12 квітня 2023 року Справа № 160/18014/22
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Кучми К.С.
при секретарі судового засідання - Казаковій Л.А.
за участю:
позивача - ОСОБА_1
представника позивача - Гокової Т.В
представника відповідача - Блохіна О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Дніпро адміністративну справу в порядку загального позовного провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування висновку службового розслідування, визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на службі, стягнення середньомісячного грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, -
Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просить:
- визнати протиправним та скасувати висновок службового розслідування з приводу причин та обставин можливого порушення службової дисципліни інспектором-черговим чергової частини відділу моніторингу Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області капітаном поліції ОСОБА_1 ;
- визнати протиправним та скасувати п.1 наказу начальника ГУНП в Дніпропетровській області №1225к від 14.10.2022 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області, яким притягнуто ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у виді звільнення зі служби в органах поліції;
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника ГУНП в Дніпропетровській області №944 о/с від 27.10.2022 року про звільнення капітана поліції ОСОБА_1 інспектора-чергового чергової частини відділу моніторингу Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області зі служби в поліції на підставі п.6 ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію";
- зобов'язати начальника ГУНП в Дніпропетровській області поновити капітана поліції ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді інспектора-чергового чергової частини відділу моніторингу Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області;
- стягнути з ГУНП в Дніпропетровській області середньомісячне грошове забезпечення за час вимушеного прогулу ОСОБА_1 за період з 28.10.2022 року по 12.04.2023 року в розмірі 288 993,23 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що наказом начальника ГУНП в Дніпропетровській області №944 о/с від 27.10.2022 року позивача було звільнено із займаної посади та зі служби в поліції на підставі п.6 ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію". Підставою цього наказу став наказ начальника ГУНП в Дніпропетровській області №1125к від 14.10.2022 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області, відповідно до п.1 якого на позивача було накладено дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції. Зазначений наказ був виданий відповідно до висновків службового розслідування, проведеного дисциплінарною комісією ГУНП в Дніпропетровській області на підставі наказів ГУНП в Дніпропетровській області №1439 від 14.09.2022 року та №1509 від 29.09.2022 року за фактом виявлення відсутності вогнепальної зброї, закріпленої за інспектором-черговим чергової частини відділу моніторингу Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області капітаном поліції ОСОБА_1 , та під час якого в діях окремих керівників та поліцейських Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області встановлено наявність дисциплінарних проступків. Позивач вказує, що закріплений за ним "Пістолет Макарова" серії ПН №2574, заступаючи на добове чергування, в період постійного носіння "Пістолета Макарова" серії НОМЕР_1 , він не отримував та особистий підпис про це у відповідних книгах не проставляв. "Пістолет Макарова" серії ПМ №5204 постійно знаходився з ним, а "Пістолет Макарова" серії ПН №2574 постійно зберігався/мав зберігатися у спеціальній кімнаті для зберігання зброї чергової частини відділу моніторингу Криворізького РУП. Відповідно до своїх службових обов'язків позивач не здійснював контроль за закріпленою за ним зброєю, яка знаходилась на зберіганні в спеціально відведеному для цього місці, оскільки не мав туди доступу. Позивач не погоджується з висновками службового розслідування, що стали підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності та звільнення зі служби в поліції, вважає їх необ'єктивними, необґрунтованими та такими що не відповідають дійсним обставинам, які були виявлені під час службового розслідування.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.11.2022 року позовна заява була залишена без руху через невідповідність ст.161 КАС України.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.11.2022 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі, після усунення позивачем недоліків своєї позовної заяви. Справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання. Цією ж ухвалою суду задоволено клопотання позивача про витребування доказів у справі.
На виконання вимог ухвали суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що підставою притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 стали матеріали службового розслідування проведеного відповідно до наказу ГУНП в Дніпропетровській області від 14.09.2022 р. №1439, що проводилось з метою повної і всебічної перевірки за фактом можливого порушення службової дисципліни позивачем. Так, дисциплінарною комісією встановлено наявність дисциплінарного проступку капітаном поліції ОСОБА_1 , який дискредитує звання поліцейського, а вчинене ним діяння таким, що є несумісним з подальшим проходженням служби в Національній поліції України. Так як скоєний проступок суперечить покладеним на працівників поліції основним обов'язкам, підриває довіру до нього як до правоохоронця та носія влади, а також унеможливлює подальше виконання ним обов'язків поліцейського. На думку відповідача, втрата зброї та боєприпасів до неї ОСОБА_1 стала наслідком недотримання ним вимог Дисциплінарного статуту Національної поліції України, ігнорування Закону України "Про Національну поліцію" та Правил етичної поведінки поліцейського, затверджені наказом МВС України від 09.11.2016 року №1179. Щодо визначення виду дисциплінарного стягнення відповідач зазначає, що відповідно до вимог Дисциплінарного статуту визначення виду стягнення, яке необхідно накласти на поліцейського, є переважним (дискреційним) правом начальника ГУНП в Дніпропетровській області. Отже, звільнивши позивача зі служби в поліції ГУНП в Дніпропетровській області діяло у межах власної дискреції. На підставі викладеного відповідач зазначає, що при проведенні службового розслідування, вирішенні питання щодо застосування конкретного виду дисциплінарного стягнення, порядку притягнення до дисциплінарного стягнення та його реалізації ГУ НП в Дніпропетровській області діяло виключно на підставі законодавства та у спосіб встановлений нормативно-правовими актами. Враховуючи викладене, відповідач просив суд відмовити у задоволені позовних вимог повністю.
До суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що твердження відповідача про те, що 24.02.2022 року, ним отримано "Пістолет Макарова" серії ПН №2574 з боєприпасами для постійного зберігання та носіння поза службою (вдома), і при цьому в книзі видачі і приймання озброєння відповідний особистий підпис не проставив - не відповідає дійсності. Оскільки, 24.02.2022 року табельну вогнепальну зброю ПН №2574 йому ніхто не видавав, більш того, в зазначений день була не його зміна, тож на чергування не заступав, тому у відповідних книгах підписів не ставив. Позивач зазначає, що в проміжок часу з 31.03.2022 р. до 13.09.2022 р. щоденно затверджувався перелік осіб особового складу, які заступали на добове чергування, тож керівництву Криворізького РУП було відомо, що під час чергування ним використовувався саме отриманий для постійного носіння пістолет, однак зауважень з цього приводу йому ніхто не робив. Дані обставини відображені в книзі нарядів за 2022 рік. В цій книзі керівники, чергові та відповідальні по Криворізькому РУП затверджували списки чергування чергової зміни за кожну дату, ставили свої підписи та знали, що він заступає на зміну з "Пістолетом Макарова" НОМЕР_1 . Позивач зазначає, шо в нього неодноразово перевіряли вогнепальну зброю відповідальні по Криворізькому РУП та затверджували графік чергувань і перелік отриманої зброї на чергування. Необ'єктивним, на думку позивача, є посилання відповідача на негативну характеристику за місцем служби. Оскільки ця характеристика виникла після того, як з кімнати зберігання зброї зникла саме закріплена за ним зброя. До цього він не мав дисциплінарних стягнень, звернень стосовно порушень закону, до відповідальності не притягувався, зауважень від керівництва не отримував, чітко та добросовісно виконував покладені обов'язки інспектора-чергового чергової частини відділу моніторингу Криворізького РУП. Тому видані накази про вчинення ним дисциплінарного проступку та притягнення до дисциплінарної відповідальності у виді звільнення зі служби в поліції та про звільнення є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки докази вчинення дисциплінарного проступку відповідачем не надані.
Протокольною ухвалою суду від 08.02.2023 року було закрито підготовче засідання та призначено розгляд справи по суті.
Судом в судове засідання викликалися в якості свідків - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , за клопотанням позивача.
Свідки до судового засідання не з'явилися, про день та час його проведення повідомлялися належним чином.
29.03.2023 року до суду від ОСОБА_3 надійшов лист про неможливість прибути у судове засідання у якості свідка у зв'язку з сімейними обставинами. В заяві свідок також вказав, що з усіма письмовими доказами підписаних раніше ним власноручно - згоден.
Представники сторін не наполягали на її виклику знову та просили суд продовжити розгляд справи на підставі тих доказів, які наявні в рамках цієї адміністративної справи.
Протокольною ухвалою суду від 29.03.2023 року було відмовлено в задоволенні клопотання позивача про витребування доказів.
В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили суд позов задовольнити з викладених у ньому підстав.
Представник відповідача у судовому засіданні просив суд відмовити у задоволенні позову повністю.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 13.09.2022 року під час перевірки порядку зберігання та носіння табельної вогнепальної зброї, яка видана особовому складу чергової частини відділу моніторингу Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області, встановлено відсутність закріпленої за інспектором-черговим чергової частини відділу моніторингу Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області капітаном поліції ОСОБА_1 вогнепальної зброї - пістолета Макарова ПН №2574, який зберігався у кімнаті зберігання зброї у сейфі №14 (комірка №89).
Відповідно до вимог cт.ст.14, 15, 17 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 р. №2337-VІІІ, ч.1 ст.70 Закону України "Про Національну поліцію" та відповідно до вимог Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 року №893, начальником ГУНП в Дніпропетровській області наказом від 14.09.2022 року №1439 призначено службове розслідування за фактом виявлення відсутності вогнепальної зброї, закріпленої за інспектором-черговим чергової частини моніторингу Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області капітаном поліції ОСОБА_1 .
Наказом ГУНП в Дніпропетровській області від 29.09.2022 року продовжено строк проведення службового розслідування, призначеного на підставі наказу ГУНП в Дніпропетровській області від 14.09.2022 року №1439, до 15 календарних днів.
Висновком комісії від 14.10.2022 року про результати службового розслідування за фактом виявлення відсутності вогнепальної зброї, закріпленої за інспектором-черговим чергової частини відділу моніторингу Криворізького районного управління поліції ГУНП капітаном поліції ОСОБА_1 запропоновано застосувати до позивача дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції.
Наказом ГУНП в Дніпропетровській області від 14.10.2022 року №1225к "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Криворізького районного управління ГУПН" за порушення службової дисципліни, недотримання вимог пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", пункту 1, 10 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, абзаців 2, 3 пункту і розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року №1179, Присяги поліцейського, підпункту 1 пункту 4 розділу IV Інструкції з організації забезпечення, зберігання та експлуатації озброєння в Національній поліції України, затвердженої наказом МВС України від 11.10.2018 року № 828, підпунктів 1, 2, 3, 4 пункту 6, підпункту 7 пункту 10 розділу І, пункту 1 розділу IV Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю, затвердженої наказом МВС України від 01.02.2016 року №70, що виразилось у непроставлені особистих підписів у книзі видачі й приймання озброєння під час отримання закріпленої за ним табельної вогнепальної зброї, несенні служби у складі добових нарядів чергової частини з незакріпленим "Пістолетом Макарова" серії НОМЕР_1 , 1965 року виготовлення, з двома магазинами та 16-ю набоями до нього калібру 9 мм, незбереженні відповідним чином, закріпленого за ним "Пістолета Макарова" серії НОМЕР_2 , 1965 року виготовлення, з двома магазинами та 16-ю набоями до нього калібру 9 мм, відсутності контролю за наявністю отриманої зброї (боєприпасів) під час виконання службових обов'язків, що призвело до їх втрати в умовах воєнного стану, тобто скоєнні проступку проти інтересів служби, який суперечить покладеним на працівників поліції основним обов'язкам, підриває довіру до нього як до правоохоронця та носія влади, застосовано до інспектора-чергового чергової частини відділу моніторингу Криворізького районного управління поліції ГУНП капітана поліції ОСОБА_1 (0046947) дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.
