03 травня 2023 року Справа № 160/3774/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луніної О.С., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику учасників справи (у письмовому провадженні) у м. Дніпрі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦСПЛАВ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
27.02.2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «СПЕЦСПЛАВ» (вул. Окружна, буд. 11Б, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл., 50025, код ЄДРПОУ 31932704) звернулось до суду з позовною заявою до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17-А, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ ВП44118658) (відповідач-1), Державної податкової служби України (пл. Львівська, буд. 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) (відповідач-2), в якій позивач просить, а саме:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 02.12.2022 року № 7763170/31932704;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну ТОВ «СПЕЦСПЛАВ» № 51 від 28.10.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем за датою отриманої передплати за правилом «першої події», складено податкову накладну № 51 від 28.10.2022 року та направлено її на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних. Реєстрація податкової накладної зупинена. В подальшому товариством на адресу ГУ ДПС у Дніпропетровській області направлено повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо зупиненої податкової накладної. Товариство наголошує, що ним надані всі необхідні документи, які підтверджують реальність здійснення операції між позивачем та його контрагентом. Незважаючи на підтвердження реальності здійснення господарської операції по податковій накладній № 51 від 28.10.2022 року, Комісія ГУ ДПС у Дніпропетровській області, прийняла рішення про відмову в реєстрації вказаної податкової накладної.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.03.2023 року відкрито провадження у справі № 160/3774/23 та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні, а також встановлено відповідачам строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.
22.03.2023 року до суду надійшов відзив Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому відповідач-1 позовні вимоги не визнає, просить відмовити у їх задоволенні. У відзиві зазначає, що недоведеність фактичного здійснення господарської операції позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди, а покупця - права на формування цієї податкової вигоди навіть за правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та, у зв'язку з цим, юридично дефектних первинних документів, та незважаючи на наявність у платника доказів сплати продавцеві вартості товарів/послуг, якщо рух коштів не забезпечений зв'язком з фактично вчиненою господарською операцією учасників відносин. Комісія контролюючого органу при прийнятті оскаржуваних рішень діяла у межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачений законом здійснює перевірку поданих платником податку копій документів. Вимоги позивача є безпідставними та недоведеними, такими, що не підлягають задоволенню.
22.03.2023 року до суду надійшов відзив Державної податкової служби України на позов ТОВ «СПЕЦСПЛАВ» в якому відповідач-2 зазначає про безпідставність заявлених позовних вимог, просить відмовити у їх задоволенні. В обгрунтування відзиву зазначає, що Порядком № 520 не встановлено обов'язок фіскального органу зазначити в квитанції конкретний перелік документів, а лише пропозицію щодо надання документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Натомість обов'язком платника податку є надання повного пакету первинних документів, вичерпний перелік яких встановлений п. 14 Порядку зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН. Крім того, контролюючий орган не може наперед знати, які саме документи наявні у платника податку, адже перелік документів, що супроводжують ту чи іншу господарську операцію, може змінюватись залежно від її особливостей. Таким чином, платнику надано альтернативу обрання самостійних рішень (надання пояснень та/або документів для реєстрації податкової накладної) не обмежуючи його тим самим у поданні виключного переліку документів, надаючи можливість надання наявних документів. Проте, така норма не може допускати формального підходу до надання пояснень та/або документів. Крім того, відповідач-2 зазначає, що дискреційним є право суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативними, кожна з яких є правомірною. Для ухвалення рішення про зобов'язання ДПС зареєструвати податкову накладну, суд повинен перевірити саме той факт, що податкова накладна яка була подана позивачем відповідає всім критеріям відповідно до пункту 12 Порядку 1246 і її можливо зареєструвати в ЄРП. Така перевірка здійснюється податковим органом автоматично, і судом не може бути проведена. Отже, суд, у разі ухвалення рішення про зобов'язання податковий орган зареєструвати податкову накладну, фактично візьме на себе повноваження суб'єкта владних повноважень (відповідача у справі), до компетенції якого віднесено розгляд пояснень та документів, здійснення автоматичної перевірки податкових накладних та/або розрахунку коригування документів, здійснення автоматичної перевірки податкових накладних та/або розрахунку коригування в ЄРП. Реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН є дискреційними повноваженнями та виключною компетенцією уповноваженого органу.
Справа розглядається судом в порядку спрощеного провадження за приписами статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про таке.
Товариство з обмеженою відповідальністю «СПЕЦСПЛАВ», код ЄДРПОУ 31932704, зареєстроване у якості юридичної особи 12.05.2002 року, про що 29.04.2004 року здійснено запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за номером 12271200000000801.
