Єдиний унікальний номер: 379/599/23
Провадження № 2-о/379/28/23
02 травня 2023 рокум.Тараща
Суддя Таращанського районного суду Київської області Музиченко О.О., перевіривши заяву ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ), заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (місцезнаходження: вул. Саєнка Андрія, 10, м. Фастів, Київська область) про встановлення факту, що має юридичне значення,
02.05.2023 заявниця звернулась до суду з указаною заявою, в якій просить встановити факт належності їй трудової книжки.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.05.2022 головуючою суддею у даній судовій справі визначено суддю Музиченко О.О..
Дослідивши заяву і додані до неї документи, суддя установила, що вказана заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Так, згідно ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Відповідно до ч. 9 ст. 10 ЦПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутністю такого суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Оскільки чинне цивільне процесуальне законодавство не регулює залишення без руху заяви, поданої в порядку окремого провадження, - при вирішенні даного питання суд керується положеннями ЦПК України, якими врегульовано порядок залишення без руху позовної заяви, зокрема, положеннями статті 185 ЦПК України.
Відповідно до п. 5 ч.1 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
За пунктом 6 частини 1 статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Згідно вимог статті 318 ЦПК України у заяві про встановлення факту, що має юридичне значення, повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт.
До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.
У листі Верховного Суду України від 01.01.2012 «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» зазначено, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за умови, зокрема, відсутності у заявника іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред'явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо).
Аналогічне положення міститься і у п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення № 5 від 31.03.95, згідно із яким, вирішуючи питання про прийняття заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, судам необхідно враховувати, що ці заяви повинні відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, встановленим ЦПК України, так і вимогам щодо її змісту, передбаченим ЦПК. Якщо в заяві не зазначено, який конкретно факт просить встановити заявник, з яких причин неможливо одержати або відновити документ, що посвідчує даний факт, якими доказами цей факт підтверджується або до заяви не приєднано довідки про неможливість одержання чи відновлення необхідних документів, суддя відповідно до ст.139 ЦПК постановляє ухвалу про залишення заяви без руху і надає заявникові строк для виправлення недоліків. У разі невиконання цих вказівок заява вважається неподаною і повертається заявникові, про що суддя постановляє мотивовану ухвалу.
Із поданої заяви про встановлення факту належності заявниці трудової книжки вбачається, що встановлення цього факту має для заявниці юридичне значення, оскільки від нього породжуються юридичні наслідки, від яких залежить питання щодо можливості призначення заявниці пенсії за віком. Заявниця зазначає, що допущена помилка в написанні її дати народження на титульному аркуші трудової книжки - зазначення невірного місяця народження (вересень замість листопада) може в подальшому викликати труднощі при призначенні пенсії в органах Пенсійного фонду.
В заяві також вказано, що заявниця не має можливості звернутися до підприємств, установ, організацій, в яких вона працювала, оскільки вони ліквідовані чи зачинені.
Проте, всупереч п.2 ч.1 ст. 318 ЦПК України до заяви не додано жодного доказу на підтвердження наведеного вище доводу заявниці щодо ліквідації підприємств, в яких вона працювала, і неможливості внесення до її трудової книжки необхідного виправлення самим підприємством чи його правонаступником, або відповідним державним архівом - в порядку, визначеному Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників №110 від 17.08.1993 зі змінами.
Згідно ч.ч. 1 та 2 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи наведений вище недолік заяви, суддя вважає за необхідне надати заявниці десятиденний строк з дня вручення їй даної ухвали для усунення цього недоліку у спосіб надання суду доказів неможливості внесення виправлень до трудової книжки заявниці підприємством-роботодавцем чи його правонаступником або відповідним державним архівом в порядку, визначеному Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників №110 від 17.08.1993 зі змінами.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Згідно ч. 7 ст. 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
З урахуванням викладеного та керуючись ст. ст. 2, 175-177, 185, 260, 261, 293, 294, 315, 316, 318 ЦПК України, суддя
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області, про встановлення факту, що має юридичне значення, - залишити без руху та надати заявниці десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для усунення вказаних у ній недоліків.
Роз'яснити заявниці, що в разі неусунення недоліків заяви у строк, встановлений судом, заява буде залишена без розгляду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за вебадресою сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України http://tr.ko.court.gov.ua.
Копію ухвали надіслати заявниці.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала складена та підписана 02.05.2023.
Суддя Таращанського районного суду Київської області Ольга МУЗИЧЕНКО