ОСОБА_1 перерахунок щомісячного грошового утримання судді у відставці виходячи зі стажу судді 29 років 02 місяці 28 днів в розмірі 68 відсотків місячної суддівської винагороди працюючого судді з 24.02.2023р., з урахуванням проведених виплат;
- встановити строк для подання суб'єктом владних повноважень відповідачем до суду звіту про виконання постанови, яка вимагає вчинення певних дій.
Обґрунтовуючи позовні вимоги ОСОБА_1 зазначив, що з 13 серпня 2022 року призначений на посаду судді, а 24.02.2023 року звільнений у відставку з посади судді Херсонського апеляційного суду. Відповідачем призначено грошове утримання судді у відставці виходячи зі стажу - 20 років роботи тільки на посаді судді, що є неправомірним, оскільки не враховано попередню роботу в органах прокуратури та половина навчання в юридичному інституті до призначення суддею. Крім того, відповідно до ст. 137 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року № 1402 до стажу судді зараховується стаж роботи, вимога щодо якого визначена законом та надає право на призначення на посаду судді. Всього, на думку позивача, його стаж судді становить 29 років 2 місяці та 28 днів, що дає підстави для призначення щомісячного довічного утримання в розмірі 68% від місячної суддівської винагороди працюючого судді.
Відповідачами надано відзив на позовну заяву, відповідно до якого позовні вимоги не визнали та зазначили, що «суддівський стаж» та «стаж роботи на посаді судді» не є тотожними поняттями та включають до себе різні складові. «Стаж роботи на посаді судді» має вичерпний перелік посад, який визначено ст. 137 Закону №1402-VIII. Натомість до «суддівського стажу» включається «стаж на посадах судді» та стаж (досвід) робота (професійна діяльність), вимога щодо якої визначена законом та надає право для призначення на посаду судді (п. 2 ст. 137 Закону №1402-VIII) відповідно до положень п.1 та п. 6 ст. 69 Закону №1402-VIII. Статтями 69 та 13 Закону №1402-VIII не передбачено зарахування періоду робити помічником прокурора та половину періоду навчання у вищому навчальному закладі саме до стажу роботи на посаді судді. Страховий стаж позивача на посаді судді складає повних 20 років. Отже, розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці позивача відповідно до чинних норм законодавства складає 50% суддівської винагороди. Враховуючи вищевикладене, відсутні законні підстави для здійснення перерахунку позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 68%.
Судом встановлені такі обставини по справі.
Відповідно до копії трудової книжки ОСОБА_1 з 01.09.1988 року зачислений студентом 1-го курсу денного факультета Харківського юридичного інституту де навчався по 1.08.1991 року, після чого був переведений на заочну форму навчання.
Після цього позивач працював:
05.06.1993 - 15.12.1993 юрист СП «Альфа-зет»;
13.10.1994 - 31.05.1995 помічник Херсонського міжрайонного природоохоронного прокурора;
03.06.1995 - 15.06.1995 юристконсульт ООО «Інвестиційний центр»;
15.06.1995 - 11.06.1997 директор ООО «Інвестиційний центр»;
11.06.1997 - 03.04.1998 юристконсульт ООО «Інвестиційний центр»;
07.04.1998 - 17.12.2001 займав посади прокурора відділів прокуратури Херсонської області;
21.01.2002 - 10.09.2002 начальник юридичного сектора Херсонської митниці;
Указом Президента України № 712/2002 від 13 серпня 2022 р. ОСОБА_1 призначено строком на п?ять років на посаду судці Каланчацького районного суду Херсонської області.
Постановою Верховної Ради України від 19 березня 2009 р. № 1169-VI обраний суддею апеляційного суду Херсонської області безстроково.
Рішенням Голови Верховного Суду №360/0/149-22 від 12.08.2022 р., відряджено суддю Херсонського апеляційного суду ОСОБА_1 до Одеського апеляційного суду для здійснення правосуддя з 15.08.2022 р.
24.02.2023р. ОСОБА_1 звільнений у відставку з посади судді Херсонського апеляційного суду рішенням Вищої ради правосуддя №104/0/15-23 від 21.02.2023р., наказ по Одеському апеляційному суду №29-ос від 23.02.2023р.) і перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ в Одеській області з 28.02.2023р.
Стаж на посаді судді становить 20 років 5 місяців 11 днів.
Виходячи з такого стажу, ГУ ПФУ в Одеській області здійснено розрахунок довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 50% суддівської винагороди працюючого судді.
Правові відносини у спірних правовідносинах врегульовано такими нормами права.
Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, визначає Закон України “Про судоустрій і статус суддів” № 1402-VIII від 02.06.2016 року.
