01 травня 2023 року м. Ужгород№ 260/4200/22
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Плеханова З.Б.
при секретарі Грин-Лумей В.Г.
за участю:
позивача: ОСОБА_1 ,
представника позивача - адвоката Хиля М.М.
відповідача: Головне управління Національної поліції у Закарпатській області - представник Чубелка О.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу ,-
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Головне управління Національної поліції у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Позиції сторін.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 в органах внутрішніх справ працював з 25.02.2002 до 06.11.2015, на службі в Національній поліції з 07.11.2015 у займаній посаді - дільничного працював з 01.02.2021 по звільнення 20.09.2022. За результатами проведеного службового розслідування за фактами порушення службової дисципліни та законності окремими працівниками відділення поліції №2 Мукачівського РУП ГУНП та Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області затверджені Висновком Начальником ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_2 від 20.09.2022 року, було видано накази про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та звільнено із служби в поліції.
Зазначає, що Відповідач приймаючи рішення про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності відповідно до підпункту 7 пункту 3 статті 13 розділу III Дисциплінарного статуту Національної поліції України, який в подальшому реалізований відповідно до частини 1 статті 77 Закону України «Закону України «Про національну поліцію» Наказу № 171 о/с від 20.09.2022 , звільнення зі служби в поліції у своєму службовому розслідуванні, яке було закінчено та затверджене висновком від 20.09.2022 не навів жодних протиправних дій чи бездіяльності, які б виразились у грубому порушенні позивачем службової дисципліни або невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського, що містили б ознаки дисциплінарного проступку. Напроти, у вищезгаданих висновках службового розслідування та наказі зазначено, що на момент звільнення 20.09.2022 позивачу підозри оголошено не було, однак зазначив, що його дії можуть містити ознаки кримінального правопорушення в майбутньому. На підставі наведеного вважає, що висновки відповідача про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності за вищевказаними фактами не відповідають фактичним обставинам справи та не підтверджується належними та допустимими доказами, у зв'язку з чим, накази підлягають скасуванню, з поновленням - ОСОБА_1 на посаді та виплатою компенсації за час вимушеного прогулу.
01 листопада 2022 року Відповідач подав до суду Відзив на позов, в якому заперечив позовні вимоги , посилаючись на те, що Дисциплінарною комісією ГУНП в Закарпатській області було проведено службове розслідування №201 за відомостями, викладеними у поданні із шостого слідчого відділу ( з дислокацією у м. Ужгород) ТУ ДБР розташованого у м. Львові, щодо оголошення підозр у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 368 ч. 3 КК України окремими працівниками відділень №1 та №2 Мукачівського РУП ГУНП, по факту отримання неправомірної вигоди від гр. ОСОБА_3 .
Згідно відомостей внесених до ІТС ІПНП встановлено, що повідомлень від ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_1 за фактом пропонування їм ОСОБА_3 неправомірної вигоди, не надходило. Таким чином, ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , знаючи про неправомірність своїх дій та дій гр. ОСОБА_3 , керівництву про даний факт не доповіли, натомість 14.09.2022 та 16.09.2022, отримавши відомості про надання їм грошових коштів зазначеним громадянином, які підпадають під реєстрацію в єдиному обліку, як повідомлення про кримінальні правопорушення та інші події (наказ МВС України від 08.02.2019 № 100), ініціативний рапорт також не склали, за скороченим номером екстреного виклику поліції « 102» органи поліції не повідомив, безпосередньому чи прямому керівнику про це не доповіли, заходи щодо запобігання правопорушенню, його припинення, затримання особи, які його скоїли не вжили, натомість своєю поведінкою, зраджуючи інтереси служби, створивши умови, сприяв скоєнню зазначеного кримінального правопорушення.
За вищевказаними матеріалами відносно ОСОБА_1 органом досудового розслідування відомості внесено до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 310 КК України та ч. 1 ст. 358 КК України.
Зазначає, що ОСОБА_1 , ігноруючи обов'язки поліцейського щодо неухильного дотримання положень Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану України», наказів Національної поліції України, від 08.04.2022 № 242 «Про деякі питання посиленого варіанту службової діяльності на період дії на території України воєнного стану", наказу ГУНП в Закарпатській області від 25.02.2022 № 455 «Про переведення особового складу на посилений варіант службової діяльності та Ситуаційного центру ГУНП в Закарпатській області в надзвичайний (позаплановий) режим діяльності», Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII «Про Національну поліцію», абзаців 1,2 Правил етичної поведінки поліцейського, затвердженими наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, наказу Національної поліції «Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції» від 19.07.2022 № 507 та інших нормативних актів, що регламентують діяльність поліції, нехтували принципами, що регламентують діяльність поліції та обовязками поліцейського, які є невід'ємною частиною дотримання службової дисципліни поліцейським. Крім того зазначає, що грошове забезпечення ОСОБА_1 згідно довідки про середньомісячний заробіток згідно Порядку № 100 та Порядку № 260 становить 26 333,41 за 62 робочі дні. Отже, розрахунок, який наведений позивачем у позовній заяві безпідставним та необґрунтованим. Під час службового розслідування обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність поліцейських не виявлено.
Враховуючи наведене, оскаржуваний наказ ГУПП в Закарпатській області № 1806 від 20.09.22 року про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності прийнято у відповідності Закону України «Про Національну поліцію», Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Дисциплінарною комісією службове розслідування проведено у відповідності до Порядку проведення службового розслідування, затвердженого наказом МВС №893 від 07.11.2018, а тому посилання позивача на порушення відповідачем Дисциплінарного статуту Національної поліції України є безпідставними, не обґрунтованими, а позовні вимоги не підлягають задоволенню.
13 січня 2023 року від позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої зазначено, що у відзиві Відповідач не спростував твердження позову та аргументи стосовно позовних вимог. Відповідач у відзиві на позовну заяву замість заперечення проти позову ОСОБА_1 повністю виклав інформацію наведену у Висновках службового розслідування за фактами порушення службової дисципліни та законності окремими працівниками відділення поліції №2 Мукачівського РУП ГУНП та Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області затверджені Начальником ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_7 від 20.09.2022 року, та інформацію викладену у наказах Головного Управління поліції. Отже, висновки відповідача наведені у відзиві на позовну заяву не відповідають фактичним обставинам справи та не підтверджується належними та допустимими доказами, у зв'язку з чим, накази підлягають скасуванню, з поновленням ОСОБА_1 на посаді та виплатою компенсації за час вимушеного прогулу.
В судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовну вимоги з підстав, наведених у позові. Позивач, зокрема зазначив, що до нього щодо надання пояснень по питанню неналежного оформлення адмінматеріалів ніхто не підходів та не пропонував надати пояснень, та не надали ознайомитися з висновками по цим порушенням. Він, виявляючи правопопорушення, встановлював особу за її документами , які надавал порушники, і скарг від цих осіб не поступало, а надати пояснення позивачу ніхто не пропонував і про те, що вивчалися вказані адмінматеріали йому взагалі не було відомо, хоча під час знаходження працівників мобільної групи для перевірки вказаних питань, питань знаходився на робочому місці.
Щодо ведення профілактичного обліку відносно ОСОБА_8 , то також позивача не ознайомлено з результатами перевірки обліково-профілатичної справи ОСОБА_8 , яку було направлено до Головного Управління для перевірки, а тому позивач склавши довідку, не міг її долучити до справи, а пояснень з цього приводу від нього ніхто не відбирав. Представник відповідача заперечив позовні вимоги з мотивів наведених у Відзиві.
Заслухавши сторони, вивчивши матеріали адміністративної справи, особової справи позивача, а також матеріали службового розслідування суд дійшов до наступних висновків.
Обставини встановлені судом.
ОСОБА_1 в органах внутрішніх справ працював з 25.02.2002 до 06.11.2015, на службі в Національній поліції з 07.11.2015 у займаній посаді - дільничного працював з 01.02.2021 до його звільнення 20.09.2022.
Згідно службової характеристики, яка міститься в матеріалах службового розслідування "істотних недоліків у службовій діяльності не допускає, при виявленні недоліків вживає заходів до їх усунення, відданий справі служіння українському народу. Діючих дисциплінарних стягнень не має. "
16 вересня 2022 року т.в.о. начальника управління головної інспекції ГУНП в Закарпатській області подав рапорт начальнику ГУНП в Закарпатській області щодо надання дозволу на реєстрацію відомостей в рамках розслідування кримінального провадження № 42022070000000167 розпочатого 02.09.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, у порядку ст. 208 КПК України в с. Стройне, Мукачівського району затримали заступника начальника відділу поліції з превентивної діяльності Тячівського районного відділу поліції ГУНП в Закарпатській області підполковника поліції ОСОБА_6
16 вересня 2022 року по вищевказаному факту була складена Інформаційна довідка відносно ОСОБА_6 та ОСОБА_9 , яким було оголошено підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
16 вересня 2022 року начальником ГУ Нацполіції в Закарпатській області винесено Наказ № 1776 «Про створення дисциплінарної комісії, організацію проведення службового розслідування та відсторонення окремих поліцейський відділення поліції №1 та відділення поліції №2 Мукачівського районного управління ГУНП в Закарпатській області від виконання службових обов'язків (посади)", в якому зазначено, що:
- 16 вересня 2022 року в рамках розслідування кримінального провадження № 42022070000000167 розпочатого 02.09.2022 Шостим слідчим відділом ТУ ДБР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України оголошено підозру заступнику начальника відділу поліції з превентивної діяльності Тячівського РВ поліції ГУНП в Закарпатській області підполковнику поліції ОСОБА_6 та начальнику відділення поліції № 2 Мукачівського РУ підполковнику поліції ОСОБА_4
- З метою становлення вини поліцейських , ступеня тяжкості дисциплінарних проступків, підготовки порпоицій щодо усунення причин та умов їх вчинення
- керуючись ст.ст. 14,5 Дисциплінарного статуту Нацполіції України , Порядком та Положенням, затвердженими Наказом МВС від 07.11.2018 року оголошено персональний склад комісії
- призначено службове розслідування у формі письмового провадження за вказаним фактом, та на час проведення службового розслідування було відсторонено від виконання службових обовязків підполковників поліції ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_1 .
16 вересня 2022 року ОСОБА_1 надав пояснення голові дисциплінарної комісії по суті поставлених йому питань і вказав, що 16.09.2022 року йому стало відомо, що його безпосередньому керівнику Пасічнику працівниками СБУ та ДБР було оголошено підозру за ст. 368 ч.3 ККУ, а відомості щодо причетності ОСОБА_10 до вказаної події не відповідають дійсності .
16 вересня 2022 року голова дисциплінарної комісії в смт.Воловець відібрав пояснення від ОСОБА_11 .1984 р.н. Письмові пояснення не містять зазначення місця проживання, не містять підписів про ознайомлення з вимогами ст.63 Конституції України, про надання згоди на обробку та використання персональних даних. Зазначено, що пояснення відібрано у присутності матері. ОСОБА_11 пояснив, що він ніде не працює, оскільки перебуває на обліку у психоневрологічному диспансері. є інвалідом 2 групи і нікуди не ходить, і адмінпротоколи на нього ніхто не складав , ніде не розписувався, а показані підписи йому не належать.
16 вересня 2022 року голова дисциплінарної комісії в смт.Воловець відібрав пояснення від ОСОБА_12 , яка пояснила. що є матірю ОСОБА_11 , який є інвалідом 2 групи та перебуває на обліку у психоневрологічному диспансері, а 16.08.2022 року знаходився вдома та на жд вокзалі не перебував, а підписи у постанові не належать її сину.
16 вересня 2022 року голова дисциплінарної комісії в с. Сасівка відібрав пояснення від гр. ОСОБА_13 , проживаючого в м. Свалява, місце проживання не зазначено, вказав, що жодних адмінпротоколів на нього не складали, а паспорт його заходиться в 128 бригаді, де він проходив службу.
16 вересня 2022 року голова дисциплінарної комісії в с.Підполоззя відібрав пояснення від ОСОБА_14 , непрацюючий, пояснив, що 15.07 та 4.07.2022 року в с. Підполоззя на зупинці громадського транспорту не перебував, спиртні напої там не розпивав. В постановах , складених поліцейським Ребриш В.М. серії ГАБІ № 636307 та 63606 не його підпис, а самі постанови складені без його присутності.
В матеріалах службового розслідування містяться копії Постанов про адміністративні правопорушення ГАБІ № 137533, 636306, 36307,228361,142947,137534,140938,636217, 140937,636308,140935,140933 складених ОСОБА_1 .
Також в матеріалах службового розслідування містяться дві Довідки про здійснення перевірок .
1. Довідка "Про результати виїзду та перевірки постійно діючої мобільної групи підтримки та контролю УГІ ГУНП окремих працівників відділення поліції № 2 Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області 17-19 вересня 2022 року ( вих № 724/106/32-2022) від 19.09.2022 року, складена начальником управління головної інспекції ГУНП в Закарпатській області , в якій зазначено , що :
- у відповідності до наказу ГУНП в Закарпатській області від 30 грудня 2021 року № 3025 членами постійно діючої мобільної групи підтримки та контролю управління головної інспекції ГУНП області у період 17-19 вересня 2022 року здійснено виїзд до відділення поліції № 2 Мукачівського районного управління поліції ГУНП з метою реалізації заходів з контролю за службовою діяльністю працівників підрозділу поліції за окремими напрямками.
