Іменем України
04 травня 2023 рокум. ДніпроСправа № 360/167/23
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Захарова О.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
27 лютого 2023 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Харківській області), в якій позивач просить:
1) визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо неврахування до пільгового стажу на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників періоди роботи позивача з 20.02.1992 по 17.07.2000 електрослюсарем підземним з повним робочим днем під землею, з 16.02.2002 по 21.07.2004 гірничим майстром підземним з повним робочим днем під землею, з 13.09.2004 по 19.07.2006 електрослюсарем підземним з повним робочим днем під землею на шахті «Тошківська» ДП «Первомайськвугілля» та періоду навчання в Професійно-технічному училищі № 83 за спеціальністю електрослюсар підземний (з вмінням виконувати роботи машиніста гірничих виймальних машин) з 01.09.1988 по 06.02.1992;
2) визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 26.01.2023 № 122950002398 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 ;
3) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області розглянути повторно заяву позивача від 18.01.2023 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах у відповідності до пункту 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зарахувавши при цьому до пільгового стажу на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників періоди роботи позивача з 20.02.1992 по 17.07.2000 електрослюсарем підземним з повним робочим днем під землею, з 16.02.2002 по 21.07.2004 гірничим майстром підземним з повним робочим днем під землею, з 13.09.2004 по 19.07.2006 електрослюсарем підземним з повним робочим днем під землею на шахті «Тошківська» ДП «Первомайськвугілля» та періоду навчання в Професійнотехнічному училищі № 83 за спеціальністю електрослюсар підземний (з вмінням виконувати роботи машиніста гірничих виймальних машин) з 01.09.1988 по 06.02.1992.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 18.01.2023 позивач звернувся до пенсійного органу з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах, так як набув 50 років та набув страхового стажу не менше 25 років, з них не менше 10 років на роботах за Списком № 1, а тому у відповідності до пункту 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» набув право на пенсію за віком на пільгових умовах.
В порядку екстериторіальності заява позивача була розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області та за результатами розгляду прийнято рішення від 26.01.2023 № 122950002398 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії.
Підставою для відмови у пенсії стало те, що раніше позивач отримував пенсію по інвалідності при призначенні якої позивачем до пенсійного органу надавалися довідки про підтвердження пільгового стажу з ВП шахта «Тошківська». Так як ці довідки маються в пенсійній справі позивача, то вони автоматично були використані і при зверненні за призначенням пенсії за віком на пільгових умовах. Однак було виявлено, що інформація, що міститься в цих довідках, не відповідає інформації, зазначеній у довідках звірення документів для призначення (перерахунку) пенсій від 10.02.2020 № 172 та від 28.02.2020 №235, складених Управлінням контрольно-перевірочної роботи.
Позивач вказує, що працював повний робочий день під землею, в довідках зазначено що ці роботи відносяться до Списку № 1, а в довідках звірення документів для призначення (перерахунку) пенсій від 10.02.2020 № 172 та від 28.02.2020 № 235 помилково зазначено «Список 2», тобто допущена технічна помилка.
При цьому трудовою книжкою позивача підтверджено, що він працював у період з 20.02.1992 по 17.07.2000 електрослюсарем підземним з повним робочим днем під землею, 16.02.2002 по 21.07.2004 гірничим майстром підземним з повним робочим днем під землею, з 13.09.2004 по 19.07.2006 електрослюсарем підземним з повним робочим днем під землею на шахті «Тошківська» ДП «Первомайськвугілля».
Також дипломом позивача підтверджується, що у період з 01.09.1988 по 06.02.1992 він навчався в Професійно-технічному училищі №83 за спеціальністю електрослюсар підземний (з вмінням виконувати роботи машиніста гірничих виймальних машин). При цьому в межах тримісячного строку після закінчення навчання позивач працевлаштувався за набутою професією.
Позивач зазначає, що відповідач не врахував вказані вище періоди роботи на шахті «Тошківська» до пільгового підземного стажу через розбіжності у довідках щодо визначення номерів пільгових списків, та не врахував до пільгового стажу період навчання так як не враховані до пільгового стажу наступні після навчання періоди роботи.
Незарахування відповідачем зазначених вище періодів роботи до пільгового стажу на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, призвело до протиправної відмови у призначенні пенсії.
Позивач вважає бездіяльність та оскаржуване рішення відповідача протиправним, а тому звернувся до суду за захистом своїх прав.
Від Головного управління Пенсійного фонду в Харківській області до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначив наступне.
Позивач 18.01.2023 року звернувся до Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1.
Відповідно до пп. 2 п. 4.2 Постанови правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності заява позивача була розглянута головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області.