Наказом ГУНП в Дніпропетровській області від 27.10.2022 року №944 о/с по особовому складу капітана поліції ОСОБА_1 інспектора-чергового чергової частини відділу моніторингу Криворізького районного управління поліції, звільнено з 27.10.2022 року за п.6 ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію" у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 року №580-VIII (далі - Закон №580-VIII).
Відповідно до частини першої статті 1 Закону №580-VIII Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Статтею 3 Закону №580-VIII визначено, що у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Рівень довіри населення до поліції є основним критерієм оцінки ефективності діяльності органів і підрозділів поліції (частина третя статті 11 Закону №580-VIII).
Відповідно до частини першої статті 17 Закону №580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу в поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Згідно із частиною першою статті 59 Закону №580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону №580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється, у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
В силу частини першої статті 18 Закону №580-VIII поліцейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
У разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом (частини перша та друга статті 19 Закону №580-VIII).
Законом України від 15.03.2018 року №2337-VІІІ затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут), який визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.
Законом України "Про внесення змін до законів України "Про Національну поліцію" та "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану" від 15.03.2022 р. №2123-IX Дисциплінарний статут Національної поліції України доповнено розділом V "Особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану".
Відповідно до статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Згідно із частиною другої статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння (частина третя статті 1 Дисциплінарного статуту).
Статтею 11 Дисциплінарного статуту передбачено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції (ст.12 Дисциплінарного статуту).
Відповідно до статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
В силу ч.3 ст.13 Дисциплінарного статуту до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Згідно із статтями 14, 15, 19 Дисциплінарного статуту підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії.
За результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія приймає рішення у формі висновку.
У висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.
Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Відповідно до частин 1, 2, 5, 6 статті 26 Дисциплінарного статуту у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.
За результатами службового розслідування уповноважена особа складає висновок. Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування.
Статтею 27 Дисциплінарного статуту передбачено, що під час проведення службового розслідування уповноважена особа зобов'язана запропонувати поліцейському або іншій особі, обізнаній з обставинами вчинення дисциплінарного проступку, надати пояснення.
Стаття 29 Дисциплінарного статуту встановлює особливості застосування дисциплінарних стягнень у період дії воєнного стану, а саме у разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції.
Аналогічні положення закріплені в Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженому наказом МВС України від 07.11.2018 р. №893 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 р. №1355/32807 (далі - Порядок №893).
Так, вказаним Порядком №893 передбачено, що службове розслідування призначається, зокрема, за наявності даних про втрату поліцейським службового посвідчення та спеціального нагрудного знака (жетона), табельної, добровільно зданої чи вилученої зброї або боєприпасів, нагородної зброї, якщо вона зберігалася в територіальному органі поліції чи його територіальному (відокремленому) підрозділі, а також закладі, установі Національної поліції України, що належать до її управління, а також втрату спеціальних засобів поліцейським чи відсутність їх в органі поліції, матеріалів досудового розслідування, справ оперативного обліку та справ про адміністративні правопорушення, речових доказів, а також тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження.
Службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Відповідно до пункту 1 Розділу VII Порядку №893 у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.
Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування.
Так, 14.10.2022 року складено висновок про результати службового розслідування, де комісією, зокрема, встановлено:
"13.09.2022 року під час перевірки порядку зберігання та носіння табельної вогнепальної зброї, виданої особовому складу чергової частини відділу моніторингу Криворізького районного управління поліції ГУНП начальником відділу моніторингу Криворізького районного управління поліції ГУНП підполковником поліції ОСОБА_4 , було встановлено відсутність закріпленої за інспектором-черговим чергової частини відділу моніторингу Криворізького районного управління поліції ГУНП капітаном поліції ОСОБА_1 , табельної вогнепальної зброї "Пістолета Макарова" серії ПН №2574, 1965 року виготовлення, з двома магазинами та 16-ю набоями до нього калібру 9 мм, який знаходився у металевій шафі №14 (комірка №89) у кімнаті зберігання зброї вказаного районного управління поліції.
У зв'язку з повномасштабним вторгненням рф в Україну, для забезпечення належного виконання поставлених завдань в умовах воєнного стану, 24.02.2022 р. поліцейськими структурних підрозділів, районних управлінь (відділів) та відділень поліції області на підставі наказу Головного управління №454 було отримано табельну вогнепальну й автоматичну зброю та набої до неї.
24.02.2022 р. підмінний черговий, інспектор-черговий чергової частини відділу моніторингу Криворізького районного управління поліції ГУНП майор поліції ОСОБА_3 , видав інспектору-черговому чергової частини відділу моніторингу Криворізького районного управління поліції ГУНП капітану поліції ОСОБА_1 закріплену за ним табельну вогнепальну зброю "Пістолет Макарова" серії НОМЕР_3 , 1965 року виготовлення, з двома магазинами та 16-ю набоями до нього калібру 9 мм, проте відповідні записи у книзі видачі й приймання озброєння не зробив, чим порушив п.п.1 п.4 розділу IV Інструкції з організації забезпечення, зберігання та експлуатації озброєння в Національній поліції України, затвердженої наказом МВС України від 11.10.2018 р. №828.
