ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"04" травня 2023 р. справа № 300/4547/22
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Микитюка Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення дій, -
ОСОБА_1 (далі також - позивач, ОСОБА_1 ), 07.11.2022 звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі також - відповідач) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення дій.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач проходить військову службу в Збройних Силах України, а саме у Військовій частині НОМЕР_1 . Відповідно до наказу командувача об'єднаних сил (по стройовій частині) №324/дск від 29.12.2021, вважати таким, що прибув до складу сил та засобів, та беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії російській федерації у Донецькій та Луганській областях, з метою виконання службових (бойових) завдань з військової частини НОМЕР_1 з 27.12.2021 солдата ОСОБА_1 , водія-санітара медичного пункту (з ліжковим фондом 25 ліжок). Під час відрядження у військовій частині НОМЕР_2 приймав безпосередню участь в районах ведення воєнних (бойових) дій (проведення заходів)та забезпеченні здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, що підтверджується довідкою військової частини НОМЕР_2 . Позивач 04.08.2022 звернувся на гарячу лінію Міністерства оборони України з питання невиплати йому додаткової винагороди за виконання бойових завдань в розмірі до 100 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, оскільки вказана винагорода йому не виплачена з квітня 2022. Командир військової частини НОМЕР_3 доручив командуванню військової частини НОМЕР_1 розглянути його звернення. Командування військової частини НОМЕР_1 розглянуло його звернення і за вих. №350/484/1/1510 від 15.08.2022 відмовило в задоволенні його звернення. Враховуючи наведене, позивач просить визнати протиправною бездіяльність відповідача про відмову у виплаті додаткової винагороди в розмірі до 100 000 грн позивачу за безпосередню участь у забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії у Донецькій та Луганській областях у складі НОМЕР_4 окремого зенітного дивізіону (БУК-1М) військової частини НОМЕР_5 угрупування об'єднаних сил на території Донецької, Луганської областей, а саме: за участь у виконанні бойових завдань з вогневого ураження повітряних цілей протягом наступного періоду: з 24 лютого до 28 лютого 2022 року; з 01 березня до 31 березня 2022 року; з 01 квітня до 17 квітня 2022 року в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах у відповідності до приписів Постанови Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" від 28.02.2022 року № 168 та зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити додаткову винагороду в розмірі до 100 000 грн позивачу за безпосередню участь у забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії у Донецькій та Луганській областях у складі НОМЕР_4 окремого зенітного дивізіону (БУК-1М) військової частини НОМЕР_6 угруповання об'єднаних сил на території Донецької, Луганської областей, а саме: за участь у виконанні бойових завдань з вогневого ураження повітряних цілей протягом наступного періоду: з 24.02 до 28.02.2022, з 01.03 до 31.03.2022 та з 01.04 до 17.04.2022 в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах у відповідності до приписів Постанови КМУ "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" від 28.02.2022 №168.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.11.2022, відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с.28-29).
Суд, встановивши після відкриття провадження, що позовна заява не відповідає вимогам, визначеним частиною 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, у відповідності до приписів частини 13 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України 25.11.2022 постановив ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Позивачу надано п'ятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення недоліку шляхом зазначення поважних підстав для поновлення строку звернення до суду з даним позовом (а.с.44-45).
02.12.2022 на адресу суду від позивача надійшли пояснення, згідно яких ОСОБА_1 зазначає, що строк звернення до суду ним не пропущено, в підтвердження чого долучено докази, відтак ухвалою суду від 07.12.2022 продовжено розгляд адміністративної справи № 300/4547/22 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення дій в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (а.с.95-96).
