Україна
Донецький окружний адміністративний суд
за наслідками провадження за виключними обставинами
04 травня 2023 року Справа №200/11529/20-а
Донецький окружний адміністративний суд у складі колегії: судді-доповідача Циганенка А.І., суддів Лазарєва В.В., Череповського Є.В., за участі секретаря судового засідання Супрун Г.С., представниці Донецької обласної прокуратури Лушер Н.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи заяву ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами судового рішення в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Донецької обласної прокуратури, Другої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора, Офісу Генерального прокурора про визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
27 березня 2023 року в використанням підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» заявниця, ОСОБА_1 , подала до суду заяву про перегляд за виключними обставинами рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29 березня 2021 року в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Донецької обласної прокуратури, Другої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур, Офісу Генерального прокурора про визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії.
Заява вмотивована тим, що рішенням Конституційного Суду України від 01.03.2023 №1-p(II)/2023 встановлена неконституційність пункту 6 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України від 19.09.2019 №113-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури», який був застосований судом при ухваленні рішення.
Заявниця просила переглянути судове рішення у справі на підставі статей 361, 362, 364 Кодексу адміністративного судочинства України.
Донецька обласна прокуратура подала на відзив на заяву про перегляд судового рішення за виключними обставинами, в якому зазначила, що заява є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав. Рішенням Конституційного Суду України від 01.03.2023 №1-p(II)/2023 встановлена неконституційність пункту 6 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України від 19.09.2019 №113-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури». Пунктом 2 резолютивної частини вказаного рішення передбачено, що пункт 6 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-IX, визнаний неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Таким чином, визнано неконституційною норму Закону №113-IX про те, що усі прокурори регіональних прокуратур вважаються такими, що персонально попереджені у належному порядку про можливе майбутнє звільнення з посади на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру», внаслідок відсутності повноважень Верховної Ради України ухвалювати правозастосовні акти у процедурі звільнення прокурорів із їхніх посад, зокрема, у спосіб персонального попередження прокурора законом про можливе майбутнє звільнення. Оцінка законності попередження про майбутнє звільнення з посади та оцінка звільнення заявниці з посади не була предметом спору у справі, така позовна вимога ОСОБА_1 не заявлялася, а тому рішення не може бути переглянуте з вказаних заявницею підстав за виключними обставинами.
Друга кадрова комісія з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора, Офіс Генерального прокурора пояснень щодо заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами не подали.
29 березня 2023 року заява про перегляд за виключними обставинами судового рішення залишена без руху.
10 квітня 2023 року відкрито провадження за виключними обставинами, розгляд справи вирішено провести за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи 26 квітня 2023 року.
24 квітня 2023 року у зв'язку із відрядженням судді Циганенка А.І. розгляд справи був відкладений на 04 травня 2023 року, вирішено розглянути справу колегією у складі трьох суддів.
Заявниця у судове засідання, призначене на 04 травня 2023 року, не з'явилася, про дату, час та місце судового розгляду була повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомила.
Відповідно до частини 2 статті 368 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглядається за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд. Неявка заявника або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
У судовому засіданні, яке відбулося 04 травня 2023 року, представниця відповідача надала пояснення аналогічні тим, що викладені у відзиву на заяву про перегляд судового рішення за виключними обставинами.
Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява про перегляд судового рішення та заперечення проти неї, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 проходила службу в органах прокуратури з 2001 року на різних посадах.
Наказом прокуратури Донецької області №1173-к від 27.12.2019 ОСОБА_1 призначено заступником начальника відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні досудового розслідування та підтриманням державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Донецької області.
07 жовтня 2019 року ОСОБА_1 подала заяву на ім'я Генерального прокурора про переведення на посаду прокурора в обласній прокуратурі та про намір пройти атестацію.
Згідно з додатком №1 до протоколу №4 засідання Другої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур від 02.04.2020 ОСОБА_1 за результатами іспиту набрала 68 балів.
02 квітня 2020 року Другою кадровою комісією ухвалено рішення №93 «Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурором», відповідно до якого, заступник начальника відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні досудового розслідування та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні координації правоохоронної діяльності прокуратури Донецької області ОСОБА_1 за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора набрала 68 балів, що є меншим прохідного балу для успішного складання іспиту, тому не допускається до проходження наступних етапів атестації. У зв'язку з цим, ОСОБА_1 неуспішно пройшла атестацію.
Наказом Донецької обласної прокуратури №1207-к від 18.09.2020 ОСОБА_1 тимчасово визначено робоче місце у відділі організаційно-методичної роботи та координації діяльності правоохоронних органів у сфері протидії злочинності управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Донецької обласної прокуратури.
