Справа № 953/9789/21
н/п 2/953/462/23
"24" квітня 2023 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Зуб Г.А.
за участю секретаря Черниш О.М.,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (місцеперебування: АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Вацлава Гавела, 6, код ЄДРПОУ: 37616221), приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Табінського Олега Володимировича (місцеперебування: м. Київ, вул. Старосільська, 1-У, оф. 3), приватного нотаріуса Житомирського міського округу Горай Олег Станіславович (місцеперебування: м. Житомир, вул. Леха Качинського, 6) про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, визнання протиправними та скасування постанов приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження та про звернення стягнення на доходи боржника, та стягнення коштів, -
25.05.2021 р. до Київського районного суду м. Харкова надійшла позовна заява позивача ОСОБА_1 до відповідача ТОВ «Росвен Інвест Україна», треті особи: ПВВО ОСОБА_2 , ПН ЖМНО Горай О.С., в якій позивач просить визнати виконавчий напис, вчинений 19.02.2021 ПНЖМО Горай О.С. за № 26836 про стягнення з позивача ОСОБА_1 на користь відповідача ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» суми заборгованості у розмірі 16050,43 грн. відповідно до кредитного договору від 27.08.2019 укладеного з ПАТ «Альфа-Банк» - таким, що не підлягає виконанню, судові витрати покласти на відповідача; визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Табінського О.В. про відкриття ВП №64824807; визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Табінського О.В. про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи позивача від 19.03.2021; та стягнути з відповідача на користь позивача утримані та перераховані на момент подання позову кошти в розмірі 3124,08 грн., та майбутні утримані та перераховані на рахунки відповідачів кошти, якщо такі будуть.
Ухвалою судді від 26.05.2021 прийнято до розгляду вказану позовну заяву, та відкрито провадження в ній за правилами загального позовного провадження.
Відповідачі не скористались своїм правом на подання відзиву.
21.09.2021 здійснено повторний автоматизований розподіл вказаної справи, справу перерозподілено судді Зубу Г.А.
Ухвалою судді від 04.11.2021 прийнято справу до провадження судді.
Положеннями ст.189 ЦПК України визначено, що завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з'ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті. Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.
У підготовчому судовому засіданні судом виконані дії, передбачені ч. 2 ст. 197 ЦПК України.
Учасники судового розгляду в підготовче засідання не з'явились, повідомлялись судом у встановленому законом порядку, причину неявки суду не повідомили. Від позивача надійшла до суду заява про розгляд справи за його відсутності з урахуванням всіх його позовних вимог.
Що стосується вимог позивача про визнання протиправними та скасування постанов приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження та про
звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, то слід зазначити наступне.
Частина 1 ст. 55 Конституції України містить загальну норму, яка означає право кожного звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.
Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Отже, гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Європейський суд з прав людини у п. 24 рішення від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» зазначив, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін «судом встановленим законом» у п. 1 ст. 6 Конвенції передбачає всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.
Так, відповідно до ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Згідно із ч. 5 ст. 124Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. У п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.
Зазначене конституційне положення відображено і у ст. 18 ЦПК України, згідно з якою судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах.
Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Згідно із частиною 2 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
В свою чергу, судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різні види судочинства, якими є цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.
Згідно з статтею 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні
права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Отже, за правилами адміністративного судочинства мають оскаржуватися рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, вчинені під час виконання ухвалених в адміністративній справі судових рішень, а також виконавчих документів, виданих іншими, ніж суд, органами та посадовими особами, оскільки закон не встановлює для такого оскарження іншого порядку судового оскарження.
Схожих за змістом висновків Велика Палата Верховного Суду дійшла у постановах від 14 листопада 2018 року у справі № 161/15523/17, від 02 жовтня 2019 року у справі № 346/79/17 та від 06 лютого 2019 року у справі № 678/1/16-ц.
Як вже зазначалося вище, позивач фактично не погоджується із бездіяльністю, на його думку, приватного виконавця у межах виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом, тобто позивач у цій справі просить про скасування постанов про відкриття виконавчого провадження, та про звернення стягнення на доходи боржника, які були винесені приватним виконавцем у межах виконання не судового рішення, а документа, виданого приватним нотаріусом.
