Справа № 199/1683/23
(2-а/199/15/23)
Іменем України
03.05.2023
Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Спаї В.В.,
секретар судового засідання Подварченко А.Ю.,
за участі позивача ОСОБА_1 та представника позивача адвоката Гордєвської С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області та інспектора взводу №2 роти №3 батальйону №2 Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області Мунтян Давида Анатолійовича про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
Позивач звернувся до суду із даним позовом, в його обґрунтування посилаючись на те, що 08.02.2023 р. інспектором взводу №2 роти №3 батальйону №2 Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області Мунтян Д.А. було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі (серія ЕАС №6517687), якою на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1 190,00 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 - 3 КУпАП. Як зазначається позивачем при зверненні до суду із позовом, 08 лютого 2023 р. він рухався на сервісний центр Mercedes-Benz, який розташовано за адресою: м. Дніпро, Запорізьке шосе, 57 для миття транспортного засобу на автомийці та проходження планового технічного обстеження, призначеного о 15.00 год. Перед виїздом, враховуючи погодні умови, стан дорожнього покриття та те, що позивач є професійним водієм зі значним стажем, він перевірив справність освітлення, а також чистоту номерного знака. Зупинившись на вимогу працівників патрульної поліції на питання про підстави зупинення позивачу повідомили про порушення ним ПДР, а саме Т3 має брудні номерні знаки, працівники вимагали надати їм документи. Позивач надав документи та повідомив, що прямує до сервісного центру Mercedes-Benz та запізнюється та в нього закінчується обідня перерва, та ще необхідно встигнути повернутись на роботу на ТОВ «Компанія БІО Ресурси», де він працює водієм.
Як зазначається позивачем при зверненні до суду із вказаним позовом, інспектори поліції не визначали та не намагались встановити точну відстань, з якої не можливо чітко визначити символи номерного знака, як то зазначено в п. 2.9 «в» ПДР, жодних замірів відстані, з якої є можливим визначення символів номерного знака транспортного засобу не проведено, а заявлену відстань в 20 метрів вони визначили візуально (в русі, оскільки рухалися за позивачем в потоці інших транспортних засобів) без вимірювальних пристроїв.
На переконання позивача, відповідач також допустив порушення порядку оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення та порядок розгляду справи адміністративне правопорушення, не роз'яснив прав особи, яка притягається до відповідальності за КУпАП, виніс постанову не за місцем вчинення адміністративного правопорушення, фактичний розгляд справи взагалі відбувся біля КП «Обласний медичний психіатричний центр з лікування залежностей зі стаціонаром» ДОР, куди позивача було доставлено, а не за місцезнаходженням відповідного органу (м. Дніпро, Троїцька площа, 2а).
На переконання позивача, відповідачем взагалі не досліджувалось жодного доказу, який б підтверджував вину позивача у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення. Оскаржувана постанова не містить опису обставин справи, встановлених під час розгляду справи, в самій постанові не має жодного посилання на дослідження доказів, до неї не додано жодних доказів вчинення адміністративного правопорушення.
У відзиві на позовну заяву відповідач - 1 заперечував проти задоволення позову, зазначив, що постанова була прийнята у відповідності до норм чинного законодавства.
Як зазначається відповідачем - 1 у відзиві на позовну заяву, виявивши транспортний засіб, в діях водія якого містяться ознаки порушення вимог чинного законодавства в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, а саме порушення п. 2.9 «в» ПДР, за вчинення якого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність у вигляді штрафу, враховуючи, що така дія була скоєна водієм в присутності поліцейського і останній бачив її вчинення на власні очі, останнім було прийнято рішення про зупинку такого транспортного засобу на підставі ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», та в подальшому розпочато розгляд справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, щодо водія такого транспортного засобу, яким виявився позивач. Справа була розглянута з дотриманням вимог чинного законодавства. В основу прийнятого рішення були покладені фактичні дані у вигляді відеозапису із фіксацією вчиненого позивачем порушення вимог Правил дорожнього руху України.
