справа №380/5098/23
04 травня 2023 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Кухар Н.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Зимноводівської сільської ради Львівського району Львівської області про визнання протиправною бездіяльність,-
До Львівського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) з позовом до Зимноводівської сільської ради Львівського району Львівської області (81110, Львівська область, Львівський район, с. Зимна Вода, вул. Р. Шухевича, 83), в якому просить суд:
- визнати протиправною та скасувати відмову Зимноводівської сільської ради Львівського району Львівської області від 24.02.2023 №376/-22 про відмову у здійсненні реєстрації місяця проживання в будинку АДРЕСА_2 ;
- зобов'язати відповідача зареєструвати місце проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: будинок АДРЕСА_2 ;
- судові витрати покласти на відповідача.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що прийняте відповідачем рішення про відмову у здійснення реєстрації її місця проживання позивач порушує гарантоване Конституцією України та законами України право особи на вільний вибір місця проживання. Дачний будинок, у якому позивач бажає зареєструвати місце свого проживання відповідає вимогам державних будівельних норм, що підтверджується наявністю необхідних документів, перелік яких було надано відповідачу.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 20 березня 2023 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою про відкриття провадження запропоновано відповідачу протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву, а також роз'яснено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин справа буде вирішена за наявними матеріалами.
Копію ухвали про відкриття провадження від 20 березня 2023 року надіслано на електронну адресу відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_2
На час прийняття рішення у даній справі відзив на позовну заяву або заява про визнання позову від відповідача
Дослідивши наявні у справі докази та письмові аргументи, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.
15 лютого 2023 року позивач подала заяву до Зимноводівської сільської ради Львівського району Львівської області про реєстрацію свого місця проживання за новою адресою: АДРЕСА_2 .
До заяви про реєстрацію місця проживання позивач додала наступні документи: копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, копію витягу з реєстру будівельної діяльності, копію паспорту.
Відповідно до вищезазначених витягів, будинок, в якому ОСОБА_1 виявила бажання зареєструвати своє місце проживання, що розташовується за адресою: АДРЕСА_2 є дачним будинком, власником якого є позивач.
За результатом розгляду документів, поданих для реєстрації місця проживання за новою адресою: АДРЕСА_2 відповідачем 24.02.2023 року прийнято рішення про відмову у реєстрації місяця проживання в будинку АДРЕСА_2 у зв'язку з тим, що за адресою житла, в якому особа декларує або реєструє своє місце проживання (перебування) наявний об'єкт нерухомого майна, який не належить до житла.
Вважаючи вищевказану відмову відповідача протиправною, позивач звернулася до суду з даним позовом.
При вирішенні даного спору суд виходить з наступного.
Згідно з ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи відповідають вони встановленим ч.2 ст.2 КАС України вимогам.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» №1382-IV від 11.12.2003 року (далі - Закон №1382-IV) передбачено, що вільний вибір місця проживання чи перебування - це право громадянина України, а також іноземця та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, на вибір адміністративно-територіальної одиниці, де вони хочуть проживати чи перебувати.
Місце проживання - це житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини.
Як визначено ч. 1 ст. 29 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року №435-IV (далі - ЦК України) місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.
У відповідності до ч. 1 ст. 379 ЦК України визначено, що житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше жиле приміщення, призначені та придатні для постійного або тимчасового проживання в них.
Згідно зі ст. 4 ЖК УРСР жилі будинки, а також жилі приміщення в інших будівлях, що знаходяться на території Української РСР, утворюють житловий фонд. Житловий фонд включає: жилі будинки і жилі приміщення в інших будівлях, що належать державі (державний житловий фонд); жилі будинки і жилі приміщення в інших будівлях, що належать колгоспам та іншим кооперативним організаціям, їх об'єднанням, профспілковим та іншим громадським організаціям (громадський житловий фонд); жилі будинки, що належать житлово-будівельним кооперативам (фонд житлово-будівельних кооперативів); жилі будинки (частини будинків), квартири, що належать громадянам на праві приватної власності (приватний житловий фонд); квартири в багатоквартирних жилих будинках, садибні (одноквартирні) жилі будинки, а також жилі приміщення в інших будівлях усіх форм власності, що надаються громадянам, які відповідно до закону потребують соціального захисту (житловий фонд соціального призначення).
До житлового фонду включаються також жилі будинки, що належать державно-колгоспним та іншим державно-кооперативним об'єднанням, підприємствам і організаціям. Відповідно до Основ житлового законодавства Союзу РСР і союзних республік до цих будинків застосовуються правила, встановлені для громадського житлового фонду.
До житлового фонду не входять нежилі приміщення в жилих будинках, призначені для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру.
Відносини у сфері надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання (перебування) фізичних осіб в Україні, встановлює порядок надання таких послуг та порядок внесення, обробки, обміну відповідними відомостями в електронних реєстрах, базах даних для надання таких послуг регулюються Законом України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні».
Відповідно ч. 2 ст. 4, ч.ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні», порядок декларування місця проживання, реєстрації місця проживання (перебування), зміни місця проживання, зняття з реєстрації місця проживання, скасування декларування місця проживання, реєстрації місця проживання (перебування), форми декларацій (заяв), що подаються для декларування місця проживання, реєстрації місця проживання (перебування), зміни місця проживання, зняття із задекларованого та зареєстрованого місця проживання (перебування), а також порядок ведення реєстру територіальної громади, надання та передачі інформації з та до такого реєстру визначаються Кабінетом Міністрів України.