У свою чергу, інспектор-черговий чергової частини відділу моніторингу Криворізького районного управління поліції ГУНП капітан поліції ОСОБА_1 під час отримання закріпленої за ним табельної вогнепальної зброї особисті підписи у книзі видачі й приймання озброєння не проставив, чим порушив п.п.1 п.4 розділу IV Інструкції з організації забезпечення, зберігання та експлуатації озброєння в Національній поліції України, затвердженої наказом МВС України від 11.10.2018 р. №828.
20.03.2022 р. поліцейським з обліку та збереження речових доказів та озброєння сектору логістики Криворізького районного управління поліції ГУНП старшим сержантом поліції Семенюком А.Ю., який відповідно до наказу Криворізького районного управління поліції ГУНП від 09.06.2022 р. №943 призначений відповідальним за зберігання табельної вогнепальної зброї, боєприпасів, спеціальних засобів та засобів індивідуального захисту, закріплених за поліцейськими вказаного органу поліції, по окремій відомості особовому складу зазначеного райуправління було додатково видано на відповідальне зберігання вогнепальну зброю ГУНП в Запорізькій області.
Інспектором-черговим чергової частини Криворізького районного управління поліції ГУНП капітаном поліції ОСОБА_1 по вищевказаній відомості додатково було отримано "Пістолет Макарова" серії ПМ №5204, 1965 року виготовлення, з двома магазинами та 16-ю набоями до нього калібру 9 мм, пістолет "Форт-12" серії НОМЕР_4 , 2000 року виготовлення, з двома магазинами та 24-ю набоями до нього калібру 9 мм.
Відповідно до записів у книзі нарядів 27.03.2022 р. інспектор-черговий чергової частини Криворізького районного управління поліції ГУНП капітан поліції ОСОБА_1 перебував на службі з "Пістолетом Макарова" серії НОМЕР_3 , 1965 року виготовлення, з двома магазинами та 16-ю набоями до нього калібру 9 мм.
31.03.2022 року відповідно до записів у книзі нарядів, інспектор-черговий чергової частини Криворізького РУП ГУНП капітан поліції ОСОБА_1 ніс службу у складі добового наряду чергової частини зазначеного райуправління з "Пістолетом Макарова" серії НОМЕР_1 , 1965 року виготовлення, з двома магазинами та 16-ю набоями до нього калібру 9 мм (зброя ГУНП в Запорізькій області, видана на відповідальне зберігання), чим порушив підпункт 7 пункту 10 розділу І Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю, затвердженої наказом МВС України від 01.02.2016 р. №70.
Інспектор-черговий чергової частини Криворізького РУП ГУНП капітан поліції ОСОБА_1 виданий йому 24.02.2022 р. під особисту відповідальність "Пістолет Макарова" серії ПН №2574, 1965 року виготовлення, з двома магазинами та 16-ю набоями до нього калібру 9 мм, відповідним чином не зберігав, наявність отриманої зброї (боєприпасів) під час виконання службових обов'язків не контролював, заступав до несення служби у складі добових нарядів з вогнепальною зброєю ("Пістолетом Макарова" серії НОМЕР_1 , 1965 року виготовлення, з двома магазинами та 16-ю набоями до нього калібру 9 мм, ГУНП в Запорізькій області), чим порушив підпункти 2, 3, 4 підпункту 6 розділу І, пункт 1 розділу IV Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю, затвердженої наказом МВС України від 01.02.2016 р. №70.
Опитаний за вказаним фактом інспектор-черговий чергової частини Криворізького РУП ГУНП капітан поліції ОСОБА_1 у своєму поясненні вказав, що дійсно він заступав на чергування з "Пістолетом Макарова" серії ПМ №5204, 1965 року виготовлення, з двома магазинами та 16-ю набоями до нього калібру 9 мм, який незадовго до цього отримав від поліцейського з обліку та збереження речових доказів та озброєння сектору логістики Криворізького районного управління поліції ГУНП старшого сержанта поліції Семенюка А.Ю. по окремій відомості. Також, капітан поліції ОСОБА_1 у своєму поясненні зазначив, що "Пістолет Макарова" серії ПН №2574, 1965 року виготовлення, з двома магазинами та 16-ю набоями до нього калібру 9 мм, він здав до кімнати зберігання зброї чергової частини зазначеного райуправління поліції, але коли саме не пам'ятає.
Інспектор-черговий чергової частини Криворізького РУП ГУНП капітан поліції Шендрик Г.О. під час надання пояснень членам дисциплінарної комісії ГУНП відмовився надати картку-замісник на закріплену за ним табельну вогнепальну зброю "Пістолет Макарова" серії НОМЕР_3 , 1965 року виготовлення, з двома магазинами та 16-ю набоями до нього калібру 9 мм, оригінал якої з його слів зберігається у нього за місцем мешкання. До матеріалів службового розслідування інспектором-черговим чергової частини Криворізького районного управління поліції ГУНП капітаном поліції ОСОБА_1 було надано завірену ним особисто копію картки-замісника №14/89.
Опитані за вказаним фактом старші інспектори-чергові чергової частини відділу моніторингу Криворізького РУП ГУНП капітан поліції ОСОБА_5 , капітан поліції ОСОБА_6 , капітан поліції ОСОБА_7 та інспектор-черговий чергової частини відділу моніторингу Криворізького районного управління поліції ГУНП старший лейтенант поліції ОСОБА_2 у своїх поясненнях вказали, що особовому складу цього райуправління поліції з 24.02.2022 р. було видано табельну вогнепальну зброю на постійне носіння, вказану зброю вони щодобово записували до книги нарядів та після кожного чергування проставляли відповідні підписи про прийняття озброєння, проте до 14.09.2022 р. жоден з поліцейських райуправління, у тому числі інспектор-черговий чергової частини Криворізького РУП ГУНП капітан поліції ОСОБА_1 , закріплену за ним вогнепальну зброю та видану на носіння до кімнати зберігання зброї чергової частини не здавав.
