04 травня 2023 р. № 400/249/23
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Біоносенко В. В. в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
доВійськової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ,
провизнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 з вимогами визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди відповідно до п.1 постанови КМУ від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі 100000 гривень, починаючи з 19.06.2022 по 30.11.2022, пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів; зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі 100000 гривень, починаючи з 19.06.2022 по 30.11.2022, пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.
Свої позовні вимоги, ОСОБА_1 обґрунтував тим, що в теперішній час проходить військову службу у військової частині НОМЕР_1 . В період з 19.06.2022 був відправлений у відрядження до військової частини НОМЕР_2 для виконання завдань. Перебуваючи у відряджені та виконуючи завдання, позивач приймав участь у бойових діях, але грошове забезпечення отримував без додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ №168 від 28.02.2022.
Відповідач позов не визнав просив в його задоволенні відмовити. Свою позицію аргументував тим, що відповідно до п.1 Окремого доручення Міністра оборони України від 23.06.2022, під терміном безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, у розумінні військ протиповітряної оборони (в.ч. НОМЕР_1 ) є виконання військовослужбовцем бойових завдань з вогневого ураження повітряних цілей. Підрозділ військової частини НОМЕР_1 не входять до складу створених (діючих) угрупувань військ Сил оборони держави. А тому позивач не має право на отримання додаткової винагороди.
Суд розглянув справі 04.05.2023 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Дослідив матеріали справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 з 22.05.2022 проходить військову службу за мобілізацією у військовій частині НОМЕР_1 на посаді оператора відділення приймально-передавальних радіопристроїв радіотехнічної батареї.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 19.06.2022 №116, позивач разом з військовослужбовцями 4 підрозділу та 5 підрозділу військової частини НОМЕР_1 був відряджений у визначений позиційний район до окремого розпорядження.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 24.07.2022 №163, позивач прибув з відрядження з визначеного позиційного району Миколаївської області.
Згідно із наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 01.08.2022 №178, позивач разом і військовослужбовцями військової частини НОМЕР_1 був відряджений у визначений позиційний районі 4 підрозділу в Миколаївській області до окремого розпорядження.
Протягом 19.06.2022 по 30.11.2022, ОСОБА_1 отримував додаткову грошову винагороду у розмірі 30000 гривень.
Накази про виплату ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди за період служби з 19.06.2022 по 30.11.2022, командуванням військової частини НОМЕР_1 не видавалися.
Відповідно до п.1 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022, встановлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Відповідно до Окремого доручення Міністра оборони України від 23.06.2022 №912/а/29, під терміном «безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів» слід розуміти виконання військовослужбовцем: бойових завдань у складі військової частини (підрозділу), яка веде воєнні (бойові) дії у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави в районі ведення воєнних (бойових) дій; виконання бойових завдань з вогневого ураження повітряних цілей; виконання бойових завдань у районах бойових дій з виявлення повітряних цілей та ін.
Відповідно до п.3 Окремого доручення, документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях, визначається на підставі: бойового наказу (бойового розпорядження); журналу бойових дій, рапорту командиру підрозділу.
Таким чином, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 та Окремого доручення Міністра оборони України, питання виплати додаткової грошової винагороди залежить від визначення відповідними командирами факту безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях. Зазначене визначення повинно бути відповідним чином оформлено належними документами: рапортами командира підрозділу, журналом бойових дій, бойовим наказом (бойовим розпорядженням).
Ніким іншим, окрім командування відповідної військової частини, питання безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях, підтверджено бути не може.
По цій справі, встановлено, що документи, передбачені п.3 Окремого доручення, про безпосередню участь позивача у бойових діях, за спірний період, військовою частиною не складалися, наказ командира військової частини про виплату додаткової грошової винагороду в розмірі 100000 гривень, стосовно позивача не виносився. За таких обставин, немає жодних підстав для нарахування та виплати позивачу додаткової грошової винагороди у такому розмірі.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог, та необхідність відмовити у повному обсязі.
Судові витрати відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_3 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 ) відмовити повністю.
2. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя В. В. Біоносенко
Рішення складено в повному обсязі 04.05.2023