Відповідач скористався своїм правом на подання відзиву на позов, який надійшов на адресу суду 01.12.2022. У даному відзиві представник відповідача проти позовних вимог заперечив, просив відмовити в задоволенні позову зазначаючи, що довідка від 28.05.2022 № 313/УОС/1821д (видана начальником штабу - першим заступником командувача угрупування об'єднаних сил, скріплена гербовою печаткою військової частини НОМЕР_7 -ІІ), яка представлена позивачем ґрунтується (підстава) тільки на наказі командувача угрупування об'єднаних сил (по стройовій частині) від 29.12.2021 № 324/дск, від 16.04.2022, журнал ведення бойових дій сумісного командного пункту авіації та протиповітряної оборони угрупування об'єднаних сил (від 28.03.2022 інв. № Р3 4т/ск), що не відповідає вимогам окремого доручення Міністра оборони України № 912/3/29 від 23.06.2022, а саме п.3, аб3.3 - документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі таких документів, а саме: бойовий наказ (бойові розпорядження); журнал бойових дій або журнал ведення оперативної обстановки або постова відомість; рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих 200 оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань. Тобто в довідці, яку представив позивач не зазначено бойовий наказ (бойові розпорядження), які виконував сам позивач чи підрозділ в якому знаходився позивач, а також відсутній рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань. В довідці зазначено тільки витяг із журналу бойових дій. У зв'язку із чим військова частина НОМЕР_1 прийшла до висновку, що підставою для видання даної довідки був тільки журнал ведення бойових дій сумісного командного пункту авіації та протиповітряної оборони угрупування об'єднаних сил (від 28.03.2022 інв. № Р3 4т/ск). Тому дана довідка не відповідає вимогам окремого дорученням Міністра оборони України № 912/3/29 від 23.06.2022, а саме п.3, абз.3. Через не відповідність довідки від 28.05.2022 № 313/УОС/1821д командиром військової частини прийнято рішення, щодо відмови у виплаті підвищеної винагороди (100 000 тис грн) солдату ОСОБА_2 . Відповідач просить звернути увагу, що наказ командувача угрупування об'єднаних сил (по стройовій частині ) від 29.12.2021 № 324/дск є тільки підставою про залучення в угрупування для виконання спеціального завдання, ще до повномасштабної війни російської федерації проти України (до 24.02.2022) і прийняття окремого дорученням Міністра оборони України № 912/3/29 від 23.06.2022 та постанови Кабінету міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" (а.с.49-56).
Позивач скористався своїм правом на подання відповіді на відзив, яка надійшла на адресу суду 09.12.2022. У даній відповіді на відзив на позовну заяву позивач спростовує факти викладені представником відповідача у відзиві на позов та зокрема зазначає, посилання відповідача на окреме доручення Міністра оборони України №912/з/29 від 23.06.2022 не може бути, оскільки воно видане після видачі довідка від 28.05.2022 № 313/УОС/1821д. Просить позов задовольнити (а.с.80-87).
Відповідач скористався своїм правом на подання заперечення, яке надійшло на адресу суду 22.12.2022. У даному запереченні представник відповідача зокрема зазначає, що сам факт перебування військовослужбовця в районі ведення бойових дій чи входження відповідної території до району проведення бойових дій не є підставою для виплати підвищеної щомісячної винагороди, яка передбачена постановою КМУ від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" та окремим дорученням Міністра оборони України №912/з/29 від 23.06.2022 (а.с.103-106).
12.12.2022 Івано-Франківським окружним адміністративним судом винесено ухвалу, якою зупинено провадження в справі № 300/4547/22 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення дій, до закінчення воєнного стану в Україні т(а.с.99-100).
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.03.2023 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.12.2022 про зупинення провадження у справі №300/4547/22 скасовано та прийнято постанову, якою справу №300/4547/22 направлено на продовження розгляду до суду першої інстанції (а.с.135-136).
28.03.2023 адміністративну справу передано на розгляд судді.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.04.2023, продовжено розгляд в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с. 140-141).
Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, встановив такі обставини.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проходить військову службу за контрактом на посаді водія-санітара медичного пункту військової частини НОМЕР_1 .
Відповідно до наказу командувача об'єднаних сил (по стройовій частині) № 324/дск від 29 грудня 2021 року, вважати таким, що прибув до складу сил та засобів, та беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, з метою виконання службових (бойових) завдань з військової частини НОМЕР_1 з 27 грудня 2021 року солдата ОСОБА_1 , водія-санітара медичного пункту (з ліжковим фондом 25 ліжок) (а.с. 16).