04 листопада 2020 року Донецька обласна прокуратура на заяву ОСОБА_1 від 21 жовтня 2020 року надала відповідь про те, що згідно з рішенням №93 від 02.04.2020 кадрової комісії №2 вона не пройшла атестацію, тому не може бути переведена до Донецької обласної прокуратури на посаду прокурора.
19 листопада 2020 року Офіс Генерального прокурора на інформаційний запит ОСОБА_1 надав відповідь, у якій вказав, що наказом Генерального прокурора №46ш від 08.09.2020 затверджено структуру та штатну чисельність апарату Донецької обласної прокуратури, якою не передбачено посаду заступника начальника відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні досудового розслідування та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Донецької області.
09 грудня 2020 року ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Донецької обласної прокуратури, Другої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора, Офісу Генерального прокурора:
- про визнання протиправним та скасування рішення Другої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора №93 від 02.04.2020 «Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора» заступником начальника відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні досудового розслідування та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Донецької області Григор'євою О.В.;
- зобов'язати привести у відповідність (перейменувати) займану посаду - заступника начальника відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні досудового розслідування, дізнання та підтриманням публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Донецької області з рівнозначною посадою заступника начальника відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні досудового розслідування, дізнання та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Донецької обласної прокуратури, або з іншою рівнозначною (рівноцінною) посадою з 11.09.2020;
- зобов'язати перерахувати відповідно до статті 81 Закону України «Про прокуратуру» та виплатити з 11.09.2020 заробітну плату з розрахунку посадового окладу, встановленого для заступника начальника відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні досудового розслідування, дізнання та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Донецької обласної прокуратури або іншої рівнозначної (рівноцінної) посади.
29 березня 2021 року рішенням суду в задоволені адміністративного позову відмовлено.
30 червня 2021 року постановою Першого апеляційного адміністративного суду рішення суду від 29 березня 2021 року скасовано в частині відмови в задоволені позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення №93 від 02.04.2020 «Про неуспішне проходження прокурором атестації за результати складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора», прийняти нове рішення в цій частині. Визнано протиправним та скасовано рішення №93 від 02.04.2020 «Про неуспішне проходження прокурором атестації за результати складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора». В іншій частині рішення суду від 29 березня 2021 року залишено без змін.
20 липня 2022 року постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду постанова Першого апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2021 року в частині ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог (щодо визнання протиправним і скасування рішення Другої кадрової комісії від 02 квітня 2020 року №93) скасована і залишено в силі в цій частині рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29 березня 2021 року. У решті постанова Першого апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2021 року та рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29 березня 2021 року залишені без змін.
01 березня 2023 року у справі за конституційною скаргою ОСОБА_2 щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 6 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» (щодо гарантій незалежності прокурора) №3-5/2022(9/22) Конституційним Судом України прийнято рішення №1-р(ІІ)/2023.
02 березня 2023 року вказане рішення Конституційного Суду України оприлюднено на офіційному веб-сайті Конституційного Суду України (https://ccu.gov.ua).
27 березня 2023 року з використанням підсистеми «Електронний суд» ОСОБА_1 подала до суду заяву про перегляд судового рішення від 29 березня 2021 року за виключними обставинами.
При постановленні ухвали суд виходив з наступних мотивів та керувався такими положеннями законодавства.
Частиною 1 статті 361 КАС України установлено, що судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуте, зокрема, за виключними обставинами.
Відповідно до пункту 1 частини 5 статті 361 КАС України підставою для перегляду судових рішень у зв'язку з виключними обставинами є встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.
Частиною 6 статті 361 КАС України передбачено, що при перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 365 КАС України заява про перегляд судового рішення суду першої інстанції з підстав, визначених частиною другою, пунктами 1, 2 частини 5 статті 361 цього Кодексу, подається до суду, який ухвалив судове рішення. Заява про перегляд судових рішень судів апеляційної і касаційної інстанцій з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, якими змінено або скасовано судове рішення, подається до суду тієї інстанції, яким змінено або ухвалено нове судове рішення.
Заявниця визначає підставою для перегляду ухваленого у цій справі судового рішення наявність виключної обставини, передбаченої пунктом 1 частини 5 статті 361 КАС України, а саме встановлену Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.
Дійсно, Рішенням Конституційного Суду України №1-р(ІІ)/2023 від 01.03.2023 у справі №№3-5/2022(9/22) визнано неконституційним пункт 6 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19 вересня 2019 року №113-IX, відповідно до якого «з дня набрання чинності цим Законом усі прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур вважаються такими, що персонально попереджені у належному порядку про можливе майбутнє звільнення з посади на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру».
