Україна
Донецький окружний адміністративний суд
03 травня 2023 року Справа№200/834/23
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Молочної І. С., розглянувши в порядку спрощеного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
27.02.2023 ОСОБА_1 , позивач, звернувся з позовом до Донецького окружного адміністративного суду з вимогами до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про пенсійне забезпечення ОСОБА_1 від 10.02.2023 №056350008559, яким ОСОБА_1 відмовлено у перерахунку пенсії;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 згідно його заяви від 07.02.2023 (заява №570) з урахуванням стажу та заробітної плати набутих на території РФ згідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а сааме: з 30.09.2011 по 15.01.2018, з 16.02.2019 по 30.06.2020 та з 19.01.2021 по 15.07.2021.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 28.02.2023 залишено позовну заяву без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
03.03.2023 позивач, з метою виконання вимог ухвали від 28.02.2023, надав до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 03.03.2023 відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та витребувано встановлені судом докази по справі.
16.03.2023 відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, надав відзив на позовну заяву.
17.03.2023 судом відмовлено в долученні до матеріалів справи відзиву на позовну заяву по справі.
21.03.2023 судом повторно витребувано встановлені судом докази по справі.
06.04.2023 відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, надав до суду відзив на позовну заяву та докази по справі.
Ухвалою суду від 06.04.2023 долучено до матеріалів справи відзив на позовну заяву та докази по справі.
06.04.2023 судом витребувано у відповідача визначені судом докази по справі.
Ухвалою від 20.04.2023 повторно витребувано у відповідача встановлені судом докази по справі.
26.04.2023 до суду надійшло клопотання відповідача про надання додаткового строку для виконання ухвали суду від 20.04.2023 по справі №200/834/23 для надання витребуваних документів.
01.05.2023 відповідач надав до суду докази по справі.
Ухвалою суду від 01.05.2023 долучено до матеріалів справи докази по справі.
Інших заяв і клопотань від сторін до суду не надходило.
За правилами пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Згідно з нормами частини третьої статті 263 КАС України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.
Відповідно до пункту 3 Розділу VI Прикінцеві положення КАС України продовжено строк розгляду адміністративної справи на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на запобігання поширення коронавірусної хвороби.
Відповідно до частини п'ятої статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Отже, відсутні перешкоди для розгляду справи по суті.
Позивач наголошує, що 07.02.2023 через електронний кабінет пенсіонера звернувся до Пенсійного фонду України із заявою про перерахунок пенсії з урахуванням стажу та заробітної плати набутих на території РФ відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Відповідно до рішення відповідача від 10.02.2023 №056350008559 позивачу відмовлено у перерахунку пенсії, оскільки надані заявником довідки не підтверджені первинними документами та підлягають зустрічній перевірці законності їх видачі. Проте, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан, на період якого з державою агресором розірвано дипломатичні відносини (листування зупинено).
В той же час, позивач зазначає, що оскаржуване рішення прийнято із порушенням вимог законодавства та свідчить про повне ігнорування рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16.11.2022 у справі №200/16071/21, яке набуло законної сили, та має преюдиціальне значення для вирішення питання про перерахунок пенсії. Фактично ж рішення суду не виконано, а позивач був незаконно позбавлений свого права на перерахунок пенсії. При цьому позивач звертає увагу, що про наявність вказаного вище судового рішення відповідачу було достоменно відомо.
Позивач вважає таке рішення протиправним, оскільки воно порушує його конституційні права. Просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
До суду позивачем надана копія трудової книжки позивача НОМЕР_1 , в якій наявні записи: №№ 1-6 щодо роботи позивача у період з 30.09.2011 по 15.01.2018 в ЗАО «Промспецстрой» на посаді ізолювальника; №№ 7-8 щодо роботи позивача у період з 16.02.2019 по 30.06.2020 в ТОВ «АрктикЕнергоСтрой» на посаді ізолювальника; № 9 щодо прийняття позивача 19.01.2021 в ТОВ «АрктикЕнергоСтрой» на посаду ізолювальника.
