про розстрочення виконання судового рішення
03 травня 2023 рокум. Ужгород№ 260/4239/22
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі: головуючої - судді Маєцької Н.Д., вирішуючи у порядку письмового провадження заяву представника відповідача про розстрочення виконання рішення суду в адміністративній справі за позовною заявою Головного управління ДПС України у Закарпатській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -
Головне управління ДПС у Закарпатській області звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить: стягнути з ОСОБА_1 податковий борг у розмірі 127525,01 грн. по платежу 5018010300 «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості».
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2022 року позов задоволено та стягнуто з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) податковий борг у розмірі 127525,01 грн. (сто двадцять сім тисяч п'ятсот двадцять п'ять гривень, 01 копійка) по платежу 5018010300 «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками нежитлової нерухомості».
14 квітня 2023 року до суду надійшла заява представника відповідача про розстрочення виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 29.12.2022 року, у зв'язку з фінансовою неможливістю виконати відповідачем одразу рішення суду у даній справі.
27 квітня 2023 року Головним управлінням ДПС у Закарпатській області подано до суду заперечення на заяву про розстрочення виконання рішення суду, відповідно до яких зазначає, що відповідач не зможе виконати план по розстроченню на 12 місяців, оскільки сума боргу перевищує дохід відповідача за останній рік.
Сторони в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.
Частиною 2 ст. 378 КАС України визначено, що заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
З урахуванням положень ч. 2 ст. 378 КАС України розгляд заяви проведено в порядку письмового провадження, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Розглядаючи заяву представника відповідача про розстрочення виконання рішення суду, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 378 КАС України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.
Частиною 3 ст. 378 КАС України визначено, що підставою розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Згідно ч. 4 ст. 378 КАС України вирішуючи питання про розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:
1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;
2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім'ї, її матеріальне становище;
3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Реальне виконання судового рішення законодавець відніс до одного з основних завдань адміністративного судочинства, і саме на цій підставі відстрочення або розстрочення виконання судового рішення поставлено у залежність від обставин, що ускладнюють виконання судового рішення.
Підставою для застосування правил цієї норми є обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в адміністративній справі, ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Для розстрочення виконання судового рішення такою обставиною може бути недостатність коштів на рахунку, стихійне лихо.
При цьому, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність обставин відсутності коштів на банківських рахунках та інші обставини справи.
Отже, підставою для розстрочення виконання рішення є надання боржником достатніх доказів існування обставин, що підтверджують наявність загрози виникнення або накопичення боргу та, як наслідок, ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк, встановлений судом, а також надання економічного обґрунтування, яке підтверджує можливість погашення грошових зобов'язань до бюджету внаслідок застосування режиму розстрочення.
Верховний Суд у постанові від 11.10.2019 р. у справі № 810/4643/18 зазначив, що нормами КАС України не встановлено вичерпний перелік обставин, за наявності яких суд може відстрочити або розстрочити виконання рішення в адміністративній справі. Це питання суд вирішує із врахуванням конкретних обставин адміністративної справи, зокрема, суб'єктного складу сторін у справі, зобов'язаної сторони (боржника) за рішенням суду, складного майнового стану чи складної життєвої ситуації зобов'язаної сторони (боржника), впливу виконання рішення спроможність зобов'язаної сторони (боржника) виконати інший публічний обов'язок чи зобов'язання перед особами, які потребують соціального захисту. У випадку розстрочення (відстрочення) виконання свого рішення суд, який здійснює контроль за його виконанням, повинен забезпечити баланс публічного і приватного інтересів.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є пенсіонером за віком починаючи з 27.07.2016 р.
Також, відповідачу встановлено третю групу інвалідності, що підтверджується витягом з акту огляду у МСЕК № 023394.
Протягом 2020 та 2021 років (період, за який стягнуто податковий борг) відповідач перебувала на стаціонарному лікуванні у КНП «Тячівська районна лікарня», що підтверджується відповідними виписками із медичної карти стаціонарного хворого. У 2016 році у відповідача був наявний перелом правої стегнової кістки, що також, на думку суду, вплинуло на її складне матеріальне та фізичне становище.
Разом з тим, єдиним доходом відповідача на даний час є тільки пенсія у річному розмірі 34 961,51 грн., що підтверджується довідкою Тячівського об'єднаного управління ПФУ в Закарпатській області № 3221 8428 2763 3213 від 19.01.2023 р.
Сума стягнутого за рішенням суду податкового боргу становить 127 525,01 грн., що більш як у 3,5 раза перевищує дохід відповідача за останній рік.
Таким чином, суд вважає, що вказані обставини свідчить про фактичну фінансову неможливість виконати відповідачем відразу рішення суду в даній справі.
Поряд з тим, розстрочення виконання рішення суду не призводить до невиконання рішення суду, а навпаки створює умови для його добровільного виконання боржником з урахуванням його реального майнового стану.
Разом з тим, суд під час вирішення питання про розстрочення виконання судового рішення враховує положення ч. 5 ст. 378 КАС України, відповідно до якої, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови.
З огляду на вищевикладене, проаналізувавши зміст наведених норм права та врахувавши фінансове становище відповідача, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду у даній справі строком на дванадцять місяців шляхом сплати заборгованості рівними частинами (платежами).
Керуючись ст. ст. 248, 256, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Заяву представника відповідача про розстрочення виконання рішення суду в адміністративній справі за позовною заявою Головного управління ДПС України у Закарпатській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - задовольнити.
2. Розстрочити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 29.12.2022 року у справі № 260/4239/22 за позовом Головного управління ДПС України у Закарпатській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, строком на дванадцять місяців зі сплатою суми податкового боргу у розмірі 127525,01 грн. рівними частинами (платежами), починаючи з 03.05.2023 року до 03.05.2024 року.
3. Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями). Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Н.Д. Маєцька