Рішенням Головного управління № 122950002398 від 26.01.2023 позивачу відмовлено в призначенні пенсії згідно з пп. 1 п. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку із відсутністю необхідного пільгового стажу.
Під час прийняття рішення Головне управління керувалося наступним.
Позивач на обліку в Головному управлінні не перебуває. Вік позивача на момент звернення - 50 років 02 місяці 24 дні. Страховий стаж - 27 років 09 місяців 13 днів. Пільговий стаж - відсутній. До страхового стажу зараховано всі періоди.
Відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне
страхування» право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботимають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Відповідно до пп. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне
пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058) на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими
умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи; жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи.
До пільгового стажу не зараховано періоди роботи за довідками № 5, № 6, № 7, № 8, № 9 від 13.01.2020 та довідками № 30, № 31, № 32, № 33, № 34 від 24.01.2020, оскільки в довідках звірення документів для призначення (перерахунку) пенсій № 172 від 10.02.2020 та № 235 від 28.02.2020 наявні розбіжності: підтверджено право за Списком № 2, а позивач відповідно до пільгових довідок працював за Списком № 1.
Відповідно до п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Враховуючи викладене, відповідач зазначив, що рішення про відмову в призначенні пенсії позивачу є правомірним та не підлягає скасуванню, а тому просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
Ухвалою від 06 березня 2023 року позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою від 13 березня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду після усунення її недоліків та відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 КАС України, суд дійшов наступного.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , 18.01.2023 звернувся з заявою про призначення пенсії за віком.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 26.01.2023 №122950002398 відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового страхового стажу, передбаченого статтею 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
В рішенні зазначено, що вік заявника 50 років 2 місяці 24 дні. Страховий стаж особи становить 27 років 9 місяців 13 днів. Необхідний пільговий стаж становить не менше 10 років. Пільговий стаж за Списком №1 особи становить 0 років 0 місяців 0 днів. Результати розгляду документів, доданих до заяви: за доданими документами до страхового стажу зараховано всі періоди; за доданими документами до пільгового стажу не зараховано періоди роботи за довідками №5, №6, №7, №8, №9 від 13.01.2020 та довідками №30, №31, №32, №33, №34 від 24.01.2020, оскільки в довідках звірення документів для призначення (перерахунку) пенсії №172 від 10.02.2020 та №235 від 28.02.2020 наявні розбіжності: підтверджено право за Списком №2, а заявник відповідно до пільгових довідок працював за Списком №1.
З форми РС-право слідує, що стаж роботи позивача за Списком №1 відсутній.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до частини першої, другої статті 5 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»(далі - Закон №1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком; мінімальний розмір пенсії за віком; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування; організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Відповідно до частини першої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. […].
Частиною другою статті 24 Закону № 1058-IV визначено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Абзацами 9, 10 частини 3 статті 24 Закону № 1058-IV визначено, що страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом. За кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.
Згідно з частинами першою, другою статті 44 Закону № 1058-IV призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.
Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Призначення пенсії за віком здійснюється автоматично (без звернення особи) у разі набуття застрахованою особою права на призначення пенсії за віком при досягненні пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, на підставі відомостей, наявних у системі персоніфікованого обліку, якщо до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, особа не повідомила про бажання одержувати пенсію з більш пізнього віку.
Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника територіального органу Пенсійного фонду України на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.
Пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону (частини друга, п'ята статті 45 Закону № 1058-IV).
Постановою Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846, затверджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - Порядок № 22-1) в редакції, що діяла на час звернення позивача з заявою про призначення пенсії.
Відповідно до пункту 1.1 Порядку № 22-1 заява про призначення, перерахунок пенсії, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр).
Заява про призначення, перерахунок пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера може подаватись заявником разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (далі - вебпортал) з використанням кваліфікованого електронного підпису або електронної системи BankID відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 липня 2015 року № 13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 серпня 2015 року за № 991/27436.
За приписами пункту 1.6 Порядку № 22-1 внутрішньо переміщені особи подають заяви з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року № 637 "Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам".
За приписами пункту 2.23 Порядку № 22-1 при поданні особою заяви в паперовій формі документи можуть бути подані як в оригіналах, так і копіях, посвідчених нотаріально або адміністрацією підприємства, установи, організації, що подає документи заявника для призначення пенсії, чи органом, що призначає пенсію.
Відповідно до пункту 4.1 Порядку № 22-1 заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.
Заяви про перерахунок пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.
За приписами пункту 4.3 Порядку № 22-1 рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.
Згідно з пунктом 4.7 Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.