Також, опитані за вказаним фактом старші інспектори-чергові чергової частини Криворізького РУП ГУНП капітан поліції ОСОБА_5 , капітан поліції ОСОБА_6 , капітан поліції ОСОБА_7 та інспектор-черговий чергової частини відділу моніторингу Криворізького районного управління поліції ГУНП старший лейтенант поліції ОСОБА_2 у своїх поясненнях вказали, що у період з 27 березня до 1 квітня цього року під, час їх чергувань члени добових нарядів цього райуправління поліції, у тому числі ОСОБА_1 , закріплену за ними табельну вогнепальну зброю до кімнати зберігання зброї зазначеного підрозділу поліції не здавали.
Під час службового розслідування було встановлено, що у металевій шафі №14 (комірка №89) у кімнаті зберігання зброї Криворізького районного управління поліції ГУНП знаходиться картка-замісник видана: "на ОСОБА_1 "Пістолет Макарова" серії ПН №2574, 1965 року виготовлення".
Відповідно до підпункту 1 пункту 4 розділу IV Інструкції з організації забезпечення, зберігання та експлуатації озброєння в Національній поліції України, затвердженої наказом МВС України від 11.10.2018 р. №828: "закріплену за поліцейським табельну вогнепальну зброю та боєприпаси - в обмін на картку-замісник за наявності підписів осіб, які їх отримують".
Таким чином, надана інспектором-черговим чергової частини Криворізького районного управління поліції ГУНП капітаном поліції ОСОБА_1 копія картки-замісника на табельну вогнепальну зброю "Пістолет Макарова" серії НОМЕР_3 , 1965 року виготовлення, у зв'язку з відмовою останнього надати членам дисциплінарної комісії її оригінал, викликає сумніви щодо її справжності.
Окрім цього, враховуючи пояснення старших інспекторів-чергових чергової частини відділу моніторингу Криворізького РУП ГУНП капітана поліції ОСОБА_5 , капітана поліції ОСОБА_6 , капітана поліції ОСОБА_7 та інспекторів-чергових чергової частини відділу моніторингу Криворізького районного правління поліції ГУНП майора поліції ОСОБА_3 , капітана поліції ОСОБА_8 , старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 щодо неприйняття табельної вогнепальної зброї від особового складу зазначеного райуправління поліції можливо зробити висновок, що у металевій шафі №14 (комірка №89) у кімнаті зберігання зброї цього органу поліції знаходиться оригінал картки-замісника на табельну вогнепальну зброю "Пістолет Макарова" серії НОМЕР_3 , 1965 року виготовлення, закріплену за інспектором-черговим чергової частини капітаном поліції ОСОБА_1 .
Відомості щодо безперервного носіння з 24.02.2022 року табельної вогнепальної зброї особовим складом Криворізького РУП ГУНП підтверджуються особистими поясненнями інспекторів-чергових відділу моніторингу цього райуправління поліції ГУНП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_9 , старшого лейтенанта поліції ОСОБА_10 , майора поліції ОСОБА_11 , старшого лейтенанта поліції ОСОБА_12 , лейтенанта поліції ОСОБА_13 , старшого лейтенанта поліції ОСОБА_14 та помічників чергового старшого сержанта поліції ОСОБА_15 , старшого сержанта поліції ОСОБА_16 , старшого сержанта поліції ОСОБА_17 , старшого сержанта поліції ОСОБА_18 , старшого сержанта поліції ОСОБА_19 , старшого сержанта поліції ОСОБА_20 , сержанта поліції ОСОБА_21 та старшого сержанта поліції ОСОБА_22 .
Також, відомості щодо безперервного носіння з 24.02.2022 р. табельної вогнепальної зброї особовим складом Криворізького РУП ГУНП, у тому числі інспектором-черговим чергової частини відділу моніторингу вказаного райуправління поліції капітаном поліції ОСОБА_1 , підтверджуються переглядом записів архіватора відеоспостереження Криворізького РУП ГУНП, здійснених камерою у кімнаті заряджання, розряджання й чищення зброї, за результатами якого встановлено, що у період з 24.02.2022 р. до 13.09.2022 р. жоден з поліцейських зазначеного підрозділу поліції табельну вогнепальну зброю для несення служби з кімнати зберігання озброєння не отримував та після виконання службових обов'язків до вказаної кімнати не здавав (акт ГУНП від 05.10.2022 №12/2-4965).
12.09.2022 р. керівництвом Криворізького районного управління поліції ГУНП підпорядкованому особовому складу було надано вказівку щодо здачі поліцейському з обліку та збереження речових доказів та озброєння сектору логістики Криворізького районного управління поліції ГУНП старшому сержанту поліції ОСОБА_23 вогнепальної зброї ГУНП в Запорізькій області, виданої вказаним поліцейським на відповідальне зберігання.
Цього ж дня (12.09.2022 р.) з метою проведення перевірки порядку зберігання і носіння особовим складом чергової частини вказаного райуправління поліції табельної вогнепальної зброї, начальник відділу моніторингу Криворізького районного управління поліції ГУНП підполковник поліції ОСОБА_4 проінформував підлеглих поліцейських про необхідність надання зазначеного озброєння (для перевірки).
