04 травня 2023 року Справа № 160/6676/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Златіна Станіслава Вікторовича
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, в якій просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо не зарахування до страхового (трудового) стажу роботи ОСОБА_1 періоди роботи:
з 07.03.1980 р по 18.04.1984 р - 4 роки 1 місяць 11 днів;
03.04.1985 року по 16.11.1985 року - 7 місяців 13 днів;
20.11.1985 року по 01.09.1987 року -1 рік 9 місяців 10 днів;
14.09.1987 року по 28.05.1990 р - 2 роки 8 місяців 14 днів;
01.07.1990 року по 31.12.1998 року - 8 років 5 місяців 30 днів,
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду в Миколаївській області зарахувати до страхового (трудового) стажу роботи ОСОБА_1 наступні періоди роботи з:
07.03.1980 р по 18.04.1984 р - 4 роки 1 місяць 11 днів;
03.04.1985 року по 16.11.1985 року - 7 місяців 13 днів;
20.11.1985 року по 01.09.1987 року -1 рік 9 місяців 10 днів;
14.09.1987 року по 28.05.1990 р - 2 роки 8 місяців 14 днів;
01.07.1990 року n031.12.1998 року - 8 років 5 місяців 30 днів, а всього 17 років 8 місяців 16 днів.
- призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від дня звернення до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області з 06 березня 2023 року.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що по досягненню пенсійного віку він 06.03.2023р. звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ст.. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Однак, рішенням від 14.03.2023р. за № 050750002312 відмовлено позивачу в призначені пенсії за віком з підстави відсутності необхідного страхового стажу. З такою позицією пенсійного органу позивач не погоджується, що й стало підставою для звернення до суду.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.04.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №160/6676/23. Призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
19.04.2023р. представником Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області подано до суду відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти позову та зазначив, що до страхового стажу позивача не зараховано період роботи з березня 1980 року по грудень 1998 року згідно із трудовою книжкою колгоспника НОМЕР_1 від 07.03.1981, яку не прийнято до уваги при обчисленні страхового стаж, оскільки на титульному аркуші не вказана повна дата народження. За період роботи в колгоспі ім. Куйбишева з 1980 по 1981 роки, з 1990 по 1998 роки відсутні підстави внесення відповідних записів. До того ж, записи не засвідчені печаткою підприємства та підписом відповідальної особи. Крім того, Позивача прийнято в колгосп ім. Куйбишева з 01.07.1990, а звільнено з КСП ім. Куйбишева з 15.03.2000. Інформація про реорганізацію підприємства відсутня. Відтак, страховий стаж позивача склав 25 років 5 місяців 23 дні, що є недостатнім для призначення пенсії за віком відповідно до частини 1 статті 26 Закону № 1058. Отже, рішення Головного управління від 14.03.2023 № 050750002312 про відмову позивачу в призначенні пенсії за віком відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону № 1058, є правомірним та законним, прийнятим в межах, у спосіб та у відповідності до чинного законодавства України.
Відповідач Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, відзив на позовну заяву не надав; ухвалу суду про відкриття провадження у справі від 05.04.2023 року отримав 19.04.2023 року, що підтверджується розпискою, яка міститься у матеріалах справи.
Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд приходить до наступного висновку.
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 06.03.2023р. звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ст.. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 14.03.2023р. №050750002312 відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком, у зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу 30 років. Повідомлено, що до страхового стажу не зараховано періоди роботи, протягом березня 1980 року - грудня 1998 року, згідно з трудовою книжкою колгоспника НОМЕР_1 від 07.03.1981, яку не прийнято до уваги при обчисленні страхового стажу, оскільки на титульному аркуші не вказана повна дата народження. Крім того, за періоди роботи в колгоспі ім.. Куйбишева наявні записи за 1980-1981, 1990-1998 роки щодо встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві та його виконання (кількість відпрацьованих вихододнів), але не зазначено номери, та дата документів за кожен рік, на підставі яких внесено записи. Записи не засвідчені печаткою підприємства та підписом відповідальної особи. Одночасно, заявника прийнято в колгосп ім. Куйбишева з 01.07.1990, а звільнено з КСП ім. Куйбишева з 15.03.2000. Інформація про реорганізацію підприємства відсутня. Страховий стаж обчислено за періоди проходження строкової військової служби, навчання та роботи з 01.01.1999 за даними наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Позивач вважає, що відповідачем вчинено протиправні дії щодо неврахування спірних періодів його роботи, що стало підставою для звернення до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбачений Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. №1058-IV (далі по тексту Закон № 1058-IV).
