03 травня 2023 року Справа № 280/2494/23 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Богатинський Б.В., перевіривши матеріали позовної заяви
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ),
до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 )
про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,-
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Військової частини НОМЕР_2 (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Військову частину НОМЕР_2 щодо відмови у перерахунку та виплати грошову допомогу з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди при звільнені з військової служби відповідно до Постанови №889 ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 перерахувати та виплатити грошову допомогу з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, яка не була включена до розрахунку одноразової грошової допомоги при звільнені з військової служби відповідно до Постанови №889 на користь ОСОБА_1 .
Також, просить стягнути з Військової частини НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн.
Позовну заяву подано представником позивача адвокатом Плужником М.В., на підтвердження повноважень наданий ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АР №1092047 від 21.03.2023.
Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України “Про судовий збір”.
Ухвалою суду від 26 квітня 2023 року позовну заяву залишено без руху, позивачу наданий строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів від дня одержання копії ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання до суду обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску.
Представником позивача 27.04.2023 у порядку усунення недоліків надана до суду заява про поновлення строків, в якій зазначає, що у січні 2023 року ОСОБА_1 дізнався з офіційних джерел, що ті військовослужбовці які звільнялись з військової служби у період з 2014 по березень 2018 не доотримали кошти, тобто щомісячну додаткову грошову винагороду, яка повинна була враховуватися її одноразову грошову допомогу при звільнені з військової служби. Згідно з грошовим атестатом серія ЗУ № 336380 виданим Військовою частиною НОМЕР_2 не було зараховано щомісячну додаткову грошову винагороду до одноразової грошової допомоги при звільнені з військової служби. У лютому ОСОБА_1 звернувся з цього приводу за консультацією до адвоката ОСОБА_2 тому що були порушені його права на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року №889 "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій", яка діяла на час проходження військової служби та була чинна.
Розглянувши подану заяву суд виходить з такого.
Особливості строків звернення до адміністративного суду врегульовані ст. 122 КАС України, частиною 1 якої передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною першою статті 233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) встановлено, працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Згідно з частиною другою статті 233 КЗпП України із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Необхідно зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Суд вважає за необхідне зазначити, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011). Такі обмеження направлені на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.
Законодавче обмеження строку звернення до суду з позовом, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду з відповідним позовом.
Так, Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення від 21 грудня 2010 року у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України").
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді.
Дана позиція суду узгоджується з постановою Верховного Суду від 31.03.2020 по справі № 807/235/16 (адміністративне провадження № К/9901/49805/18).
За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись.
Так, під поняттям дізнався необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Поняття повинен був дізнатися необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Викладені висновки відповідають позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 21.02.2020 у справі 340/1019/19.
Частиною 2 ст.123 КАС України передбачено, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху судом запропоновано позивачу надати обґрунтовану заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду у випадку його пропуску та докази поважності причин його пропуску.
Як вже зазначено вище, представник позивача посилається на те, що у січні 2023 року ОСОБА_1 дізнався з офіційних джерел, що ті військовослужбовці які звільнялись з військової служби у період з 2014 по березень 2018 не доотримали кошти, тобто щомісячну додаткову грошову винагороду, яка повинна була враховуватися її одноразову грошову допомогу при звільнені з військової служби.
Таким чином, позивачем вимоги ухвали не виконані, доказів того, що про порушення своїх прав позивач дізнався у січні 2023 року, як зазначає представник позивача з офіційних джерел (крім того, позивач не конкретизує з яких саме джерел та у який момент дізнався про порушення своїх прав) до матеріал справи не надано, обґрунтування поважності причин пропуску строку також не наведено.
Пункт 1 ч.4 ст.169 КАС України встановлює, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.
Згідно з ч.6 ст.169 КАС України, про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху або про повернення позовної заяви надсилається особі, яка подала позовну заяву, не пізніше наступного дня після її постановлення. Копія позовної заяви залишається в суді.
З огляду на викладене, позовна заява підлягає поверненню позивачу.
Керуючись ст.ст. 169, 241, 243, 248 КАС України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, - повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви, згідно ч.8 ст.169 КАС України, не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.256 КАС України з моменту підписання.
Ухвала може бути оскаржена, апеляційна скарга на ухвалу суду подається в порядку та у строки встановлені ст.ст.295, 297 КАС України протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Третього апеляційного адміністративного суду.
Ухвалу складено та підписано 03.05.2023.
Суддя Б.В. Богатинський