04 травня 2023 р.Справа №179зп-23/160
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І., розглянувши у письмовому провадженні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФУД АГРО КОМ» про забезпечення адміністративного позову до подачі позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ФУД АГРО КОМ» до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови від 01.03.2023 року № 346840, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду 03.05.2023 року звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ФУД АГРО КОМ» із заявою про забезпечення позову.
Заява обґрунтована тим, що на підставі акту № 340356 від 03.01.2023 року відповідачем - Державною службою України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області, прийнято постанову № 346840 від 01.03.2023 року про застосування до ТОВ «ФУД АГРО КОМ» штрафу, передбаченого ст. 48 та абазом 3 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» у розмірі 17 000 грн. Заступником начальника Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Мартиновською Іриною Миколаївною 20.04.2023 року була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 71624853. Подальші дії відповідача щодо проведення дій, пов'язаних із стягненням штрафу у примусовому порядку через державну виконавчу службу, можуть призвести до того, що буде розпочато примусове виконання оскаржуваної постанови. Невжиття заходів забезпечення спричинить негативні наслідки для позивача у вигляді додаткових фінансових витрат. Позивач стверджує, що такі обставини можуть призвести до негативних фінансових наслідків для позивача у вигляді стягнення не лише сум штрафної санкції, яка є спірною, а також витрат для відновлення порушеного права, у тому числі щодо повернення примусово стягнутих коштів, зокрема шляхом можливого ініціювання інших судових проваджень.
Позивачем подана заява про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення примусового стягнення на підставі виконавчого документа - постанови Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області № 346840 від 01.03.2023 про застосування адміністративно-господарського штрафу в розмірі 17 000 грн. - до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі.
Заява про забезпечення позову та матеріали, які надійшли разом із такою заявою, відповідають вимогам статті 152 Кодексу адміністративного судочинства України.
Частиною першою статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову (частина друга статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України).
У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк (частина третя статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України).
Суд, ознайомившись з заявою позивача про забезпечення позову та доданими до неї документами, дійшов висновку, що її розгляд не потребує отримання додаткових пояснень від заявника (позивача) та додаткових доказів.
Отже, у зв'язку з відсутністю необхідності заслухати пояснення заявника та отримати від нього додаткові докази для вирішення питання щодо забезпечення позову, із врахуванням достатності доказів для розгляду заяви про забезпечення позову, вказана заява розглянута судом без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Відповідно до частини першої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову згідно з частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову (частина четверта статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України).
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Частиною першою статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (частина друга статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України).
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Водночас, суд вважає за необхідне зазначити про те, що будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є надання тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявності об'єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.
Отже, забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співмірними заявленим позовним вимогам, мають бути безпосередньо пов'язаними з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.
Основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (частина перша статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України).
В даному випадку позивачем заявлено намір подати позовну заяву до суду про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №346840 від 01.03.2023 року.
Пунктом 28 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567, визначено, що адміністративно-господарський штраф повинен бути перерахований суб'єктом господарювання на зазначений у постанові рахунок не пізніше ніж протягом п'ятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування адміністративно-господарських штрафів, про що повідомляється орган державного контролю, посадовою особою якого винесено відповідну постанову.
А відповідно до частини першої статті 12 Закону України "Про виконавче провадження", виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Представником позивача до заяви про забезпечення позову додано копії постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження ВП №71624853 від 20.04.2023 року з виконання постанови про стягнення штрафу №346840 від 01.03.2023 року.
Отже, матеріалами справи підтверджено, що наразі постанова про накладення штрафу правомірність якої, буде предметом спору в адміністративній справі, перебуває на примусовому виконанні у Індустріальному відділі державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
За таких обставин, враховуючи той факт, що державним виконавцем розпочато примусове виконання постанови Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті та вчиняються дії зі стягнення з позивача штрафу у загальному розмірі 17000,00 грн, суд дійшов висновку, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити поновлення порушених прав позивача у разі вирішення спору на його користь.
У свою чергу, вжиття судом заходів забезпечення позову не порушить прав та законних інтересів стягувача (відповідача) чи інших осіб.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта.
А відповідно до пункту 5 частини першої цієї статті, позов може бути забезпечено зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
З урахуванням наведеного, зважаючи на те, що матеріалами справи підтверджено факт відкриття виконавчого провадження з примусового виконання спірної постанови та вжиття державним виконавцем заходів з примусового виконання виконавчих документів, суд дійшов висновку про наявність підстав для забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі постанови відповідача до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі.
При цьому, суд вважає за необхідне роз'яснити заявнику, що відповідно частини 2 статті 153 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен подати відповідну позовну заяву протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.
Згідно частини 8 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України, заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позову, скасовуються судом також у разі: неподання заявником відповідної позовної заяви згідно з вимогами частини другої статті 153 цього Кодексу; 2) повернення позовної заяви; 3) відмови у відкритті провадження у справі.
Керуючись статтями 150-158, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФУД АГРО КОМ» про забезпечення позову - задовольнити.
Зупинити примусове стягнення на підставі виконавчого документу - постанови Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області № 346840 від 01.03.2023 про застосування адміністративно-господарського штрафу в розмірі 17 000 грн. - до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФУД АГРО КОМ» до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови від 01.03.2023 року № 346840.
Копію ухвали надіслати учасникам справи та органу державної виконавчої служби.
Роз'яснити, що відповідно до частин першої та третьої статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.І. Озерянська