Частиною 1 ст. 26 Закону № 1058-IV передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років.
Статтею 1 Закону № 1058-IV, визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону № 1058-IV пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Як підтверджено матеріалами справи, пенсійним органом не враховано до страхового стажу періоди роботи позивача з 07.03.1980 р по 18.04.1984 р., з 03.04.1985 року по 16.11.1985 року, з 20.11.1985 року по 01.09.1987 року, з 14.09.1987 року по 28.05.1990 р., з 01.07.1990 року по 31.12.1998 року згідно з трудовою книжкою колгоспника НОМЕР_1 від 07.03.1981, у зв'язку з тим, що на титульному аркуші не вказана повна дата народження.
Суд зазначає, що відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII (далі по тексту Закон №1788-XII) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. N 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі по тексту Порядок № 637).
Згідно п. 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до п. 3 Порядку № 637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Аналіз наведених норм дає суду підстави зробити висновок, що надання особою до пенсійного органу документів та уточнюючих довідок на підтвердження наявного трудового стажу при призначенні пенсії потрібно лише в тих випадках, коли відсутня трудова книжка або відповідні записи в ній.
Суд зауважує, що трудова книжка колгоспника НОМЕР_1 від 07.03.1981 містить всі необхідні записи, які підтверджують факт роботи ОСОБА_3 у спірні періоди з 07.03.1980 р по 18.04.1984 р.(запис №1), з 03.04.1985 року по 16.11.1985 року (запис № 5), з 20.11.1985 року по 01.09.1987 року (запис №8, № 9, №10), з 14.09.1987 року по 28.05.1990 р. (запис №11, №12), з 01.07.1990 року по 31.12.1998р. (запис № 13).
Суд не приймає до уваги доводи відповідача з приводу того, що в трудовій книжці колгоспника позивача є в наявності певні недоліки в оформлені трудової книжки, такі як відсутність на титульному аркуші повної дати народження, оскільки наявність таких недоліків щодо заповнення трудової книжки не є підставою вважати, що вказані спірні періоди роботи не підтверджують факту перебування особи на відповідній посаді, до того ж, обов'язок щодо оформлення та ведення трудових книжок покладається на роботодавця або уповноважену ним особу, а не на працівника.
Верховний Суд у постановах від 24 травня 2018 року у справі №490/12392/16-а (провадження №К/9901/2310/18) та від 04 вересня 2018 року у справі № 423/1881/17 (провадження №К/9901/22172/18) висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідач, відмовляючи зараховувати період роботи позивача з 07.03.1980 р по 18.04.1984 р., з 03.04.1985 року по 16.11.1985 року, з 20.11.1985 року по 01.09.1987 року, з 14.09.1987 року по 28.05.1990 р., з 01.07.1990 року по 31.12.1998 до загального стажу, діяв не на підставі та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Частиною 2 ст. 9 КАС України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправними дії відповідача щодо не зарахування до його страхового (трудового) стажу роботи періоди роботи, однак, суд зазначає, що право позивача було порушено не діями пенсійного органу, а шляхом прийняття останнім рішення від 14.03.2023р. №050750002312 про відмову в призначенні пенсії за віком у відношенні ОСОБА_1 .
Отже, відповідно до ч. 2 ст.9 КАС України, для повного та належного захисту порушених прав позивача суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 14.03.2023р. №050750002312.