- В ході перевірки сану дотримання законності під час складання поліцейськими перевіреного підрозділу поліції адмінматеріалів відносно правопорушників встановлено , що дільничним офіцером поліції сектору превенції ВП № 2 Мукачівського РУП ГУНП майором поліції ОСОБА_1 складено 7 адмінпостанов з порушенням вимог п.4 ч. 2 ст. 238 КУпАП , а також допустив інші прорахунки( виправлення, не заповнив всі графи), а також виявлено , що підписи правопорушника у різних протоколах є різні.
-враховуючи пояснення осіб вказаних у протоколах та допущені Ребришем порушення зареєстровано рапорт УГІ ГУНП ЄО № 506 від 19.09.2022 .
- виявлені недоліки у службовій діяльності відділення поліції № 2 Мукачівського РУП ГУНП долучити до матеріалів службового розслідування, за наслідками яких надати оцінку діям поліцейських та їх керівників відповідно до вимог Дисциплінарного статуту Нацполіції України.
2. Довідка від 19.09.2022 року "Про здійснення перевірки роботи дільничного офіцера поліції сектору превенції відділення поліції № 2 Мукачівського РУП ГУНП майора поліції ОСОБА_1 , яка була проведена старшим інспектором відділу ДОП УПД майором поліції ОСОБА_15 та старшим інспектором відділу ДОП УПД майором поліції ОСОБА_16 , які здійснили виїзд у відділення поліції № 2 Мукачівського РУП ГУНП з метою перевірки ефективності роботи дільничного офіцера поліції ОСОБА_1 . В довідці констатовано, що:
- майор Ребриш закріплений за поліцейською дільницею № 210091 та обслуговує Жденієвську ОТГ.
- з початку 2022 року Ребриш склав 60 адмінпротоколів.
- під час перевірки обліково-профілактичної справи на ОСОБА_8 ( на обліку з 31.03.2022) встановлено, що ОСОБА_10 порушив п. 4.2. розділу 4 Інструкції про організацію здійснення адміністративного нагляду за особами, звільненими з місць позбавлення волі , затвердженої Наказом МВС від 04.11.2003 № 1303/203, оскільки протягом червня 2022 року контроль за поведінкою раніше судимого не здійснював та профілактичну бесіду не проводив, про що свідчить відсутність підтверджуючих матеріалів про здійснення превентивної роботи з даною особою, довідка не сформована та до справи не долучена. Крім того , при розмові з ДОП майором поліції ОСОБА_1 останній не зміг надати інформацію щодо кількості проживаючих осіб на території обслуговування поліцейської дільниці, які перебувають на профілактичному обліку.
19 вересня 2022 року начальником управління головної інспекції ГУНП в Закарпатській області подано рапорт на імя начальника ГУНП в Закарпатській області про необхідність реєстрації в ІТС ІПНП та вирішення питання відповідно до статті 214 КПК України щодо відомостей викладеній у довідці складеній за наслідками перевірки постійно діючої мобільної групи підтримки та контролю УГІ ГУНП окремих працівників відділення поліції № 2 Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області 17-19 вересня 2022 року.
20 вересня 2022 року голова дисциплінарної комісії відібрав пояснення від ОСОБА_3 , який зазначив, що по мобільному телефону він домовився з ОСОБА_10 про зустріч, після чого для сприяння у безпроблемному продажу ягід дав гроші Пасічнику, Папішу та скинув 3000 грн. Ребришу на картковий рахунок, що він потім підвердив.
20 вересня 2022 року за результатами службового розслідування, комісією було складено Висновок про результатами службового розслідування за фактами порушення службової ДИСЦИПЛІНИ та законності окремими працівниками відділення поліції № 2 Мукачівського РУП ГУНП та Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області , яким встановлено, що :
- 16 вересня 2022 року, близько 13.00-14.00 Шостим слідчим відділом (із дислокацією в місті Ужгороді) Територіального управління ДБР розташованого у місті Львові спільно з працівниками Управління Служби безпеки України в Закарпатській області в рамках кримінального провадження № 42022070000000167, розпочатого 02.09.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, у порядку ст. 208 КПК України в с. Стройне, Мукачівського району затримали заступника начальника відділу поліції з превентивної діяльності Тячівського районного відділу поліції ГУНП в Закарпатській області підполковника поліції ОСОБА_6 ,який отримав від громадянина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 неправомірну вигоду в розмірі 15000 (п'ятнадцять тисяч) гривень.
Дисциплінарною комісією під час службового розслідування та в результаті вивчення матеріалів повідомлення про підозри, а також ухвали Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області (справа 308/12266) встановлено, що досудове розслідування в рамках кримінального провадження, відомості про яке Шостим слідчим відділом (із дислокацією в місті Ужгороді) Територіального управління ДБР розташованого у місті Львові внесено 02.09.2022 до ЄРДР за № 42022070000000167, здійснюється по факту вимагання начальником відділення поліції № 2 Мукачівського РУП ГУНП підполковником поліції ОСОБА_4 , дільничним офіцером поліції сектору превенції цього ж відділення поліції ГУНП майором поліції ОСОБА_1 та заступником начальника з превентивної діяльності відділення поліції № 2 Мукачівського РУП ГУНП (згідно наказу ГУНП області від 25.08.2022 № 150 о/с, з 29.08.2022 призначений на посаду заступника начальника з превентивної діяльності Тячівського РВП ГУНП) підполковником поліції ОСОБА_6 від громадянина ОСОБА_3 неправомірної вигоди за не створення штучних перешкод під час перевезення сезонних лісових ягід та грибів без відповідних документів.
2.
Під час службового розслідування, 17.09.2022 та 19.09.2022 мобільною групою ГУНП в Закарпатській області (надалі ГУНП) із числа працівників УГІ ГУНП та УПД ГУНП проведено перевірку службової діяльності відділення поліції № 2 Мукачівського РУП ГУНП, у ході якої виявлено порушення службової, виконавської дисципліни та законності, допущені дільничним офіцером поліції сектору превенції відділення поліції № 2 Мукачівського РУП ГУНП майором поліції Ребришем ВМ.
За результатами вищевказаної перевірки було встановлено, що ОСОБА_1 склав 7 адміністративних постанов з порушенням вимог пункту 4 частини 2 статті 283 КУпАП, а саме у змісті адміністративних постанов не зазначив нормативний акт, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення.