До суду позивачем надано копію довідки ЗАО «Промспецстрой» від 03.05.2018 б/н, в якій зазначено, що позивач дійсно працював на підприємстві ЗАО «Промспецстрой», розташованим в районі Крайньої Півночі у період: - з 30.09.2011 прийнятий на посаду ізолювальника 3 розряду; - з 11.10.2012 переведений на посаду ізолювальника 4 розряду; - з 15.10.2013 переведений на посаду ізолювальника 5 розряду; - з 01.08.2016 переведений на посаду ізолювальника 6 розряду; - з 01.03.2017 переведений на посаду ізолювальника 7 розряду. У вказаній довідці також зазначено, що станом на момент звільнення позивачу виплачувалася надбавка за стаж роботи на Крайній Півночі в розмірі 80 %.
До суду позивачем надано копії довідок ЗАО «Промспецстрой» без номерів і дати їх видачі про заробітну плату: - за період з січня 2011 року по липень 2011 року і за період з жовтня 2012 року по грудень 2012 року; - за період з січня 2013 року по листопад 2013 року і за період з березня 2014 року по грудень 2014 року; - за період з січня 2015 року по грудень 2015 року і за період з січня 2016 року по грудень 2016 року; - за період з січня 2017 року по червень 2017 року, з вересня 2017 року по грудень 2017 року і за січень 2018 року. У вказаних довідках зазначено, що під час складання довідок враховані районні коефіцієнти і північні надбавки. Також зазначено, що на всю заробітну плату нараховувалося 22 % до федерального бюджетну пенсійного фонду РФ.
До суду позивачем надана копія архівної довідки Муніципального архіву адміністрації м. Новий Уренгой від 06.09.2021 № 12/11-02/4607 щодо заробітної плати позивача за вказаній періоди в ЗАО «Промспецстрой»; копії трудових договорів, які укладені між позивачем та ЗАО «Промспецстрой». Відповідно до копії наказу № 20/21лс від 19.01.2021 позивач був прийнятий на роботу в ТОВ «АрктикЕнергоСтрой» на посаду ізолювальника. Згідно з копії наказу №173/21у від 12.08.2021 позивач був звільнений з ТОВ «АрктикЕнергоСтрой» у зв'язку з припиненням трудового договору.
До суду позивачем надано копію довідки ТОВ «АрктикЕнергоСтрой» № 1160 від 01.09.2021 про нарахування заробітної плати за періоди: - з лютого 2019 року по липень 2019 року; - з вересня 2019 року по березень 2020 року, а також з січня 2021 року по липень 2021 року. У вказаній довідці зазначено, що під час її складання районний і північний коефіцієнти не враховувалися. Також вказано про здійснення відрахувань до пенсійного фонду РФ. Листом від 15.11.2021 Відділення пенсійного фонду РФ по Ямало-Ненецькому автономному округу підтверджує правомірність видачі довідки ТОВ «АрктикЕнергоСтрой» № 1160 від 01.09.2021.
Також до суду надані картки ТОВ «АрктикЕнергоСтрой» обліку сум нарахованих виплат та інших винагород і сум нарахованих страхових внесків за 2019 рік, 2020 рік і 2021 рік щодо позивача.
В установлений судом строк відповідачем через Відділ документообігу та архівної роботи суду надано відзив на адміністративний позов, в якому відповідач заперечив проти задоволення заявлених вимог позивача.
Свою позицію відповідач мотивував тим, що позивач 07.02.2023 звернувся із заявою про перерахунок пенсії з урахуванням стажу та заробітної плати набутих на території РФ відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а саме з 30.09.2011 по 15.01.2018, з 16.02.2019 по 30.06.2020 та з 19.01.2021 по 15.07.2021. Рішенням від 10.02.2023 № 056350008559 позивачу відмовлено в перерахунку пенсії з зарахуванням до стажу роботи вищевказаних періодів роботи, оскільки надані позивачем довідки не підтверджені первинними документами та підлягають зустрічній перевірці законності їх видачі. Відповідач зазначає, що на даний час, відсутня можливість перевірити обґрунтованість та достовірність видачі довідок, які видані підприємствами, що знаходяться на території РФ, та надані позивачем задля проведення перерахунку пенсії. Крім того, відповідач наголошує, що у разі зняття обмежень, які пов'язані із введенням військового стану, відповідачем будуть проведені всі необхідні дії задля проведення перерахунку пенсії позивачу.
