справа №380/6601/23
провадження № П/380/6660/23
04 травня 2023 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді: Морської Г.М., розглянувши у письмовому провадженні матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду із адміністративним позовом до Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідач), у якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо неоформлення і неподання до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області оновлених довідок про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 29.01.2020 та 01.01.2021 відповідно до вимог статей 43, 63 ЗУ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", положень постанови Кабінету Міністрів України №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання, за відповідною або аналогічною посадою, яку позивач обіймав на дату звільнення зі служби, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2020 та 01 січня 2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13,14 до постанови КМУ №704, а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2020 та 01.02.2021;
- зобов'язати Львівський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки підготувати та подати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області нові довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 29.01.2020 та 01.01.2021 відповідно до вимог статей 43, 63 ЗУ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", положень постанови Кабінету Міністрів України №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання, за відповідною або аналогічною посадою, яку позивач обіймав на дату звільнення зі служби, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2020 та 01 січня 2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13,14 до постанови КМУ №704, а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2020 та 01.02.2021.
Ухвалою від 07.04.2023 відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (в письмовому провадженні).
Представник Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки разом із відзивом на позовну заяву подав до суду клопотання про залишення адміністративного позову без розгляду. Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_1 пропустив, встановлений ст.122 КАС України шестимісячний строк звернення до суду.
Ухвалою від 27.04.2023 у задоволенні заяви Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про залишення позовної заяви без розгляду - відмовлено.
Проте, суд вважає за необхідне відмітити наступне.
Відповідно до ч. 1,2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, законодавством регламентовано шестимісячний строк звернення особи до суду за захистом її прав, свобод та законних інтересів, що обумовлено метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванням учасників адміністративного судочинства щодо своєчасної реалізації їх права на суд.
Строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Поряд з цим, поняття “повинен був дізнатися” необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
Варто зауважити, що Верховний Суд у постанові від 31.03.2021 року по справі №240/12017/19, сформував наступні висновки щодо застосування норм права у спірних правовідносинах, зокрема щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії.
Так, у згаданому рішенні зазначено наступне.
“ 1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів…
Відтак, Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про те, що отримання позивачем листа відповідача від 08.11.2019 у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку, оскільки такі дії позивач почав вчиняти більш ніж через 5 років після отримання пенсії за серпень 2014 року. ”.
З позовної заяви встановлено, що позивач просить зобов'язати відповідача скласти та направити до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2020 року та 01 січня 2021 року, для перерахунку розміру пенсії із 01 лютого 2020 року та 01 лютого 2021 року, проте до суду за захистом свої прав, свобод чи інтересів звернувся 04.04.2023.
При цьому, підставами позову, як вбачається зі змісту позовної заяви, є те що зазначені довідки мають видаватись у зв'язку зі зміною грошового забезпечення згідно Постанови Кабінету Міністрів України “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” від 30 серпня 2017 року № 704, з наступними змінами та доповненнями (далі - Постанова №704).
Зміст пункту 4 Постанови №704, вказує на те, що грошове забезпечення військовослужбовців повинно змінюватись у січні відповідного календарного року, за умови зміни прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Наведена норма вказує на те, що грошове забезпечення військовослужбовці повинно змінюватись щороку з 1 січня, у разі зміни прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як наслідок, саме з цією датою пов'язується визначення Кабінетом Міністрів України умов та розмірів перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”. Відтак, позивач повинен був дізнався про порушення свого права на перерахунок пенсії, в тому числі і відсутності сформованих довідок, як складових в алгоритмі перерахунку, 1 січня відповідного року.
Аналогічний правовий висновок викладений постанові Верховного Суду від 12.04.2023 у справі №380/14933/22.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Варто зауважити, що позивач звернувся до суду із даним позовом лише 04.04.2023, тобто з порушенням шестимісячного строку звернення до суду, визначеного частиною 2 статті 122 КАС України. Однак, при поданні позову позивачем не було подано заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням причин пропуску та доказів, що підтверджуються причини пропуску.
Згідно із ч.4 ст.123 КАС України якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Суд відмічає, що з урахуванням позиції Верховного Суду 12.04.2023 у справі №380/14933/22, та зважаючи на положення ч.4 чт.123 КАС України суд зазначає про передчасність висновку щодо не пропущення позивачем строку звернення до суду із даним позовом, висловленого судом в ухвалі від 27.04.2023.
Відтак, враховуючи наведене, вбачаються підстави для залишення позовної заяви без руху та надання позивачу часу для подання клопотання про поновлення процесуального строку.
Частиною 6 статті 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
При цьому, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами процесуальних дій, та підтверджені належними доказами.
Відповідно до ч.13 ст. 171 КАС України, суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Враховуючи викладене, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення вказаних в цій ухвалі недоліків позовної заяви в спосіб надання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду разом із доказами, які, на його думку, вказують на поважність причин пропуску строку.
Керуючись ч. 1 ст. 169 КАС України,
ухвалив:
Залишити позовну заяву без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - п'ять днів з дня вручення ухвали.
Після усунення недоліків позовної заяви документи до суду направляти із вказівкою на номер справи 380/6601/23 та зазначенням прізвища судді, який прийняв ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Ухвала окремо не оскаржується.
Суддя Морська Г.М.