При вибірковій перевірці адміністративних постанов, які здані до сектору адміністративної практики винесених ОСОБА_1 також було виявлено постанови складені на одних і тих самих порушників за різними статтями КУпАП та у відповідних графах адміністративної постанови «підпис правопорушника» винесених на одного і того порушника - підписи відрізняються.
У зв'язку із тим, що в діях ОСОБА_1 можуть міститися ознаки кримінальних правопорушень УГІ ГУНП підготовлено рапорт, який зареєстрований в ЄО ГУНП в Закарпатській області 19.09.2022 за № 506.
Матеріали ЄО від 19.09.2022 № 506 за фактом можливої причетності ОСОБА_1 до кримінального правопорушення (ст. 366 ККУ) цього ж дня направлено до ТУ ДБР, розташованого в м. Львові для прийняття рішення в порядку ст. 214 КПК України.
Дисциплінарна комісія дійшла висновку, що виходячи із відомостей встановлених під час вивчення адміністративних матеріалів складених відносно громадян ОСОБА_14 , ОСОБА_13 та ОСОБА_11 , а також на підставі їх пояснень, в діях ДОП ОСОБА_1 можуть міститися ознаки перевищення влади та службових повноважень, тобто ознаки кримінального правопорушення, а тому копія висновку службового розслідування для надання ОЦІНКИ їх діям підлягає скеруванню до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованим в місті Львові.
Згідно відомостей внесених до ІТС ІПНП встановлено, що повідомлень від ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_1 за фактом пропонування їм гр. ОСОБА_3 неправомірної вигоди, не надходило.
Таким чином, ОСОБА_1 , ОСОБА_17 та ОСОБА_6 , знаючи про неправомірність своїх дій та дій гр. ОСОБА_3 , керівництву про даний факт не доповіли, натомість 14.09.2022 та 16.09.2022, отримавши відомості про надання їм грошових коштів зазначеним громадянином, які підпадають під реєстрацію в єдиному обліку, як повідомлення про кримінальні правопорушення та інші події (наказ МВС України від 08.02.2019 № 100), ініціативний рапорт також не склали, за скороченим номером екстреного виклику поліції « 102» органи поліції не повідомив, безпосередньому чи прямому керівнику про це не доповіли, заходи щодо запобігання правопорушенню, його припинення, затримання особи, які його скоїли не вжили, натомість своєю поведінкою, зраджуючи інтереси служби, створивши умови, сприяв скоєнню зазначеного кримінального правопорушення.
Дисциплінарною комісією з'ясовано, що якщо повідомлення не було, то відповідно це є підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського, тому керівник, керуючись дискреційними повноваженнями мас право, в тому числі звільнити працівника.
Під час службового розслідування з'ясовано, що ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_1 порушили пункту 7 розділу IV Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 № 893 в частині перешкоджання дисциплінарній комісії у проведенні службового розслідування.
Скоєння ОСОБА_1 надзвичайної події стало можливим, унаслідок невжиття відповідних заходів щодо неухильного дотримання працівниками підпорядкованого підрозділу дисципліни та законності, а також вимог антикорупційного законодавства з боку безпосереднього керівника начальника сектору превенції відділення поліції № 2 Мукачівського РУП ГУНП капітана поліції ОСОБА_18 який реальних заходів з метою укріплення дисципліни та законності, як керівник не вживав, а також послаблення контролю за підлеглими з боку заступника начальника з превентивної діяльності відділення поліції № 2 Мукачівського РУП ГУНП підполковника поліції ОСОБА_19 .
3.
Також у Висновку службового розслідування дисциплінарна комісія встановила , що ОСОБА_1 всупереч вимог п. 9 ч. 1 ст. 31 та ч. 1 ст. 40 Закону України "Про Національну поліцію " , п. 5,6 розділу 2 Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів , що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису,. затв. Наказом МВС України № 1026 від 18.12.2018 року фіксацію на момент оформлення адмінматеріалів не здійснював.
Під час службового розслідування обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність поліцейських не виявлено.
Отже, згідно матеріалів службового розслідування встановлено що за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого статтею 12 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, порушення вимог пунктів 1, 2 частини першої статті 18, пункту 9 частини 1 статті 31 та частини 1 статті 40, частини 1 статті 64 Закону України від 02.07.2015 №580-VIII «Про Національну поліцію», підпункту І "д" пункту першого статті 4, пункту З частини першої статті 6, статті 22 (зі змінами від 14 жовтня 2014 року № 1700 - УП, статті 24 та статті 28 Закону України "Про запобігання корупції", пунктів 6, 7 розділу II Порядку ведення єдиного обліку в органах поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 № 100, пунктів 5, 6 розділу 2 Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 № 1026, пунктів 4.2 та 4.3 розділу IV Інструкції про організацію здійснення адміністративного нагляду за особами, звільненими з місць позбавлення волі, затвердженої наказом МВС від 04.11.2003 №1303/203, розділу II та V Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, пункту 7 розділу ІУ Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 № 893, Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану України», наказів Національної поліції України, від 08.04.2022 № 242 «Про деякі питання посиленого варіанту службової діяльності на період дії на території України воєнного стану», наказу ГУНП області від 25.02.2022 № 455 «Про переведення особового складу на посилений варіант службової діяльності та Ситуаційного центру ГУНП в Закарпатській області в надзвичайний (позаплановий) режим діяльності», наказу Національної поліції України «Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції» від 19.07.2022 № 507, що виразилося у грубому порушенні службової дисципліни та законності, укритті від обліку відомостей про кримінальні правопорушення, неповідомлення керівництва про факти отримання від гр. ОСОБА_3 неправомірної вигоди та невиході на службу, допущенні помилок при оформленні та неналежному оформленні адміністративних матеріалів, створенні штучних показників шляхом оформлення адміністративних матеріалів по фактах, що не мали місце, порушенні етичних норм поведінки поліцейського, скоєнні проступку, який дискредитує поліцію та поліцейського, дільничного офіцера поліції сектору превенції відділення поліції № 2 Мукачівського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області майора поліції ОСОБА_1 , відповідно до підпункту 7 пункту 3 статті 13 розділу III Дисциплінарного статуту Національної поліції України, звільнити із служби в поліції.
