28 квітня 2023 року м. Кропивницький Справа № 340/913/23
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Хилько Л.І., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (відповідач -1), Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області (відповідач-2) про визнання протиправним та скасування рішень, визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач (через представника - адвоката Лалаян Н.А.) звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 23.08.2022 за № 110650000576 про відмову в призначенні Позивачу пенсії за віком на пільгових умовах за нормами Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування";
- визнати протиправним дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо відмови Позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за нормами Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за його зверненням від 16.08.2022;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області зарахувати Позивачу період роботи з 01.08.1995 по 01.06.2013 на посаді тракториста-машиніста до пільгового стажу відповідно до довідки від 11.08.2022 року за №1/1, виданою сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Вікторія", яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах та відповідно з 16.08.2022 призначити Позивачу пенсію за віком на пільгових умовах.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що з 01.08.1995 по 01.06.2013 працював на посаді тракториста-машиніста. Позивач вважає, що відмова у призначені пенсії не може ґрунтуватися на розбіжностях посад позивача, які за написанням є різними, але водночас являються родовим поняттям професії тракториста, зайнятого у виробництві сільськогосподарської продукції.
Ухвалою суду від 06 березня 2023 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
У встановлений судом строк на адресу суду від представника відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву. Обґрунтовуючи заперечення проти позовних вимог, представник відповідача вказує, що оскільки пунктом 3 частини 2 ст. 114 Закону №1058 однією із умов законодавцем до особи, що претендує на такий вид пенсії, висунуто наявність у неї пільгового стажу 20 років, а у гр. ОСОБА_1 пільговий стаж лише 5 років 8 місяців 21 день - Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області правомірно прийнято Рішення № 110650000576 від23.08.2022, відповідно до якого позивачеві відмовлено в призначенні пільгової пенсії (а.с.54-58).
У встановлений судом строк на адресу суду від представника відповідача -2 також надійшов відзив на позовну заяву, в якій представник відповідача посилається на зазначенні вище причини, та просить відмовити у задоволені позовних вимог (а.с.46-51).
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
16 серпня 2022 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області із заявою про призначенні пенсії на пільгових умовах.
Заява позивача відповідно до екстериторіальності розподілу єдиної черги завдань розглядалась Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 23.08.2022 за № 110650000576 відмовлено в призначенні Позивачу пенсії за віком на пільгових умовах за нормами Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (а.с.20).
Актом перевірки обґрунтованості видачі документів від 21 вересня 2022 року №1100-1002-1/400321 зроблено висновок, що дані, зазначені у довідці про пільговий стаж від 11.08.2022 року за №1/1 видані ОСОБА_1 за період роботи у СТОВ “Вікторія” з 01.08.1995 по 19.12.2006, з 28.03.2007 по 22.01.2008, з 31.03.2008 по 26.11.2008, з 07.04.2009 по 26.11.2009, з 19.03.2010 по 04.01.2011, з 24.05.2011 по 05.01.2012 та з 28.03.2012 по 01.06.2013 перевірені та частково відповідають наданим для перевірки первинним документам. За результатами перевірки виявлена розбіжність. Рекомендовано надати оновлену довідку про пільговий стаж з урахуванням виявлених розбіжностей у довідці про пільговий стаж від 11.08.2022 №1/1” (а.с.21-22).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Умови призначення пенсії за віком наведені у статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Статтею 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачена пенсія за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.
Відповідно до частини 1 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Згідно з пунктом 3 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пільгових умовах пенсія за віком призначається чоловікам, які працюють трактористами-машиністами і безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.
За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, страхового стажу: з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців.
Частиною 2 статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Згідно з частиною 4 статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.
Відповідно до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Згідно з пунктами 1, 3 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження трудового стажу приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків.
Пунктом 20 Порядку №637 передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5).
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Додатково в довідці наводяться такі відомості: стосовно трактористів-машиністів підприємств сільського господарства (в тому числі колгоспів) - про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції.
Відповідно до статті 49 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний видати працівникові на його вимогу довідку про його роботу на даному підприємстві, в установі, організації із зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади, часу роботи і розміру заробітної плати.
Отже, підтвердження спеціального трудового стажу трактористів-машиністів підприємств сільського господарства (в тому числі колгоспів), що дає право на пенсію на пільгових умовах відповідно до пункту 3 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", має здійснюватися шляхом подання уточнюючої довідки про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції, яка видається таким підприємством або його правонаступником. У разі відсутності правонаступника такого підприємства підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах, здійснюється в порядку, визначеному Пенсійним фондом України.
Порядок звернення за призначенням пенсії встановлений статтею 44 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", якою передбачено, що призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.
Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Згідно з частиною 5 статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 року за №1566/11846, затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Згідно з пунктами 1.1, 1.8, 1.9 Розділу I цього Порядку заява про призначення, перерахунок пенсії, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр).
Звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.
Днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до відповідача із заявою установленої форми про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах, зокрема на підставі п.3 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а відповідач прийняв рішення про відмову у призначенні пенсії.
Відповідно до трудової книжки колгоспника серії НОМЕР_1 , виданого на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зроблений запис за №5-а про прийняття на роботу 01.08.1995 року на посаді “тракториста” у тракторну бригаду КСП “Вікторія” (запис на 4-5 стор. трудової книжки колгоспника) (а.с.33-36).
На виконання заяви ОСОБА_1 від 25.11.2022 року, Вільшанська селищна рада Кіровоградської області листом від 06.12.2022 року за №489 надає належним чином завірені архівні копії аркушів книг обліку трудового стажу і заробітку колгоспників за 1989-2005 роки сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Вікторія” Вільшанської селищної ради Вільшанського району Кіровоградської області в частині, що стосується ОСОБА_1 .
Як вбачається з копії книги обліку трудового стану і заробітку колгоспників, можна простежити: період роботи, посаду, кількість відпрацьованих людино-днів та нараховану заробітну плату позивача по справі за кожен період роботи. Крім того, у вказаних документів вбачається, що з 1995 року позивач обіймав посаду механізатора (механіз., відповідно до запису), а з 2002 року - тракториста (трактор., відповідно до запису) (а.с.25), що також підтверджується архівною довідкою від 08.02.2023 року за №59, виданою Вільшанською селищною радою Кіровоградської області (а.с.26).
Відповідно до довідки від 11.08.2022 року за №1/1 виданою СТОВ “Вікторія”, позивач, у період з 01.08.1995 року по 19.12.2006 року, з 28.03.2007 року по 22.01.2008 року, з 31.03.2008 року по 26.11.2008 року, з 07.04.2009 року по 26.11.2009 року, з 19.03.2010 року по 04.01.2011 року, з 24.05.2011 року по 05.01.2012 року та з 28.03.2012 року по 01.06.2013 року, працював трактористом-машиністом і був безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції та протязі повного польового періоду в рослинництві та на протязі календарного року в тваринництві (а.с.23).
В акті перевірки обґрунтованості видачі документів від 21 вересня 2022 року №1100-1002-1/400321 зазначено, що відповідно до довідки від 11.08.2022 року за №1/1 виданою СТОВ “Вікторія”, позивач працював трактористом - машиністом, тому виявлена розбіжність.
Слід зазначити, що термін “механізатор” є загальновживаним й більш широким родовим поняттям професії тракториста, зайнятого у виробництві сільськогосподарської продукції.
Єдине найменування професії механізаторів сільського господарства „тракторист-машиніст" було запроваджено в 1961 році і охоплює такі професії: бульдозеристи, бульдозеристи-скреперисти, грейдеристи, комбайнери, машиністи дощувальних машин, машиністи льоноконоплезбиральних машин, машиністи скреперів, скреперисти, машиністи чаєзбиральних машин, машиністи екскаваторів, механіки-водії бавовнозбиральних машин, механіки-водії самохідних широкозахватних сінокосарок, механіки-комбайнери, трактористи, трактористи-бульдозеристи.
Трактористам-машиністам, які відпрацювали повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік роботи зараховується до стажу, що дає право на пільгове пенсійне забезпечення, і в тому разі, якщо в між польовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи на стаціонарних і причіпних установках та агрегатах, з ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо. Віднесення господарства до сільгосппідприємств, трактористи-машиністи яких мають право на пільгову пенсію, проводиться відповідно до класифікатора галузей народного господарства.
Відповідно до “Загальносоюзного класифікатора професій робітників, посад службовців і тарифних розрядів 186016”, затвердженого постановою Державного комітету СРСР по стандартах від 27 серпня 1986 року №016, введеного в дію з 01 січня 1987 року та класифікатора професій ДК 003:2010 на зміну ДК 003:2005, затвердженого та введеного в дію наказом Держспоживстандарту України від 28 липня 2010 року №327, чинного на теперішній час, професії “механізатор”, “підвозчик”, “будівельна бригада” відсутні, а міститься професійна назва роботи тракторист - машиніст сільськогосподарського виробництва.
Вказана правова позиція висловлена у постанові Верховного суду від 27 лютого 2018 року у справі №681/813/17.
Отже, зазначений в документах термін “механізатор”, не може не братись до уваги, оскільки він (в даному випадку при визначені посади позивача) є загальновживаним з більш широкими родовими поняттями професії тракториста, зайнятого у виробництві сільськогосподарської продукції, а тому відмова відповідача -2 у зарахуванні до пільгового стажу позивача, як тракториста-машиніста, де посада зазначена як “механізатор”, є необґрунтованою.
Наказом Міністерства праці України за №58 від 29.07.1993 затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників (далі Інструкція).
Відповідно до пункту 1.1 Інструкції трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п'ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.
Положення пункту 1.5 Інструкції 1.5. вказують, що питання, пов'язані з порядком ведення трудових книжок, їх зберігання, виготовлення, постачання і обліку, регулюються постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 р. № 301 "Про трудові книжки працівників", цією Інструкцією та іншими актами законодавства.
