справа №380/6093/23
про залишення позовної заяви без руху
04 травня 2023 року
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Кухар Наталія Андріївна, розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії,-
До Львівського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) з позовом до Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (79005, м. Львів, вул. І. Франка, 25) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо неоформлення і неподання до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області оновлених довідок про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 29.01.2020 року та станом на 01.01.2021 року, 01.01.2022 року для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2020, 01.02.2021 та 01.01.2022 року із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 року, 01.01.2021 року та 01.01.2022 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2018 року, надбавки за особливості проходження служби у розмір 100% та премії у розмірі 103% відповідно до положень постанови КМУ від 30 серпня 2017 року №704, наказу Міністра оборони України від 07.06.2018 №260 та рішення Міністра оборони України від 14.01.2020 №248/291, для перерахунку пенсії;
- зобов'язати Львівський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області нові довідки про розмір грошового забезпечення на ОСОБА_1 станом на 29.01.2020 року та станом на 01.01.2021 року, 01.01.2022 року за відповідною або аналогічною посадою, яку обіймав позивач на день звільнення зі служби відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України №2262-ХІІ від 09.04.1992 року “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, положень постанови від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 року, 01.01.2021 року та 01.01.2022 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2018 року, із зазначенням надбавки за особливості проходження служби у розмір 100% та премії у розмірі 103% відповідно до положень постанови КМУ від 30 серпня 2017 року №704, наказу Міністра оборони України від 07.06.2018 №260 та рішення Міністра оборони України від 14.01.2020 №248/291, для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2020, 01.02.2021 та 01.01.2022 року відповідно.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 30 березня 2023 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Представник відповідача на поштову адресу суду надіслав відзив на позовну заяву (вх. №25761 від 13.04.2023), до якого долучив клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до суду. Представник відповідача зазначає, що до суду позивач звернувся 29.03.2023 року, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду. Отримання позивачем листа від Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки не змінює моменту з якого позивач повинен був дізнатися про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації права на отримання довідки і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду.
Розглянувши клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, дослідивши матеріали адміністративної справи, судом встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 160-161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), з огляду на наступне.
Відповідно до приписів ч. ч. 1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з приписами ч. ч. 1, 2 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Судом встановлено, що предметом спору є визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання відповідача підготувати і надати до ГУ ПФУ у Львівській області нові довідки про розмір грошового забезпечення на ОСОБА_1 станом на 29.01.2020 року та станом на 01.01.2021 року, 01.01.2022 року за відповідною або аналогічною посадою, яку обіймав позивач на день звільнення зі служби відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України №2262-ХІІ від 09.04.1992 року “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, положень постанови від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 року, 01.01.2021 року та 01.01.2022 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2018 року, із зазначенням надбавки за особливості проходження служби у розмір 100% та премії у розмірі 103% відповідно до положень постанови КМУ від 30 серпня 2017 року №704, наказу Міністра оборони України від 07.06.2018 №260 та рішення Міністра оборони України від 14.01.2020 №248/291, для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2020, 01.02.2021 та 01.01.2022 року відповідно.
Отже, на думку суду, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів, у розглядуваних спірних правовідносинах, встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд звертає увагу, що позивач покликається на те, що грошове забезпечення військовослужбовці повинно змінюватись щороку з 1 січня 2020 року, з 01 січня 2021 року, 01 січня 2022 року у зв'язку зі зміною прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що, зокрема, й стало підставою для звернення до суду у цій справі.
Суд зазначає, що прожитковий мінімуму для працездатних осіб за спірні роки встановлювався: Законом України № 294-IX «Про Державний бюджет України на 2020 рік», Законом України № 1082-IX «Про Державний бюджет України на 2021 рік», Законом України №1928-IX «Про Державний бюджет України на 2022 рік».
Вказані Закони набрали чинності з 1 січня відповідно року.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що перебіг строку звернення до суду з цим позовом слід обраховувати саме з 01 січня відповідного року, зокрема, 2020 року, 2021 року, 2022 року.
Отже, за встановлених обставин, в контексті наведених вимог законодавства, яким врегульовані розглядувані правовідносини, суд дійшов висновку у цій справі, позивач достовірно міг дізнатися про порушення своїх прав з 01 січня відповідних років, але до суду з позовною заявою звернувся тільки 29.03.2023 року.
Суд звертає увагу, що поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 № 340/1019/19).
З огляду на викладене, суд вважає, що отримання позивачем листа від Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки №С/1321 від 02.02.2023, яким відмовлено у видачі спірних довідок, не змінює момент, з якого особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав. А свідчить лише про час, коли ОСОБА_1 виявив належну зацікавленість та вчинив активні дії щодо отримання спірних довідок, і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у спірних правовідносинах.
При цьому суд враховує визначене в законодавстві право позивача на перерахунок пенсії без обмеження строком, однак у даній справі спірним є не відмова пенсійного органу у перерахунку пенсії, а дії Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо неоформлення і неподання, які полягають у відмові надіслати до пенсійного органу відповідні довідки для перерахунку пенсії.
Таким чином, позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду із зазначеним позовом та суд зазначає про необхідність надання заяви про поновлення строку для звернення до суду із зазначеним позовом та докази поважності причин його пропуску.
В ухвалі від 22.01.2019 року по справі №360/2999/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку про необхідність доведення позивачем та надання допустимих доказів на підтвердження поважності пропуску строку звернення до суду.
Згідно ч.1 ст.121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до ч.3 ст.123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Згідно з ч. 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Підсумовуючи все наведене вище, суд приходить до висновку, що при подачі позову до суду позивачем не дотримано вимог ст.ст.160, 161 КАС України, а провадження в справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вказаним вимогам КАС України.
Відповідно до частини 13 статті 171 КАС України, суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Враховуючи вищевикладене, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом надання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення з адміністративним позовом до суду та доказів на підтвердження поважності причин його пропуску суду.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 123, 160, 161, 171 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Позивачу надати строк протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення зазначених в мотивувальній частині ухвали недоліків .
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала в апеляційному порядку окремо не оскаржується.
Суддя Кухар Н.А.