01 травня 2023 року м. Кропивницький справа № 340/1220/23
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Жука Р.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 )
до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (25009, м.Кропивницький, вул. Соборна, 7-а, код ЄДРПОУ - 20632802)
провизнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
І. Зміст позовних вимог.
ОСОБА_1 звернулась до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області у виплаті ОСОБА_1 частини пенсії за період з 01.07.2023 року по 28.02.2023 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області виплатити ОСОБА_1 частину невиплаченої пенсії за рахунок коштів Пенсійного фонду України за період з 01.07.2022 року по 31.01.2023 року в сумі 18892,3 грн.;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області виплатити ОСОБА_1 частину невиплаченої пенсії за лютий 2023 року в розмірі 6221,41 грн.
ІІ. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду у справі №340/4184/21 зобов'язано головне управління перевести ОСОБА_1 з 11.05.2021 з пенсії по інвалідності за Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” №1058-ІV на пенсію за віком відповідно до ст.37 Закону України “Про державну службу” №3723-ХІІ в розмірі 60% від заробітку, зазначеного в довідках, виданих Департаментом фінансів Кіровоградської обласної державної адміністрації від 05.05.2021 №04.1-26/18/2 та №04.1-26/19/2, із врахуванням вже проведених виплат.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду 02.06.2022 по справі № 340/4184/21 апеляційну скаргу головного управління задоволено частково, рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10.01.2022 у адміністративній справі №340/4184/21 скасовано та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 до головного управління про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково. Зобов'язано головне управління перевести ОСОБА_1 з 11.05.2021 з пенсії по інвалідності за Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу».
Постановою Верховного Суду від 27.01.2023 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 02.06.2022 скасовано, рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10.01.2022 у справі №340/4184/21 залишено в силі.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду набрало законної сили 27.01.2023.
Головним управлінням на виконання рішення суду 03.02.2023 здійснено переведення та перерахунок пенсії.
Звернувшись до відповідача із заявами про виплату нарахованих сум Управління повідомило, що сума на виконання рішення суду нарахована 104248,62 грн. за період з 01.05.2021 по 28.02.2023 та буде виплачена при надходженні відповідного фінансування з Державного бюджету України.
Вважаючи відмову відповідача протиправною, позивачка звернулась до суду із даним позовом.
Представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву у якому він заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що Головним управлінням на виконання рішення суду 03.02.2023 здійснено переведення та перерахунок пенсії. Наголошує, що органами Пенсійного фонду ведеться реєстр рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою. При цьому, всі вищезазначені судові рішення вносяться до реєстру, а також виконуються в межах фінансування, в порядку їх календарної черговості надходження.
З метою отримання додаткового фінансування, інформацію про виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27.01.2023 по справі та про суму нарахованих, але невиплачених коштів надано Пенсійному фонду України, як до розпорядника бюджетних коштів вищого рівня, шляхом включення до реєстру судових рішень, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України підсистеми “Реєстр судових рішень” Інтергованої Комплексної Інформаційної Системи Пенсійного Фонду України.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27.01.2023 по справі №340/4184/21, зареєстровано 01.02.2023 в підсистемі “Реєстр судових рішень”, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою.
Органами Пенсійного фонду ведеться реєстр рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою. При цьому, всі вищезазначені судові рішення вносяться до реєстру, а також виконуються в межах фінансування, в порядку їх календарної черговості надходження.
ІІІ. Заяви (клопотання) учасників справи інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06.03.2023 року провадження у справі відкрито та призначено її до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.30).
18.04.2023 року від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву (а.с.32-34).
21.04.2023 року від позивачки надійшла відповідь на відзив.
Інших заяв чи клопотань учасниками справи до суду не подано.
Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно частини 2 статті 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
З урахуванням викладеного, керуючись положеннями частини 2 статті 262 КАС України наявні підстави для розгляду справи в порядку письмового провадження.