За правилами ч. 1 ст. 116 Закону № 1402-VIII суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається відповідно до статті 137 цього Закону, має право подати у відставку.
Відповідно до абзацу 4 п. 34 Розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII за суддями, призначеними чи обраними на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігається визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).
Судом встановлено, що на час призначення ОСОБА_1 суддею, питання визначення стажу, який дає право на відставку судді, регулювалося ч. 4 ст. 43 ЗУ «Про статус суддів» від 15 грудня 1992 року № 2862-ХІІ (далі Закон № 2862-ХІІ) та Указом Президента України № 584/95, які встановлювали виключний перелік посад, робота на яких підлягала зарахуванню до стажу, що дає право на відставку судді.
Позивач включає до стажу який дає право на відставку та призначення довічного грошового утримання роботу на посаді судді - 20 років 5 місяців 11 днів, а також:
- половину навчання на денній формі - 1 рік 6міс.16 днів;
- роботу помічником прокурора в Херсонській природоохоронній прокуратурі - 7 міс. 19 днів;
- роботу на посадах прокурора відділів прокуратури Херсонської області -3 роки 8 місяців 12 днів.
Крім того, позивач зараховує до стажу роботи на посаді судді посилаючись на ст.137 ЗУ «Про судоустрій в статус суддів» від 02.2016 року №1402-УІІІ стаж роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право на призначення на посаду судді, тобто роботу юрисконсульта в різних установах, що відображено у трудовій книжці позивача - 3 роки.
Системний аналіз вказаної норми у її взаємозв'язку з абзацом 4 п. 34 Розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII дає підстави для висновку, що у зв'язку з набранням чинності Законом № 2447-VIII, яким внесено зміни до ст. 137 Закону № 1402-VIII, суддям додатково до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку підлягає зарахуванню стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.
Водночас, ч. 1 ст. 7 Закону № 2862-ХІІ, яка була чинною на час обрання позивача на посаду судді, визначалось, що суддею міг бути громадянин України, який мав стаж роботи в галузі права не менш як три роки.
З огляду на зазначене, право на зарахування стажу роботи в галузі права три роки мають судді, яких було призначено на посаду судді вперше згідно з вимогами, встановленими Законом № 2862-XII на день їх обрання.
Наведене свідчить про наявність у позивача права на зарахування до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку додатково трьох років роботи в галузі права.
У цій справі, стаж роботи позивача в галузі права який було враховано при призначенні його на посаду судді вперше складається з роботи у органах прокуратури - 4 роки 4 місяці та роботи на посадах юрисконсульта і начальника юридичного сектора Херсонської митниці.
На думку суду, у ОСОБА_1 відсутнє право на зарахування до стажу судді роботи на посадах юрисконсульта і начальника юридичного сектора Херсонської митниці, оскільки таким періодом, що підлягає зарахуванню при вирішенні питання при призначенні на посаду судді позивача є робота в органах прокуратури (більше трьох років), яка підлягає такому врахуванню, а приєднання ще додаткового іншого юридичного стажу фактично є необґрунтованим збільшенням такого стажу на три роки як того вимагає позивач.
Жодним із вищенаведених Закону №1402-VIII, Закону № 2862-XII, Закону №2447-VIII та Прикінцевих перехідних положень до них не передбачено такого обрахування та зарахування стажу роботи на посаді судді.
За приписами ч.3 ст.142 Закону № 1402-VI, щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
Відповідно до вимог Закону України “Про судоустрій і статус суддів” №1402-VIII від 02.06.2016 на позивача розповсюджуються загальні правила нарахування щомісячного грошового утримання судді у відставці, передбачені ст.142 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” №1402-VIII від 02.06.2016.
Так, згідно з частиною 2 статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №1402-VIII суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.
Статтею 137 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №1402-VIII передбачено, що до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: 1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України; 2) члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.
Пунктом 34 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №1402-VIII визначено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).
Аналогічні приписи містив і п.11 Перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 року № 2453-VI, в редакції чинній до 28 березня 2015 року, відповідно до якого судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом.
Частиною 4 ст.43 Закону України "Про статус суддів" №2862-XII до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов'язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.
Абзацом другим частини четвертої статті 43 Закону №2862-ХІІ передбачено, що до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов'язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.
Оскільки стаж роботи позивача на посаді судді ОСОБА_1 становить більше ніж 20 років, до стажу роботи, який дає судді право на відставку, враховується також робота на прокурорських посадах.
Отже, до загального стажу роботи позивача, який дає право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання належить враховувати, крім роботи на посаді судді роботу на прокурорських посадах.