Наказом Головного Управління Національної поліції від 20.09.2022 № 1806 Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників відділення поліції № 2 Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області, яким зазначено:
- 3а вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого статтею 12 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, порушення вимог пунктів 1, 2 частини першої статті 18, пункту 9 частини 1 статті 31 та частини 1 статті 40, частини 1 статті 64 Закону України від 02.07.2015 №580-УІІІ «Про Національну поліцію», підпункту 1 "д" пункту першого статті 4, пункту 3 частини першої статті 6, статті 22 (зі змінами від 14 жовтня 2014 року № 1700 - VII, статті 24 та статті 28 Закону України "Про запобігання корупції", пунктів 6, 7 розділу II Порядку ведення єдиного обліку в органах поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 № 100, пунктів 5, 6 розділу 2 Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 № 1026, пунктів 4.2 та 4.3 розділу IV Інструкції про організацію здійснення адміністративного нагляду за особами, звільненими з місць позбавлення волі, затвердженої наказом МВС від 04.11.2003 №1303/203, розділу II та V Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, пункту 7 розділу IV Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 № 893, Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану України», наказів Національної поліції України, від 08.04.2022 № 242 «Про деякі питання посиленого варіанту службової діяльності на період дії на території України воєнного стану», наказу ГУНП області від 25.02.2022 № 455 «Про переведення особового складу на посилений варіант службової діяльності та Ситуаційного центру ГУНП в Закарпатській області в надзвичайний (позаплановий) режим діяльності», наказу Національної поліції України «Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції» від 19.07.2022 № 507, що виразилося у грубому порушенні службової дисципліни та законності, укритті від обліку відомостей про кримінальні правопорушення, неповідомлення керівництва про факти отримання від гр. ОСОБА_3 неправомірної вигоди та невиході на службу, допущенні помилок при оформленні та неналежному оформленні адміністративних матеріалів, створенні штучних показників шляхом оформлення адміністративних матеріалів по фактах, що не мали місце, порушенні етичних норм поведінки поліцейського, скоєнні проступку, який дискредитує поліцію та поліцейського, дільничного офіцера поліції сектору превенції відділення поліції № 2 Мукачівського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області майора поліції ОСОБА_1 (0072773), відповідно до підпункту 7 пункту З статті 13 розділу III Дисциплінарного статуту Національної поліції України, звільнити із служби в поліції.
Наказом Головного Управління Національної поліції в Закарпатській області (далі Відповідача) від 20.09.2022 року, №171 о/с "По особовому складу "яким звільнити зі служби в поліції:
- відповідно до частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» звільнити зі служби в поліції за п.6 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції
- майора поліції ОСОБА_1 (0072773), дільничного офіцера поліції сектору превенції відділення поліції № 2 Мукачівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, з 20 вересня 2022 року.
Мотиви та норми права, встановлені судом.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII).
Відповідно до статті 3 Закону № 580-VIII у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами. 2. На працівників поліції (поліцейських та державних службовців) поширюється дія Закону України "Про запобігання корупції".
Згідно ст. 8 Закону № 580-VIII поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. Під час дії воєнного стану поліція діє згідно із призначенням та специфікою діяльності з урахуванням тих обмежень прав і свобод громадян, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, що визначаються відповідно до Конституції України та Закону України "Про правовий режим воєнного стану".
Обовязки поліцейського визначені у статті 18 Закону № 580-VIII:
Поліцейський зобов'язаний:1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва;3) поважати і не порушувати прав і свобод людини;4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я;5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків;6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Додаткові обов'язки, пов'язані з проходженням поліцейським служби в поліції, можуть бути покладені на нього виключно законом.
В статті 19 Закону № 580-VIII зазначено, що разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.2. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Згідно ст. 77 Закону № 580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється, серед іншого за п.6 ч.1 - у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Днем звільнення зі служби в поліції вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена в наказі про звільнення. День звільнення вважається останнім днем служби.
Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII затверджений Дисциплінарний статут Нацполіції України, який визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.
Відповідно до ч. 1 статті 1 Закону № 2337-VIII службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу. ( ч. 2 ст. 1 Закону № 2337-VIII.)
У відповідності до ч.3 ст. 1 Закону № 2337-VIII службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки.
В статті 12 Закону № 2337-VIII визначено, що дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Стаття 13 Закону № 2337-VIII регламентує дисциплінарне стягнення та його види:
1. Дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
2. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
3. До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень:
1) зауваження;2) догана;3) сувора догана;4) попередження про неповну службову відповідність;5) пониження у спеціальному званні на один ступінь;6) звільнення з посади;7) звільнення із служби в поліції.
В статті 14 Закону № 2337-VIII зазначено , що службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
2. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. 3. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. 6. Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою. 10. Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, медіа (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.( ч. 4 )
Статтею 15 Закону № 2337-VIII встановлено, що проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії.
В статті 19 ч. 3 Закону України № 2337-VIII встановлено , що під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
4. Обставинами, що пом'якшують відповідальність поліцейського, є:
1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку;
2) попередня бездоганна поведінка;
3) високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород;
4) вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування завданої шкоди;
5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність;
6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.
5. Для цілей застосування конкретного виду дисциплінарного стягнення можуть враховуватися й інші, не зазначені у частині четвертій цієї статті, обставини, що пом'якшують відповідальність поліцейського.
8.Під час визначення виду стягнення керівник враховує:
характер проступку,
обставини, за яких він був вчинений,
особу порушника,
ступінь його вини,
обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність,
попередню поведінку поліцейського,
його ставлення до служби.
Наказом № 893 від 07.11.2018 року МВС України затверджено Порядок Проведення службових розслідувань у Національній поліції України, який визначає процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування. Порядок оформлення його результатів. Прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування.
Відповідно до ч. 1 розд. 5 Порядку 893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.
Згідно ч.4 Розділу V Порядку 893 Службове розслідування має встановити:
-Наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні поліцейського , з приводу якого було призначено службове розслідування;
-Наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій
-ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок;
-обставини, що помякшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього;
-відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень
-види і розмір заподіяної шкоди;
-причини та умови , що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
1.З аналізу вищевказаного законодавства та встановлених відповідно обставин та правовідносин, суд констатує, що ні у висновку службового розслідування, ні в оскаржуваних наказах не зазначено конкретних пунктів та положень Посадової інструкції дільничного офіцера поліції відділення поліції № 2 Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області майора поліції ОСОБА_1 , які порушив позивач.
2. Всупереч ч.4 Розділу V Порядку 893 дисциплінарною комісією не встановлено наявність чи відсутність порушень посадової інструкції позивача, оскільки не зазначено які саме її пункти порушено, обставини, що помякшують ступінь і характер відповідальності поліцейського ; відомості, що характеризують поліцейського.
30 грудня 2021 року Наказом № 3025 ГУ НП в Закарпатській області було утворено постійно діючі мобільні групи підтримки та контролю управління головної інспекції ГУНП в Закарпатській області та організацію їх виїзду до територіальних відокремлених підрозділів та затверджено план-завдання роботи екіпажів, мета яких, зокрема, забезпечення нагляду за поліцейськими під час виконання ними службових обовязків, проведення вибіркових та інших перевірок несення служби, ужиття ефективних заходів щодо виявлення правопорушень у службовій діяльності.