Проте, у додаткових поясненнях відповідач зазначає, що при виконанні рішення суду від 16.11.2022 №200/16071/21 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області зараховано до загального трудового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 30.09.2011 по 15.01.2018, з 16.02.2019 по 30.06.2020 і з 19.01.2021 по 15.07.2021 та призначено пенсію за віком з урахуванням зазначених періодів з 19.12.2022 з дня набрання законної сили рішення суду, оскільки судом в зобов'язанні не зазначено, яку заяву брати до уваги при виконанні рішення суду.
Суд, розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 .
Позивачу присвоєно реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .
03.08.2021 позивач, ОСОБА_1 , звернувся до органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії.
За наслідками розгляду заяви від 03.08.2021 про призначення пенсії Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області прийнято рішення від 09.08.2021 № 056350008559 про відмову в призначенні пенсії.
За наслідками розгляду повторної заяви ОСОБА_1 від 10.09.2021 про призначення пенсії Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області прийнято рішення від 17.09.2021 №/С 056350008559 про відмову в призначенні пенсії.
Не погодившись із вказаними рішеннями органів пенсійного фонду позивач оскаржив їх до адміністративного суду.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 16.11.2022 у справі №200/16071/21, яке набрало законної сили 16.12.2022, адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ідентифікаційний код 13486010; 84122, Донецька область, місто Слов'янськ, площа Соборна, будинок 3), Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (ідентифікаційний код: 20987385, 65107, м. Одеса, вул. Канатна, буд. 83), Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (ідентифікаційний код: 14099344, 61022, м. Харків, майдан Свободи) про визнання протиправними і скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково.
Визнано протиправним і скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 09.08.2021 №056350008559 про відмову в призначенні пенсії.
Визнано протиправним і скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 17.09.2021 №/С 056350008559 про відмову в призначенні пенсії.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати до загального трудового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 30.09.2011 по 15.01.2018, з 16.02.2019 по 30.06.2020 і з 19.01.2021 по 15.07.2021 та призначити пенсію за віком з урахуванням зазначених періодів.
В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
При виконанні рішення суду від 16.11.2022 №200/16071/21 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області зараховано до загального трудового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 30.09.2011 по 15.01.2018, з 16.02.2019 по 30.06.2020, з 19.01.2021 по 15.07.2021, що підтверджується рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №056350008559 від 23.12.2022 про перерахунок пенсії.
При виконанні рішення суду від 16.11.2022 №200/16071/21 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області призначено ОСОБА_1 пенсію за віком з урахуванням зазначених періодів з 19.12.2022, що визнається відповідачем та підтверджується матеріалами пенсійної справи.
Отже, позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області та отримує пенсію за віком з 19.12.2022.
Страховий стаж позивача склав 32 роки 2 місяці 10 днів.
Розмір пенсії з надбавками становить 2297,62 грн.
31.01.2023 Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій листом вих.№1357-1473/П-02/8-0500/23 надало відповідь на звернення позивача №ВЕБ-05001-Ф-С-23-009893 від 25.01.2023, в якому зазначило, зокрема, наступне.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.03.2022 №263 «Деякі питання забезпечення функціонування інформаційно-комунікаційних систем, електронних комунікаційних систем, публічних електронних реєстрів в умовах воєнного стану» на період дії воєнного стану міністерства, інші центральні та місцеві органи виконавчої влади, державні та комунальні підприємства, установи, організації, що належать до сфери їх управління, для забезпечення належного функціонування інформаційних, інформаційно-комунікаційних та електронних комунікаційних систем, публічних електронних реєстрів, володільцями (держателями) та/або адміністраторами яких вони є, та захисту інформації, що обробляється в них, а також захисту державних інформаційних ресурсів, можуть вживати таких додаткових заходів, зокрема, зупиняти, обмежувати роботу інформаційних, інформаційно-комунікаційних та електронних комунікаційних систем, а також публічних електронних реєстрів.