За результатами перевірки інспектор-черговий чергової частини Криворізького РУП ГУНП капітан поліції ОСОБА_1 підтвердження її наявності закріпленої за ним табельної вогнепальної зброї "Пістолет Макарова" серії ПН №2574, 1965 року виготовлення, з двома магазинами та 16-ю набоями до нього калібру 9 мм не надав та причини відсутності у нього вказаного озброєння пояснити не зміг.
Опитаний за вказаним фактом заступник начальника відділу моніторингу Криворізького РУП ГУНП майор поліції ОСОБА_24 у своєму поясненні вказав, що у період з 25.04.2022 р. до 29.08.2022 р. він знаходився на лікарняному, про зникнення табельної вогнепальної зброї інспектора-чергового ОСОБА_1 йому стало відомо 14.09.2022 р.
Опитаний за вказаним фактом начальник відділу моніторингу Криворізького районного управління поліції ГУНП підполковник поліції ОСОБА_4 у своєму поясненні вказав, що 24.02.2022 р. відповідно до наказу ГУНП №454 особовому складу чергової частини було видано вогнепальну та автоматичну зброю та набої до неї, а також спеціальні засоби. Також, начальник відділу моніторингу Криворізького районного управління поліції ГУНП підполковник поліції ОСОБА_4 у своєму поясненні зазначив, що перевірку наявності табельної вогнепальної зброї у працівників чергової частини проводив начальник чергової частини ОСОБА_25 , а після його звільнення перевірка проводилась ним особисто візуальним оглядом наявності пістолетів у кобурах. За фактом виявлення відсутності "Пістолета Макарова" серії ПН №2574, 1965 року виготовлення, з двома магазинами та 16-ю набоями до нього калібру 9 мм, закріпленого за інспектором-черговим чергової частини Криворізького РУП ГУНП капітаном поліції ОСОБА_1 він рапортом доповів 13.09.2022 р. начальникові зазначеного райуправління полковнику поліції ОСОБА_26 (дану подію зареєстровано до ЄО Криворізького РУП ГУНП за №18365).
Опитаний за вказаним фактом начальник Криворізького РУП ГУНП полковник поліції ОСОБА_26 у своєму поясненні вказав, що з 24.02.2022 року особовому складу райуправління було видано вогнепальну та автоматичну збою, набої до неї та спеціальні засобі, у подальшому ним жодних вказівок щодо здачі озброєння до чергової частини не надавалось. Окрім цього, начальник Криворізького РУП ГУНП полковник поліції Васильєв В.В. у своєму поясненні зазначив, що ним під час проведення оперативних нарад постійно звертається увага керівників підпорядкованих відділень поліції та начальників структурних підрозділів райуправління на суворому дотриманні дисципліни та законності, порядку зберігання вогнепальної зброї, а також надавались вказівки щодо проведення перевірок наявності зброї у підлеглих поліцейських".
Судом також встановлено, що з урахуванням порушень, які були встановлені дисциплінарною комісією та відображені у висновку службового розслідування, видано наказ від 14.10.2022 р. №1225к про застосування до позивача дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції та 27.10.2022 р. реалізовано наказом начальника ГУНП в Дніпропетровській області №944 о/с.
З огляду на вищевикладене, суд звертає увагу, що позивачем не доведено наявності порушень суб'єктом владних повноважень процедури прийняття оскаржуваних ним наказів, які б могли вплинути на кінцевий результат.
Будь-яких належних доказів невідповідності встановлених службовим розслідуванням фактів порушення службової дисципліни, що виразились у непроставлені особистих підписів у книзі видачі й приймання озброєння під час отримання закріпленої за позивачем табельної вогнепальної зброї, несенні служби у складі добових нарядів чергової частини з незакріпленим "Пістолетом Макарова" серії НОМЕР_1 , 1965 року виготовлення, з двома магазинами та 16-ю набоями до нього калібру 9 мм, незбереженні відповідним чином, закріпленого за ним "Пістолета Макарова" серії НОМЕР_2 , 1965 року виготовлення, з двома магазинами та 16-ю набоями до нього калібру 9 мм, відсутності контролю за наявністю отриманої зброї (боєприпасів) під час виконання службових обов'язків, позивачем не наведено.
Суд звертає увагу, що відповідно до статті 18 Закону України "Про Національну поліцію" та Присяги працівника поліції кожен поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватись Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, сумлінно виконувати свої службові обов'язки, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського.
Позивач, склавши Присягу, добровільно взяв на себе вищевказані зобов'язання, і був обізнаний, що за порушення цих вимог його буде притягнуто до дисциплінарної відповідальності.
Згідно із пунктами 1, 10 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського, зокрема, бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України, берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів.
Відповідно до пункту 10 розділу VI Інструкції з організації забезпечення, зберігання та експлуатації озброєння в Національній поліції України, затвердженої наказом МВС України від 11.10.2018 року №828, поліцейський, який отримав табельну вогнепальну зброю, боєприпаси та спеціальні засоби для келійного зберігання і носіння, зобов'язаний забезпечити їх збереження та постійно підтримувати в технічно справному стані.
У постанові Верховного Суду від 25.02.2021 року у справі 160/9275/18 суд звертає увагу на те, що під зберіганням боєприпасів мається на увазі таке поводження з ними, яке забезпечує їх збереження і готовність до використання. Порушення правил зберігання боєприпасів може мати місце в результаті їх залишення без нагляду або без засобів захисту.
Таким чином, в зазначеній постанові Верховний Суд дійшов висновку, що факт виходу з володіння, у зв'язку з необачливим поводження з боєприпасами, та, відповідно, користування позивача набою до табельної вогнепальної зброї на період виконання ним своїх службових обов'язків протягом чергової зміни, що належним чином встановлено під час проведення службового розслідування та підтверджено матеріалами справи, свідчить про можливість та правомірність застосування в матеріалах службового розслідування та в оскаржуваному наказі слова "втрата" при формулюванні дисциплінарного проступку, пов'язаного з порушенням заходів безпеки при поводженні з боєприпасами, а особа, яка допустила таке порушення несе відповідальність у встановленому законом порядку.