Статтею 114 Закону № 1058-IV врегульовані питання щодо пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.
Частина перша статті 114 Закону № 1058-IV визначає, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Згідно пункту 1 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 24 років у чоловіків і не менше 19 років у жінок.
Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону:
чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи;
жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи.
Частиною третьою статті 114 Закону № 1058-IV передбачено, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті.
Отже, стаття 114 Закону №1058-IV передбачає право громадян на пенсію за віком на пільгових умовах. При цьому частина друга статті 114 Закону №1058-IV визначає умови для набуття такої пенсії працівників, зайнятих повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць за умови досягнення певного пенсійного віку, а частина третя статті 114 Закону №1058-IV визначає умови для набуття такої пенсії працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а також працівників провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років.
При цьому в обох випадках списки робіт і професій затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Список №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 р. № 461 з відповідними змінами та доповненнями; а Список робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії терміном не менше 25 років затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 р. №202 з відповідними змінами та доповненнями.
Професії позивача, за якими він працював у спірні періоди, віднесені до професій на підземних роботах, що дають йому право на призначення пенсії на пільгових умовах. При цьому, професії позивача відносяться і до Списку №1 (постанова КМУ № 461), і до Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку (постанова КМУ №202), і до провідних професій (Закон №1058-IV).
Як убачається з оскаржуваного рішення відповідач, розглянувши заяву позивача та перевіривши подані ним документи, відмовив у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з відсутністю необхідного стажу на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 відповідно до абз. 1 п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 (10 років)
Між тим, з такими висновками відповідача суд погодитись не може.
Щодо не зарахування до пільгового стажу оскаржуваних періодів роботи, суд зазначає наступне.
Згідно зі статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
У пунктах 1, 2, 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків. За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
При цьому, пунктом 10 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Мінпраці від 18.11.2005 №383, передбачено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637.
Так, пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній передбачено, що у довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Зазначену довідку видає підприємство, установа чи організація, де працювала особа. Якщо підприємство в стадії ліквідації, то уточнюючу довідку надає ліквідатор або його правонаступник на підставі первинних документів за час виконання робіт.
Зі змісту зазначених норм вбачається, що підтвердження пільгового стажу для призначення пільгової пенсії здійснюється на підставі даних трудової книжки, а за їх відсутності, на підставі даних уточнюючої довідки, виданої підприємством, на якому працювала особа.
З метою забезпечення соціального захисту та належного пенсійного забезпечення працівників, зайнятих на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й особливо важкими умовами праці за Списком №1 та на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2, наказом Міністерства праці та соціальної політики від 18.11.2005 №383 затверджено Порядок застосування Списків №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі Порядок №383).
Відповідно до п. 3 Порядку №383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.
Згідно п. 10 Порядку №383 для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637.
Суд звертає увагу, що період, який підлягає зарахуванню до пільгового стажу роботи із зазначенням відповідного Списку, до якого віднесено професію працівника, визначає саме підприємство шляхом надання уточнюючої довідки.
При цьому, уточнююча довідка підтверджує саме спеціальний стаж роботи та її характер, а не право особи на пільгову пенсію. Зазначена довідка необхідна для подальшого її надання відповідним органам Пенсійного фонду України, які в свою чергу визначають наявність підстав і права особи на пенсію на пільгових умовах.
У постановах від 07.03.2018 у справі №233/2084/17, від 16.05.2019 у справі №161/17658/16-а, від 27.02.2020 у справі №577/2688/17, від 31.03.2020 у справі №446/656/17, від 21.05.2020 у справі №550/927/17 Верховний Суд дійшов висновку про те, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: 1) за відсутності трудової книжки як такої або 2) необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Отже, аналіз вище наведених правових норм дає підстави для висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах незалежно від віку є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку №1, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці.
При цьому, основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Так, постановою Кабінету Міністрів України №461 від 24.06.2016, яка набрала чинності з 03.08.2016, затверджено Список №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
З матеріалів справи вбачається, що трудова книжка позивача серії НОМЕР_2 від 22.02.1992 містить наступні записи:
-з 01.09.1988 по 06.02.1992 навчання в Професійно-технічному училищі № 83 (диплом НОМЕР_3 від 09.02.1992);
Шахта «Тошківська» ДП «Первомайськвугілля»:
-з 20.02.1992 по 17.07.2000 електрослюсарем підземним з повним робочим днем під землею;
Шахта «Тошківська» ДВАТ ДП ДХК «Первомайськвугілля»:
-з 16.09.2002 по 21.07.2004 гірничим майстром підземним з повним робочим днем під землею;
Шахта «Тошківська» ДП «Первомайськвугілля»:
-з 13.09.2004 по 19.07.2006 - електрослюсарем підземним з повним робочим днем під землею.
