04 травня 2023 року м. Кропивницький Справа № 340/1375/23
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді В.В. НАУМЕНКА, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до відповідача: Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (вул. Соборна, буд. 7а, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25009, ЄДРПОУ 20632802)
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить суд:
1) визнати дії Головних управлінь Пенсійного фонду України в Дніпровській та в Кіровоградській областях щодо застосування обмежень граничного розміру пенсії з 01.03.2017 року по теперішній час - протиправними.
2) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити виплату пенсії згідно п.7 Порядку призначення та виплати пенсії за вислугу років працівникам льотно-виробничого складу цивільної авіації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.1992 року №418, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 9 серпня 2005 року №713, починаючи з 01.03.2017 року по теперішній час без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.
Позов обґрунтовано тим, що відповідачем після проведених перерахунків позивачу пенсії з 01.03.2017 протиправно обмежено її максимальним розміром.
Ухвалою від 06.04.2023 року відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с.36).
Від представника відповідача через канцелярію суду надійшов відзив, в якому останній заперечував проти задоволення позовних вимог, вказавши на те, що на виконання підпункту «в» пункту 7 Порядку призначення і виплати пенсії за вислугу років працівникам льотно-виробничого складу цивільної авіації, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.1992 №418, здійснювався перерахунок належної позивачу пенсії. На час проведення перерахунку належної позивачу пенсії положеннями Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» встановлено тимчасові обмеження розміру виплачуваної пенсії, які мають імперативний характер, неконституційними не визнавались, є чинним та обов'язковими до виконання органами Пенсійного фонду України (а.с. 39-53) та заявлено клопотання про порушення позивачем норм статті 122 КАС України, адже позивач просить провести перерахунок пенсії з 01.03.2017, проте, вказаний позов подано до суду лише 27.03.2023, що свідчить про порушення строків звернення до суду (а.с. 54-56).
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області із заявою від 24.02.2023, в якій просив здійснити перерахунок належної йому пенсії, відповідно Порядку призначення і виплати пенсії за вислугу років працівникам льотно-виробничого складу цивільної авіації, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.1992 №418, без обмеження її граничного розміру (а.с 10-11).
Листом від 10.03.2023 №2209-2092/Р-02/8-1100/23 Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області повідомило позивача про те, що при проведенні перерахунку пенсій, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 21.07.1992 №418 із змінами, внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 09.08.2005 №713, застосовуються тимчасові обмеження розміру виплачуваної пенсії відповідно до Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи».
Розрахунки пенсії провадяться відповідно до Постанови №713 від 09.08.2005 «Про внесення зміни до пункту 7 Порядку призначення і виплати пенсій за вислугу років працівникам льотно-випробного складу цивільної авіації».
Щодо посилання представника відповідача на пропуск позивачем строку звернення до адміністративного суду, суд зазначає наступне.
Враховуючи характер заявлених позовних вимог - протиправне обмеження граничного розміру пенсії, суд вважає що позивачем не пропущено строк звернення до суду встановлений частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, адже відповідно до частини 2 статті 46 Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.
Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.
Умови і порядок пенсійного забезпечення громадян України визначаються Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-VI (далі по тексту - Закон №1058-VI) та Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ (далі по тексту - Закон №1788-ХІІ).
Відповідно до статті 51 Закону №1058-IV, пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.
Приписами частини 3 статті 53 Закону №1788-XII встановлено, що працівникам льотно-випробного складу та особам льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотам, штурманам, бортінженерам, бортмеханікам, бортрадистам, льотчикам-наглядачам) і бортоператорам, які виконують спеціальні роботи в польотах, пенсії обчислюються з середньомісячного заробітку за роботу, що дає право на пенсію за вислугу років (частина перша статті 64 та статті 65, 66, 69), одержуваного перед її припиненням, і призначаються в розмірах, передбачених частинами 1-3, 6 статті 19 та статтею 21 цього Закону для пенсій за віком, і не можуть перевищувати 85 процентів заробітку для працівників льотно-випробного складу та 75 процентів заробітку для осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотів, штурманів, бортінженерів, бортмеханіків, бортрадистів, льотчиків-наглядачів) і бортоператорів, які виконують спеціальні роботи в польотах. При цьому розмір пенсії для осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотів, штурманів, бортінженерів, бортмеханіків, бортрадистів, льотчиків-наглядачів) і бортоператорів, які виконують спеціальні роботи в польотах, не може перевищувати дві з половиною величини середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки України, за календарний рік, що передує місяцю, з якого призначається пенсія.
Згідно статті 54 Закону №1788-XII, працівники льотного і льотно-випробного складу після досягнення 50 років і за наявності вислуги років на цих посадах станом на 1 квітня 2015 не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок мають право на пенсію за вислугу років незалежно від відомчої підпорядкованості підприємств, установ і організацій, в яких вони зайняті.
Перелік посад працівників льотного складу, порядок обчислення строків вислуги років для призначення їм пенсій, а також порядок призначення і виплати пенсій льотно-випробному складу затверджуються в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.