Так, матеріалами службового розслідування підтверджено факт незбереження відповідним чином, закріпленого за позивачем "Пістолета Макарова" серії ПН №2574, 1965 року виготовлення, з двома магазинами та 16-ю набоями до нього калібру 9 мм, відсутності контролю за наявністю отриманої зброї (боєприпасів) під час виконання службових обов'язків. У свою чергу, недотримання поліцейським вищезазначених вимог є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення.
Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з органів Національної поліції є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.
Так дискреція це не обов'язок, а повноваження адміністративного органу, оскільки юридична концепція дискреції передбачає можливість вибору між альтернативними способами дій та/або бездіяльністю. У разі, якщо законодавство передбачає прийняття лише певного конкретного рішення, то це не є реалізацією дискреції (повноважень), а є виконанням обов'язку.
Дискреція не є довільною, вона завжди здійснюється відповідно до закону (права), оскільки згідно із частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Зв'язаність дискреції адміністративного органу законом (правом) робить можливим здійснення адміністративними судами перевірки рішень (дій), прийнятих адміністративним органом внаслідок реалізації дискреційних повноважень.
У рішеннях Європейського суду з прав людини склалася практика, яка підтверджує, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (див. рішення у справі "Hasan and Chaush v.Bulgaria" № 30985/96).
Згідно із Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2, прийнятої 11.03.1980 р., державам-членам стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень як дискреційне повноваження слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою дискреції, тобто, коли такий орган може обрати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за певних обставин.
Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов'язана з владними повноваженнями і їх носіями органами - державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не слід ототожнювати лише з формалізованими повноваженнями, вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб'єкта. На законодавчому рівні поняття "дискреційні повноваження" суб'єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень. Тому, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку.
Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.
Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність, закріпленим частиною другою статті 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.
Отже, вибір одного із видів дисциплінарного стягнення належить до дискреційних повноважень органу, що має право приймати рішення за результатами розгляду дисциплінарного провадження.
Разом з тим, дисциплінарним проступком визнається протиправне (умисне чи необережне) діяння (дія чи бездіяльність), тобто невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків при здійсненні повноважень, передбачених Конституцією України та Законами України, статутом, наказами керівника (установи) та іншими організаційно-розпорядчими документами, а також вчинок, що суперечить вимогам Правил етичної поведінки поліцейських.
Особливе значення при визначенні діяння працівника як дисциплінарного проступку має наявність у вчиненні цього діяння вини працівника, під якою розуміється певне психічне ставлення особи до своїх протиправних дій і їх шкідливих наслідків. Вина може виступати як умисел чи необережність. Характерні ознаки умислу: усвідомлення працівником суспільної шкідливості своєї поведінки; передбачення негативних наслідків такої поведінки; бажання настання шкідливих наслідків у результаті своєї поведінки або свідоме допущення їх. Залежно від характеру вольового ставлення особи до суспільно-шкідливих наслідків свого діяння визначають два види умислу: прямий - коли працівник, передбачаючи суспільно шкідливі наслідки своєї дії чи бездіяльності, бажає їх настання; побічний - коли працівник, передбачаючи суспільно шкідливі наслідки своєї дії чи бездіяльності, прямо не бажає їх, але свідомо допускає їх настання.
Отже, незалежно від форми вини обов'язковим її елементом є усвідомлення особою протиправності свого діяння. Форма вини впливає на ступінь тяжкості вчиненого проступку. Тобто дисциплінарний проступок, вчинений з необережності, вважається менш тяжким, ніж вчинений умисно. А від цього, своєю чергою, має залежати й вид дисциплінарного стягнення.
Висновком службового розслідування, поясненнями опитаних, зокрема, майора поліції ОСОБА_3 , підполковника поліції ОСОБА_4 підтвердили, що 24.02.2022 р. відповідно до наказу ГУНП №454 особовому складу чергової частини, було видано вогнепальну та автоматичну зброю та набої до неї, а також спеціальні засоби. Майором поліції ОСОБА_3 видано позивачу закріплену за ним табельну вогнепальну зброю "Пістолет Макарова" серії НОМЕР_3 , 1965 року виготовлення, з двома магазинами та 16-ю набоями до нього калібру 9 мм. Відповідно до пояснень, позивачем не зроблено відповідних записів у книзі видачі й приймання озброєння.
Відповідно до записів у книзі нарядів 27.03.2022 р. інспектор-черговий чергової частини Криворізького районного управління поліції ГУНП капітан поліції ОСОБА_1 перебував на службі з "Пістолетом Макарова" серії НОМЕР_3 , 1965 року виготовлення, з двома магазинами та 16-ю набоями до нього калібру 9 мм.
Матеріалами службового розслідування встановлено, що позивач у своєму поясненні вказав, що "Пістолет Макарова" серії ПН №2574, 1965 року виготовлення, з двома магазинами та 16-ю набоями до нього калібру 9 мм, він здав до кімнати зберігання зброї чергової частини зазначеного райуправління поліції, але коли саме не пам'ятає.
Позивач, під час надання пояснень, відмовився надати картку-замісник на закріплену за ним табельну вогнепальну зброю "Пістолет Макарова" серії НОМЕР_3 , 1965 року виготовлення, з двома магазинами та 16-ю набоями до нього калібру 9 мм, оригінал якої з його слів зберігається у нього за місцем мешкання. До матеріалів службового розслідування ним було надано завірену ним особисто копію картки-замісника №14/89.