На підтвердження доводів, викладених у відзиві на позовну заяву, долучений диск з відеозаписом та рапорти інспекторів Сірого Д.О. та Бахарєва С.А. стосовно обставин справи.
Інший відповідач у справі Мунтян Д.А. у відзиві на позовну заяву виклав заперечення, аналогічні запереченням іншого відповідача в цій справі.
Позивач у відповіді на відзив вважав доводи відповідачів необґрунтованими, такими, що не відповідають дійсним обставинам справи, не спростовують тверджень та аргументів позивача стосовно суті позовних вимог, напроти, відеозапис підтверджує протиправні дії інспекторів взводу №2 роти №3 батальйону №2 УПП в Дніпропетровській області Мунтян Д.А. та Бахарєва С.А.
Позивач та представник позивача вимоги позову підтримали повністю, просили суд повністю задовольнити поданий позов.
У судовому засіданні позивач не заперечував того факту, що фотознімок, долучений відповідачем до відзиву на позову заяву, містить зображення транспортного засобу, який 08.02.2023 р. о 15 год. 13 хв. перебував під керуванням позивача, та наявні на ньому забруднення такого ступеню, що не дозволяють визначитися із символами номерного знаку.
Відповідачі не скористалися правом брати участь в судовому засіданні.
Відповідачі у відзивах на позовну заяву просили суд про розгляд справи у їх відсутності.
Відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи.
Як встановлено судом на підставі відповідної постанови серії ЕАР №6517687 від 08.02.2023 р., на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1 190,00 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП (а.с. 10).
Згідно з цією постановою, 08.02.2023 року о 15 год. 13 хв. в м. Дніпро по Запорізькому шосе, 42, водій керував ТЗ із забрудненим номерним знаком, що не дає чітко визначити символи з відстані 20 м, чим порушив п. 2.9 ПДР, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 121 - 3 КУпАП (а.с. 10).
Як встановлено судом на підставі показань засобів відеоспостереження (з нагрудної відеокамери інспектора поліції), 08.02.2023 р. позивач за вказаних в оскаржуваній постанові від 08.02.203 р. обставин був зупинений інспектором взводу №2 роти №3 батальйону №2 Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області Мунтян Д.А. Суперечка між водієм (позивач) та інспектором тривала деякий час, після чого на прохання водія інспектор погодився та на службовому автомобілі прямував за автомобілем під керуванням позивача до визначеного ним місця для зупинки його авто; при цьому, ззовні транспортний засіб Mercedes-Benz р/н НОМЕР_1 дуже забруднений, при цьому бруд такого ступеню, який взагалі не дозволяє визначитися із символами номерному знаку. Зазначене підтверджується також фотознімком транспортного засобу Mercedes-Benz р/н НОМЕР_1 .
Позивач заперечує правомірність вказаної постанови з підстав, зазначених у позовній заяві.
Відповідачі вважають оскаржувану постанову правомірною.
Дослідив докази, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову повністю, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведеним конституційним положенням кореспондує частина перша статті 8 Закону України «Про Національну поліцію»: поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Положеннями пункту 8 частини першої статті 23 цього ж Закону визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Відповідно до пункту 11 частини першої статті 23 Закону України від 02 липня 2015 року №580-VIII «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.
Учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху (п. 1 ч. 4 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух»).
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року №3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306.
До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, особи, які рухаються в кріслах колісних, велосипедисти, погоничі тварин.
Положеннями пунктів 1.3 та 1.9. ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Щодо підстав зупинення транспортного засобу, то такі підстави визначені ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», та відповідачем в цій справі зупинення транспортного засобу позивача мало місце на підставі п. 1 ч. 1 зазначеної статті: за порушення Правил дорожнього руху.
Вимогами частини першої статті 121-3 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність водіїв транспортних засобів за керування або експлуатацію транспортного засобу без номерного знака, з номерним знаком, що не належить цьому засобу або не відповідає встановленим зразкам або вимогам, з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, перевернутим чи неосвітленим, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів, а так само вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знака.
Заборона водієві керувати транспортним засобом із забрудненим номерним знаком, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м визначені підп. 2 п. 2.9 ПДР України.