Вирішуючи позовну вимогу про зобов'язання відповідача призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суд зазначає, що виконання рішення суду в частині зобов'язання зарахувати до страхового стажу позивача періоду роботи за відомостями трудової книжки потребуватиме вчинення пенсійним органом дій щодо проведення нового розрахунку страхового стажу.
При цьому до компетенції суду не належить здійснення призначення пенсії та первісного визначення права особи на призначення пенсії, а здійснюється лише контроль правомірності рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень (відповідача) щодо вказаних питань та суд не обраховує дійсний загальний стаж позивача. Суд як орган, уповноважений виключно на перевірку законності та обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень, позбавлений можливості приймати таке рішення, оскільки це буде свідчити про перебирання на себе судом повноважень, наданим виключно органам Пенсійного фонду.
Тобто, повноважним органом для призначення пенсії є Пенсійний фонд (його територіальні органи), а суд не може перебирати компетенцію суб'єкта владних повноважень та встановлювати наявний стаж на призначення пенсії.
Таким чином, оскільки пенсійним органом при розгляді заяви позивача не вирішено питання щодо зарахування періодів роботи за відомостями трудової книжки до страхового стажу, не проведено обрахунок всього стажу, а отже не перевірено ті умови, з якими Закон №1058-ІV пов'язує наявність в особи права на пенсію за віком, то суд не може перебирати на себе функції Пенсійного фонду щодо призначення їй пенсії. Суд лише здійснює контроль правомірності рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень (відповідача) щодо вказаних питань.
Оскільки позивач звернувся із заявою про призначення пенсії до ГУ ПФ України в Дніпропетровській області, то саме ГУ ПФ України в Дніпропетровській області повинно зарахувати до страхового стажу позивача періоди йог роботи та повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії.
За встановлених обставин справи та на підставі наведених норм чинного законодавства України, виходячи із наданих суду частиною другою статті 245 КАС України повноважень, позовні вимоги підлягають задоволенню частково шляхом визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ в Миколаївській області від 14.03.2023р. №050750002312 про відмову у призначенні позивачу пенсії та зобов'язання ГУ ПФ України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу згідно з трудовою книжкою колгоспника НОМЕР_1 від 07.03.1981 періоди роботи ОСОБА_1 з 07.03.1980 р по 18.04.1984 р.(запис №1), з 03.04.1985 року по 16.11.1985 року (запис № 5), з 20.11.1985 року по 01.09.1987 року (запис №8, № 9, №10), з 14.09.1987 року по 28.05.1990 р. (запис №11, №12), з 01.07.1990 року по 31.12.1998р. (запис № 13), зобов'язати ГУ ПФ України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву позивача від 06.03.2023р. про призначення пенсії за віком, з урахуванням висновків суду.
Згідно з ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Суд вважає, що відповідач не довів правомірності своїх дій, натомість позивачем частково доведено та підтверджено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Враховуючи викладене, позовні вимоги є частково обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.
На підставі ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за необхідне присудити на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області понесені судові витрати у розмірі 536,80 грн.
Керуючись ст. 77, 139, 241-246, 250, 255, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, буд.26, м. Дніпро, 49094, і.к. 21910427), Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008, і.к. 13844159) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії- задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 14.03.2023р. №050750002312 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до ст.. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу згідно з трудовою книжкою колгоспника НОМЕР_1 від 07.03.1981 періоди роботи ОСОБА_1 з 07.03.1980 р по 18.04.1984 р.(запис №1), з 03.04.1985 року по 16.11.1985 року (запис № 5), з 20.11.1985 року по 01.09.1987 року (запис №8, № 9, №10), з 14.09.1987 року по 28.05.1990 р. (запис №11, №12), з 01.07.1990 року по 31.12.1998р. (запис № 13).
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 06.03.2023р. про призначення пенсії за віком відповідно до ст.. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням висновків суду наведених в даному рішенні.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (і.к. 21910427) документально підтверджені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 268,40 грн.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (і.к. 21910427) документально підтверджені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 268,40 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.В. Златін