У разі реєстрації місця проживання (перебування) особи під час особистого відвідування органу реєстрації (у тому числі через центр надання адміністративних послуг) подається заява про реєстрацію місця проживання (перебування) за формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України. Реєстрація місця проживання (перебування) особи, зміна її місця проживання (перебування) може бути здійснена за зверненням її законного представника або представника, що діє на підставі довіреності, посвідченої у встановленому законом порядку (далі - представник).
До заяви про реєстрацію місця проживання (перебування) особи додаються: 1) паспортний документ особи або довідка про звернення за захистом в Україні, або документ, що посвідчує особу без громадянства, з особистими даними; 2) свідоцтво про народження - для дітей віком до 14 років; 3) документи, що підтверджують право на проживання (перебування) в житлі, адреса якого реєструється для проживання (перебування) (відомості про житло (документи), що підтверджують право власності на житло, рішення суду, яке набрало законної сили, про надання особі права на вселення до житла, визнання за особою права користування житлом, жилим приміщенням, договір найму (піднайму, оренди) або інші документи, визначені Кабінетом Міністрів України); 4) документи, що посвідчують особу законного представника (представника); 5) документи, що підтверджують повноваження особи як законного представника (представника), крім випадків, якщо законними представниками дитини є її батьки чи один із батьків; 6) документ, що підтверджує сплату адміністративного збору; 7) військово-обліковий документ (для громадян України, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку).
Загальні вимоги до декларування та реєстрації місця проживання (перебування) особи закріплено у статті 5 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні», згідно вимог ч. 10 якої передбачено, що декларування або реєстрація місця проживання (перебування) у дачному або садовому будинку здійснюється після переведення такого будинку у жилий будинок у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
В свою чергу, механізм переведення дачних і садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам, у жилі будинки визначає Порядок переведення дачних і садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам, у жилі будинки затверджений постановою Кабінету міністрів України від 29.04.2015 року №321.
В силу вимог пп.7 п.1 ст.12 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні», орган реєстрації відмовляє у внесенні до реєстру територіальної громади інформації про задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування) особи у разі, зокрема, якщо за адресою житла, в якому особа декларує або реєструє своє місце проживання (перебування), наявний об'єкт нерухомого майна, який не належить до житла.
Виходячи з викладеного, суд констатує, що станом на час виникнення спірних правовідносин існує чіткий механізм, яким передбачено процедуру отримання адміністративної послуги зі здійснення реєстрації місця проживання (перебування) особи, та прямий обов'язок володільця дачного будинку перевести такий будинок у жилий для реєстрації місця проживання (перебування) за адресою такого будинку. також, законодавчо закріплено підстави для відмови у внесенні до реєстру територіальної громади інформації про задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування) особи.
Судом встановлено, що 15 лютого 2023 року ОСОБА_1 подала заяву до Зимноводівської сільської ради Львівського району Львівської області про реєстрацію свого місця проживання у дачному будинку за адресою: АДРЕСА_2 , власником якого є позивач.
Відмовляючи у реєстрації місця проживання за заявою позивача, відповідач зазначив, що садовий будинок не належить до житлового фонду, не відповідає нормативам, установленим для житлових будинків, не призначений для постійного проживання, згідно наданого витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності не віднесений до об'єктів житлової нерухомості, реєстрація місця приживання в останньому є неможливою.
Як вбачається з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №197954453 від 28.01.2020 року за адресою: АДРЕСА_2 розташовано садовий будинок; об'єкт житлової нерухомості: ні.
В свою чергу, позивачу відмовлено у реєстрації місця проживання саме з підстав, передбачених пп. 7 п. 1 ст. 12 Закону України "Про надання публічних (електронних публiчних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні".
Доводи позивача щодо можливості реєстрації місця проживання у вищезазначеному дачному будинку свідчать про неправильне тлумачення норм чинного законодавства, адже з набранням чинності Закону України "Про надання публічних (електронних публiчних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні", законодавчо закріплена необхідність переведення дачного або садового будинку у жилий будинок у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, для реєстрації місця проживання (перебування) у такому будинку.
Враховуючи вищезазначене, оскільки доказів переведення дачного будинку за адресою: АДРЕСА_2 у житловий не надано, відмова в реєстрації місця проживання позивача прийнята відповідачем на пiдставi вимог чинного законодавства України, є обґрунтованою та вмотивованою.
Щодо посилання позивача на приписи ст.ст. 2, 6, 9-1 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», то суд звертає увагу, що станом на час звернення позивача з заявою про реєстрацію місця проживання до відповідача, частину 2 статті 2 та статті 6, 9-1 виключено з вищевказаного Закону на підставі Закону України "Про надання публічних (електронних публiчних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні" від 05.11.2021 року.
Щодо посилання позивача на приписи постанови КМУ від 2 березня 2016 р. № 207, якою було затверджено Правила реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру, то така втратила чинність на підставі постанови КМ № 265 від 07.02.2022 року.
Посилання позивача на правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 29.07.2020 у справі №522/6588/17 суд відхиляє за необґрунтованістю, адже правовідносини, які розглядалися в межах зазначених судових справ, виникли до внесення змін до чинного законодавства, пов'язаних з прийняттям Закону України "Про надання публічних (електронних публiчних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні", який передбачає, що реєстрація місця проживання (перебування) у дачному або садовому будинку здійснюється виключно після переведення такого будинку у жилий.
Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що у задоволенні позову ОСОБА_1 до Зимноводівської сільської ради Львівського району Львівської області про визнання протиправною бездіяльність, слід відмовити.
Відповідно до встановлених статтею 139 КАС України правил розподілу судових витрат понесені позивачем витрати на сплату судового збору покладаються судом на нього.
Керуючись ст. ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Зимноводівської сільської ради Львівського району Львівської області про визнання протиправною бездіяльність - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Кухар Н.А.