ІV. Обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Розглянувши подані сторонами документи, з'ясувавши зміст спірних правовідносин з урахуванням доказів, судом встановлені наступні обставини.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Кіровоградській область та отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України №3723-XII.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду у справі №340/4184/21 зобов'язано головне управління перевести ОСОБА_1 з 11.05.2021 з пенсії по інвалідності за Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” №1058-ІV на пенсію за віком відповідно до ст.37 Закону України “Про державну службу” №3723-ХІІ в розмірі 60% від заробітку, зазначеного в довідках, виданих Департаментом фінансів Кіровоградської обласної державної адміністрації від 05.05.2021 №04.1-26/18/2 та №04.1-26/19/2, із врахуванням вже проведених виплат.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду 02.06.2022 по справі № 340/4184/21 апеляційну скаргу головного управління задоволено частково, рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10.01.2022 у адміністративній справі №340/4184/21 скасовано та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 до головного управління про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково.
Зобов'язано головне управління перевести ОСОБА_1 з 11.05.2021 з пенсії по інвалідності за Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу».
Постановою Верховного Суду від 27.01.2023 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 02.06.2022 скасовано, рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10.01.2022 у справі №340/4184/21 залишено в силі.
Отже, рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду набрало законної сили 27.01.2023 року.
Позивачкою до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області подано заяви щодо повернення незаконно зменшеної пенсії та виплату заборгованості по пенсії за лютий 2023 року (а.с.18, 21-22).
Листами від 13.02.2023 року та 28.02.2023 року Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області повідомило позивачку, що на виконання рішення здійснено переведення позивачки з пенсії по інвалідності за Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу» та перераховано пенсію з 11.05.2021 року. Донарахована, на виконання Рішення, різниця між фактично отриманими та належними до виплати пенсія за період з 11.05.2021 року по 28.02.2023 року в 104248,62 грн. буде виплачена на умовах Порядку, в межах відповідних планових асигнувань з Державного бюджету України, у порядку черговості за датою набрання судовим рішенням законної сили. Нарахування пенсії на виконання судового рішення проведено після закриття виплатного періоду пенсії на лютий 2023 року, тому в лютому позивачка отримала пенсію в старому розмірі (а.с.19-20, 23).
Не погоджуючись із такою відмовою відповідача, з метою захисту свої прав та законних інтересів, позивач звернулась з цим адміністративним позовом до суду.
V. Оцінка суду.
Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Закон №2262-ХІІ відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій. Закон спрямований на те, щоб повніше враховувалася суспільно корисна праця як джерело зростання добробуту народу і кожної людини, встановлює єдність умов і норм пенсійного забезпечення робітників, членів колгоспів та інших категорій трудящих. Закон гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв'язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.
Статтею 8 Закону №1788-XII, передбачено, що виплата пенсій здійснюється з коштів Пенсійного фонду України. Пенсійний фонд України є самостійною фінансово-банківською системою, не входить до складу державного бюджету України, формується за рахунок коштів, що відраховуються підприємствами і організаціями (в тому числі й тими, що використовують працю громадян за угодами цивільно-правового характеру) на заходи соціального страхування за тарифами, диференційованими залежно від небезпечності, шкідливості, тяжкості робіт та стану інших умов праці, страхових внесків громадян, які займаються підприємницькою діяльністю, обов'язкових страхових внесків громадян, а також коштів державного бюджету України. Фінансування витрат на виплату пенсій провадиться по всій території України щомісячно незалежно від надходжень коштів та соціально-економічного стану конкретних регіонів за рахунок перерозподілу коштів Пенсійного фонду України в межах країни. Забороняється розрив у строках фінансування витрат на виплату пенсій у різних адміністративно-територіальних одиницях. Пенсії не підлягають оподаткуванню.
Відповідно до ст.85 Закону №1788-XII пенсії виплачуються без урахування одержуваного заробітку (прибутку) за місцем проживання пенсіонера, незалежно від реєстрації місця проживання. Виплата пенсій провадиться за поточний місяць загальною сумою у встановлені строки, але не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія.
Положеннями ст.87 Закону №1788-XII встановлено, що нараховані суми пенсії, не затребувані пенсіонером своєчасно, виплачуються за минулий час не більш як за 3 роки перед зверненням за одержанням пенсії.
Суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.
Відмова пенсійного органу у проведенні позивачу виплати пенсії в перерахованому розмірі порушує гарантоване статтею 1 Першого протоколу Конвенції право мирно володіти своїм майном. Оскільки чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними. Тобто органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань (рішення Європейського суду у справі «Кечко проти України» від 08 листопада 2005 року).
