Справа № 212/6297/22
1-кп/212/186/23
іменем України
03 травня 2023 року м. Кривий Ріг
Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
секретар судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурор - ОСОБА_3 ,
обвинувачений - ОСОБА_4
захисник - адвокат ОСОБА_5
обвинувачена- ОСОБА_6
захисник - адвокат ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кривого Рогу кримінальне провадження №42022042070000030 від 06.06.2022 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України ,
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження у відношенні обвинуваченої ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, посилаючись на те, що на даний час не зменшилися ризики, які були встановлені під час обрання запобіжного заходу. Обрання більш м'якого запобіжного заходу, не забезпечить належний контроль за поведінкою підозрюваної, та не надасть змогу стороні обвинувачення контролювати обов'язки, які можуть бути покладені на обвинувачену судом.
В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_6 просила змінити запобіжний захід на більш м'який.
В судовому засіданні захисник обвинуваченої адвокат ОСОБА_7 просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, посилаючись на його необґрунтованість, та заявив клопотання зміну запобіжного заходу на більш м'який, не пов'язаний з позбавленням волі.
Заслухавши думку учасників судового провадження, суд дійшов наступних висновків.
Ухвалою суду від 09.03.2023 року ОСОБА_6 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 07 травня 2023 року включно.
Відповідно до ч.1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про продовження /зміну/ запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачений ст. 177 КПК України, і на які вказує прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам зазначених прокурором.
Суд зазначає, що за ч. 1, 2 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити. Скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
При вирішенні питання доцільності продовження строку тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_6 суд враховує дані про особу обвинуваченої, яка не має міцних соціальних зав'язків, офіційно не працевлаштована, інвалідності не має, раніше судима за вчинення кримінальних правопорушень проти власності; а також враховуючи тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченій у разі визнання її винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином та передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, що в своїй сукупності, на думку суду, свідчить про наявність ризиків, передбачених п. 1, 5 ч. ст. 177 КПК України, а саме: ризик переховування обвинуваченої від суду, та вчинення обвинуваченою іншого кримінального правопорушення.
Суд також зважає на практику ЄСПЛ, зокрема, на те, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Отже, виходячи з положень статей 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та вимог ст. 331 КПК України, суд дійшов висновку, що обраний відносно обвинуваченої запобіжний захід відповідає характеру і тяжкості діяння, яке їй інкримінуються, а разом з іншим, допомагає уникнути ризиків, існування яких доведено, і які не зменшилися, є реальними, тому суд приходить до висновку про доцільність продовження строку тримання під вартою обвинуваченої строком на 60 днів.
Клопотання захисника обвинуваченого про зміну запобіжного заходу на більш м'який не містять будь-яких даних щодо зміни обставин обвинувачення чи раніше встановлених ризиків, що могло би слугувати підставою для зміни та застосування до обвинуваченої більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою. При цьому посилання сторони захисту на наявність на утриманні обвинуваченої малолітньої дитини, суд до уваги не приймає, оскільки прокурором надано рішення суду про позбавлення обвинуваченої батьківських прав щодо її малолітньої дитини.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу, задоволенню не підлягає, а обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідає особі обвинуваченої, характеру і тяжкості діяння, яке їй інкримінується, покаранню, що може бути призначене обвинуваченій у разі визнання її винуватості, забезпечує запобіганню встановленим раніше ризикам.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 331,176 - 178, 183, 194 ,196- 199, 372, 376, 392 - 395 КПК України, суд,-
Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 01 липня 2023 року включно.
В задоволенні клопотання захисника адвоката ОСОБА_7 про заміну запобіжного заходу, застосованого до обвинуваченої ОСОБА_6 - відмовити.
Копію ухвали вручити сторонам кримінального провадження, направити уповноваженій особі за місцем ув'язнення.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1