Враховуючи наведене, та те, що позивач просить про скасування постанов про відкриття ВП та звернення стягнення на доходи божника, тим самим не погоджується із діями приватного виконавця з виконання виконавчого документа, виданого іншою посадовою особою (приватним нотаріусом), а не судом, суд приходить до висновку про підвідомчість даного спору адміністративному суду.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач не звертався до адміністративного суду з відповідним адміністративним позовом про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення дій.
Відтак, підстави вважати про наявність будь якого юрисдикційного конфлікту чи порушення прав позивача на доступу до правосуддя, відсутні.
Наведене у сукупності дає підстави для висновку про наявність обставин, як б свідчили про адміністративну юрисдикцію у вказаній частині позовних вимог, тому такі необхідно розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Закриття провадження - це форма закінчення розгляду цивільної справи без винесення судового рішення у зв'язку із виявленням після відкриття провадження обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що провадження за вказаними позовними вимогами слід закрити, оскільки дані вимоги підлягають розгляду за правилами КАС України у порядку адміністративного судочинства з роз'ясненням права позивачу на звернення з даними вимогами до відповідного адміністративного суду, до юрисдикції якого віднесено розгляд таких справ.
Відповідно до ч. 2 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого судового засідання суд постановляє ухвалу про закриття провадження, та про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Підстав для залишення позову в іншій частині без розгляду та закриття провадження у справі немає.
Також, позивач просить витребувати у відповідача та третіх осіб докази, а саме оригінали чи завірені копії документів, які стали підставами для винесення постанови про звернення стягнення на доходи боржника, відкриття виконавчого провадження, винесення оспорюваного виконавчого напису, розрахунку розмірів заборгованості на рахованих відповідачем, у т.ч. відсотків та комісії в розмірі 16050,43 грн., та встановлення будь-яких правовідносин з ним; та зобов'язати ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» надати докази, які є підставами для винесення постанови про звернення стягнення на доходи боржника, відкриття виконавчого провадження, винесення оспорюваного виконавчого напису, розрахунку розмірів заборгованості на рахованих відповідачем, у т.ч. відсотків та комісії в розмірі 16050,43 грн., та встановлення будь-яких правовідносин з ним, договору факторингу №1 від 30.11.2020 яким АТ «Альфа-Банк» відступило право вимоги за кредитним договором №631241037 від 27.08.2019 на користь ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП», та договір факторингу №01/12-1 від 01.12.2020, згідно якого право вимоги перейшло від «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» до ТОВ «Росвен Інвест Україна» та ін.
Відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що вказане клопотання не підлягає задоволенню, оскільки позивачем до суду надані документи, які надані приватному виконавцеві, за якими відкрито ВП, та предметом розгляду даної цивільної справи є виконавчий напис нотаріуса, копія якого міститься в матеріалах справи, а документи, які просить витребувати позивач не стосуються даного предмету спору.
До закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті інших процесуальних дій вчиняти не потрібно, справа може бути призначена до судового розгляду по суті.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 197, 200, 255, 294 ЦПК України, суд, -
постановив :
Провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна», приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Табінського Олега Володимировича, приватного нотаріуса Житомирського міського округу Горай Олег Станіславович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, визнання протиправними та скасування постанов приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження та про звернення стягнення на доходи боржника, та стягнення коштів в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування постанов приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження та про звернення стягнення на доходи боржника - закрити.
Відповідно до ч. 2 ст. 256 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Закрити підготовче провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна», приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Табінського Олега Володимировича, приватного нотаріуса Житомирського міського округу Горай Олег Станіславович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, та стягнення коштів.
Справу призначити до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Київського районного суду м. Харкова на 09 годину 15 хвилин 09 червня 2023 року.
У судове засідання викликати сторони.
В задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про витребування доказів - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала в частині закриття провадження може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі в 15-дений строк з дня проголошення ухвали апеляційної скарги.
Повний текст ухвали виготовлено 24 квітня 2023 року.
СУДДЯ Г.А. ЗУБ