04 травня 2023 року
м. Київ
Справа № 874/15/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду Банаська О. О. - головуючого, Білоуса В. В., Пєскова В. Г.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Приватного підприємства "Виробничо-конструкторське об'єднання "МААНС"
на ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.04.2023
у складі судді Дужича С. П.
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Гетьманське"
про видачу наказу на примусове виконання рішення Третейського суду при Рівненській торгово-промисловій палаті від 02.09.2022
у третейські справі № 1/05-2021
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гетьманське"
до Приватного підприємства "Виробничо-конструкторське об'єднання "МААНС"
про стягнення неустойки, витрат по оплаті третейського збору, витрат на професійну правничу допомогу
Рішенням Третейського суду при Рівненській Торгово-Промисловій палаті від 02.09.2022 у третейській справі № 1/05-2021 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Гетьманське" до Приватного підприємства "Виробничо-конструкторське об'єднання "МААНС" про стягнення неустойки, витрат по оплаті третейського збору, витрат на професійну правничу допомогу і стягнуто з відповідача на користь позивача 413 781,12 грн - неустойки, 35 000,00 грн - витрат на професійну правничу допомогу і 5 379,15 грн - витрат по оплаті третейського збору.
26.09.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю "Гетьманське" звернулось до Північно-західного апеляційного господарського суду з заявою про видачу наказу на примусове виконання рішення Третейського суду при Рівненській торгово-промисловій палаті від 02.09.2022.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.04.2023 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Гетьманське" про видачу наказу на примусове виконання рішення Третейського суду при Рівненській торгово-промисловій палаті від 02.09.2022, постановлено видати накази на примусове виконання рішення Третейського суду Третейського суду при Рівненській торгово-промисловій палаті від 02.09.2022 у справі № 1/05-2021 про стягнення з Приватного підприємства "Виробничо-конструкторське об'єднання "МААНС" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гетьманське" 413 781,2 грн неустойки, 35 000,00 грн третейських витрат на правничу допомогу, 5 379,15 грн третейського збору та стягнення 1 240,50 грн витрат по сплаті судового збору за подання заяви про видачу наказу на примусове виконання рішення.
02.05.2023 Приватне підприємство "Виробничо-конструкторське об'єднання "МААНС" звернулось (в системі "Електронний суд") до Верховного Суду з апеляційною скаргою на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 26.04.2023 у справі № 874/15/22.
Одночасно за текстом та у прохальній частині апеляційної скарги скаржником порушено питання щодо відстрочення сплати судового збору.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 874/15/22 визначено склад суддів Верховного Суду: Банасько О. О. (головуючий), судді - Білоус В. В., Пєсков В. Г., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.05.2023.
Здійснивши перевірку матеріалів апеляційної скарги на відповідність вимогам статей 256-259 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), Верховний Суд дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке.
Згідно із частиною другою статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на дату подачі апеляційної скарги) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Як убачається зі змісту апеляційної скарги об'єктом оскарження є ухвала Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.04.2023, якою задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Гетьманське" про видачу наказу на примусове виконання рішення Третейського суду при Рівненській торгово-промисловій палаті від 02.09.2022 у справі № 1/05-2021.
Згідно з підпунктом 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній на момент звернення з апеляційною скаргою) ставка судового збору за подання апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Тлумачення змісту підпункту 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" приводить до висновку, що законодавцем визначено необхідність сплати судового збору за подання апеляційних і касаційних скарг на всі без винятку ухвали господарського суду, які підлягають оскарженню, незалежно від того, чи передбачено вказаним Законом справляння судового збору за подання тих заяв, за результатами розгляду яких виносяться відповідні ухвали.
Близький за змістом висновок щодо застосування норм права викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду України від 29.05.2018 у справі № 915/955/15.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня було встановлено у розмірі 2 684,00 грн.
Таким чином, за подання апеляційної скарги скаржник мав сплатити судовий збір в розмірі 2 684,00 грн.
Проте, оскаржуючи в апеляційному порядку ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.04.2023 у справі № 874/15/22 скаржником не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених законом порядку і розмірі.
Разом з тим, в апеляційній скарзі, скаржником порушено питання щодо відстрочення сплати судового збору.
В обґрунтування заявленого клопотання, скаржником зазначено, що станом на дату подання апеляційної скарги його майновий стан не дозволяє сплатити розмір судового збору, оскільки на усі рахунки, які належать Приватному підприємству "Виробничо-конструкторське об'єднання "МААНС" відкриті в банках, накладено арешт. На підтвердження зазначених обставин, скаржником долучено постанови про відкриття виконавчого провадження, про арешт коштів боржника, про арешт майна боржника, про розшук майна боржника, про визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження.
Розглянувши подане клопотання про відстрочення сплати судового збору, колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Так, з аналізу статті 8 Закону України "Про судовий збір" вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію "суд, враховуючи майновий стан сторони, може…", тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Що ж до самих умов, визначених статтею 8 вказаного Закону, то вони диференційовані за суб'єктним та предметним застосуванням.
Так, умови, визначені у пунктах 1 та 2 частини першої статті 8 вказаного Закону, можуть застосовуватися лише до позивачів - фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до позивачів, що мають певний соціальний статус - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
Щодо третьої умови, визначеної у пункті 3 частини першої статті 8, то законодавець, застосувавши слово "або", не визначив можливість її застосування за суб'єктом застосування, в той же час визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватись, - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Слід зазначити, що встановлений у статті 8 Закону України "Про судовий збір" перелік умов, для звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення є вичерпним.
Із системного аналізу змісту норм зазначеної статті вбачається, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 вказаного Закону можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18).
Предметом справи, що розглядається, не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Відтак, скаржник не відноситься до переліку осіб, зазначених у статті 8 Закону України "Про судовий збір", а зазначені ним у заяві підстави не передбачені вказаною нормою.
Верховний Суд зауважує, що "право на суд" не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, включно з фінансовими. Так, інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовуватися накладенням фінансових обмежень на доступ особи до суду. Вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права на доступ до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі").
Враховуючи положення статті 129 Конституції України, відповідно до яких основними засадами судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, вказане клопотання задоволенню не підлягає.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Особа, яка має намір подати апеляційну/касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної/касаційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.
Саме по собі посилання скаржника на неможливість сплатити судовий збір по причині відсутності коштів не є підставою для відстрочення сплати судового збору в силу приписів статті 8 Закону України "Про судовий збір".
З вищевикладених міркувань колегія суддів не знаходить правових підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Частиною 2 статті 260 ГПК України встановлено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Відповідно до положень частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, Верховний Суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги Приватного підприємства "Виробничо-конструкторське об'єднання "МААНС" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 26.04.2023 у справі № 874/15/22 без руху із наданням скаржнику строку для усунення її недоліків шляхом надання суду доказів:
- що підтверджують сплату судового збору в розмірі 2 684,00 грн.
Керуючись статтями 119, 174, 232, 234, 235, 256, 258, 260, 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду
1. Відмовити у задоволенні клопотання Приватного підприємства "Виробничо-конструкторське об'єднання "МААНС" про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.04.2023 у справі № 874/15/22.
2. Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Виробничо-конструкторське об'єднання "МААНС" на ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.04.2023 у справі № 874/15/22 залишити без руху.
3. Надати скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий О. О. Банасько
Судді В. В. Білоус
В. Г. Пєсков