Відповідно до роз'яснення поняття “прокурор”, яке міститься в ст. 56 Закону України "Про прокуратуру" № 1789-XII (в редакції, чинній на час виходу позивача у відставку) під поняттям “прокурор” слід розуміти: Генеральний прокурор України, перший заступник, заступники Генерального прокурора України, їх старші помічники та помічники, прокурори Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, спеціалізованих прокуратур (на правах обласних), їх перші заступники, заступники, міжрайонні прокурори, прокурори міст, районів, районів у містах та прирівняних до них спеціалізованих прокуратур, їх перші заступники і заступники, начальники головних управлінь, управлінь, відділів прокуратур, їх перші заступники, заступники, старші прокурори та прокурори прокуратур усіх рівнів, які діють у межах своєї компетенції.
Отже, в аспекті спірних правовідносин суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що оскільки за змістом ст. 43 Закону № 2862-ХІІ до стажу роботи, що дає право на відставку судді, крім роботи на посадах суддів судів України, зараховується час роботи саме на посадах прокурорів і слідчих.
Таким чином, час роботи позивача помічником Херсонського міжрайонного природоохоронного прокуратури Херсонської області з 13 жовтня 1994 року по 31 травня 1995 року (7 місяців 19 днів) та прокурором відділу підтримання державного обвинувачення у судах, прокурором/старшим прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ, державної митної служби та прикордонної охорони прокуратури Херсонської області з 07 квітня 1998 року по 17 грудня 2001 року (3 роки 8 місяців 12 днів повинен враховуватись до загального стажу роботи позивача, який дає право на відставку та на отримання довічного грошового отримання судді у відставці.
Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 20 листопада 2019 року у справі № 308/5911/17, від 12 грудня 2019 року у справі № 692/290/17.
Отже, невключення до відповідного стажу роботи на посаді судді, зокрема, роботи на посадах помічника прокурора і врахування відповідачем для встановлення (визначення) розміру щомісячного довічного грошового утримання лише періоду роботи на посаді судді є неправомірним.
Виходячи з викладеного, суд зазначає, що до стажу судді Калініченко І.В який дає право на отримання довічного грошового утримання необхідно зараховувати 1 рік 5 місяців 16 днів - половина строку навчання на денній формі Харківського юридичного інституту, роботу помічником прокурора в Херсонській природоохоронній прокуратурі - 7 міс. 19 днів, роботу на посадах прокурора відділів прокуратури Херсонської області -3 роки 8 місяців 12 днів, роботу на посаді судді 20 років 5 місяців 11 днів, що всього становить 26 років 2 місяці 28 днів.
Таким чином, позивач має право на перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання виходячи зі стажу 26 років в розмірі 62 відсотків місячної суддівської винагороди працюючого судді.
Зазначене дає підстави прийти до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають частковому задоволенню з урахуванням наведених висновків суду.
Суд відхиляє всі обґрунтування відповідача по справі, з вищенаведених підстав та налізу приписів діючого законодавства, що викладені у рішенні суду.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (п.58 рішення у справі “Серявін та інші проти України”).
Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Суд зазначає, що у відповідності до ч. 1. ст. 77 КАС України позивачем доведені ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення.
В той же час, відповідач не надав суду належні та допустимі докази та достатні правові обґрунтування правомірності прийнятого рішення, яке на думку суду є протиправним та підлягає скасуванню.
Суд не вбачає підстав встановлення строку для подання суб'єктом владних повноважень звіту про виконання рішення суду.
Керуючись ст. 241-246 КАС України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови зарахування до стажу судді у відставці ОСОБА_2 1 року 5 місяців 16 днів - половина строку навчання на денній формі Харківського юридичного інституту, роботу помічником прокурора в Херсонській природоохоронній прокуратурі - 7 міс. 19 днів, роботу на посадах прокурора відділів прокуратури Херсонської області - 3 роки 8 місяців 12 днів та визначення стажу судді всього 26 років 2 місяці 28 днів.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (ЄДРПОУ 20987385) визначити стаж судді ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) - 26 років 2 місяці 28 днів з виплатою щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 62 відсотків місячної суддівської винагороди працюючого судді з 24.02.2023р.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (ЄДРПОУ 20987385) провести перерахунок щомісячного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) виходячи зі стажу судді 26 років 2 місяці 28 днів в розмірі 62 відсотків місячної суддівської винагороди працюючого судді з 24.02.2023р., з урахуванням проведених виплат.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (ЄДРПОУ 20987385) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судовий збір в сумі 1074,00 гривень.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Попов В.Ф.