Опитані старші інспектори-чергові чергової частини Криворізького РУП ГУНП капітан поліції ОСОБА_5 , капітан поліції ОСОБА_6 , капітан поліції ОСОБА_7 та інспектор-черговий чергової частини відділу моніторингу Криворізького районного управління поліції ГУНП старший лейтенант поліції ОСОБА_2 у своїх поясненнях вказали, що у період з 27 березня до 1 квітня 2022 року під час їх чергувань, члени добових нарядів цього райуправління поліції, у тому числі ОСОБА_1 , закріплену за ними табельну вогнепальну зброю до кімнати зберігання зброї зазначеного підрозділу поліції не здавали.
Також, відомості щодо безперервного носіння з 24.02.2022 р. табельної вогнепальної зброї особовим складом Криворізького РУП ГУНП, у тому числі інспектором-черговим чергової частини відділу моніторингу вказаного райуправління поліції капітаном поліції ОСОБА_1 , підтверджуються актом від 05.10.2022 року щодо перегляду записів архіватора відеоспостереження Криворізького РУП ГУНП, відповідно до якого членами дисциплінарної комісії встановлено, що у період з 07:30 год. до 08:30 у дні заступання на добове чергування інспектора-чергового чергової частини відділу моніторингу Криворізького РУП ГУНП капітана поліції ОСОБА_1 (09.07.2022 р., 13.07.2022 р., 17.07.2022 р., 21.07.2022 р., 25.07.2022 р., 29.07.2022 р., 02.08.2022 р., 06.08.2022 р., 10.08.2022 р., 14.08.2022 р., 18.08.2022 р., 22.08.2022 р., 26.08.2022 р., 30.08.2022 р., 03.09.2022 р., 07.09.2022 р., 11.09.2022 р.) та у період з 08.00 год. до 09.00 год. у дні здачі чергування (10.07.2022 р., 14.07.2022 р., 18.07.2022 р., 22.07.2022 р., 26.07.2022 р., 03.08.2022 р., 07.08.2022 р., 11.08.2022 р., 15.08.2022 р., 19.08.2022 р., 27.08.2022 р., 31.08.2022 р., 04.09.2022 р., 08.09.2022 р., 12.09.2022 р.) позивач до кімнати заряджання, розряджання й чищення зброї Криворізького РУП ГУНП не заходив, вогнепальну зброю не отримував та у дні здачі чергування табельну вогнепальну зброю до кімнати зберігання зброї не здавав.
Начальник Криворізького РУП ГУНП полковник поліції Васильєв В.В. у своєму поясненні зазначив, що під час проведення оперативних нарад постійно звертається увага керівників підпорядкованих відділень поліції та начальників структурних підрозділів райуправління на суворому дотриманні дисципліни та законності, порядку зберігання вогнепальної зброї, а також надавались вказівки щодо проведення перевірок наявності зброї у підлеглих поліцейських.
При цьому, позивач у позові зазначає, що "Пістолет Макарова" ПН №2574 він не отримував та особистий підпис в книгах не ставив, оскільки він постійно носив із собою інший "Пістолет Макарова" ПН №5204, а тому отримувати "Пістолет Макарова" ПН №2574 не було необхідності.
Разом з тим, матеріали справи містять витяг з Книги №62док обліку і закріплення озброєння в Криворізькому відділі поліції, яка підтверджує закріплення "Пістолета Макарова" ПН №2574, 1965 року випуску за ОСОБА_1 з проставленням підпису.
З огляду на встановлені судом обставини, відповідач, приймаючи рішення про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення діяв у межах своєї компетенції і керувався нормами, які регулюють проходження служби в поліції.
Пунктом 6 частини першої статті 77 Закону №580-VIII встановлено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Матеріалами справи підтверджується факт порушення позивачем службової дисципліни, що виразилось у непроставлені особистих підписів у книзі видачі й приймання озброєння під час отримання закріпленої за ним табельної вогнепальної зброї, несенні служби у складі добових нарядів чергової частини з незакріпленим "Пістолетом Макарова" серії НОМЕР_1 , 1965 року виготовлення, з двома магазинами та 16-ю набоями до нього калібру 9 мм, незбереженні відповідним чином, закріпленого за ним "Пістолета Макарова" серії НОМЕР_2 , 1965 року виготовлення, з двома магазинами та 16-ю набоями до нього калібру 9 мм, відсутності контролю за наявністю отриманої зброї (боєприпасів) під час виконання службових обов'язків.
Підсумовуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що висновок службового розслідування сформований у межах компетенції та з врахуванням реального військового стану в Державі. Вина позивача у порушенні службової дисципліни доведена належними та допустимими доказами, а тому суд погоджується з аргументами відповідача про те, що спірні накази є правомірними та обґрунтованими, а застосоване до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення є співмірним до вчиненого проступку.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.
Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010 року, заява №4909/04, відповідно до п.58 якого Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torijav.Spain) від 09.12.1994 року, серія A, № 303-A, п.29).
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов, що позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
За приписами ч.1 та ч.2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.
З огляду на положення ч.1 ст.139 КАС України, за наслідками розгляду цієї справи, розподіл судових витрат не здійснюється.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241-246, 250 КАС України, суд, -
Відмовити повністю у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_5 ) до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (вул.Троїцька, буд.20-а, м.Дніпро, 49101, код ЄДРПОУ 40108866) про визнання протиправним та скасування висновку службового розслідування, визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на службі, стягнення середньомісячного грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст.ст.295, 297 КАС України.
Повний текст рішення виготовлено 21.04.2023 року.
Суддя К.С. Кучма