Видами економічної діяльності ТОВ «СПЕЦСПЛАВ» є:
28.99 Виробництво інших машин і устаткування спеціального призначення, н. в. і. у. (основний);
24.51 Лиття чавуну;
24.52 Лиття сталі;
25.62 Механічне оброблення металевих виробів;
46.90 Неспеціалізована оптова торгівля;
38.32 Відновлення відсортованих відходів.
Як платник податків ТОВ «СПЕЦСПЛАВ» перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області та є платником податку на додану вартість.
23 січня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СПЕЦСПЛАВ» (постачальник) та Приватним акціонерним товариством «УКРЕНЕРГОРЕМОНТ» (покупець) укладено договір № 23/01-19.
Згідно з п. 1.1 договору, постачальник зобов?язується виготовити та передати у власність покупця продукцію, згідно Специфікацій, які є додатками до цього договору, а покупець зобов?язується прийняти та оплатити її на умовах, передбачених цим договором.
За умовами п.п. 2.1 та 2.2 договору, ціна продукції, строки поставки за цим договором, зазначаються у Специфікаціях. Ціни на продукцію, що поставляється за цим договором, вказані на момент укладання договору та можуть бути змінені у зв'язку за зміною вартості енергоносіїв, сировини, податкового законодавства за документально оформленою домовленістю сторін.
До договору № 23/01-19 від 23.01.2019 року сторонами погоджено Специфікацію № 5 від 27.10.2022 року на поставку наступної продукції:
Кришка, УЭР.43.491-1, 2 шт, ціна без ПДВ - 5950,00 грн, сума ПДВ - 11900,00 грн;
Кришка, УЭР.43.221, 2 шт, ціна без ПДВ - 1424,00 грн, сума ПДВ - 2848,00 грн;
Кришка УЭР.43.661, 8 шт, ціна без ПДВ - 260,00 грн, сума ПДВ - 2080,00 грн;
Опора УЭР.43.491-1, 2 шт, ціна без ПДВ - 680,00 грн, сума ПДВ - 1360,00 грн;
Кожух УЭР.43.165, 2 шт, ціна без ПДВ - 2979,00 грн, сума ПДВ - 5958,00 грн;
Кожух УЭР.43.165-1, 2 шт, ціна без ПДВ - 1544,00 грн, сума ПДВ - 3088,00 грн;
Кожух УЭР.43.175, 2 шт, ціна без ПДВ - 2800,00 грн, сума ПДВ - 5600,00 грн;
Кожух УЭР.43.175-01, 2 шт, ціна без ПДВ - 3124,00 грн, сума ПДВ - 6248,00 грн;
Кільце перехідне УЭР.ЗЕ.23.006, 4 шт, ціна без ПДВ - 560,00 грн, сума ПДВ - 2240,00 грн;
Корпус УЭР.43.627-1, 2 шт, ціна без ПДВ - 220,00 грн, сума ПДВ - 440,00 грн.
Всього: 41762,00 грн;
ПДВ: 8352, 40 грн;
Всього з ПДВ: 50114,40 грн.
Умови оплати - попередня оплата - 100%.
27.10.2022 року ТОВ «СПЕЦСПЛАВ» складено рахунок на оплату № 64 на суму 50114, 40 грн.
28.10.2022 року на рахунок ТОВ «СПЕЦСПЛАВ» від ПрАТ «УКРЕНЕРГОРЕМОНТ» надійшли кошти у розмірі 50114,40 грн згідно рахунку № 64 від 27.10.2022 року.
На виконання вимог п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, за фактом першої події - оплати товару, позивачем складено податкову накладну № 51 від 28.10.2022 року та направлено її на реєстрацію до ЄРПН.
Згідно з квитанцією № 31932704 від 02.11.2022 року, за результатами обробки ДФС податкова накладна № 51 прийнята, реєстрація зупинена. Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 20.10.2022 року № 51 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 7325, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), а їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріям ризиковості здійснення операцій. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання про прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
На виконання визначених у квитанції вимог відповідача позивачем направлено повідомлення №2 від 30.11.2022, до якого додано пояснення щодо господарської операції.
02.12.2022 року Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області прийнято рішення № 7763170/31932704, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 51 від 28.10.2022 року.
Підставою для відмови зазначено: ненадання платником податку копій документів: договорів, зокрема зовнішньо-економічних контрактів, з додатками до них; первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи) у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності первинних типових форм та галузевої специфіки, накладних; документів щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.
У якості додаткової інформації зазначено, що не надано первинні документи на придбання сировини для виробництва, виробнича калькуляція, сертифікат якості на продукцію, та інше.
Позивач оскаржив вказане рішення до Державної податкової служби України, рішенням ДПС України за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 21.12.2022 року № 77251/31932704/2, скаргу залишено без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних - без змін.
