про продовження строку для усунення недоліків позовної заяви
04 травня 2023 року м. Київ № 320/11174/23
Суддя Київського окружного адміністративного суду Журавель В.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2023 р. позовну заяву залишено без руху та встановлено десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали. Вказаною ухвалою запропоновано усунути недоліки шляхом подання до суду:
- належним чином засвідчена копія звернення, заяви до Головного управління ПФУ у Київській області щодо здійснення виплати пенсії ОСОБА_1 в належному розмірі;
- належним чином засвідчена копія листа або рішення від Головного управління ПФУ у Київській області про відмову у виплаті пенсії (доплати) ОСОБА_1 в належному розмірі;
- будь-які інші документи, які б підтверджували факт звернення ОСОБА_1 до Головного управління ПФУ у Київській області за наведених у позові обставин та факт відмови відповідача у задоволенні звернення позивача;
- або подання нової редакції позовної заяви з іншим предметом спору.
28 квітня 2023 р. до суду від представника ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків, в якій він зазначив, що відповідно до КАС України саме відповідач повинен довести правомірність своєї бездіяльності, з заявами позивачу не потрібно звертатися, крім того на стадії відкриття провадження недоцільно це робити, вивчати матеріали позову.
Дослідивши заяву про усунення недоліків та позовну заяву, суд зазначає наступне.
Згідно з приписами ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються, зокрема, зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги (п.4); виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини (п.5); у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача (п.9).
Відповідно до вимог п. 8 ч. 5 ст. 160 КАС України у позовній заяві зазначається також перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
У прохальній частині позовної заяви ОСОБА_1 просить суд: "Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області щодо не нарахування та невиплати з 3 березня 2023 р. підвищення до пенсії ОСОБА_1 , як непрацюючому пенсіонеру, що проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України "Про статус та соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 р. №796-ХП, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік) та зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області здійснити з 3 березня 2023 р. нарахування та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_1 , як непрацюючому пенсіонеру, що проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України "Про статус та соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 р. №796-XII, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік).".
Суд зазначає, що предметом спору є саме оскарження протиправних дій.
Разом з тим, доказів вчинення таких дій Головним управлінням ПФУ у Київській області та порушення ними прав, свобод, інтересів ОСОБА_1 , а також опису цих дій не надано. Відсутні будь-які докази звернення ОСОБА_1 до Головного управління ПФУ у Київській області із зазначеними у позові заявами, відсутні і докази відмови Головного управління ПФУ у Київській області у вирішенні цих звернень. При цьому бездіяльність відповідача заявником не оспорюється.
Предметом оскарження у справі є саме протиправність дій, а не бездіяльність відповідача.
За таких обставин суд зазначає, що оскільки у позовній заяві відсутні докази звернення ОСОБА_1 до Головного управління ПФУ у Київській області, то відсутні і докази порушення оскаржуваними рішеннями, діями Головного управління ПФУ у Київській області прав, свобод, інтересів ОСОБА_1 ..
Щодо твердження представника Гришкової Н.І. про начебто правомірність бездіяльності, яку повинен довести відповідач та аргументів щодо недоцільності вивчення судом матеріалів позовної заяви для вирішення питання щодо відкриття провадження/повернення/залишення без руху тощо, суд звертає увагу на наступне.
Як вже зазначалося судом вище, та в ухвалі про залишення позову без руху, представник ОСОБА_1 просить суд визнати протиправними саме дії, а не бездіяльність.
Великою Палатою Верховного Суду у справі №640/7310/19 (ЄДРСР 94394125) зазначено: особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв'язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб'єкт владних повноважень (а якщо відповідачем може бути суб'єкт господарювання, то який саме) порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать. Закон не передбачає вимог щодо обсягу, повноти чи слушності доводів позовної заяви, але приписує щонайменше сформулювати суть (зміст) порушення, яким чином воно негативно позначилось на правах особи, яка звертається з позовом, яким чином може бути відновлено порушене право. Зміст та обсяг порушеного права та викладення обставин, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть різнитися, але принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові межі події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне з обов'язкових процесуальних рішень, пов'язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.
Зважаючи на те, що рішення суду завжди спрямоване на захист конкретного суб'єктивного права, зміст позовних вимог не може бути абстрактним чи містити певні умовні категорії і повинен формулюватись максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
Зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові рамки події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне із обов'язкових процесуальних рішень, пов'язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 не зверталась до ГУ ПФУ у Київській області із завою про виплату відповідного підвищення до пенсії, оскільки на думку ОСОБА_1 відповідач зобов'язаний був з 17 липня 2018 р. відновити виплату такої доплати з урахуванням рішення Конституційного суду.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач просить визнати протиправними дії відповідача щодо невиплати підвищення до пенсії позивачеві, однак жодних доказів на підтвердження цього позивач до суду не надав. Отже, матеріали справи не містять доказів, на підтвердження обставин.
Суд зазначає, що адміністративне судочинство здійснюється з метою захисту конкретного порушеного суб'єктивного права, що належить особі.
Крім того, щодо обмеженні в доступі до правосуддя суд звертає увагу, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням у доступі до правосуддя. Так, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, сформульовану, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 р. у справі "Пелевін проти України" (п. 27), від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України" (п. 31) зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Отже, позивач не усунув недоліки, які визначені в ухвалі Київського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2023 р.
Суддею враховано, що заявником подано заяву на виконання ухвали суду, а згідно з вимогами ч. 2 ст. 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Із урахуванням викладеного суддя дійшов висновку щодо необхідності продовження процесуального строку усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду додаткових документів, а саме:
- належним чином засвідчена копія звернення, заяви до Головного управління ПФУ у Київській області щодо здійснення виплати пенсії ОСОБА_1 в належному розмірі;
- належним чином засвідчена копія листа або рішення від Головного управління ПФУ у Київській області про відмову у виплаті пенсії (доплати) ОСОБА_1 в належному розмірі;
- будь-які інші документи, які б підтверджували факт звернення ОСОБА_1 до Головного управління ПФУ у Київській області за наведених у позові обставин та факт відмови відповідача у задоволенні звернення позивача;
- або подання нової редакції позовної заяви з іншим предметом спору.
Керуючись ст.ст. 121, 169, 243, 248, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
1. Продовжити процесуальний строк усунення недоліків позовної заяви та установити позивачу додатковий десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
2. Копію даної ухвали направити позивачу.
3. Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Журавель В.О.