У даній справі рішенням суду від 29 березня 2021 року, яке просить переглянути заявниця у зв'язку з виключними обставинами, в задоволені адміністративного позову відмовлено.
Тобто, рішення суду від 29 березня 2021 року, щодо перегляду якого за виключними обставинами звернулася ОСОБА_1 , є судовим рішенням, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог, відповідно таке рішення не підлягає примусову виконанню, тому відповідно до пункту 1 частини 5 статті 361 КАС України не може переглядатися за виключними обставинами.
Такої правової позиції дотримується Верховний Суд у складі об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду у постановах від 21 грудня 2022 року у справі №140/2217/19 та від 19 лютого 2021 року у справі № 808/1628/18 та у складі колегії Касаційного адміністративного суду у постанові від 27 квітня 2023 року у справі №140/11713/20.
Згідно з частиною 2 статті 152 Конституції України закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.
Конституційний Суд України у Рішенні від 24.12.1997 №8-зп у справі за конституційним поданням народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) розпоряджень Президента України про призначення перших заступників, заступників голів обласних, Київської міської державних адміністрацій, виданих протягом липня - грудня 1996 року, січня 1997 року (справа щодо призначення заступників голів місцевих державних адміністрацій), вказав про те, що «частина 2 статті 152 Конституції України закріплює принцип, за яким закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. За цим принципом закони, інші правові акти мають юридичну силу до визнання їх неконституційними окремим рішенням органу конституційного контролю».
У Рішенні від 30.09.2010 №20-рп/2010 у справі за конституційним поданням 252 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України «Про внесення змін до Конституції України» від 8 грудня 2004 року № 2222-IV (справа про додержання процедури внесення змін до Конституції України) Конституційний Суд України зазначив про те, що «незалежно від того, наявні чи відсутні в рішеннях, висновках Конституційного Суду України приписи щодо порядку їх виконання, відповідні закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані за цими рішеннями неконституційними, не підлягають застосуванню як такі, що втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність».
Отже, рішення Конституційного Суду України не має ретроспективної (ретроактивної) дії та поширюється лише на правовідносини, які виникли після його ухвалення.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України №1-р(ІІ)/2023 від 01.03.2023 пункт 6 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» №113-IX від 19 вересня 2019 року, визнаний неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Встановлена Конституційний Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, має значення передовсім як рішення загального характеру, яким визначається правова позиція для вирішення наступних справ, а не як підстава для перегляду справи із ретроспективним застосуванням нової правової позиції і зміни таким чином стану правової визначеності, вже встановленої остаточним судовим рішенням у справі.
Предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, було визнання протиправним та скасування рішення Другої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора №93 від 02.04.2020 «Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора» заступником начальника відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні досудового розслідування та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Донецької області Григор'євою О.В.; зобов'язати привести у відповідність (перейменувати) займану посаду - заступника начальника відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні досудового розслідування, дізнання та підтриманням публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Донецької області з рівнозначною посадою заступника начальника відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні досудового розслідування, дізнання та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Донецької обласної прокуратури, або з іншою рівнозначною (рівноцінною) посадою з 11.09.2020; зобов'язання перерахувати відповідно до статті 81 Закону України «Про прокуратуру» та виплатити з 11.09.2020 заробітну плату з розрахунку посадового окладу, встановленого для заступника начальника відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні досудового розслідування, дізнання та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Донецької обласної прокуратури або іншої рівнозначної (рівноцінної) посади.
Законність попередження про майбутнє звільнення з посади та звільнення з посади заявниці не були предметом спору у дані справі, оскільки такі позовні вимоги ОСОБА_1 не заявлялися.
Отже, встановлена неконституційність пункту 6 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19 вересня 2019 року №113-ІХ у спірних правовідносинах не може бути застосована до заявниці в межах заявлених нею позовних вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається.
Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 368 КАС України за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.
За частиною 1 статті 369 КАС України у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу.
Керуючись статтями 2, 3, 33, 241, 242, 243, 248, 256, 294, 295, 361, 368, 369 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд судового рішення від 29 березня 2021 року за виключними обставинами відмовити.
Залишити в силі рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29 березня 2021 року.
Ухвала постановлена, складена та підписана в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу, 04 травня 2023 року.
Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Ухвала набирає законної сили за правилами, встановленими статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду в порядку і строки, встановлені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя А.І. Циганенко
Судді В.В. Лазарєв
Є.В. Череповський