Підставо для відрядження був наказ начальника Генерального штабу Збройних Сил України від 16 грудня 2021 року № 182/дск.
Відповідно до наказу командувача об'єднаних сил (по стройовій частині) №83/дск від 16 квітня 2022 року, вважати таким, що вибув зі складу сил та засобів, які приймали безпосередню участь у здійсненні заходів забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, до пункту постійної дислокації-військової частини НОМЕР_1 з 18 квітня 2022 року солдата ОСОБА_1 , водія-санітара медичного пункту (а.с. 17).
Відповідно до довідки № 313/УOC/1821д від 28 травня 2022 року, виданої начальником штабу-першим заступником командувача угрупування об'єднаних сил, яка скріплена гербовою печаткою військової частини НОМЕР_8 ОСОБА_1 , приймав безпосередню участь у бойових діях або в забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії у складі угрупування об'єднаних сил на території Донецької, Луганської областей:
1) з 24 лютого до 28 лютого 2022 року;
2) з 01 березня до 31 березня 2022 року;
3) з 01 квітня до 17 квітня 2022 року.
Підставою для видачі довідки № 313/УOC/1821д від 28 травня 2022 року є накази Командувача угрупування об'єднаних сил по стройовій частині від 29.12.2021 № 324/дск, від 16.04.2022 № 83/дск, журналу ведення бойових дій сумісного командного пункту авіації та протиповітряної оборони угрупування об'єднаних сил від 28.03.2022 (а.с. 18).
Згідно Витягу із журналу бойових дій сумісного командного пункту авіації та протиповітряної оборони угруповання об'єднаних сил (інв. №РЗ 4т/ск від 28.03.2022) ОСОБА_1 приймав безпосередню участь у забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії у Донецькій та Луганської областях у складі НОМЕР_4 окремого зенітного дивізіону (БУК-ІМ) військової частини НОМЕР_6 угрупування об'єднаних сил на території Донецької, Луганської областей, а саме приймав участь у виконанні бойових завдань з вогневого ураження повітряних цілей протягом наступного періоду:
1) 3 24 лютого до 28 лютого 2022 року;
2) з 01 березня до 31 березня 2022 року;
3) з 01 квітня до 17 квітня 2022 року.
Підставою для видачі є накази Командувача угруповання об'єднаних сил (по стройовій частині) від 29.12.2021 № 324/дск, від 16.04.2022 № 83/дск, журнал ведення бойових дій сумісного командного пункту авіації та протиповітряної оборони угруповання об'єднаних сил (від 28.03.2022 інв. №РЗ 4т/ск) (а.с. 19).
Витяг із журналу бойових дій підписаний заступником командувача угруповання об'єднаних сил з авіації та протиповітряної оборони - начальником авіації та протиповітряної оборони бригадним генералом Олесем Гесь і посвідчений гербовою печаткою військової частини НОМЕР_7 (а.с.19).
04.08.2022 ОСОБА_1 звернувся на гарячу лінію Міністерства оборони України з питання невиплати додаткової грошової винагороди за виконання бойових завдань в розмірі до 100 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, оскільки вказана винагорода ОСОБА_1 не виплачена з квітня 2022 року.
Командир військової частини НОМЕР_3 доручив командуванню військової частини НОМЕР_1 розглянути звернення.
Листом військової частини НОМЕР_1 за вих. №350/484/1/1510 від 15.08.2022 відмовлено у виплаті підвищеної винагороди за виконання бойових завдань в 2022 році солдату ОСОБА_1 (а.с. 20-21).
Позивач, вважаючи протиправними дії відповідача щодо не виплати йому у період з 24 лютого до 28 лютого 2022 року; з 01 березня до 31 березня 2022 року та з 01 квітня до 17 квітня 2022 року додаткової винагороди відповідно пункту 1 постанови КМУ від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" у розмірі до 100 000 грн, звернувся з позовом до суду.
Вирішуючи спір між сторонами, суд виходить з такого.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно зі ст. 24 Конституції України гарантується рівність конституційних прав і свобод та рівність всіх громадян перед законом.