Щодо посилання позивача та його представника на те, що позивач рухався на цьому транспортному засобі для того, щоб його помити, то вказані доводи не спростовують висновків суду, зазначених вище.
Згідно зі статтею 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до статті 80 КАС України речовими доказами є зокрема електронні та інші носії інформації, що містять аудіовізуальну інформацію про обставини, що мають значення для справи.
Згідно зі статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України від 02 липня 2015 року №580-VIII "Про Національну поліцію" визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.
Відповідно до статті 40 зазначеного вище Закону України поліція може застосовувати такі превентивні заходи, зокрема, застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Статтею 40 Закону України «Про Національну поліцію» закріплено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
На підтвердження доводів правомірності постанови відповідач надав доказ вчинення позивачем інкримінованого йому адміністративного правопорушення, яким є відеозапис з нагрудної камери інспектора УПП, а також показання засобів фотоспостереження (фотознімок).
Відповідно до статті 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Відеозапис, долучений відповідачем - 1 на підтвердження факту порушення водієм правил дорожнього руху, не може вважатися належним доказом у зв'язку з тим, що оскаржувана постанова серії про притягнення до адміністративної відповідальності не містить посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено даний відеозапис.
Рапорти працівників поліції не можуть слугувати доказом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
Задовольняючи позов, суд також керується нижченаведеним.
Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Відповідно до ст. 246 КУпАП порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах визначається цим Кодексом та іншими законами України.
Порядок провадження у справі про адміністративне правопорушення врегульований ст.ст. 248 - 249, 268, 276, 278, 279, 279-1 КУпАП.
Втім, вказаний порядок провадження у справі про адміністративне правопорушення з боку відповідачів був порушений.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.
Справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80, 81, 121 - 126, 127-1 - 129 і статтею 139 (коли правопорушення вчинено водієм) цього Кодексу, можуть також розглядатися за місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання порушників.
На порушення зазначеної правової норми справа була розглянута не за місцем вчинення адміністративного правопорушення, а також не за місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання порушника, а в іншому місті: біля КП «Обласний медичний психіатричний центр з лікування залежностей зі стаціонаром» ДОР, куди ОСОБА_1 було доставлено на службовому автомобілі відповідача, позивачу не були роз'яснені його права, що підтверджується відеозаписом з нагрудної камери інспектора УПП.
Таким чином, ухвалюючи рішення у справі щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, адміністративний суд дійшов до висновку, що оскаржуване рішення не є таким, що прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку, у зв'язку з чим підстави для задоволення позову відсутні.
Щодо рішення, яке має право прийняти адміністративний суд за наслідками розгляду даної справи, то відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Таким чином, оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 122-3 КУпАП відносно позивача підлягає закриттю.
Щодо розподілу судових витрат.
За ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки позов задоволено, позивач не суб'єктом владних повноважень, наявні підстави для присудження до стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної сплаченого при зверненні до суду із даним позовом судового збору.
Керуючись ст.ст. 6-10, ч. 1 та ч. 2, ч.ч. 5-6 ст. 12, п. 1 ч. 1 ст. 20, ч. 1 ст. 22, ч. 1 ст. 25, ст.ст. 72-77, 79, 90, 139, ч. 1 та ч. 4 ст. 189, п. 2 ч. 1 ст. 241, ст.ст. 242-246, 250, 251, 255, 271, 286 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області та інспектора взводу №2 роти №3 батальйону №2 Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області Мунтян Давида Анатолійовича про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП задовольнити повністю.
Скасувати постанову інспектора взводу №2 роти №3 батальйону №2 Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області Мунтян Давида Анатолійовича від 08.02.2023 р. серії ЕАС №6517687 притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП.
Справу про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 1 ст. 121 - 3 КУпАП закрити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції (03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3, ЄДРПОУ 40108646) судовий збір в розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) грн. 80 (вісімдесят) коп. відповідно до квитанції від 17.02.2023 р.
Повне судове рішення складене та підписане 03.05.2023 р.
Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.В.Спаї