Отже, для мінімізації ризиків щодо розголошення інформації (персональних даних) пенсіонера, доступ до електронних пенсійних справ обмежено.
В умовах введеного в України воєнного стану, зважаючи на бойові дії на території Донецької області, оголошену евакуацію, а також небезпеку, на яку наражаються спеціалісти Головного управління, на теперішній час відсутня можливість надати копію документів з пенсійної справи.
Надано розрахунок за пенсійною справою станом на 30.01.2023.
Відповідно до наданого розрахунку за пенсійною справою станом на 30.01.2023, рішенням №056350008559 від 23.12.2022, на підставі рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16.11.2022 у справі №200/16071/21, позивачу призначено пенсію за віком з 19.12.2022 у розмірі 2297,62 грн.
07.02.2023 позивач через вебпортал Пенсійного фонду України звернувся із заявою про перерахунок пенсії.
10.02.2023 відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, прийняло рішення №056350008559, яким відмовило позивачу в перерахунку пенсії, що підтверджується відповідачем, в якому зазначило, зокрема, наступне.
« ОСОБА_1 звернувся із заявою №570 від 07.02.2023 про перерахунок пенсії з урахуванням стажу та заробітної плати набутих на території Російської Федерації згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно статті 17 Закону України «Про міжнародні договори України» укладені й належним чином ратифіковані міжнародні договори України є невід'ємною частиною національного законодавства. Якщо міжнародним договором України, укладення якого відбулось у формі закону, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору України.
Відповідно до статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць співдружності Незалежних держав у галузі пенсійного забезпечення підписаної 13.03.1992, пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць цієї Угоди та членів їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.
Відповідно до Порядку подання та оформлення документів, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, абзацу 11 підпункту 2 пункту 2.1 розділу 2 особи, яким пенсія призначається відповідно до міжнародних договорів (угод) у галузі пенсійного забезпечення, надають документи про стаж, передбачені порядком підтвердження наявного трудового стажу, а за періоди роботи після 01.01.2004 додатково надається інформація, отримана органами, що призначають пенсію від відповідних фондів держав-учасниць міжнародних договорів (угод) у галузі пенсійного забезпечення (в довільній формі) про сплату страхових внесків.
Відповідно до статті 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Порядку подання та оформлення документів, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, орган, що призначає пенсію, має право проводити перевірку достовірності даних, зазначених в документах, які надані для призначення пенсії.
Надані заявником довідки не підтверджені первинними документами та підлягають зустрічній перевірці законності їх видачі. Відповідно Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан, на період якого з державою агресором розірвано дипломатичні відносини (листування зупинено).
Враховуючи вищевикладене, відмовити ОСОБА_1 , у перерахунку пенсії з доданням стажу та заробітної плати, набутих на території Російської Федерації.»
Не погодившись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Суд враховує обставини, встановлені рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 16.11.2022 у справі №200/16071/21, де суд розглянув питання щодо протиправності рішень органів Пенсійного фонду України стосовно відмови в призначенні пенсії позивачу та не зарахування до загального трудового стажу позивача періоди роботи з 30.09.2011 по 15.01.2018, з 16.02.2019 по 30.06.2020 і з 19.01.2021 по 15.07.2021. Так, суд зобов'язав зарахувати до загального трудового стажу позивача періоди роботи з 30.09.2011 по 15.01.2018, з 16.02.2019 по 30.06.2020 і з 19.01.2021 по 15.07.2021 та призначити пенсію за віком з урахуванням зазначених періодів, відтак ці обставини не підлягають повторному доведенню.