Пунктом 2.4 Інструкції передбачено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Наприклад, якщо робітник або службовець прийнятий на роботу 5 січня 1993 р., у графі 2 трудової книжки записується "05.01.1993". Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
Разом з тим, відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України "Про трудові книжки працівників" від 27.04.1993 № 301 відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб'єкта господарювання. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність, а тому власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для позивача, а отже, не може впливати на його особисті права.
Отже, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства, що не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії по віку чи інвалідності на загальних підставах, відтак суд не погоджується із діями відповідача щодо неврахування спірного трудового стажу позивача, вказаного у його трудовій книжці з підстав того, що запис в трудовій книжці позивача, зокрема наказ про прийняття на роботу та наказ про звільнення позивача у спірний період, дописана, а отже проведений з порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників.
Вищенаведене узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеній у постанові №687/975/17 від 21.02.2018.
Відповідач відмовляючи позивачу у зарахуванні спірних періодів трудового стажу не врахував, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.
Аналогічну позицію викладено в постанові Верховного Суду від 06 березня 2018 року у справі №754/14898/15-а.
Крім того, суд зазначає, що позивачем надано достатню кількість документів, що підтверджує його пільговий стаж.
Відтак, суд приходить до висновку, що відповідач -2 при призначенні позивачу пенсії за віком протиправно не зарахував до страхового стажу період його роботи у СТОВ “Вікторія” з 01.08.1995 по 19.12.2006, з 28.03.2007 по 22.01.2008, з 31.03.2008 по 26.11.2008, з 07.04.2009 по 26.11.2009, з 19.03.2010 по 04.01.2011, з 24.05.2011 по 05.01.2012 та з 28.03.2012 по 01.06.2013, оскільки такий підтверджується його трудовою книжкою та довідкою від 11.08.2022 року за №1/1 виданою СТОВ “Вікторія”.
Що стосується обраного позивачем способу захисту порушеного права, то суд зазначає таке.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 04.04.2019 у справі №204/362/17, вказано, що єдиним органом, до повноважень якого належить вирішення питання щодо наявності чи відсутності у особи права на призначення пенсії, є територіальний орган Пенсійного фонду, до якого особа звернулася із відповідною заявою. При цьому за наслідками розгляду заяви пенсійний орган повинен прийняти відповідне рішення, яке повинно бути вмотивованим. У цій же справі Верховний Суд вказав, що відповідач, відмовляючи позивачу у призначенні пенсії, не надав оцінку відомостям, наявним або відсутнім у трудовій книжці позивача, в той час як суд, як орган уповноважений виключно на перевірку законності та обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень, позбавлений можливості приймати таке рішення, оскільки це буде свідчити про перебирання на себе судом повноважень, наданим виключно органам Пенсійного фонду.
Частиною другою статті 245 КАС України визначено повноваження суду у разі задоволення позову прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень, а також застосувати інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Згідно ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Таким чином, суд дійшов висновку, що для ефективного захисту прав позивача позовні вимоги слід задовольнити шляхом прийняття судом рішення про визнання протиправним та скасування спірного рішення про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах та, з огляду на наявність дискреційних повноважень при прийнятті рішень про призначення чи відмову в призначенні пенсії, зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням висновків суду.
Щодо вимоги про визнання протиправним дій Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за нормами Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за його зверненням від 16.08.2022, суд зазначає наступне.
Оскільки рішення про відмову про відмову в призначенні Позивачу пенсії за віком на пільгових умовах за нормами Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" проймалось Головним управління Пенсійного фонду України у Львівській області, фактично, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області не вчинялось протиправних дій на стадії прийняття рішення.
Таким чином, вказана вимога задоволенню не підлягає.
Частинами першою та другою статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (ч. 3 ст. 139 КАС України).
Фактично предметом позову є одна вимога немайнового характеру, яка хоч і задоволена частково, але розмір компенсації за сплачений судовий збір суд визначає, виходячи з кількості (а не з розміру) задоволених (незадоволених) позовних вимог. Саме такий механізм розподілу витрат зі сплати судового збору застосовано Верховним Судом у рішенні від 16.06.2020 по справі №620/1116/20.
При зверненні до суду з даним позовом позивач сплатив судовий збір у сумі 1073,60 грн.(а.с.15), який підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів у справі солідарно.
Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 260-236, 295 КАС України, суд,-
Адміністративний позов - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області від 23.08.2022 за № 110650000576 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за нормами Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Визнати протиправним дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за нормами Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за його зверненням від 16.08.2022.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 16 серпня 2022 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за нормами Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням висновків суду.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 ) сплачений судовий збір в сумі 536,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (код ЄДРПОУ - 20632802).
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 ) сплачений судовий збір в сумі 536,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області (код ЄДРПОУ - 13814885).
Рішення суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.255 КАС України та може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295-297 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Л.І. ХИЛЬКО