справа № 380/17872/22
01 травня 2023 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді: Кисильової О.Й,
розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС в Івано-Франківській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
Головне управління ДПС в Івано-Франківській області (далі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому просить стягнути з позивача податковий борг у сумі 4007,20 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за відповідачем обліковується податковий борг на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості на суму 4007,20 грн, який виник за рахунок несплати узгоджених грошових зобов'язань, що нараховані згідно податкових повідомлень-рішень. Оскільки відповідачем борг добровільно не погашений, позивач направив ОСОБА_1 податкову вимогу форми "Ф" від 03.11.2021 № 001141-1305-0910. Незважаючи на вжиті податковим органом заходи, відповідач податковий борг не сплатив, а тому позивач звернувся до суду із цим позовом та просить задовольнити позовні вимоги повністю.
Відповідно до статті 16 Закону України "Про захист персональних даних" та на виконання вимог частини третьої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя Кисильова О.Й. 15.12.2022 надіслала до відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Головного управління ДМС України у Львівській області (далі - відділ) інформаційний запит про надання відомостей щодо зареєстрованого місця проживання (перебування) відповідача - ОСОБА_1 .
02.02.2023 за вх. № 7042 Відділ надіслав до суду відповідь, згідно з якою зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 є АДРЕСА_1 .
Як вбачається із супровідного листа Львівського окружного адміністративного суду від 13.02.2023 № 380/17872/22/7149/23, ухвала про відкриття провадження від 07.02.2023 надіслана рекомендованим листом із повідомленням про вручення на адресу ОСОБА_1 : АДРЕСА_2 .
Ухвалою від 07.02.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників та запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі надати суду відзив на позовну заяву зі всіма доказами на його підтвердження, які наявні у відповідача.
20.03.2023 рекомендоване повідомлення повернуте до суду із відміткою відділення поштового зв'язку "у зв'язку із відсутністю адресата за вказаною адресою".
Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 124 КАС України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
За правилами ч. 1 ст. 126 КАС України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Отже, відповідач повідомлена належним чином про розгляд справи.
Відповідач не скористалася наданим їй правом подання відзиву, і станом на день розгляду справи відзив на позовну заяву до суду не надійшов.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
ОСОБА_1 має податковий борг перед бюджетом, який складається з податкових зобов'язань з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості.
Заборгованість згідно з довідкою про борг (узгоджений) за платежами, який виник до 24.02.2022 і несплачений станом на 04.11.2022 по фізичній особі ОСОБА_1 , рнокпп НОМЕР_1 від 04.11.2022 складає 4007, 20 гривень.
Вказана основна сума податкового боргу виникла на підставі податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості - 4007, 20 грн:
- податкового повідомлення - рішення форми "Ф" від 30.05.2017 № 1547-13 за період 2016 року на суму 343,93 грн;
- податкового повідомлення - рішення форми "Ф" від 30.05.2017 № 1545-13 за період 2016 року на суму 585,87 грн;
- податкового повідомлення - рішення форми "Ф" від 30.05.2017 № 1548-13 за період 2016 року на суму 107,77 грн;
- податкового повідомлення - рішення форми "Ф" від 23.05.2018 № 0000557-09-0910 за період 2017 року на суму 1 247,14 грн;
- податкового повідомлення - рішення форми "Ф" від 23.05.2018 № 0000556-09-0910 за період 2017 року на суму 1 597,36 грн;
- податкового повідомлення - рішення форми "Ф" від 23.05.2018 № 0000554-09-0910 за період 2017 року на суму 125,13 грн.
Відповідно до рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення, податкові повідомлення-рішення форми "Ф" від 30.05.2017 № 1547-13, від 30.05.2017 №1545-13, від 30.05.2017 № 1548-13, від 23.05.2018 № 0000557-09-0919, від 23.05.2023 №0000556-09-0910, від 23.05.2018 № 0000554-09-0910 повернуті позивачу із відміткою відділення поштового зв'язку "за закінченням терміну зберігання".
Відповідно до рекомендованого повідомлень про вручення поштового відправлення, податкові повідомлення вимога форми "Ф" від 03.11.2021 № 001141-1305-0910 повернута позивачу із відміткою відділення поштового зв'язку "за закінченням терміну зберігання".
Вирішуючи даний спір, суд враховує наступні обставини та приписи законодавства.
Згідно із п. 15. 1 ст. 15 Податкового Кодексу України (далі - ПК України) платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.
Суд встановив, що податкові повідомлення-рішення форми "Ф" від 30.05.2017 № 1547-13, від 30.05.2017 № 1545-13, від 30.05.2017 № 1548-13, від 23.05.2018 № 0000557-09-0919, від 23.05.2023 № 0000556-09-0910, від 23.05.2018 № 0000554-09-0910 повернуті позивачу із відміткою відділення поштового зв'язку "за закінченням терміну зберігання".
Порядок узгодження грошових зобов'язань, визначених контролюючим органом, врегульовано ст. 56 ПК України. Так, згідно п.56.1 ст. 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Пунктом 56.2 статті 56 ПК України визначено, що у разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, такий платник має право звернутися із скаргою про перегляд цього рішення до контролюючого органу вищого рівня.
Відповідно до п.58.3. ст. 58 ПК України Податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Відтак, податкові повідомлення-рішення від 30.05.2017 № 1547-13, від 30.05.2017 №1545-13, від 30.05.2017 № 1548-13, від 23.05.2018 № 0000557-09-0910, від 23.05.2018 № 0000556-09-0910, від 23.05.2018 № 0000554-09-0910 вважаються врученими, а грошові зобов'язання, визначені в них, узгодженими.
Також, оскільки вказані податкові повідомлення-рішення відповідачем у судовому чи адміністративному порядку не оскаржені, то зобов'язання, які визначені в цих ППР, є узгодженими.
Підпунктом 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно з довідкою з довідкою про борг (узгоджений) за платежами, який виник до 24.02.2022 і несплачений станом на 04.11.2022 по фізичній особі ОСОБА_1 , рнокпп НОМЕР_1 складає 4007,20 грн, який виник із несплачених грошових зобов'язань, нарахованих, у тому числі, і згідно податкових повідомлень-рішень.
Вказаний податковий борг відповідач добровільно не сплатила.
Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України У разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Суд встановив, що відповідно до рекомендованого повідомлень про вручення поштового відправлення, податкова вимога форми "Ф" від 03.11.2021 № 001141-1305-0910 повернута позивачу із відміткою відділення поштового зв'язку "за закінченням терміну зберігання".
Із дня направлення податкової вимоги до дня звернення із позовом до суду, останній є постійним боржником, що підтверджується копією зворотного боку облікової картки платника. Зазначена обставина звільняє податковий орган від необхідності повторного направлення податкової вимоги.
Втім, застосовані податковим органом заходи не призвели до погашення відповідачем боргу в добровільному порядку.
Статтею 95 ПК України передбачено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Статтею 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Позивач свою позицію обґрунтував належними та допустимими доказами.
Натомість відповідачем не надано жодних доказів сплати податкового боргу або інших належних доказів, спростовуючих наведені позивачем доводи.
Таким чином, суд дійшов висновку про задоволення позову.
Згідно із ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Відтак, суд не вирішує питання розподілу судових витрат.
Керуючись ст. ст. 9, 14, 73-78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ; рнокпп НОМЕР_1 ) до бюджету податковий борг у розмірі 4007 (чотири тисячі сім) грн 20 коп з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Кисильова О.Й.