03 травня 2023 року м. Житомир справа № 240/21308/20
категорія 112010203
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Єфіменко О.В., розглянувши у письмовому провадженні заяву позивача про надання звіту про виконання судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
У провадженні Житомирського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії.
Рішенням суду від 13.05.2021, яке набрало законної сили, позов задоволено.
20.04.2023 до суду надійшла заява представника позивача подана в порядку ст.382 КАС України, просить зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення прийнятого у даній справі.
Заперечень на подану заяву від представника Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області до суду не надходило.
Вирішуючи у письмовому провадженні, подану позивачем заяву, та надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд зазначає наступне.
Абзацем 1 ст. 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Зі змісту статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) слідує, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
В свою чергу, судовий контроль у формі зобов'язання подати звіт також є формою забезпечення виконання судових рішень.
Відповідно до частини 1 статті 372 КАС України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб'єктів владних повноважень можуть бути покладені обов'язки щодо забезпечення виконання рішення.
Частинами 1, 2 статті 382 КАС України передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до пункту 1 частини 6 статті 246 КАС України у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про порядок і строк виконання рішення.
Так, у правовій позиції, викладеній в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 03.10.2018 у справі №826/18826/14, зазначено що зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання постанови, є правовим наслідком судового рішення і саме в його резолютивній частині повинно бути визначено обов'язок подати звіт, оскільки встановити судовий контроль за невиконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі можливо лише під час прийняття рішення у справі.
Водночас, слід врахувати, що положеннями КАС України передбачено, що судовий контроль є диспозитивним правом (а не обов'язком), яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин у справі судом, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі.
У свою чергу слід відмітити, що виплата пенсій, надбавок, підвищень, які здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету, проводиться органами Пенсійного фонду України з виділених бюджетних асигнувань для виплати пенсій у розмірах, визначених законодавством, у зв'язку із чим виплата належної позивачу суми доплати до пенсії відповідно до Закону №796-ХІІ, проведеного на виконання рішення суду, як вказано представником Пенсійного фонду, буде здійснена за наявності відповідного фінансування.
Як свідчить зміст листа Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області № 0600-0202-8/102309 від 05.12.2022 на виконання рішення суду від 13.05.2021 прийнятого у справі № 240/31208/20 проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 17.07.2018, з урахуванням підвищення як непрацюючого пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам згідно з Законом України "Про Державний бюджет України" на відповідний рік. Виплата належної суми пенсії ОСОБА_1 здійснюється з березня 2022 року.
З огляду на викладене, слід відмітити, що рішення суду у частині виплати донарахування підвищення до пенсії позивачу не виконано з незалежним від управління причин.
Оцінюючи поважність причин невиконання рішення, суд зазначає наступне.
Згідно абзацу другого пункту 7 розділу II Порядку розроблення, затвердження та виконання бюджету Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 09 грудня 2021 року № 35-1, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 18 січня 2022 року за № 53/37389 визначено, що видатки на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, виданими або ухваленими після набрання чинності Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» (далі - рішення суду), плануються в межах коштів Державного бюджету України, передбачених у Державному бюджеті України на фінансування пенсійних програм. Черговість виплат на виконання рішень суду визначається датою набрання ними законної сили.
Таким чином, фінансування та виплата пенсій здійснюється за рахунок коштів Фонду виділених з Держаного бюджету України та за наявності відповідного бюджетного призначення.
Аналізуючи вище наведені положення законодавства в контексті цієї справи необхідно зауважити, що сам факт невиконання судового рішення у визначений строк без з'ясування і оцінки причин цього невиконання не може вважатися підставою для будь-якої відповідальності боржника.
Поважність причин невиконання судового рішення оцінюється у кожному конкретному випадку через призму того, наскільки це (об'єктивно) перешкодило виконати судове рішення.
За матеріалами доданими до заяви, що на виконання рішення суду позивачу нараховано 399 360,91 грн доплати до пенсії, однак її виплата буде здійснена за наявності відповідного фінансування.
Отже, в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.
Крім того, слід відмітити, що в адміністративних справах, спір у яких стосується соціального захисту під час війни вразливих груп населення, необхідно віднайти баланс між конституційною цінністю оборони, яка є суспільним (публічним) інтересом, у якому акумулюються індивідуальні права кожного, з одного боку, та метою законодавчого впорядкування отримання певного виду соціальної допомоги, з іншого боку.
Одним із важливих моментів для здійснення судового контролю правомірності дій і рішень суб'єктів владних повноважень є адекватна оцінка адміністративними судами заходів публічної влади (парламенту, глави держави, уряду, центральних органів виконавчої влади, спеціальних органів), які вживаються нею у воєнний час і які є необхідними для подолання збройної агресії російської федерації проти України, зокрема, щодо виділення/перерозподілу фінансових ресурсів для забезпечення заходів військового стану та проведення мобілізації. Такі фінансові заходи є необхідними, проте інколи вони можуть здаватися незвичними, неординарними і надмірними для мирного часу.
З огляду на викладене, суд вважає, що позивачем не надано обґрунтованих доказів в підтвердження необхідності встановлення судового контролю.
Керуючись статтями 248, 256, 382 КАС України, суд, -
ухвалив:
У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про надання звіту щодо виконання рішення суду, відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя О.В. Єфіменко