Відповідно до частин 1-3 статті 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов'язок включає у тому числі проходження військової служби. Статтею 2 Закону №2232-XII встановлено, що проходження військової служби здійснюється громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.
Частиною 2 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Згідно частини 4 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану" у зв'язку з військовою агресією російської федерації в Україні введений воєнний стан з 24.02.2022, який неодноразово продовжувався та триває до теперішнього часу.
28.02.2022 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", відповідно до пункту 1 якої установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах (в редакції на дату виникнення спірних правовідносин).
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
В подальшому до постанови КМУ №168 від 28.02.22 вносились зміни, проте у період спірних правовідносин по відношенню до військовослужбовців ЗСУ такі зміни не мали впливу на порядок та розміри виплати додаткової винагороди.
Отже, відповідно до пункту 1 Постанови №168 підставою для виплати військовослужбовцям додаткової винагороди у розмірі 100 000 гривень є те, що військовослужбовці:
1) беруть безпосередню участь у бойових діях;
2) забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.
При цьому, суд зазначає, що наявність однієї із наведених вище підстав повинна бути підтверджена документально.
А відповідно зазначені довідки підтверджують безпосередню участь позивача у бойових діях, а відтак позивач має право на отримання додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн.
За відсутності документального підтвердження наведених вище обставин право на отримання додаткової винагороди у підвищеному розмірі до 100 000 грн не виникає.
За таких обставин, документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях є достатньою підставою для нарахування такому військовослужбовцю додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн.
Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, визначений Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України № 260 від 07.06.2018, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за № 745/32197 (далі - Порядок № 260).
Згідно з пунктом 2 вказаного Порядку, грошове забезпечення військовослужбовця включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.
До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.
До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту); допомоги.
Пунктом 3 Порядку №260 встановлено, що підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є: штат військової частини (установи, організації) (далі - військова частина); накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов'язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження; накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення; накази про присвоєння військових звань; грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).
Відповідно до пункту 17 Порядку №260, на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.
Так, на момент коли виникли спірні правовідносини, було чинним рішення (телеграма) Міністра оборони України №248/1298 від 25.03.2022 абзацом 3 пункту 3 якого встановлювалось, що документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі таких документів:
- бойовий наказ (бойове розпорядження);
- журнал бойових дій (вахтовий журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад);
- рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах надавати довідку командира військової частини (установи), до якої відряджений військовослужбовець.
Суд зазначає, що в матеріалах адміністративної справи міститься довідка № 313/УOC/1821д від 28 травня 2022 року, видана начальником штабу-першим заступником командувача угрупування об'єднаних сил, яка скріплена гербовою печаткою військової частини НОМЕР_8 , яка підтверджує про те, що ОСОБА_1 приймав безпосередню участь у бойових діях або в забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії у складі угрупування об'єднаних сил на території Донецької, Луганської областей: з 24 лютого до 28 лютого 2022 року; з 01 березня до 31 березня 2022 року; з 01 квітня до 17 квітня 2022 року.
При цьому, у вказаній довідці значено підстави її видачі, зокрема така довідка надана на підставі наказів Командувача угрупування об'єднаних сил (по стройовій частині) від 29.12.2021 № 324/дск, від 16.04.2022 № 83/дск, журналу ведення бойових дій сумісного командного пункту авіації та протиповітряної оборони угрупування об'єднаних сил (від 28.03.2022 інв. №РЗ 4т/ск).
Отже, зазначена довідка підтверджує безпосередню участь позивача у бойових діях, а відповідно позивач має право на отримання додаткової винагороди у розмірі 100000 грн.
Жодних документів, які б підтверджували недійсність наданої довідки матеріали справи не містять.
Недоліки в оформленні Довідки від 28.05.2022 за №313/УOC/1821д не можуть свідчити, що позивач не приймав безпосередню участь в бойових діях, із забезпечення здійснення заходів національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації на території Донецької, Луганської областей, а саме: з 24 лютого до 28 лютого 2022 року; з 01 березня до 31 березня 2022 року; з 01 квітня до 17 квітня 2022 року.