Порядок обчислення строків вислуги років для призначення пенсій працівникам льотного складу, Перелік посад працівників льотного складу, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років та Порядок призначення і виплати пенсій за вислугу років працівникам льотно-випробного складу цивільної авіації затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.1992 №418 (далі по тесту - Порядок).
У відповідності до пункту 7 Порядку (у редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 29.11.2015 №529), пенсії за вислугу років працівникам льотно-випробного складу призначаються у розмірі 55 процентів заробітку (пункт 6 цього Порядку) і за кожний рік вислуги (у чоловіків - понад 30 років і у жінок - понад 25 років) пенсія збільшується на 1 процент заробітку, але не менш як на 1 процент мінімального розміру пенсії за віком. За кожний рік роботи, яка дає право на пенсію на пільгових умовах згідно з пунктом «а» статті 13 та статтею 14 Закону, пенсія збільшується на 1 процент заробітку.
Згідно з підпунктом «в» пункту 7 Порядку, у разі зростання середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки, щороку з 1 березня (починаючи з 2005 року) заробіток, з якого призначається (перераховується) пенсія відповідно до цього пункту, збільшується на коефіцієнт, який визначається шляхом ділення середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки за рік, що передує року, в якому проводиться перерахунок, на середню заробітну плату працівників, зайнятих у галузях економіки, яка враховувалася під час призначення (перерахунку) пенсії. Коли розмір пенсії, обчислений із заробітку, визначеного відповідно до цього пункту, менший ніж розмір пенсії до перерахунку, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Отже, законодавством, передбачено право позивача на перерахунок його пенсії в разі збільшення середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки, щороку з 1 березня.
Як вбачається з наявних у матеріалах доказів, у заявлений період з 2017 по 2023 рік перерахунок належної позивачу пенсії здійснювався на підставі підпункту «в» пункту 7 Порядку, проте, розмір пенсії останнього обмежено граничним розміром:
- розмір пенсії з 01.03.2017 по 28.02.2018 становив 12956,53 грн, виплачувався у розмірі 10740,00 грн (1074,00 грн х 10).
- розмір пенсії з 01.03.2018 по 28.02.2019 становив 17759,52 грн, виплачувався у розмірі з 01.03.2018 - 13730,00 грн (1373,00 грн х 10), з 01.07.2018 - 14350,00 грн (1450,00 грн х 10), з 01.12.2018 - 14970,00 грн (1497,00 грн х 10).
- розмір пенсії з 01.03.2019 по 28.02.2020 складав 22161,55 грн, виплачувався у розмірі з 01.03.2019 - 14970,00 грн (1497,00 грн х 10), з 01.07.2019 - 15640,00 грн (1564,00 грн х 10), з 01.12.2019 - 16380,00 грн (1638,00 грн. х 10).
- розмір пенсії з 01.03.2020 по 28.02.2021 склав 26242,05 грн, виплачувався у розмірі з 01.03.2020 - 16380,00 грн (1638,00 грн х 10), з 01.07.2020 - 17120,00 грн (1712,00 грн х 10), з 01.12.2020 - 17690,00 грн (1769,00 грн х 10).
- розмір пенсії з 01.03.2021 по 28.02.2022 склав 28977,78 грн, виплачувався у розмірі з 01.03.2021 - 17690,00 грн (1769,00 грн х 10), з 01.07.2021 по - 18540,00 грн (1854,00 грн х 10), з 01.12.2021 - 19340,00 грн (1934,00 грн х 10).
- розмір пенсії з 01.03.2022 становив 35035,58 грн, виплачувався у розмірі з 01.03.2022 - 19340,00 грн (1934,00 грн х 10), з 01.07.2022 - 20270,00 грн (2027,00 грн х 10), з 01.12.2022 - 20930,00 грн (2093,00 грн х 10).
Так, положеннями статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» встановлено, що максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «;Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», «Про пенсійне забезпечення», «Про судоустрій і статус суддів», Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Приписами підпунктів 1 та 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» визначено, що цей Закон набирав чинності з 1 жовтня 2011 року, крім абзацу одинадцятого підпункту 11 та абзацу сто тридцять восьмого підпункту 17 пункту 6 розділу II цього Закону, які набирають чинності з 1 січня 2012 року.
Обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
Пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановленому цим Законом.
З огляду на викладене, Верховний Суд у постанові від 24.06.2020 у справі №580/234/19 зазначив наступне.
Тлумачення пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» в контексті розмежування пенсіонерів на дві категорії: 1) яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) була встановлена до 01.10.2011 і розмір якої перевищував максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений даним Законом; 2) яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) була встановлена до 01.10.2011, але розмір якої не перевищував максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, може призвести до порушення принципів рівності й справедливості, спотворення розуміння сутності обов'язку держави щодо гарантування права застрахованих осіб на пенсію.