За результатами роботи мобільних груп упродовж пяти робочих днів після закінчення заходів готується довідка у двох примірниках однакового змісту з дотриманням установленого порядку діловодства та режиму секретності (перший примірник довідки надсилається до органу (підрозділу) поліції, де проводилися заходи, другий зберігається в УГІ ГУНП .
Оскільки у відповідності до ч. 4 ст. 14 Закону № 2337-VIII підставою для призначення службового розслідування є:
- заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, медіа (далі - повідомлення),
- рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку,
-або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку,
то саме виявлення допущених позивачем порушень мобільною групою та особами, які здійснювали перевірки, результати яких викладені у вищевказаних довідках, є тільки підставами для призначення службового розслідування, а не висновками, які стверджують про здійснення особою дисциплінарних проступків.
Крім того, досліджуючи Наказ суд зауважує, що в ньому відсутні підстави для проведення службового розслідування відносно позивача, які вказані у ч.1,2 Розділу ІІ Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, де зазначено, що службове розслідування призначається, зокрема, за наявності даних про:
внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєння поліцейським кримінального правопорушення;
повідомлення поліцейському про підозру в учиненні ним кримінального правопорушення, якщо службове розслідування не було проведено на підставі абзацу другого цього пункту або якщо за його результатами не було встановлено дисциплінарного проступку;
надходження подання спеціально уповноваженого суб'єкта у сфері протидії корупції або припису Національного агентства з питань запобігання корупції, в якому міститься вимога щодо проведення службового розслідування з метою виявлення причин та умов, за яких стало можливим учинення корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення чи невиконання вимог Закону України «Про запобігання корупції»;
ознаки дисциплінарного проступку, що призвів до загибелі або поранення (контузії, травми або каліцтва) поліцейського під час виконання ним службових повноважень;
недотримання підстав та порядку застосування або використання вогнепальної зброї, спеціальних засобів або заходів фізичного впливу;
недотримання норм кримінального процесуального законодавства України під час проведення досудового розслідування;
втрату поліцейським службового посвідчення та спеціального нагрудного знака (жетона), табельної, добровільно зданої чи вилученої зброї або боєприпасів, нагородної зброї, якщо вона зберігалася в територіальному органі поліції чи його територіальному (відокремленому) підрозділі, а також закладі, установі Національної поліції України, що належать до її управління (далі - органі (підрозділ, заклад, установа) поліції), а також втрату спеціальних засобів поліцейським чи відсутність їх в органі (підрозділі, закладі, установі) поліції, матеріалів досудового розслідування, справ оперативного обліку та справ про адміністративні правопорушення, речових доказів, а також тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження;
розголошення конфіденційної, таємної, службової або іншої інформації, яка містить таємницю, що охороняється законом;
порушення законодавства України у сфері фінансово-господарської діяльності органів поліції, а також установ, які належать до сфери управління Національної поліції України, виявлені під час ревізій або перевірок, внутрішніх аудитів;
перебування поліцейського на роботі (службі) у стані алкогольного сп'яніння або стані, викликаному вживанням наркотичних чи інших одурманюючих засобів, або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;
приховування від обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні та адміністративні правопорушення, які були відомі поліцейському, але не отримали реєстраційного номера або не були зафіксовані ним у встановленому законодавством України порядку;
здійснення поліцейським дискримінації за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовною або іншими ознаками в будь-якій формі, а також сексуальних домагань.
Відповідно до ч. 2 Розділу 4 Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, під час його проведення має право:
надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються;
подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають стосунок до справи;
ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, Законами України «Про захист персональних даних», «Про державну таємницю» та іншими законами;
подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування;
брати участь у розгляді справи на відкритому засіданні дисциплінарної комісії;
користуватися правничою допомогою, послугами представника.
Всупереч вказаній нормі результати перевірок, викладені у Довідках, просто долучені до матеріалів службового розслідування , хоча містили самостійні підстави для можливого службового розслідування та видання відповідного наказу про його призначення. Матеріали службового розслідування не містять жодних письмових пояснень позивача який, не був опитаний членами дисциплінарної комісії з приводу фактів зазначених у довідках, хоча усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку є обставинами, що пом'якшують відповідальність поліцейського у відповідності до ч. 4 статті 19 ч. 3 Закону України № 2337-VIII, що неможливо зясувати , оскільки позивач взагалі не знав про дисциплінарні поступки , про які зазначили особи під час здійснення перевірок у довідках.
Дане порушення призвело до того, що за фактами , викладеними у довідках не було проведено службового розслідування, хоча матеріали довідок на наступний день , поспішно повністю відтворені у висновку службового розслідування та в оскаржуваних наказах., і позивач був позбавлений прав встановлених ч. 2 Розділу 4 Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України
Крім того, констатуючи наявність порушень у висновку, не міститься доказів на їх підтвердження.
Так , у судовому засіданні позивача зазначив, що ним була складена довідка щодо Мицо за червень 2022 року та знаходилася у нього , однак не долучена, оскільки справу Мицо було витребувано для перевірки. Дана обставина не була перевірена, оскільки позивачу не було запропоновано надати з цього приводу пояснення, і останній взагалі не знав про проведення службового розслідування за даними обставинами.
Щодо висновку про порушення позивачем п. 9 ч. 1 ст. 31 та ч. 1 ст. 40 Закону України "Про Національну поліцію " , п. 5,6 розділу 2 Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів , що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису,. затв. Наказом МВС України № 1026 від 18.12.2018 року так як фіксацію на момент оформлення адмінматеріалів він не здійснював, то позивач в судовому засіданні пояснив, що ці засоби йому не видавалися., а матеріали службового розслідування не містять протилежного та не спростовують пояснення позивача. А оскільки службове розслідування з цього питання не було проведено , не було досліджено членами комісії документи щодо видачі вказаних засобів позивачу, керівних документів щодо користування цими засобами ,не запропоновано позивачу надати пояснення, то зазначення про вчинення позивачем порушення в цій частині є необгрунтованим.
Щодо зазначення у висновку про підробку позивачем підписів на постановах про адміправопорушеннях і посилання на пояснення осіб, щодо яких вони складені, а також пор допущення неправильного оформлення даних постанов., то матеріали службового розслідування також не містять ні наказу про проведення службового розслідування щодо даних фактів, не містять жодних пояснень позивача . В самому Висновку зазначено про в діях ОСОБА_1 можуть міститися ознаки кримінальних правопорушень УГІ ГУНП підготовлено рапорт, який зареєстрований в ЄО ГУНП в Закарпатській області 19.09.2022 за № 506. Матеріали ЄО від 19.09.2022 № 506 за фактом можливої причетності ОСОБА_1 до кримінального правопорушення (ст. 366 ККУ) цього ж дня направлено до ТУ ДБР, розташованого в м. Львові для прийняття рішення в порядку ст. 214 КПК України.