Суд зазначає, що зазначені записи в трудовій книжці позивача містять відомості щодо характеру роботи позивача у спірні періоди - повний робочий день під землею. Записи трудової книжки щодо спірних періодів містять записи про проведення атестації робочого місяця за умовами праці, за результатами якої підтверджено право на пенсійне забезпечення за Списком №1. Також, в трудовій книжці є посилання на відповідні накази, записи завірені підписом повноважної особи та печаткою, які оформлені належним чином.
Водночас, суд звертає увагу, що здійснення перевірки довідок, пенсійним фондом здійснюється лише у разі відсутності записів у трудовій книжці. Натомість, періоди роботи належним чином зафіксовані у трудовій книжці позивача.
Щодо посилання відповідача у рішенні від 26.01.2023 №122950002398 на не зарахування спірних періодів згідно з довідками №5, №6, №7, №8, №9 від 13.01.2020 та довідками №30, №31, №32, №33, №34 від 24.01.2020, оскільки в довідках звірення документів для призначення (перерахунку) пенсії №172 від 10.02.2020 та №235 від 28.02.2020 наявні розбіжності: підтверджено право за Списком №2, а заявник відповідно до пільгових довідок працював за Списком №1, суд зазначає наступне.
У відповідності до частини другої статті 44 Закону № 1058-IV призначення пенсії за віком здійснюється автоматично (без звернення особи) у разі набуття застрахованою особою права на призначення пенсії за віком при досягненні пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, на підставі відомостей, наявних у системі персоніфікованого обліку, якщо до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, особа не повідомила про бажання одержувати пенсію з більш пізнього віку.
У разі відсутності в системі персоніфікованого обліку даних про страховий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком (у тому числі за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку), територіальний орган Пенсійного фонду інформує застраховану особу, у тому числі через її особистий електронний кабінет на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду, про відсутність таких відомостей та необхідність їх подання (за наявності). Документи про страховий стаж можуть бути подані до територіального органу Пенсійного фонду або через особистий електронний кабінет на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду.
Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (частина третя статті 44 Закону № 1058-IV).
За приписами абзаців другого - четвертого пункту 4.3 розділу ІV Порядку № 22-1 рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.
Отже, з наведених норм чинного законодавства вбачається значний обсяг прав та обов'язків в органів Пенсійного фонду при вирішенні питання про призначення пенсії та перевірки наявного стажу роботи для її призначення.
При цьому, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області не надано суду доказів, які б підтверджували той факт, що ними вчинялись певні дії щодо здійснення перевірки первинних документів для підтвердження стажу позивача.
На переконання суду, відповідачем не здійснено усіх необхідних дій, спрямованих на отримання відомостей, додаткових документів, на підставі яких можна додатково підтвердити стаж позивача.
Також суд зазначає, що ненадходження від роботодавця певних документів на зберігання, неточності та неповнота відомостей в уточнюючих довідках, виданих керівниками підприємств, не повинна перекладатись тягарем доведення правдивості чи достовірності даних на особу, якій вони видані. Відсутність посилання чи неточні записи у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві, за наявності належним чином оформленої трудової книжки не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пільгової пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві та, у свою чергу, неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 21.02.2018 у справі № 687/975/17.
Формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист, що підтверджується правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 30.09.2019 у справі № 638/18467/15-а та від 25.04.2019 у справі № 593/283/17.
Наведені обставини свідчать про бездіяльність відповідача при не зарахуванні спірних періодів стажу, відсутність належного обґрунтування рішення суб'єкта владних повноважень та передчасні висновки про недостатність у позивача пільгового стажу для призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах, без належного дослідження документів та без врахування норм права, що регулюють спірні правовідносини.
В контексті наведеного, суд дійшов висновку, що періоди роботи позивача з 20.02.1992 по 17.07.2000, з 16.09.2002 по 21.07.2004, з 13.09.2004 по 19.07.2006 мають бути зараховані до пільгового стажу на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1.
При цьому, у позові позивач просить зарахувати до пільгового стажу період 16.02.2002 по 21.07.2004, проте згідно записів трудової книжки позивача період роботи позивача на шахті «Тошківська» ДВАТ ДП ДХК «Первомайськвугілля»: з 16.09.2002 по 21.07.2004, який і підлягає зарахуванню до пільгового стажу позивача. Тому в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Щодо зарахування до пільгового стажу позивача періоду навчання у Професійно-технічному училищі № 83 за спеціальністю електрослюсар підземний (з вмінням виконувати роботи машиніста гірничих виймальних машин) з 01.09.1988 по 06.02.1992, суд зазначає наступне.