Виокремлення осіб другої вказаної групи, без застосування до них положень п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», може призвести до здійснення їм подальших перерахунків (підвищень, індексацій, тощо) пенсій з можливим перевищенням встановленого статтею 2 даного Закону обмеження максимального розміру пенсії, що ставить у нерівне становище з пенсіонерами першої виділеної вище групи.
Такий підхід відповідно до пункту 3 частини 1 статті 1 Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» від 06.09.2012 №5207-VI вважається непрямою дискримінацією - ситуація, за якої внаслідок реалізації чи застосування формально нейтральних правових норм, критеріїв оцінки, правил, вимог чи практики для особи та/або групи осіб за їх певними ознаками виникають менш сприятливі умови або становище порівняно з іншими особами та/або групами осіб, крім випадків, коли їх реалізація чи застосування має правомірну, об'єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними.
Суд не знаходить у такому різному ставленні правомірної, об'єктивно обґрунтованої мети.
При цьому, звертає на себе увагу факт, що норми пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» є лише частиною вказаного нормативно-правового акта, не дублюються іншими актами, встановлюють межі застосування норм інституту «обмеження максимального розміру пенсії» за колом осіб в момент набуття чинності Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» та спрямовані на збереження соціальних прав і інтересів в сфері пенсійних відносин, реалізація яких мала місце до набуття вступу в силу даного Закону.
Разом з тим, з часу набрання чинності вказаним Законом він поширює свою дію на всю територію України і розповсюджується на всіх осіб, які отримують пенсії за законодавством України (зокрема, призначені (перераховані) відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи»).
Відтак, на осіб, яким пенсія перерахована відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», та розмір якої перевищує максимальний розмір, встановлений даним Законом, поширюються приписи законодавства, чинні на час здійснення такого перерахунку.
Як було зазначено вище, листом від 10.03.2023 року №2209-2092/Р-02/8-1100/23 Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області повідомило позивача про те що розмір пенсії при виплаті обмежено 10-ма розмірами прожиткового мінімуму.
Отже, оскільки таке перевищення стало результатом перерахунку в період дії загальної норми частини 1 статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», то до регулювання спірних правовідносин слід застосовувати положення вказаної статті, яка встановлює обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.
Зазначені положення Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» неконституційними не визнавалися, є чинними, а тому обов'язкові для застосування.
З урахуванням викладеного, суд вказує, що обмежуючи пенсію позивача максимальним розміром відповідач діяв правомірно та у межах наданих йому повноважень, з огляду на що, відсутні підстави для перерахунку та виплати пенсії позивачу на заявлених у позовній заяві підставах.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про те, що відмова Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області у виплаті пенсії ОСОБА_1 без обмеження граничного розміру пенсії є законною і обґрунтованою та не призвела до зменшення розміру пенсії останнього, яку він отримував до цього. В даному випадку така відмова за своєю суттю не є звуженням обсягу вже набутих позивачем прав та/або позбавленням його права на соціальний захист.
Як вбачається з матеріалів справи, лише починаючи з 01.03.2017 внаслідок перерахунку пенсії позивача розмір перевищив максимальний. Оскільки таке перевищення стало результатом перерахунку в період дії загальної норми частини першої статті 2 Закону № 3668-VI, то до регулювання спірних правовідносин слід застосовувати положення вказаної статті, яка встановлює обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Висновок суду по даній справі щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог та правомірність дій відповідача щодо виплати пенсії із обмеженим розміром виплати після проведеного перерахунку, узгоджується із правовим висновком Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, викладеної у постанові Верховного Суду від 24.06.2020 справа №580/234/19 провадження № К/9901/16845/19.
Відповідно до частин п'ятої та шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Стосовно посилання позивача на висновки Верховного Суду по інших справах, в тому числі і викладеної у постанові Верховного Суду у справі №360/1428/17, № 127/4267/17, суд зазначає, що при розгляді справи №580/234/19 (провадження № К/9901/16845/19) Судова палата для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду в постанові від 24.06.2020 дійшла висновку про необхідність відступити від правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду у справі №360/1428/17.
Так, Судова палата для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду в постанові від 24.06.2020 справа №580/234/19 провадження №К/9901/16845/19 визнала правомірні висновки судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність підстав для задоволення позову, а відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області у перерахунку і виплаті пенсії позивачу без обмеження граничного розміру пенсії була законною і обґрунтованою та не призвела до зменшення розміру пенсії останнього, яку він отримував до цього. В даному випадку така відмова за своєю суттю не є звуженням обсягу вже набутих позивачем прав та/або позбавленням його права на соціальний захист.
Відповідно до частини 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно частини 1 статті 90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку що адміністративний позов є необґрунтованими і задоволенню не підлягає.
Щодо судового збору, то відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, оскільки у задоволенні позову відмовлено, сплачений позивачем судовий збір поверненню не підлягає.
Керуючись статтями 77, 139, 246, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Судові витрати вважати фактично понесеними.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими статтями.293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду В.В. НАУМЕНКО