Позивач, не погодившись з відмовою у реєстрації податкової накладної, звернувся з даним позовом до суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), відповідно до яких завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі Податковий кодекс України).
Відповідно до підпункту 16.1.2, 16.1.3 пункт 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Відповідно до підпункту «б» пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податком на додану вартість є постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.
Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається згідно з приписами норми пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 Податкового кодексу України).
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
При цьому, порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.
Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (далі - Порядок №1246), податкова накладна є електронним документом, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Згідно з пунктом 12 зазначеного вище Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
У відповідності до приписів, наведених у пункті 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, згідно яких реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінету Міністрів України.
На виконання цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11 грудня 2019 року №1165, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165).
Згідно з приписами пункту 4 Порядку №1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.
Пунктом 5 Порядку №1165 передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.
У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 7 Порядку №1165).
Відповідно до пункту 10 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку №1165).
Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (пункт 25 Порядку № 1165).
Так, судом встановлено, що підставою для зупинення реєстрації податкової накладної № 51 від 28.10.2022 року слугувало те, що платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку.
Також, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування міститься пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Зі змісту оскаржуваного рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, вбачається, що підставою для його прийняття слугувало ненадання платником податку копій документів.
Відповідно до пункту 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520 (далі - Порядок №520), перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:
договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Згідно пункту 11 Порядку №520, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;
та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;
та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Аналіз наведених правових норм дає підстав для висновку, що рішення Комісії Державної податкової служби України повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуваними спірними рішеннями комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області відмовлено у реєстрації податкової накладної, а підставою цього рішення зазначено ненадання платником податку копій документів: договорів, зокрема зовнішньо-економічних контрактів, з додатками до них; первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи) у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності первинних типових форм та галузевої специфіки, накладних; документів щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством, проте, документи, які не надано не підкреслено.
У якості додаткової інформації зазначено, що не надано первинні документи на придбання сировини для виробництва, виробнича калькуляція, сертифікат якості на продукцію, та інше.
При цьому, суд зазначає, що позивачем надано передбачені Порядком №520 документи.
Крім того, відповідач не заперечує надання позивачем копій наступних документів: договору № 23/01-19 від 23.01.2019 року, Специфікації № 5, рахунку на оплату № 64 від 27.10.2022 року, виписки з банку за 28.11.2022, інформації про постачальників та обсяги постачання у 2022 році, оборотно-сальдової відомості за жовтень по рахунку 20,1, пояснення.
До скарги на рішення, позивачем додатково додано: видаткові та товарно-транспортні накладні на отримання основних матеріалів для виробництва, відомості про залишки та рух матеріалів на виробництві, акти відпуску списання матеріалів на виробництво продукції (останні складені після складання податкової накладної оскільки виробництво та відвантаження попередньо оплаченої продукції відбувалось після складання податкової накладної), акти прийму-передачі відвантаженої продукції (останні складені після складання податкової накладної оскільки виробництво та відвантаження попередньо оплаченої продукції відбувалося після складання податкової накладної), сертифікати якості (оскільки сертифікати якості надаються покупцеві, а не залишаються у виробника, надано зразки, копії сертифікатів).
Тобто, позивачем надано передбачені Порядком № 520 документи.
При цьому, суд звертає увагу, що позивачем подано на реєстрацію податкову накладну № 51 від 28.10.2022 року по взаємовідносинам між позивачем та ПрАТ «УКРЕНЕРГОРЕМОНТ», а тому дослідженню під час вирішення питання стосовно можливості реєстрації податкової накладної підлягають лише первинні документи, складені по вказаній господарській операції.
Відмова у реєстрації податкової накладної № 51 від 28.10.2022 року з підстави ненадання платником податку копій документів, є неправомірною, оскільки ризиковість є підставою для зупинення накладної та надання відповідних пояснень та копій, що позивачем дотримано, а конкретний перелік документів, що стосується господарської операції, за результатом якої складено податкову накладну, та яких не вистачає для її ідентифікації відповідачем не надано.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що податкова накладна, у реєстрації якої відмовлено, складена за фактом поставки товару за договором № 23/01-19 від 23 січня 2019 року, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «СПЕЦСПЛАВ» (постачальник) та Приватним акціонерним товариством «УКРЕНЕРГОРЕМОНТ» (покупець).
До договору сторонами узгоджено Специфікацію № 5, позивачем виставлено рахунок № 64 від 27.10.2022 року, а покупець перерахував позивачеві 100% попередньої оплати за товар, як це передбачено Специфікацією.