Перелік видів трудової діяльності, що зараховується до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію, визначено статтею 56 Закону України від 05.11.1991 №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі Закон № 1788-ХІІ).
Згідно з пунктом «д» частини третьої статті 56 Закон № 1788-ХІІ, до стажу роботи зараховується також: навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Статтею 38 Закону України від 10.02.1998 №103/98-ВР «Про професійну (професійно-технічну) освіту» (в редакції, чинній на день звернення із заявою про призначення пенсії) якою визначено, що час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
Аналогічна, за змістом, вимога міститься і у абзаці 1 пункту 26 Положення про професійно-технічний навчальний заклад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.1998 № 1240, час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі до безперервного і до стажу роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за одержаною професією не перевищує трьох місяців.
Отже, необхідними умовами для зарахування до пільгового стажу часу навчання в професійно-технічному навчальному закладі є те, що перерва між днем закінчення навчання та днем зарахування на роботу не повинна перевищувати трьох місяців та те, що після; закінчення навчання особа повинна бути зарахована на роботу за здобутою спеціальністю.
З матеріалів справи вбачається, що позивач 20.02.1992 був прийнятий на роботу на шахту «Тошківська» ДП «Первомайськвугілля» електрослюсарем підземним з повним робочим днем під землею, тобто після закінчення навчання був зарахований за набутою професією на посаду, що дає йому право на пенсію на пільгових умовах та в межах встановленого законом трьохмісячного строку, а тому період навчання у Професійно-технічному училищі № 83 за спеціальністю електрослюсар підземний (з вмінням виконувати роботи машиніста гірничих виймальних машин) з 01.09.1988 по 06.02.1992 підлягає зарахуванню до пільгового стажу.
При зарахуванні вказаних вище періодів роботи з 20.02.1992 по 17.07.2000, з 16.09.2002 по 21.07.2004, з 13.09.2004 по 19.07.2006 та періоду навчання з 01.09.1988 по 06.02.1992 до пільгового підземного стажу, позивач буде відповідати вимогам пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Оцінюючи викладені обставини у їх сукупності, суд дійшов висновку про невідповідність рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 26.01.2023 №122950002398 про відмову у призначенні пенсії критеріям правомірності рішення суб'єкта владних повноважень в контексті частини другої статті 2 КАС України, а отже, таке рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
Відновленням порушеного права позивача є зобов'язання відповідача розглянути повторно заяву позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зарахувавши позивачу до пільгового стажу на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників спірні періоди роботи і навчання.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. "Руїз Торія проти Іспанії" (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.
Згідно зі статтею 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Однак, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду доказів на підтвердження правомірності прийнятого рішення.
Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази, наданих позивачем та відповідачем, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги слід задовольнити частково.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
При зверненні до суду із позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 858,88 грн.
Відповідно до статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно із частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Частиною восьмою цієї статті передбачено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Зважаючи на те, що даний спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, відповідно до приписів частини восьмою статті 139 КАС України, суд присуджує позивачу понесені ним і документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 858,88 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 9, 77, 90, 139, 241-246, 255, 262, 295,297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (місцезнаходження: 61022, м. Харків, Майдан Свободи, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх) про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо неврахування до пільгового стажу на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників періоди роботи позивача з 20.02.1992 по 17.07.2000 електрослюсарем підземним з повним робочим днем під землею, з 16.09.2002 по 21.07.2004 гірничим майстром підземним з повним робочим днем під землею, з 13.09.2004 по 19.07.2006 електрослюсарем підземним з повним робочим днем під землею на шахті «Тошківська» ДП «Первомайськвугілля» та періоду навчання в Професійно-технічному училищі № 83 з 01.09.1988 по 06.02.1992.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 26.01.2023 № 122950002398 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області розглянути повторно заяву ОСОБА_1 від 18.01.2023 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зарахувавши до пільгового стажу на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників періоди роботи з 20.02.1992 по 17.07.2000 електрослюсарем підземним з повним робочим днем під землею, з 16.09.2002 по 21.07.2004 Гірничим майстром підземним з повним робочим днем під землею, з 13.09.2004 по 19.07.2006 електрослюсарем підземним з повним робочим днем під землею на шахті «Тошківська» ДП «Первомайськвугілля» та період навчання в Професійнотехнічному училищі № 83 з 01.09.1988 по 06.02.1992.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду в Харківській області на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 858 (вісімсот п'ятдесят вісім) гривень 60 копійок.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Захарова