про залишення позовної заяви без руху
04 травня 2023 року м. Житомир справа № 240/6051/23
категорія 112030300
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Окис Т.О., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , який діє в інтересах неповнолітньої дитини: ОСОБА_2 , до Управління соціальної політики Коростенської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
установив:
ОСОБА_1 , який діє в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправною бездіяльності Управління соціальної політики Коростенської районної державної адміністрації Житомирської області по нарахуванню та виплаті грошової допомоги, передбаченої статтею 37 Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та зобов'язання вчинити відповіді дії.
Ухвалою суду від 13 березня 2023 року позов прийнято до провадження та призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
При вирішенні питання щодо можливості продовження розгляду даної справи, суд ураховує наступне.
Приписи частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначають, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Усупереч зазначеному, ОСОБА_1 не надав документ про сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, зазначила у позовній заяві, що відповідно до пункту 14 частини 2 статті 3 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року №3674-VI у відповідній редакції (далі Закон), судовий збір за подання заяви про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб не справляється.
Відповідно до частини 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платники, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені положеннями Закону.
Судовий збір справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат (стаття 1 цього Закону).
За статтею 2 Закону платниками судового збору є: громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
У частині 2 статті 3 Закону визначено перелік об'єктів заяв до суду, за подання яких судовий збір не справляється, а в статті 5 цього Закону вичерпний перелік суб'єктів, які звільняються від сплати судового збору за подання до суду позовів, заяв, скарг та за видачу судами документів, а також підстави звільнення від сплати судового збору осіб, які звертаються із заявами про захист не власних прав, а охоронюваних законом прав та інтересів інших осіб.
Суд зазначає, що приписами пункту 14 частини 2 статті 3 Закону визначено, що судовий збір не справляється за подання заяви, апеляційної та касаційної скарги про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб.
Однак, вказана норма не передбачає звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви законним представником в інтересах неповнолітніх осіб.
Суд роз'яснює, що пункт 14 частини 2 статті 3 Закону звільняє від сплати судового збору осіб, які на захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб подають саме заяви, а не позовні заяви. Положення вказаної норми передбачає, що судовий збір не справляється за подання заяви про захист прав дітей, а не звільнення від сплати судового збору за позовну заяву в інтересах дітей.
На користь цього твердження свідчить також положення статті 8 Закону, відповідно до підпункту "ґ" пункту 2 частини 1 якої, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору за таких умов: позивачем є особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
Втім, у цьому випадку відсутні підстави для застосування вказаних норм статті 8 Закону, адже ОСОБА_1 не заявлено відповідного клопотання з обґрунтуванням того, що його майновий стан не дозволяє виконати обов'язок щодо сплати судового збору.
З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що судовий збір за подачу цього позову має бути сплачений на загальних підставах.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
З огляду на те, що предметом позову є дії суб'єкта владних повноважень, позовні вимоги є вимогами немайнового характеру.
Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону визначено, що за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлено ставку судового збору у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Станом на 01 січня 2023 року приписами Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03 листопада 2022 року №2710-IX встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2684,00 грн.
Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону визначено, що за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлено ставку судового збору у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Станом на 01 січня 2023 року приписами Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03 листопада 2022 року №2710-IX встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2684,00 грн.
З огляду на викладене, розмір судового збору за подання позову складає 1073,60 грн. (2684,00 грн. х 0,4).
Відповідно до частини 13 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Згідно частини 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ураховуючи вище викладене, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом надання до суду або оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 1073,60 грн на такі реквізити: отримувач коштів ГУК у Жит.обл/ТГ м.Житомир/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37976485; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача UA048999980313181206084006797; код класифікації доходів бюджету 22030101.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини: ОСОБА_2 залишити без руху.
Надати ОСОБА_1 строк для усунення недоліків - 5 (п'ять) днів з дня отримання копії цієї ухвали.
У разі неусунення недоліків у зазначений вище строк позовна заява буде залишена без розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Т.О. Окис