Провадження 1-кп/557/66/2023
Справа 557/637/23
02 травня 2023 року
Гощанський районний суд Рівненської області в складі :
головуючого судді ОСОБА_1
секретар судового засідання ОСОБА_2
номер кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань, №12023181080000056 від 25.02.2023,
про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Бубнів Локачинського району Волинської області, зареєстрований АДРЕСА_1 , фактично проживає: АДРЕСА_2 , громадянина України, освіта професійно-технічна, не працює, вдівець, раніше судимого:
- 18.02.2014 Горохівським районним судом Волинської області за ч.2 ст. 186, ст. 71 КК України до покарання у виді 6 років 6 місяців позбавлення волі, умовно-достроково звільнений від відбування покарання з ДУ «Катеринівська виправна колонія № 46» на підставі ухвали Сарненського районного суду Рівненської області від 08.09.2018 з невідбутим терміном покарання 1 рік 5 місяців 8 днів,
за ч. 4 ст. 185, ч.1 ст. 357 КК України,
за участю прокурора ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_3
потерпілого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Гоща кримінальне провадження з обвинувальним актом про вчинення кримінальних правопорушень,
ОСОБА_3 23.02.2023, близько 23 год. 00 хв., на ґрунті раптово виниклого наміру, маючи умисел на незаконне заволодіння чужим майном та прагнучи обернути його на свою користь, діючи умисно, з корисливих мотивів, а також діючи в умовах воєнного стану, введеного на підставі Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ (зі змінами, внесеними Указами від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-ІХ, від 18 квітня 2022 року № 259/2022, затвердженим Законом України від 21квітня 2022 року № 2212-ІХ, від 17 травня 2022 року № 341/2022, затвердженим Законом України від 22 травня 2022 року № 2263-ІХ, Указом Президента України від 12 серпня 2022 року № 573/2022, затвердженим Законом України від 15серпня 2022 року № 2500-ІХ та Указом Президента України від 07 листопада 2022року № 757/2022, затвердженим Законом України від 16.11.2022 № 2738-ІХ від 16.11.2022, перебуваючи у приміщенні житлового будинку потерпілого ОСОБА_5 , що по АДРЕСА_3 , під час розпивання спиртних напоїв з власником домоволодіння, скориставшись його неуважністю, таємно викрав пластикову банківську розрахункову картку АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_1 , відкриту на ім'я ОСОБА_5 , яка перебувала в постійному користуванні останнього, яка у вартісному вираженні ніякої матеріальної цінності для потерпілого не представляє, але є офіційним документом майнового характеру, що надає право особі на одержання, зберігання та використання інформації про розрахункові кошти та інші грошові надходження на рахунок та забезпечує користувачеві доступ до банківського рахунку з метою отримання грошових коштів.
Також, ОСОБА_3 24.02.2023, о 07 год. 31 хв., відчуваючи безкарність за раніше вчинене ним кримінальне правопорушення, а саме таємне викрадення банківської картки АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_1 , яка належить потерпілому ОСОБА_5 , на ґрунті раптово виниклого наміру, маючи умисел на незаконне заволодіння чужим майном та прагнучи обернути його на свою користь, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, а також діючи в умовах воєнного стану, введеного на підставі Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ (зі змінами, внесеними Указами від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-ІХ, від 18 квітня 2022 року № 259/2022, затвердженим Законом України від 21квітня 2022 року № 2212-ІХ, від 17 травня 2022 року № 341/2022, затвердженим Законом України від 22 травня 2022 року № 2263-ІХ, Указом Президента України від 12 серпня 2022 року № 573/2022, затвердженим Законом України від 15серпня 2022 року № 2500-ІХ та Указом Президента України від 07 листопада 2022року № 757/2022, затвердженим Законом України від 16.11.2022 № 2738-ІХ від 16.11.2022, реалізуючи свій злочинний умисел на таємне викрадення грошових коштів, використовуючи викрадену напередодні банківську картку, достовірно знаючи пін-код до цієї банківської картки, перебуваючи біля приміщення «Маркет ЛОТО», що у м. Рівне, вул. Київська, 10, Рівненської області, через банківський термінал за допомогою раніше викраденої банківської картки АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 , держателем якої є ОСОБА_5 , використовуючи пін-код до картки, керуючись єдиними злочинним умислом, шляхом проведення 1 (однієї) банківської операції з даною банківською карткою, повторно, викрав окремим платежем з вищевказаної банківської картки грошові кошти на загальну суму 7900 (сім тисяч дев'ятсот) гривень, які належали ОСОБА_5 , якими розпорядився на власний розсуд, чим заподіяв для потерпілого майнової шкоди на вказану суму.
