03 травня 2023 року м. Житомир справа № 240/3394/23
категорія 112030000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Єфіменко О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Житомирського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання дій протиправними, стягнення коштів,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом, в якому просить:
- визнати протиправною відмову Житомирського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, оформлену листом від 30.12.2022 за № 10/9624 щодо невиготовлення та ненадання до Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області оновлених довідок про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 для перерахунку пенсії станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 09.04.1992 за №2262-ХП, положень постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 №704, із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання та інших щомісячних видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії), розмір яких визначається із застосуванням розміру посадового окладу, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2020 року, 1 січня 2021 року, 1 січня 2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до Постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 для проведення перерахунку основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2020, з 01.02.2021 та 01.02.2022.
- зобов'язати Житомирський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області оновлені довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 для перерахунку пенсії, станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-ХІІ, положень постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 № 704, із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання та інших щомісячних видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії), розмір яких визначається із застосуванням розміру посадового окладу, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2020, 2021, 2022 календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 для проведення перерахунку основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2020, з 01.02.2021 та 01.02.2022.
В обґрунтування позовних вимог відмічає, що перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Житомирській області та отримує пенсійне забезпечення. Вважає, що з 29.01.2020 (з моменту набрання законної сили постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18) посадовий оклад та оклад за військовим званням повинні бути обчислені з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на поточний рік. Втім звернувшись до відповідача із заявою щодо виготовлення нової довідки із зазначенням в такій складових в обчислені їх з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на поточний рік станом на 01.02.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та направлення такої до Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області, позивач отримав відмову, мотивовану відсутністю на те обґрунтованих підстав.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 13.02.2023 відкрите провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи.
16.03.2023 до суду надійшов відзив на позов, в якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Вказує, що з 01.03.2018 грошове забезпечення військовослужбовців не підвищувалося, а Уряд України не приймав інших рішень щодо перерахунку пенсій військовослужбовців. Крім того, списки осіб, пенсії яких підлягають перерахунку Житомирський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки не отримував, а чинним порядком не передбачено автоматичне подання довідок про грошове забезпечення для перерахунку пенсії в разі зміни розміру складових грошового забезпечення (порядку їх обчислення).
Дослідивши матеріали справи та письмові докази і пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов наступного висновку.
Встановлено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Житомирській області та отримує пенсію призначену відповідно до Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ).
Позивач звернувся до відповідача із заявою щодо виготовлення та направлення до Пенсійного фонду України у Житомирській області нової довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії з врахуванням додаткових видів грошового забезпечення (надбавки та премії) станом на 01.02.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 із визначенням в довідці видів грошового забезпечення, з застосуванням при обчисленні розміру посадового окладу та інших видів грошового забезпечення розмір яких визначається із застосуванням розміру посадового окладу, розмір) прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, помноженого на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14, однак йому відмовлено у складенні такої довідки за відсутності підстав.
Протиправні, на думку позивача, дії відповідача, слугували підставою для звернення до суду за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ).
При цьому, частини 4 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року №2011-XII (далі - Закон № 2011-XII) грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу встановлено постановою Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 № 704 (далі - Постанова № 704).
Пунктом 4 вказаної постанови в редакції, чинній на момент прийняття цієї постанови, визначено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначалися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 % розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Додатки 1 та 14 до постанови № 704, в яких у вигляді таблиці зазначені відповідні тарифні коефіцієнти, мають примітки пояснюючого характеру.
В тому числі, у цих примітках наведена інформація щодо арифметичної дії (множення), яка застосовується при обчисленні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням, в залежності від відповідних тарифних коефіцієнтів, та наведені правила округлення розрахунків.
При цьому, у цих примітках норми права не містяться.
Згідно із приміткою 1 Додатку 1 до Постанови № 704 посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50% розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
Крім того, при розгляді даного спору, суд бере до уваги, що у подальшому постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі - Постанова № 103) до Постанови № 704 були внесені зміни, внаслідок яких пункт 4 Постанови № 704 було викладено у новій редакції, а саме:
"Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.".
Проте, зміст приміток до Додатків 1 та 14 до Постанови № 704 не був приведений у відповідність до норми пункту 4 цієї ж постанови.
Згідно з постановою № 704, в редакції постанови №103, розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є стала величина - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01.01.2018, а мінімальна заробітна плата (чи її частина) для розрахунків розмірів цих окладів не застосовується.
Разом з тим, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 року у справі № 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови № 103, яким було внесено зміни до пункту 4 постанови № 704.
У зв'язку із чим, з дня набрання законної сили судовим рішенням у справі № 826/6453/18 (тобто з 29.01.2020) діє редакція пункту 4 постанови № 704, яка була чинною до зазначених змін.
При цьому, слід звернути увагу на те, що порядок дій, який повинен вчинити відповідач, у зв'язку із втратою чинності положеннями пункту 6 постанови №103 та змін до пункту 4 постанови №704, не змінився.