Суд враховує, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 16.11.2022 у справі №200/16071/21 встановлено, що копії довідок ЗАО «Промспецстрой», які не містять номерів і дати їх видачі, містять інформацію про заробітну плату позивача: - за період з січня 2011 року по липень 2011 року і за період з жовтня 2012 року по грудень 2012 року; - за період з січня 2013 року по листопад 2013 року і за період з березня 2014 року по грудень 2014 року; - за період з січня 2015 року по грудень 2015 року і за період з січня 2016 року по грудень 2016 року; - за період з січня 2017 року по червень 2017 року, з вересня 2017 року по грудень 2017 року і за січень 2018 року. У вказаних довідках зазначено, що під час складання довідок враховані районні коефіцієнти і північні надбавки. Також зазначено, що на всю заробітну плату нараховувалося 22 % до федерального бюджетну пенсійного фонду РФ. Крім того, судом було встановлено, що відомості про заробітну плату позивача в ЗАО «Промспецстрой» підтверджуються також архівною довідкою Муніципального архіву адміністрації м. Новий Уренгой від 06.09.2021 №12/11-02/4607.
Разом із цим, в рішенні суду від 16.11.2022 у справі №200/16071/21 встановлено, що копія довідки ТОВ «АрктикЕнергоСтрой» №1160 від 01.09.2021 містить інформацію про нарахування заробітної плати за періоди: - з лютого 2019 року по липень 2019 року; - з вересня 2019 року по березень 2020 року, а також з січня 2021 року по липень 2021 року. У вказаній довідці зазначено, що під час її складання районний і північний коефіцієнти не враховувалися. Також вказано про здійснення відрахувань до пенсійного фонду РФ. Листом від 15.11.2021 Відділення пенсійного фонду РФ по Ямало-Ненецькому автономному округу підтвердило правомірність видачі довідки ТОВ «АрктикЕнергоСтрой» №1160 від 01.09.2021. Також картки ТОВ «АрктикЕнергоСтрой» обліку сум нарахованих виплат та інших винагород і сум нарахованих страхових внесків за 2019 рік, 2020 рік і 2021 рік містять дані щодо позивача.
Спірним питанням у даній справі є правомірність прийняття відповідачем рішення від 10.02.2023 №056350008559, яким позивачу відмовлено у перерахунку пенсії.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керувався наступним.
Згідно із статтею 1 Конституції України Україна є соціальною та правовою державою.
Відповідно до частини другої статті 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Водночас у пункті 5 рішення № 8-рп/2005 від 11.10.2005 Конституційний Суд України зазначив, що право на пенсійне забезпечення є складовою конституційного права на соціальний захист.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до пунктів 1, 2, 3 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.06.2014 № 280 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.
Основними завданнями Пенсійного фонду України є: реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; внесення пропозицій Міністрові соціальної політики щодо забезпечення формування державної політики із зазначених питань; виконання інших завдань, визначених законом.
Отже, відповідач має діяти в межах та у спосіб, встановлених законодавчих норм.
Закон України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій. Закон спрямований на те, щоб повніше враховувалася суспільно корисна праця як джерело зростання добробуту народу і кожної людини, встановлює єдність умов і норм пенсійного забезпечення робітників, членів колгоспів та інших категорій трудящих. Закон гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв'язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.
Згідно зі статтею 1 зазначеного Закону громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Відповідно до положень статті 5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону №1058-IV законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України «Про недержавне пенсійне забезпечення», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.
Частиною першою статті 9 Закону №1058-IV передбачено, що в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно з частиною першою статті 24 Закону №1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
За приписами частини другої статті 24 Закону №1058-IV, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Частиною першою статті 44 Закону №1058-IV передбачено, що призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених вказаним Законом. Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Відповідно до пункту 4.1 розділу ІV постанови правління Пенсійного фонду України «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №1058-IV» від 25.11.2005 №22-1 (далі - Порядок № 22-1) заяви, що подаються особами відповідно до вказаного Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.
Заяви про перерахунок пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.
Пункт 4.2 розділу ІV Порядку №22-1 передбачає, що при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб:
ідентифікує заявника (його представника);
надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії;
реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта;
уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз'яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов'язкового пенсійного страхування;
проводить опитування свідків для підтвердження стажу відповідно до пунктів 17-19 Порядку підтвердження наявного трудового стажу. Опитування свідків проводиться згідно із пунктом 12 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії;
з'ясовує наявніcть у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат;
повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів;
сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис;
надсилає запити про отримання необхідних відомостей з відповідних державних електронних інформаційних реєстрів, систем або баз даних згідно з пунктом 2.28 розділу II цього Порядку;
повідомляє про можливості подавати заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія;
видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам'ятку пенсіонеру (додаток 7). Скановані розписка та пам'ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі;
повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних реєстрах, системах або базах даних та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповідної інформації.
