04 травня 2023 року
м. Київ
cправа № 922/88/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кролевець О.А. - головуючий, Баранець О.М., Губенко Н.М.,
перевіривши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.03.2023
(головуючий суддя - Гребенюк Н.В., судді - Слободін М.М., Шутенко І.А.)
та рішення Господарського суду Харківської області від 31.01.2022
(суддя - Байбак О.І.)
та додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 14.02.2022
(суддя - Байбак О.І.)
у справі №922/88/20
за позовом Фізичної особи ОСОБА_1 ,
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецпроект", 2) Фізичної особи ОСОБА_2 , 3) Фізичної особи Бушекіра Джаміля, 4) Фізичної особи ОСОБА_3
про визнання недійсними правочинів,
12.04.2023 ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.03.2023 та рішення Господарського суду Харківської області від 31.01.2022 та додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 14.02.2022 у справі №922/88/20 разом з клопотанням про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги та клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.04.2023 вказану касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Кролевець О.А.- доповідач (головуючий), Баранець О.М., Кібенко О.Р.
Розпорядженням в.о. заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.05.2023 №29.2-02/1004, у зв'язку з відпусткою судді Кібенко О.Р., призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи №922/88/20.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.05.2023 для розгляду справи №922/88/20 визначено склад колегії суддів: Кролевець О.А. - головуючий (доповідач), Губенко Н.М., Баранець О.М.
Перевіривши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 , Суд дійшов висновку, що вказана касаційна скарга підлягає залишенню без руху з огляду на наступне.
Статтею 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) визначено форму і зміст касаційної скарги.
Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору в установленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовий збір".
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до пп. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру розмір ставки судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
У 2020 році ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Харківської області з позовом (з урахуванням заяви про зміну підстав позову вх. № 28605 від 06.12.2021) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецпроект", ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , в якій просить суд:
1) визнати недійсним договір купівлі-продажу 100 % частки в статутному капіталі ТОВ "Спецпроект" від 26.07.2018, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ;
2) визнати недійсним договір купівлі-продажу 100 % частки в статутному капіталі ТОВ "Спецпроект" від 22.01.2019, укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 ;
3) визнати недійсним правочин щодо відчуження 100 % частки в статутному капіталі ТОВ "Спецпроект" від 30.09.2019, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 ;
4) визнати недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Спецпроект" від 26.07.2018 про зміни у складі засновників (учасників) товариства та затвердження нової редакції статуту ТОВ "Спецпроект" та всі наступні рішення загальних зборів учасників ТОВ "Спецпроект";
5) скасувати державну реєстрацію зміни складу або інформації про засновників ТОВ "Спецпроект", внесений приватним нотаріусом Грузковою Ю. В. згідно із записом в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 14561050023000093 від 26.07.2018;
6) скасувати державну реєстрацію змін керівника юридичної особи, змін складу підписантів ТОВ "Спецпроект", внесених приватним нотаріусом Грузковою Ю. В. до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 14561070024000093 від 26.07.2018;
7) скасувати державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами установчих документів ТОВ "Спецпроект", внесених приватним нотаріусом Трубніковим С.О. до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 14561070025000093 від 08.05.2019;
8) скасувати змін до установчих документів юридичної особи ТОВ "Спецпроект", внесених приватним нотаріусом Трубніковою І. О. до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 14561050026000093 від 14.05.2019;
9) скасувати державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами установчих документів ТОВ "Спецпроект", внесених приватним нотаріусом Марюхніч Ж. Є. до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 14561070027000093 від 01.10.2019;
10) скасувати змін до установчих документів юридичної особи ТОВ "Спецпроект", внесених приватним нотаріусом Марюхніч Ж. Є. до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 14561050028000093 від 02.10.2019.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 31.01.2022 у справі №922/88/20 у задоволенні позову відмовлено.
Додатковим рішенням Господарського суду Харківської області від 14.02.2022 у справі №922/88/20 клопотання представника ОСОБА_3 - адвоката Калмикової О.О. задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 витрати на професійну правничу (правову) допомогу в розмірі 40 000,00 грн.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 15.03.2023 у справі №922/88/20 рішення Господарського суду Харківської області від 31.01.2022 та додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 14.02.2022 залишено без змін.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2020 року встановлений у розмірі 2102,00 грн.
Згідно з пп. 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду; касаційних скарг у справі про банкрутство розмір ставки судового збору складає 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Таким чином за подання касаційної скарги на оскаржувані судові рішення у справі №922/88/20 скаржник мав сплатити судовий збір у сумі 42 040,00 грн (2 102,00 грн*10* 200%).
Однак до касаційної скарги скаржника не додано доказів сплати судового збору, натомість заявлено клопотання, у якому скаржник просить звільнити її від сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.03.2023 та рішення Господарського суду Харківської області від 31.01.2022 та додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 14.02.2022 у справі №922/88/20. Вказане клопотання обґрунтовано тим, що наразі ОСОБА_1 24 роки, вона є вдовою, безробітною, тільки закінчила навчання, виховує малолітнього сина 2017 року народження, не має доходу, окрім державної допомоги на сина у зв'язку з втратою годувальника. Вказує, що при зверненні з позовом до суду сплатити судовий збір їй допомогли родичі. Зазначає, що розмір судового збору за подання касаційної скарги перевищує 5 відсотків розміру її річного доходу. На підтвердження вищевказаного надає копію свідоцтва про народження ОСОБА_7 серії НОМЕР_1 від 28.04.2017, копію диплому магістра Харківської державної академії культури за освітньою програмою хореографія від 27.02.2021, копію 1 і 3 сторінки трудової книжки, копію довідки форми ОК-5 від 11.04.2023 за період з 2016 року - 2020 рік, копію довідки форми ОК-7 від 11.04.2023 за період з 2016 року - 2020 рік, копії виписок по картці і додатковим рахункам договору від 26.11.2020 за період з 01.01.2021-31.12.2021, 01.01.2022-31.12.2022, 01.01.2023-11.04.2023. Також зазначає, що у зв'язку із військовою агресією російської федерації проти України, постійними проблемами з електроенергією, опаленням, зв'язком, все це ще більше ускладнило її матеріальне становище і не дає змоги сплатити судовий збір.