Аналізуючи процитовані вище норми суд приходить до висновку, що оформлена та видана на ім'я позивача довідка від 28.05.2022 за №313/УOC/1821д, яка видана на підставі наказів Командувача угрупування об'єднаних сил (по стройовій частині) від 29.12.2021 № 324/дск, від 16.04.2022 № 83/дск, журналу ведення бойових дій сумісного командного пункту авіації та протиповітряної оборони угрупування об'єднаних сил від (від 28.03.2022 інв. №РЗ 4т/ск), є допустимим, належним, достовірним та достатнім доказом безпосередньої участі позивача у бойових діях або заходах, а відтак і підтверджує його право на виплату додаткової винагороди у збільшеному розмірі за періоди з 24 лютого до 28 лютого 2022 року; з 01 березня до 31 березня 2022 року; з 01 квітня до 17 квітня 2022 року.
Суд зауважує, що оформлення довідки є елементом процедури виплати додаткової винагороди, тоді як право позивача на отримання спірних сум підтверджується довідкою від 28.05.2022 за №313/УOC/1821д, виданої на підставі наказів Командувача угрупування об'єднаних сил (по стройовій частині) від 29.12.2021 № 324/дск, від 16.04.2022 № 83/дск, журналу ведення бойових дій сумісного командного пункту авіації та протиповітряної оборони угрупування об'єднаних сил від (від 28.03.2022 інв. №РЗ 4т/ск). Тому, враховуючи, що позивач дотримався усіх умов для виплати йому додаткової винагороди, відповідач не може посилатися як на підставу незгоди із позовом на невиконання військовою частиною формальних процедур реалізації права, адже в іншому випадку на позивача буде покладено тягар негативних наслідків за недотримання однією із військових частин встановленого порядку, чим порушуватиметься суть права позивача на отримання належного йому грошового забезпечення у повному обсязі.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання протиправної бездіяльності та зобов'язання здійснити нарахування та виплату додаткової винагороди, встановленої п. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 року "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 24 лютого до 28 лютого 2022 року; з 01 березня до 31 березня 2022 року; з 01 квітня до 17 квітня 2022 року в розрахунку до 100 000,00 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах з врахуванням проведених виплат за цей період, підлягають задоволенню.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 21 листопада 2018 року у справі №824/166/15-а, держава не може відмовляти у здійсненні особі певних виплат у разі чинності законодавчої норми, яка їх передбачає та відповідності особи умовам, що ставляться для їх отримання
Разом з цим, при формулюванні способу захисту суд не знаходить підстав для зазначення точної суми додаткової винагороди, що підлягає виплаті позивачу, адже рішення суду носить зобов'язальний характер, а тому обчислення її розміру із урахуванням пропорційності встановленої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 відноситься до обов'язків відповідача.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Приписами статті 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Як зазначив Конституційний суд України у п. 3.2. рішення №10-р/2020 від 28.08.2020 року:
Згідно зі статтею 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України; в умовах, воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень; не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52,55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 Конституції України.
Конституційний Суд України наголошує, що обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина є можливим у випадках, визначених Конституцією України. Таке обмеження може встановлюватися виключно законом. - актом, ухваленим Верховною Радою України як єдиним органом законодавчої влади в Україні. Встановлення такого обмеження підзаконним актом суперечить статтям 1, 3, 6, 8,19, 64 Конституції України.
Таким чином, з врахуванням вищевикладеного, повно і всебічно з'ясувавши обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, оцінюючи наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні на предмет належності, допустимості та достовірності кожного доказу окремо, а також достатності та взаємного зв'язку доказів у їх сукупності, як того вимагає процесуальне законодавство, проаналізувавши норми матеріального права, які належить застосувати до спірних правовідносини, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
ОСОБА_1 є ветераном війни-учасником бойових дій і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_9 від 14.06.2022 (а.с.15), а тому відповідно до пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України Про судовий збір позивач звільнений від сплати судового збору.
Вирішуючи питання про відшкодуванню витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з такого.
Частиною 1статті 134 КАС України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до частини 2 згаданої статті за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 3 статті 134 КАС України).