Крім того , дисциплінарна комісія дійшла висновку, що виходячи із відомостей встановлених під час вивчення адміністративних матеріалів складених відносно громадян ОСОБА_14 , ОСОБА_13 та ОСОБА_11 , а також на підставі їх пояснень, в діях ДОП ОСОБА_1 можуть міститися ознаки перевищення влади та службових повноважень, тобто ознаки кримінального правопорушення, а тому копія висновку службового розслідування для надання ОЦІНКИ їх діям підлягає скеруванню до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованим в місті Львові.
А отже, констатація про наявність у вищевказаних діях дисциплінарного проступку є безпідставним та необгрунтованим., а внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєння поліцейським кримінального правопорушення є самостійними підставами для призначення службового розслідування за кожним фактом у відповідності до ч. 2 Розділу ІІ Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, що відповідачем не було зроблено.
Вищенаведені порушення вчинені дисциплінарною комісією призвели до того ,що у матеріали службового розслідування згідно Наказу про його проведення із зазначенням підстави та мети службового розслідування порушеного за відомостями, викладеними у поданні із шостого слідчого відділу (з дислокацією у м. Ужгород) ТУ ДБР розташованого у м. Львові, щодо оголошення підозр у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 368 ч. 3 КК України окремими працівниками відділень №1 та №2 Мукачівського РУП ГУНП, по факту отримання неправомірної вигоди від гр. ОСОБА_3 , були долучені довідки без будь-яких процесуальних дій дисциплінарної комісії всупереч Порядку Проведення службових розслідувань у Національній поліції України, який визначає процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування. Порядок оформлення його результатів. Прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування.
Дисциплінарна комісія, отримавши 19 вересня 2022 року Довідки перевірок повинна була згідно ч. 1 розд. 5 Порядку 893 вчинити дії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.
Крім того, до повноважень дисциплінарної комісії не входить здійснювати правову кваліфікацію діям осіб, учасникам кримінальних проваджень., в даному випадку як діям позивача так і діям інших осіб зазначених у матеріалах кримінального провадження. Наявність складу злочину та наявність вини встановлюється тільки вироком суду,оскільки в матеріалах кримінальної справи містяться єдині пояснення позивача, де він заперечує свою причетність до подій , про які зазначав громадянин ОСОБА_20 , та пояснення громадянина ОСОБА_20 , а тому комісія не мала повноважень робити висновки з приводу обставин даної події , в тому числі робити висновки, що позивач зобовязаний був доповісти керівництву про даний факт та про отримання відомостей про надання їм грошових коштів зазначеним громадянином, які підпадають під реєстрацію в єдиному обліку, як повідомлення про кримінальні правопорушення та інші події , ініціювати рапорт та за скороченим номером екстреного виклику поліції « 102» повідомити органи поліції.
Перевірка відомостей зазначених Куруц можлива тільки в рамках кримінального провадження в порядку КПК, а всі дії осіб за поясненнями Куруца можливо кваліфікувати тільки за ККУ, а не в рамках службового розслідування.
У відповідності до ст. 31 ЗУ «Про дисциплінарний статут Національної поліції України » у висновку за результатами службового розслідування зазначаються:
1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування;
2) підстава для призначення службового розслідування;
3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку;
4) пояснення поліцейського щодо обставин справи;
5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи;
6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи;
7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку;
8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень;
9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення;
10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону;
11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.
3. Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
4. Обставинами, що пом'якшують відповідальність поліцейського, є:
1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку;
2) попередня бездоганна поведінка;
3) високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород;
4) вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування завданої шкоди;
5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність;
6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.
Як встановлено судом, всупереч вищевказаним висновок службового розслідування не відповідає вимогам ст. 31 Закону «Про дисциплінарний статут Національної поліції України»
3. У Висновку службового розслідування вказано, що позивачем допущено порушення розділу ІІ та V Правил етичної поведінки поліцейських, затв. Наказом МВС від 09.11.2016 № 1179, які розроблені відповідно до статті 37 Закону України «Про запобігання корупції», Закону України «Про Національну поліцію», з метою формування в поліцейських почуття відповідальності стосовно дотримання професійно-етичних норм поведінки під час виконання службових обов'язків, а також сприяння посиленню авторитету та довіри громадян до Національної поліції України.
Так, Розділ II. Основні вимоги до поведінки поліцейського
п.1 Під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен:
абз.1 -неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;
абз.2 -професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами;
абз.5- неухильно дотримуватись антикорупційного законодавства України, обмежень, пов'язаних зі службою в Національній поліції України, визначених Законами України «Про Національну поліцію», «Про запобігання корупції» та іншими актами законодавства України;
абз.7- поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати;
абз.8 - контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку.
У самому Висновку службового розслідування міститься тільки одне загальне посилання на «порушення етичних норм поведінки" однак наведення конкретних обставин в чому воно виразилося та зазначення відповідної цим обставинам конкретної норми Правил етичної поведінки поліцейських -відсутні.
Крім того , і дисциплінарна комісія у Висновку і відповідач у наказі про звільнення зазначив про встановлення у діях позивача порушень ст. 24 та 28 ЗУ № 1700-VII «Про запобігання корупції».
Водночас суд звертає увагу, що: ст. 24 має назву «Запобігання одержанню неправомірної вигоди або подарунка та поводження з ними", ст. 28 "запобігання та врегулювання конфлікту інтересів".
Посилання у Висновку службового розслідування на рішення ВС як на тотожний приклад , то суд вважає це помилковим , оскільки у справі № 803/849/16, яку переглядав ВС мова йшла про те ,що позивач був звільнений з митної служби , оскільки підставою для видачі оскаржуваного наказу слугувало неповідомлення безпосереднього керівника про наявність у позивача потенційного конфлікту інтересів, який виник в звязку із здійсненням господарської діяльності його дружиною , що здійснювала зовнішньоекономічну діяльність через митницю, де працював позивач.
Водночас, в матеріалах службового розслідування по справі за позовом ОСОБА_1 немає ніяких доказів крім єдиних пояснень позивача, в яких він заперечує обставини , які вказують на вчинення отримання коштів, як зазначені Куруц, а тому підлягають перевірці тільки в порядку КПК України.
Крім того , в матеріалах службового розслідування не містяться ніяких даних про притягнення позивача до відповідальності за вчинення вищевказаного порушення антикорупційного законодавства, а у дисциплінарної комісії відсутні дані повноваження .