Згідно із частиною п'ятою статті 45 Закону України №1058-IV документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Статтею 40 Закону № 1058-IV передбачено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Пунктом 2.10 Порядку №22-1 передбачено, що довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.
Як встановлено судом вище, відповідно до наданого розрахунку за пенсійною справою станом на 30.01.2023, рішенням №056350008559 від 23.12.2022, на підставі рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16.11.2022 у справі №200/16071/21, позивачу призначено пенсію за віком з 19.12.2022, та згідно із розрахунком стажу до страхового стажу позивача зараховано періоди роботи з 30.09.2011 по 15.01.2018, з 16.02.2019 по 30.06.2020 та з 19.01.2021 по 15.07.2021, набуті на території Російської Федерації.
Проте, всупереч зазначеному, відповідач, відмовляючи позивачу в перерахунку пенсії, в оскаржуваному рішенні від 10.02.2023 №056350008559 зазначив відомості, що не відповідають матеріалам пенсійної справи ОСОБА_1 .
Враховуючи, що відповідачем зараховано періоди роботи з 30.09.2011 по 15.01.2018, з 16.02.2019 по 30.06.2020 та з 19.01.2021 по 15.07.2021, набуті на території Російської Федерації, суд дійшов висновку, що відступні підстави для задоволення позовних вимог щодо зобов'язання суб'єкта владних повноважень здійснити перерахунок пенсії згідно його заяви від 07.02.2023 (заява №570) з урахуванням стажу та заробітної плати набутих на території РФ згідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а сааме: з 30.09.2011 по 15.01.2018, з 16.02.2019 по 30.06.2020 та з 19.01.2021 по 15.07.2021.
Водночас, суд вбачає, що підстави прийняття оскаржуваного рішення від 10.02.2023 №056350008559 не відповідають матеріалам даної справи та висновкам, викладеним у рішенні Донецького окружного адміністративного суду від 16.11.2022 у справі №200/16071/21, відтак таке рішення прийнято без дотримання положень статті 2 КАС України та статті 46 Конституції України, отже є протиправним та підлягає скасуванню в частині зазначених відповідачем підстав щодо відмови в перерахунку пенсії позивача.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до пункту 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «РуїсТоріха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Згідно із частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно із частиною першою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно із частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог частково.
Вирішуючи питання щодо встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Частиною другою статті 14 КАС України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Згідно із частиною першою статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
З аналізу змісту наведених норм вбачається, що зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду та вирішується на його розсуд, яке не виключає існування принципу обов'язковості судового рішення.
Висновки суду щодо часткового задоволення позовних вимог не зумовлюють обов'язку вчинення відповідачем дій, тому суд не вбачає підстав для зобов'язання відповідача подати у встановлений судом строк, з моменту набрання рішенням законної сили, звіт про виконання рішення суду.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до квитанції №68AB-4TKX-73KT-4CBA від 01.03.2023 позивачем сплачено судовий збір в сумі 858,88 грн.
Згідно із частиною першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, зважаючи на те, що позивачем сплачено суму судового збору та позовні вимоги задоволено, суд приходить висновку про необхідність стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача суму судового збору на користь позивача.
Керуючись статтями 2, 6, 8-9, 19-20, 22, 25-26, 72-78, 90, 139, 241-246, 255, 262, 263, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 ; рнокпп: НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: пл. Соборна, буд. 3, м. Слов'янськ, Донецька область, 84122, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 10.02.2023 №056350008559 в частині зазначених Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області підстав щодо відмови в перерахунку пенсії ОСОБА_1 за заявою від 07.02.2023.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 858 (вісімсот п'ятдесят вісім) грн. 88 коп.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 03.05.2023.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду у паперовому вигляді або через електронний кабінет (https://id.court.gov.ua/) у підсистемі «Електронний суд».
У разі застосування судом частини третьої статті 243 КАС України строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І.С. Молочна