Частиною 5 та 6 статті 134 КАС України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Як встановлено судом, на підтвердження понесення позивачем витрат на правничу допомогу надано договір №14-22 про надання правової допомоги від 31.10.2022, який укладено між ОСОБА_1 (далі - Клієнт) та адвокатом Олешняком М.І. (далі - Адвокат) (а.с. 22).
Відповідно до п. 1.1 вищезазначеного договору Адвокат зобов'язується надати правову допомогу та представляти інтереси Клієнта в суді в адміністративній справі за його позовом до військової частини про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії.
Згідно із Актом прийняття робіт та розрахунок витрат на професійну правову допомогу від 07.11.2022 визначено гонорар (вартість послуг) Адвоката, яка складає суму обумовлену Сторонами 6500 грн (а.с. 24).
Окрім того, до позовної заяви долучено квитанцію від 07.11.2022 № 6/22 на суму 6500,00 грн, яка підтверджує, що позивачем сплачено адвокату Олешняку М.І. гонорар за договором від 31.10.2022 (а.с. 25).
Згідно зі ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Враховуючи те, що гонорар адвоката встановлено у фіксованому розмірі, надання додаткових документів, які б підтверджували розмір гонорару, обсяг наданих послуг, витраченого часу не є обов'язковим.
Аналогічні висновки викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 28.12.2020 року у справі №640/18402/19, від 18.08.2022 у справі № 340/323/21, від 10.11.2022 у справі № 640/24023/21.
Відтак, дослідивши зміст наданих доказів на підтвердження витрат на правничу допомогу суд доходить висновку, що такі витрати дійсно були пов'язані саме із розглядом цієї справи та підтверджені документально.
Водночас відповідно до правової позиції Верховного Суду, наведеної у додатковій постанові від 05.09.2019 по справі № 826/841/17 (провадження № К/9901/5157/19), суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, за наявності заперечень іншої сторони, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої постановлено рішення, всі її витрати на правничу допомогу, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документа, витрачений адвокатом час тощо, є неспівмірними у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 по справі №755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) вказано, що при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
Суд зазначає, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 по справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) вказала, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
З огляду на викладене, враховуючи обсяг позовної заяви, кількість доказів та фактичних даних, які підлягали дослідженню адвокатом, суд дійшов висновку, що на користь позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу у розмірі 3000 грн, що відповідатиме вимогам розумності та співмірності.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
позов ОСОБА_1 (ID - паспорт громадянина України № НОМЕР_10 , АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_11 , АДРЕСА_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення дій - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_12 про відмову у виплаті додаткової винагороди в розмірі до 100 000 грн ОСОБА_1 за безпосередню участь у забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії у Донецькій та Луганській областях у складі НОМЕР_4 окремого зенітного дивізіону (БУК-1М) військової частини НОМЕР_5 угрупування об'єднаних сил на території Донецької, Луганської областей, а саме: за участь у виконанні бойових завдань з вогневого ураження повітряних цілей протягом наступного періоду: з 24 лютого до 28 лютого 2022 року; з 01 березня до 31 березня 2022 року; з 01 квітня до 17 квітня 2022 року в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах у відповідності до приписів Постанови Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" від 28.02.2022 року № 168.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_11 , АДРЕСА_2 ) нарахувати та виплатити додаткову винагороду в розмірі до 100 000 грн ОСОБА_1 (ID - паспорт громадянина України № АДРЕСА_3 ) за безпосередню участь у забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії у Донецькій та Луганській областях у складі НОМЕР_4 окремого зенітного дивізіону (БУК-1М) військової частини НОМЕР_6 угруповання об'єднаних сил на території Донецької, Луганської областей, а саме: за участь у виконанні бойових завдань з вогневого ураження повітряних цілей протягом наступного періоду: з 24 лютого до 28 лютого 2022 року; з 01 березня до 31 березня 2022 року; з 01 квітня до 17 квітня 2022 року в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах у відповідності до приписів Постанови Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" від 28.02.2022 №168.
Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_11 , АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 (ID - паспорт громадянина України № АДРЕСА_3 ) частину сплачених витрат на правничу допомогу в розмірі 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя /підпис/ Микитюк Р.В.