Такі дії органом досудового розслідування кваліфіковані: - за ч.4 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно в умовах воєнного стану; - за ч.1 ст. 357 КК України, як таємне викрадення та привласнення офіційного документа, вчинене з корисливих мотивів.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений свою вину у висунутому йому обвинуваченні у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 185 КК України, ч.1 ст. 357 КК України, визнав повністю, у скоєному розкаявся, підтвердив обставини скоєння ним кримінальних правопорушень, які викладені в обвинувальному акті, та дав зізнавальні показання стосовно обставин скоєння ним злочинів, - час, місце, спосіб, мета скоєння кримінального правопорушення.
Зокрема, показав, що він дійсно 23.02.2023 перебував в будинку потерпілого, з яким вживали алкогольні напої. Потерпілий надав йому картку і повідомив пін-код, щоб купити продукти. Пізніше він картку не повернув, в м. Рівне зняв кошти в сумі 7900 грн., якими розпорядився на власний розсуд. На даний час майно повернув. Просив вибачення в потерпілого, викрадене повернув, у скоєному розкаюється, просить суд суворо його не карати.
Враховуючи думку учасників судового провадження, які не заперечували щодо застосування ч.3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, також роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Крім визнання своєї вини самим обвинуваченим в скоєнні кримінального правопорушення, винуватість обвинуваченого доведена також іншими доказами, які відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України, не досліджувалися, оскільки обставини скоєння кримінального правопорушення учасниками процесу не оспорюються.
Показаннями потерпілого ОСОБА_5 підтверджується, що 23.02.2023 обвинувачений перебував в його будинку, вони разом вживали алкогольні напої. Потерпілий надав картку і повідомив пін-код, щоб обвинувачений купив продукти і алкоголь. Пізніше він картку не повернув, виїхав з села, тому він про даний факт повідомив поліцію. На даний час кошти йому повернуто, просить суд суворо не карати обвинуваченого, призначити мінімальне покарання.
Судом досліджено характеризуючі дані обвинуваченого, який раніше судимий, на диспансерному обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, не працює, не одружений.
Дослідивши безпосередньо всі обставини кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного рішення, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого в скоєнні кримінального правопорушення, знайшла своє підтвердження в судовому засіданні і доведена повністю поза розумним сумнівом. У суду не має сумнівів щодо об'єктивності та правдивості показань обвинуваченого, оскільки ці покази підтверджені дослідженими безпосередньо в судовому засіданні іншими доказами, яким суд дав належну оцінку.
Оцінюючи докази, досліджені в судовому засіданні, в їх сукупності, суд вважає їх допустимими, достатніми та достовірними, такими, що узгоджуються між собою, в зв'язку з чим суд вважає доведеною винуватість обвинуваченого в скоєнні кримінального правопорушення.
Дії обвинуваченого органом досудового розслідування правильно кваліфіковано: - за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно в умовах воєнного стану; - за ч. 1 ст. 357 КК України, як викрадення та привласнення офіційного документа.
При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 66 КК України - є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування завданого збитку.
Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України, є рецидив злочинів.
При призначенні покарання суд відповідно до ст.ст. 65-68 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який є відповідно тяжким злочином та кримінальним проступком, особу обвинуваченого, який свою вину визнав повністю, в скоєному розкаявся, раніше судимий, за місцем проживання обвинувачений характеризується позитивно, не працює, не перебуває на «Д»-обліку у лікаря-нарколога та психіатра, а також суд враховує обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, позицію потерпілого, який не має претензій до обвинуваченого.
Суд дійшов висновку про те, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції його від суспільства та реального відбування покарання, і вважає за можливе призначити йому покарання в межах санкції ч.4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі, в межах санкції ч.1 ст. 357 КК України у виді обмеження волі, із застосуванням ч.1 ст. 70, ст.ст. 75, 76 КК України, із звільненням від відбуття покарання, з іспитовим строком, яке буде необхідним та достатнім для його виправлення, а також попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, що відповідає меті покарання, зазначеної в ст. 50 КК України.
Цивільний позов не заявлено.
Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України. Запобіжний захід не обирався.
Процесуальні витрати відсутні.
Керуючись ст.ст. 369-371, 373-374 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 357 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк 3 (три) роки.
На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити остаточне покарання ОСОБА_3 у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі, з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк в 2 (два) роки.
Відповідно до п.п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу не обирати.
Речові докази по справі:
- банківську картку АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_1 , яка належить потерпілому ОСОБА_5 , яку під розписку передано на зберігання потерпілому ОСОБА_5 , - залишити у його розпорядженні.
Вирок може бути оскаржено до Рівненського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Гощанський районний суд Рівненської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право в суді отримати копію вироку.
Копія вироку вручається обвинуваченому, прокурору негайно після його проголошення.
Учасникам судового провадження, які не були присутні при проголошення вироку, копія вироку направляється не пізніше наступного дня після його проголошення.
Суддя ОСОБА_1