Пунктом 1 частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Розглянувши вказане клопотання, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору з наступних підстав.
Відповідно до статті 129 Конституції України, забезпечення права на касаційний перегляд справи у визначених законом випадках є однією із засад судочинства, яка застосовується виходячи з принципу верховенства права, змагальності, рівності всіх учасників перед законом і судом, розумності строків розгляду справи.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожному гарантовано право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Аналізуючи право особи на розгляд її скарги в касаційному суді, слід застосовувати положення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, учасником якої є держава Україна, з урахуванням практики ЄСПЛ, зокрема, у Рішенні 20.07.2006 у справі "Сокуренко і Стригун проти України", яким зазначено, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.
При цьому, Суд зазначає, що "право на суд" не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, включно з фінансовими. Так, інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовуватися накладенням фінансових обмежень на доступ особи до суду. Вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права на доступ до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (Рішення ЄСПЛ від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі").
З огляду на приписи статті 287 ГПК України, реалізація особою права на касаційне оскарження рішення (ухвали, постанови) судів попередніх інстанцій здійснюється шляхом подання касаційної скарги, вимоги до форми та змісту якої встановлені статтею 290 цього Кодексу. Частиною 4 статті 290 ГПК України визначено перелік обов'язкових додатків до касаційної скарги, серед яких зазначено докази сплати судового збору.
Отже, встановлення державою обов'язку щодо сплати судового збору за звернення до господарського суду з касаційною скаргою на рішення місцевого суду та постанову апеляційного суду, у порядку та розмірі, що встановлені Законом України "Про судовий збір", є допустимим обмеженням скаржника у доступі до суду та не становить порушення гарантованого йому пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "права на суд".
Колегія суддів зазначає, що положення статей ГПК України та Закону України "Про судовий збір" не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.
Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища.
Враховуючи вищенаведене, Верховний Суд дійшов висновку, що скаржник належним чином не підтвердила, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру її річного доходу за попередній календарний рік. Копія довідки форми ОК-5 від 11.04.2023 за період з 2016 року - 2020 рік, копія довідки форми ОК-7 від 11.04.2023 за період з 2016 року - 2020 рік, копії виписок по картці і додатковим рахункам договору від 26.11.2020 за період з 01.01.2021-31.12.2021, 01.01.2022-31.12.2022, 01.01.2023-11.04.2023 не підтверджують наведеного, оскільки не виключена можливість отримання скаржником у 2022 році інших видів доходів.
Зважаючи на викладене Суд, оцінюючи фінансове становище ОСОБА_1 на підставі наданих скаржником доказів, дійшов висновку про відсутність підстав для звільнення скаржника від сплати судового збору, у зв'язку з неподанням переконливих та достатніх доказів на підтвердження обставин щодо відсутності в неї грошових коштів для сплати судового збору.
Згідно з ч. 2 ст. 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 290 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Верховний Суд звертає увагу скаржника, що судовий збір має бути перерахований за такими реквізитами:
Отримувач коштів ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
Код банку отримувача (МФО): 899998
Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007
Код класифікації доходів бюджету: 22030102
Найменування податку, збору, платежу Судовий збір (Верховний Суд, 055).
Призначення платежу *;101; _________ (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом __________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскаржуваного рішення) по справі _________ (Номер справи), ВЕРХОВНИЙ СУД (Касаційний господарський суд) (назва суду, де розглядається справа).
Враховуючи викладене, касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.03.2023 та рішення Господарського суду Харківської області від 31.01.2022 та додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 14.02.2022 у справі №922/88/20 підлягає залишенню без руху на підставі ч. 2 ст. 292 ГПК України із наданням скаржнику строку протягом десяти днів з дня вручення ухвали для усунення зазначених недоліків, а саме шляхом подання до суду заяви про усунення недоліків касаційної скарги до якої долучити докази, що підтверджують сплату судового збору в установленому Законом порядку в сумі 42 040,00 грн.
Суд звертає увагу скаржника на те, що заяву про усунення недоліків касаційної скарги слід подати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у встановлений цією ухвалою строк, а також надати суду докази надіслання копії заяви про усунення недоліків касаційної скарги іншим учасникам справи.
Згідно з ч. 4 ст. 174 та ч. 2 ст. 292 ГПК України, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.
Оскільки Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без руху, клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження не розглядається.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1.Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.
2.Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.03.2023 та рішення Господарського суду Харківської області від 31.01.2022 та додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 14.02.2022 у справі №922/88/20 залишити без руху.
3. Встановити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.
4. Наслідки невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали встановлені статтею 292 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О.А. Кролевець
Судді О.М. Баранець
Н.М. Губенко