03 травня 2023 року м. Житомир справа № 240/177/23
категорія 112010203
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Майстренко Н.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом, в якому він просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо обмеження пенсії максимальним розміром;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити з 10.08.2021 перерахунок та виплату пенсії без обмеження максимальним розміром пенсії.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що відповідач на виконання рішень Житомирського окружного адміністративного суду у справах №240/36295/21 та № 240/39662/21, нараховує та виплачує пенсію з обмеженням її максимального розміру, а тому такі дії є протиправними.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в даній адміністративній справі та призначено справу до розгляду у порядку письмового провадження.
У відзиві на позовну заяву відповідач просить відмовити у задоволенні позову. Зазначає, що на виконання рішень суду позивачу проведено перерахунок пенсії. Після проведення такого перерахунку орган Пенсійного фонду України проводить нарахування і виплату пенсії із застосуванням обмеження її розміру 10 прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.
Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Суд, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи у письмовому провадженні, з особливостями, визначеними статтями 257-263 КАС України, позовну заяву та відзив, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи доказами, дійшов такого висновку.
Встановлено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб".
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 31.05.2022 у справі № 240/36295/21 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, які полягають у відмові перерахувати пенсію ОСОБА_1 з 1 грудня 2019 року за новою довідкою про розмір грошового забезпечення, станом на листопад 2019 року, видану Державною установою "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Житомирській області" від 23.06.2021 № 33/26/117-1033 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року N 2011 -XII "Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей" та з врахуванням положень постанова Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції". Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років з 01 грудня 2019 року, відповідно до статей 51,63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", обчисливши розмір пенсії на підставі наданої Державною установою "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Житомирській області" довідки від 23.06.2021 № 33/26/117-1033 про розмір грошового забезпечення, визначеного станом на 19 листопада 2019 року.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 02.06.2022 у справі № 240/39662/21 позовну заяву ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 з 10.08.2021 підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити з 10.08.2021 нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, в розмірі, визначеному ст.39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік). Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 908,00 грн (дев'ятсот вісім гривень 00 копійок) сплаченого судового збору.
Позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії без обмеження її максимальним розміром.
Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області листом повідомило позивача про те, що розмір пенсії до виплати відповідно до ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з урахуванням максимального розміру пенсії з 01.08.2022 становить 20270,00 грн. Також відповідач у листі зазначив, що згідно чинного законодавства максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність.
Вважаючи свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Згідно з ст. 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон № 2262-ХІІ) особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років. Військовослужбовці, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, які стали особами з інвалідністю за умов, передбачених цим Законом, набувають право на пенсію по інвалідності.
Відповідно до ст. 1-1 Закон № 2262-ХІІ законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів. Зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Згідно ч. 7 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31.12.2017, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Разом з тим, ч. 7 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ Рішенням Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20.12.2016 визнана неконституційною. Конституційний Суд України зазначив, що обмеження максимального розміру пенсії та призупинення виплати призначеної пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом № 2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
У резолютивній частині рішення Конституційний Суд України зазначив: визнати такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-ХІІ зі змінами, а саме:
- частини сьомої статті 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 01.01.2016 по 31.12.2016, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Відповідно до ст. 91 Закону України "Про Конституційний Суд України" закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Отже, ч. 7 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ втратила чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України вищевказаного рішення, тобто з 20.12.2016.
Таким чином, після прийняття Конституційним Судом України рішення від 20.12.2016 № 7-рп/2016 обмеження розміру пенсії позивача 10 (десятьма) прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, є неправомірним, а відповідач має здійснити виплату пенсії позивачу без обмеження її максимального розміру.
При цьому, суд не приймає до уваги посилання відповідача на положення ст. 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" №3668-VI від 08.07.2011, оскільки саме на підставі вказаного Закону були внесені зміни до ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" щодо встановлення максимального розміру пенсії, положення якого й визнано неконституційними.
Суд наголошує, що визнання обмеження розміру пенсії таким, що не відповідає ст. 117 Конституції України, унеможливлює застосування аналогічних положень Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" при нарахуванні пенсії позивача.
З огляду на викладене, порушені права позивача підлягають відновленню шляхом визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області щодо обмеження максимального розміру призначеної позивачу пенсії десятьма прожитковими мінімумами та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум, без обмеження максимального розміру пенсії за наслідками здійсненого перерахунку з 10.08.2021.
При цьому, суд не приймає до уваги доводи відповідача щодо пропущення позивачем строку на звернення до суду, встановленого статтею 122 КАС України, та зазначає, що у зв'язку з перерахунком пенсії позивачу, який проведено органом Пенсійного фонду на підставі судових рішень у справах №240/36295/21, № 240/39662/21, відбулося порушення гарантованого державою права позивача на пенсію, яке є абсолютним та не може бути обмежене будь-яким строком в силу вимог частини третьої статті 51 Закону №2262-ХІІ.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.
Частиною 1 та 2 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Як вбачається з наявної у матеріалах справи квитанції, позивачем під час звернення з даним позовом до суду було сплачено судовий збір у розмірі 992,40 грн., який підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 242-246, 255, 258 КАС України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. О. Ольжича, 7, м. Житомир, 10003; код ЄДРПОУ 13559341) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії задовольнити.
Визнати протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 перерахованої з 10.08.2021 пенсії без обмеження максимальним розміром, з урахуванням проведених виплат.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 992,40 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н.М. Майстренко