Зазначена позиція також підтримана Конституційним Судом України у рішеннях від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002, від 17 березня 2004 року № 7-рп/2004, від 01 грудня 2004 року № 20-рп/2004, від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007.
Європейський суд з прав людини зазначив, що в контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод поняття «майно» охоплює як «наявне майно», так і активи, включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування стосовно ефективного здійснення свого «права власності» (п. 74 рішення від 02.03.2005 року у справі «Von Maltzan and Others v. Germany»). Європейський суд з прав людини зробив висновок, що певні законні очікування заявників підлягають правовому захисту, та сформував позицію для інтерпретації вимоги як такої, що може вважатися «активом»: вона повинна мати обґрунтовану законну підставу, якою, зокрема, є чинна норма закону, тобто встановлена законом норма щодо виплат (пенсійних, заробітної плати, винагороди, допомоги) на момент дії цієї норми є «активом», на який може розраховувати громадянин як на свою власність.
Юридична природа соціальних виплат, у тому числі пенсій, розглядається не лише з позицій права власності, але й пов'язує з ними принцип захисту «законних очікувань» (reasonable expectations) та принцип правової визначеності (legal certainty), що є невід'ємними елементами принципу правової держави та верховенства права.
Верховний Суд України у своїх рішеннях неодноразово вказував на те, що відсутність чи скорочення бюджетних асигнувань не може бути підставою для зменшення будь-яких виплат (постанови Верховного Суду України від 22.06.2010 у справі № 21-399во10, від 07.12.2012 у справі №21-977во10, від 03.12.2010 у справі № 21- 44а10).
Таким чином, суд доходить висновку про те, що право позивачки на виплату перерахованої пенсії є безперечним і забезпечення цього права становить суть взятих на себе державою зобов'язань.
Відповідачем протиправно не виплачено позивачу перераховану пенсію за вказаний період.
В матеріалах справи міститься розрахунок суми доплати за рішенням суду по справі №340/4184/21 від 10.01.2022, що підлягає виплаті за період з 11.05.2021 по 28.02.2023, всього у розмірі 104248,62 грн. (а.с.36).
Спору щодо вказаного розміру нарахованої у спірному періоді заборгованості з пенсії між сторонами немає.
У своєму рішенні від 16 вересня 2015 року у справі № 21-1465а15 Верховний Суд України вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Частиною 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Враховуючи наведене, суд вважає, що належним, співмірним та ефективним способом захисту порушеного права за встановленими обставинами у даній справі необхідно визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати заборгованості з пенсії за певний період підлягає визнанню протиправною, а порушені права захисту шляхом стягнення з органу Пенсійного фонду на користь позивача заборгованості з пенсії в судовому порядку.
Отже, обираючи належний та ефективний спосіб захисту прав позивача, виходячи з меж заявлених позовних вимог, враховуючи, що рішенням суду у справі №340/4184/21 відповідача зобов'язано тільки перевести ОСОБА_1 з 11.05.2021 з пенсії по інвалідності за Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” №1058-ІV на пенсію за віком відповідно до ст.37 Закону України “Про державну службу” №3723-ХІІ в розмірі 60% від заробітку, зазначеного в довідках, виданих Департаментом фінансів Кіровоградської обласної державної адміністрації від 05.05.2021 №04.1-26/18/2 та №04.1-26/19/2 суд вважає за необхідне визнати протиправною відмову відповідача та зобов'язати ГУ ПФУ в Кіровоградській області виплатити позивачці перераховану та невиплачену пенсію за період з 11.05.2021 року по 28.02.2023 року.
Згідно із частинами 1, 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про часткове задоволення адміністративного позову.
VI. Судові витрати.
У зв'язку із звільненням позивачки від сплати судового збору такі у відповідності до статті 139 КАС України розподілу та присудженню не підлягають.
Керуючись статтями 132, 139, 143, 242-246, 255, 260-263, 287, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області у виплаті ОСОБА_1 перераховану та невиплачену пенсію за період з 11.05.2021 року по 28.02.2023 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області виплатити ОСОБА_1 перераховану та невиплачену пенсію за період з 11.05.2021 року по 28.02.2023 року.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Копію рішення надіслати учасникам справи.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Суддя
Кіровоградського окружного
адміністративного суду Р.В. ЖУК