Верховний Суд у постанові від 16.05.2018 у справі №826/23192/15 зазначив,
- що вирішуючи спори, суд повинен досліджувати правомірність рішення суб'єкта владних повноважень на момент його прийняття (вчинення) та не може обґрунтовувати юридичну правильність (правомірність) таких актів із урахуванням подій, які сталися, або могли статися у майбутньому. Рішення суду не може ґрунтуватися на тих фактичних обставинах, які на момент його ухвалення хронологічно ще не відбулися, проте, ймовірно, могли мати місце у майбутньому.
Отже, підставою для накладення дисциплінарного стягнення є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку, зокрема протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни.
Суб'єкт владних повноважень, в свою чергу, повинен довести суду правомірність свого рішення належними, допустимими та достатніми доказами, зокрема, матеріалами службового розслідування. При цьому саме лише відтворення у висновку службового розслідування фабули певного правопорушення не є достатнім для того, щоб уважати такий висновок обґрунтованим, як і ухвалене на підставі нього рішення. Обставини подій, що стали підставою для призначення службового розслідування, мають бути підтверджені й оцінені в сукупності з іншими зібраними під час службового розслідування доказами.
Відсутність у рішенні, прийнятому за результатами службового розслідування, мотивів, з яких відповідач дійшов висновку про застосування стягнення у вигляді звільнення з посади, як одного з найсуворіших видів дисциплінарної відповідальності, слугує підставою для його судового оскарження та скасування. У свою чергу, це покладає на відповідача обов'язок обґрунтувати рішення в такий спосіб, щоб воно достатнім чином містило мотиви, на яких базується
Вказане узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, наведеним в постанові від 06 лютого 2020 року у справі №826/1916/17.
Відповідно до статті 77 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
У зв'язку з вищенаведеним, суд вважає, що ГУНП в Закарпатській області не доведено обґрунтованість, підставність, співрозмірність та законність застосованого до позивача виду дисциплінарного стягнення та подальше звільнення його зі служби, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню, а оскаржені рішення скасуванню.
Відповідно до ч. 1 ст. 235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
Згідно ч. 2 ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Умови обчислення середньої заробітної плати визначаються постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» (далі - Порядок).
Так, відповідно до пп. «з» п. 1 даного Порядку він також застосовується при обчисленні середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
П. 2 Порядку передбачено, що у всіх інших випадках (крім випадків обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток або для виплати компенсації за невикористані відпустки) середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов'язана відповідна виплата.
П. 3 Порядку встановлено, що при обчисленні середньої заробітної плати враховуються всі суми нарахованої заробітної плати згідно із законодавством та умовами трудового договору, крім визначених у пункті 4 цього Порядку. Суми нарахованої заробітної плати, крім премій (в тому числі за місяць) та інших заохочувальних виплат за підсумками роботи за певний період, враховуються у тому місяці, за який вони нараховані, та у розмірах, в яких вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт. Премії (в тому числі за місяць) та інші заохочувальні виплати за підсумками роботи за певний період під час обчислення середньої заробітної плати враховуються в заробіток періоду, який відповідає кількості місяців, за які вони нараховані, починаючи з місяця, в якому вони нараховані. Для цього до заробітку відповідних місяців розрахункового періоду додається частина, яка визначається діленням суми премії або іншої заохочувальної виплати за підсумками роботи за певний період на кількість відпрацьованих робочих днів періоду, за який вони нараховані, та множенням на кількість відпрацьованих робочих днів відповідного місяця, що припадає на розрахунковий період.
Відповідно до п. 5 Порядку, нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.
За правилами п. 8 Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.
Відповідно до Довідки № від 21 жовтня 2022 року про заробітну плату ОСОБА_1 його заробітна плата за останні два місяці переді звільненням склала: за липень 2022 року -13260,98 грн., за серпень 2022 року - 13072,43 грн. грн., середньомісячна -13166,70., середньоденна- 598,48 грн. грн.
Відтак, загальна сума заробітної плати за час вимушеного прогулу за період з з 21вересня 2022 року по 01 травня 2023 року , що підлягає виплаті на користь позивача, становить 94 559,84 грн. грн. При цьому, з вказаної суми слід відрахувати податки, збори та інші обов'язкові платежі, які повинні утримуватися із сум доходу поліцейського.
Відповідно до п. п. 2, 3 ч. 1 ст. 256 КАС України негайно виконуються рішення суду, зокрема, щодо присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби. У зв'язку з чим рішення в частині поновлення позивача на займаній на час звільнення посаді та присудження виплати заробітної плати за один місяць у розмірі 13166,70 грн. підлягає до негайного виконання.
Питання про розподіл судових витрат зі сплати судового збору судом не вирішується, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.
Керуючись статтями 243, 245, 246, 255, 295 КАС України, суд
1.
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції у Закарпатській області (вул. Ф.Ракоці, буд. 13, м. Ужгород, Закарпатська область,88000, код ЄДРПОУ 40108913) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задовольнити повністю.
2.Визнати протиправним та скасувати Наказ начальника Головного управління Національної поліції в Закарпатській області № 1806 від 20 вересня 2022 року "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських відділення поліції № 2 Мукачівського районного управління поліції ГУНП та Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області" в частині звільнення зі служби в поліції майора поліції ОСОБА_1 .
3.Визнати протиправним та скасувати Наказ начальника Головного управління Національної поліції в Закарпатській області № 171 о/с від 20 вересня 2022 року "По особовому складу " в частині звільнення зі служби в поліції майора поліції ОСОБА_1 , дільничного офіцера поліції сектору превенції відділення поліції № 2 Мукачівського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області.
4.Поновити ОСОБА_1 на посаді дільничного офіцера поліції сектору превенції відділення поліції № 2 Мукачівського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області з 21 вересня 2022 року.
5.Стягнути з Головного управління Національної поліції в Закарпатській області (код ЄДРПОУ 40108913) м. Ужгород, вул.Ф.Ракоці,13 на користь ОСОБА_1 ( ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) АДРЕСА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 21 вересня 2022 року по 01 травня 2023 року в розмірі 94 559,84 грн.
Рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на службі в поліції підлягає негайному виконанню.
Рішення в частині стягнення з Головного управління Національної поліції в Закарпатській області (код ЄДРПОУ 40108913) м. Ужгород, вул.Ф.Ракоці,13 на користь ОСОБА_1 ( ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) АДРЕСА_2 середнього заробітку в межах суми з один місяць в розмірі 13 166,70 грн. підлягає негайному виконанню.
Рішення може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення.
СуддяЗ.Б.Плеханова
Повний текст рішення виготовлено та підписано 04 травня 2023 року.