13 квітня 2023 року Справа 160/5301/23
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Турлакова Н.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південне міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південне міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) в якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо не зняття арешту з нерухомого майна що належить ОСОБА_1 , накладеного у виконавчому провадженні №54262771;
- зобов'язати Соборний відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) зняти арешт з нерухомого майна що належить ОСОБА_1 , та вчинити дії щодо реєстрації припинення обтяження нерухомого майна, накладеного Постановою про арешт майна боржника, від 07.07.2017 року Соборним ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області у виконавчому проваджені 54262771, шляхом вилучення відомостей з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про обтяження, накладеного на все нерухоме майно (Номер запису про обтяження: 23225528).
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.03.2023 року позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів, з дня отримання копії даної ухвали.
На виконання вимог вказаної ухвали суду позивач надав до суду: - заяву про поновлення строку звернення до суду.
Розглянувши подану заяву та наявні в матеріалах справи документи, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до частини 1, пунктами 4, 5 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування, із зазначенням змісту позовних вимог і викладом обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а також зазначенням доказів, що підтверджують вказані обставини.
Великою Палатою Верховного Суду у справі №640/7310/19 (ЄДРСР 94394125) зазначено: особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв'язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб'єкт владних повноважень (а якщо відповідачем може бути суб'єкт господарювання, то який саме) порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать. Закон не передбачає вимог щодо обсягу, повноти чи слушності доводів позовної заяви, але приписує щонайменше сформулювати суть (зміст) порушення, яким чином воно негативно позначилось на правах особи, яка звертається з позовом, яким чином може бути відновлено порушене право. Зміст та обсяг порушеного права та викладення обставин, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть різнитися, але принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові межі події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне з обов'язкових процесуальних рішень, пов'язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.
Закон не передбачає вимог щодо обсягу, повноти чи слушності доводів позовної заяви, але приписує щонайменше сформулювати суть (зміст) порушення, яким чином воно негативно позначилось на правах особи, яка звертається з позовом, яким чином може бути відновлено порушене право.
При цьому, зміст та обсяг порушеного права та викладення обставин, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть різнитися, але принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові межі події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне з обов'язкових процесуальних рішень, пов'язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.
Наведений висновок сформований Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.02.2020 по справі № 640/7310/19.
У позовній заяві позивач просить визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не зняття арешту з нерухомого майна що належить ОСОБА_1 , накладеного у виконавчому провадженні №54262771, проте, позивачем не зазначено коли саме була вчинена бездіяльність і в чому вона відображається, що унеможливлює суд визначити часові межі подій.
Суд констатує, що вказана вимога позивача у прохальній частині є абстрактна та незрозуміла, що позбавляє суд, за наявності на те підстав, застосувати ефективний спосіб судового захисту.
Суд зазначає, що поняття бездіяльності було неодноразово надано Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, зокрема, у постановах від 26.06.2019 року по справі №807/583/14, від 15.03.2019 року по справі №805/1953/18-а та від 23.05.2018 року по справі №802/490/16-а, в яких зазначено, що бездіяльність - це пасивна форма поведінки суб'єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним тих дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього обов'язків (завдань) згідно із чинним законодавством.
Також, позивачем не зазначено з якого саме майна він просить зняти арешт.
Суд зазначає, що адміністративне судочинство здійснюється з метою захисту конкретного порушеного суб'єктивного права, що належить особі, тому зміст позовних вимог не може бути абстрактним чи містити певні умовні категорії і повинен формулюватись максимально чітко і зрозуміло.
Таким чином, позовні вимоги не конкретизовані, у зв'язку з чим, не відповідають визначеної у ч.1 ст.2 КАС України меті адміністративного судочинства у вигляді захисту ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, що також визначено у ч.2 ст.5 КАС України.
За таких обставин позивачу необхідно надати суду уточнену позовну заяву (відповідно до кількості сторін) в якій викласти позовні вимоги, враховуючи обраний спосіб судового захисту порушених прав та інтересів.
Вищенаведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам встановленим КАС України, а тому вона підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південне міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, шляхом надання виправленого позову у відповідній кількості сторін, а саме:
- викласти позовні вимоги щодо предмету спору, з урахуванням ст.ст.5, 160 КАС України (у т.ч. викласти позовні вимоги, враховуючи обраний спосіб судового захисту порушених прав та інтересів із уточненням прохальної частини).
Роз'яснити, що відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачу, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями) відповідно до ст.256 КАС України.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Суддя Н.В. Турлакова