В контексті наведеного слід відмітити, що на визначені в частині третій статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) правила, а також враховуючи на те, що з 29.01.2020 положення пункту 4 постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений законодавцем на відповідний рік, у тому числі для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів, до спірних правовідносин підлягає застосуванню пункт 4 постанови № 704 в частині, що не суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу - Закону № 1082-ІХ із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).
Аналогічна правові позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 31.08.2022 у справі № 120/8603/21-а.
Отже, оскільки розрахункова складова грошового забезпечення (посадового окладу та інших видів забезпечення) була збільшена, тому достатніми є підстави для видачі довідки із розрахованими в бік збільшення складовими грошового забезпечення військовослужбовця для проведення перерахунку пенсії позивачу.
З огляду на викладене, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги так як, відповідач, відмовляючи у наданні позивачу довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.02.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ, положень постанови № 704 із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.02.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1, 14 до постанови №704, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, які встановлені на 2020,2021, 2022 роки для проведення з 01.02.2020, 01.01.2021, 01.02.2022 перерахунку основного розміру пенсії, діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд також не бере до уваги твердження представника відповідача у відзиві на позов, про те, що виготовлення оновленої довідки позивача в цьому випадку можливе лише тільки після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та надходження списків від Головного управління Пенсійного фонду України. у той час, вважає за необхідне наголосити, що підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють орган Пенсійного фонду України.
Такий же правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: від 10.10.2019 у справі №553/3619/16-а.
Щодо витрат на правничу допомогу, слід вказати наступне.
Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) передбачено, що у разі задоволення позову сторона, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з ч. 1 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до частини 1, п.п. 1, 3 частини 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов'язані із проведенням експертиз.
Згідно з частиною 2 ст. 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Відповідно до пункту 1 частини 3 вказаної статті для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Частинами 4, 5 ст. 134 КАС України визначено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частинами 6, 7 ст. 134 КАС України визначено, що у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.
Визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті ж самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції.
Так, у справі «East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі «Ботацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що представником позивача, адвокатом Співак В.В. в позовній заяві заявлено вимогу про розподіл судових витрат у справі та подано докази на підтвердження понесених витрат, зокрема:
- засвідчену копію ордера та свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю;
- засвідчену копію договору від 02.12.2022 про надання правничої допомоги позивачу адвокатом Співак В.В.;
- квитанція про сплату 5000,00 грн.
Відтак, суд зважаючи на предмет спору, заявлені позовні вимоги, а також зміст позовної заяви вважає, що даний спір є типовим та не потребує глибокого правового аналізу та дослідження, а відтак і часових затрат.
По даній категорії справ є стала судова практика, а тому адвокату, який надавав правову допомогу позивачу не потрібно вивчати додаткові джерела права, оскільки він не міг бути необізнаним у законодавстві, яким регулюється спір у даній справі, у зв'язку з чим підготовка цієї позовної заяви та подання такої до суду не вимагала великого обсягу юридичної і технічної роботи.
Вивчення та правовий аналіз матеріалів у типовій справі для професійного досвідченого адвоката, наслідками чого є більш технічний підхід (викладення фактичних обставин справи та посилання на відповідні норми, з чого фактично і складається наявні в матеріалах справи відзиви на апеляційні скарги, без проведення складного та глибокого правового аналізу у їх відповідному взаємозв'язку та, як наслідок, відповідні висновки), не вимагали за висновком суду великого обсягу аналітичної роботи та затрат часу.
Перевіривши додані до позовної заяви документи, суд вважає, що такі не підтверджують витрати на правничу допомогу заявлені адвокатом, зокрема не підтверджено, які саме послуги були надані адвокатом, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт який, а також час витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (акт наданих послуг відсутній). Крім того, матеріали справи не містять розрахунок суми гонорару за надану правову допомогу, у квитанції про оплату 5000,00 грн відсутні відомості про "Призначення платежу", тобто така не може бути підтвердженням оплати послуг адвоката позивачем.
З огляду на викладене, заявлена сума до відшкодування витрат на правничу професійну допомогу не підтверджена відповідними доказами, а тому така вимога до задоволення не підлягає.
Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи встановлені обставини справи, які підтверджені відповідними доказами, суд вважає, що відповідачем не доведено правомірності своїх дій, в той час, позивачем обґрунтовано та підтверджено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, що являється підставною для часткового задоволення позовних вимог.
Питання про розподіл судових витрат, судом вирішується відповідно до ст.139 КАС України.
Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 КАС України, суд, -
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Житомирського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (вул. Сергія Параджанова, 4, м.Житомир,10001. ЄДРПОУ: 07873079) про визнання дій протиправними, стягнення коштів, задовольнити.
Визнати протиправними дії Житомирського обласного територіального центр комплектування та соціальної підтримки щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці і наданні до Головної управління Пенсійного фонду України в Житомирській області оновленої довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 01.02.2020, 01.01.2021, 01.01.2022.
Зобов'язати Житомирського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.02.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 відповідно до вимог ст.43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.02.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01.02.2020, з 01.02.2021 та 01.02.2022.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Єфіменко
Повний текст складено: 03 травня 2023 р.