Отримання коштів, є обов'язковою законодавчо встановленою підставою для реєстрації податкової накладної за фактом реалізації продукції.
Суд вважає за необхідне зазначити, що всі сумніви та протиріччя контролюючого органу щодо дотримання позивачем вимог податкового законодавства України під час здійснення господарської діяльності повинні досліджуватися шляхом проведення перевірок такого платника податків, за умови наявності підстав для її проведення визначених ПК України, а не шляхом блокування реєстрації податкових накладних.
Про дотримання податковим органом вимог обґрунтованості під час прийняття відповідного акта індивідуальної дії свідчитиме належна мотивація його висновку, зокрема зі встановленням обставин, що мають значення для реєстрації податкової накладної, а також за умови посилання на докази, якими такі обставини обґрунтовані, із зазначенням причин їх прийняття чи відхилення.
І навпаки, не наведення мотивів прийнятих рішень суб'єктивізує акт державного органу і не дає змоги суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган дійшов саме таких висновків, надати їм правову оцінку, та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятого рішення.
Оскільки відповідач у спірному рішенні зазначив загальну, неконкретизовану та неоднозначну причину відмови у реєстрації податкових накладних, він прийняв невмотивоване рішення, оскільки його зміст не дає чіткого розуміння обставин, за яких було прийняте негативне для платника податків рішення… Прийняття негативного для платника податків рішення без зазначення конкретних мотивів дає підстави для висновку про необхідність відновлення порушеного права позивача шляхом скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.
Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 10.04.2020 року у справі №819/330/18.
Згідно з ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За викладених обставин, суд дійшов висновку, що посилання відповідача на загальні підстави ненадання платником податків документів є протиправними та не можуть слугувати підставою для відмови у реєстрації податкових накладних, з огляду на надання позивачем документів, що підтверджували факт отримання коштів за укладеним договором.
Частинами 1 та 2 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до ст. 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР та вона набула чинності для України 11 вересня 1997 року.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Аналізуючи оскаржуване рішення, суд вказує, що принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень, відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, має на увазі, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), №37801/97, п.36, від 01 липня 2003 року, яке, відповідно до ч. 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», підлягає застосуванню судами як джерело права, вказано, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
У рішенні від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Отже, рішення суб'єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб'єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.
Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.
При цьому, суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.
Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб'єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб'єкта, визначених законом.
Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб'єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.
Таким чином, висновки та рішення суб'єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.
Разом з тим, як встановлено в ході судового розгляду справи відповідачем зазначених вище принципів при прийнятті рішень дотримано не було.
Суд зазначає, що з наданих до матеріалів справи документів та документів, які надавались контролюючому органу, було можливо встановити підстави для складання та направлення на реєстрацію спірної податкової накладної.
При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що всі сумніви та протиріччя контролюючого органу щодо дотримання позивачем вимог податкового законодавства України під час здійснення господарської діяльності повинні досліджуватися шляхом проведення перевірок такого платника податків, за умови наявності підстав для її проведення визначених ПК України, а не шляхом блокування реєстрації податкових накладних.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
При цьому, згідно з ч. 2 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Оцінюючи викладені вище обставини, з урахуванням ст. 9 КАС України, суд дійшов висновку, що рішення № 7763170/31932704 від 02.12.2022 року є протиправним та підлягає скасуванню.
Згідно з п.п. 2, 4, 10 ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
При цьому, відповідно до пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (далі - Порядок №1246) податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:
прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;
набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);
неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (пункт 20 Порядку № 1246).
Відтак, оскільки рішення комісії про відмову у реєстрації податкової накладної підлягає скасуванню, відповідно пунктів 19-20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 29.12.2010 № 1246, суд дійшов висновку про наявність підстав для зобов'язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 51 від 28.10.2022 року датою її направлення на реєстрацію.
Згідно з ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Зважаючи на задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на суму 5368,00 грн. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та Державної податкової служби України.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦСПЛАВ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії -задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 02.12.2022 року № 7763170/31932704.
Зобов'язати Державну податкову службу України (пл. Львівська, буд. 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦСПЛАВ» (вул. Окружна, буд. 11Б, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл., 50025, код ЄДРПОУ 31932704) № 51 від 28.10.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її направлення на реєстрацію.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17-А, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ ВП 44118658) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦСПЛАВ» (вул. Окружна, буд. 11Б, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл., 50025, код ЄДРПОУ 31932704) сплачений судовий збір у розмірі 2684,00 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (пл. Львівська, буд. 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) на Товариством з обмеженою відповідальністю «СПЕЦСПЛАВ» (вул. Окружна, буд. 11Б, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл., 50025, код ЄДРПОУ 31932704) сплачений судовий збір у розмірі 2684,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.С. Луніна