01 травня 2023 року Справа № 926/1015/23
За позовом Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав"
до Фізичної особи-підприємця Потейчук Юлії Олегівни
про стягнення заборгованості у сумі 24960,00 грн
Суддя Тинок О.С.
Секретар судових засідань Меленко О.С.
Представники:
від позивача - Гуйда Д.М. (в режимі ВКЗ)
від відповідача - не з'явився
СУТЬ СПОРУ: Громадська спілка "Українська ліга авторських та суміжних прав" звернулась до Господарського суду Чернівецької області із позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Потейчук Юлії Олегівни про стягнення заборгованості у сумі 24960,00 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що 01 жовтня 2021 року між Громадською спілкою "Українська ліга авторських та суміжних прав", Приватною організацією "Українська ліга авторських і суміжних прав", Громадською спілкою "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" та Фізичною особою-підприємцем Потейчук Юлією Олегівною було укладено Договір № КБР-211/10/21-Н про забезпечення правомірного використання об'єктів авторського права та об'єктів суміжних прав в публічних закладах.
Далі позивач стверджує, що відповідачем порушено умови укладеного Договору в частині вчасної оплати наданих послуг, у зв'язку з чим виникла заборгованість, що і стало підставою звернення до суду.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 березня 2023 року позовну заяву №926/1015/23 передано судді Тинку О.С.
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 13 березня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 29 березня 2023 року о 12 годині 00 хвилин.
Ухвалою суду від 29 березня 2023 року відкладено розгляд справи по суті на 01 травня 2023 року, а також повідомлено відповідача, що його неявка у судове засідання не буде перешкоджати розгляду справи за його відсутності.
Відповідач явку належного представника в судове засідання 01 травня 2023 року не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов не надав, хоча був належним чином повідомлений про місце, час та дату судового засідання.
Згідно із частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Разом з цим, відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Представник позивача у судовому засіданні 01 травня 2023 року позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити в повному обсязі. Одночасно, звернувся до суду із усною заявою про подання доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Так, розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Згідно статті 11 Цивільного кодексу України (далі-ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
01 жовтня 2021 року між Громадською спілкою "Українська ліга авторських та суміжних прав" (надалі - Позивач), Приватною організацією "Українська ліга авторських і суміжних прав", Громадською спілкою "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" та Фізичною особою-підприємцем Потейчук Юлією Олегівною (далі - Користувач) було укладено Договір № КБР-211/10/21-Н про забезпечення правомірного використання об'єктів авторського права та об'єктів суміжних прав в публічних закладах.
Громадська спілка "Українська ліга авторських та суміжних прав" є акредитованою організацією колективного управління відповідно до Наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 29 травня 2019 року № 912.
Згідно з частиною 1 статті 20 Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" збирання організаціями колективного управління винагороди з користувачів здійснюється згідно зі сферою, за якою організація зареєстрована і (або) акредитована та внесена до Реєстру організацій колективного управління.
Відповідно до статті 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно пункту 1.1. вказаного Договору, користувач доручає ПО УЛАСП укласти від його імені та за його рахунок договори, за якими користувач отримає одночасно як дозвіл на використання (способом публічного виконання) майнових прав щодо об'єктів авторського права (творів), так і дозвіл на використання (способом публічного виконання) майнових прав щодо об'єктів суміжних прав (фонограм та зафіксованих у них виконань).
Сторони цим Договором передбачають особливий порядок перерахування коштів від користувача до Авторської Організації та Суміжної Організації, який при цьому не пов'язаний із жодними додатковими витратами з боку користувача, а направлений на раціональний поділ роялті за напрямками оплати за використання об'єктів авторського права та суміжних прав (пункт 1.2. Договору).
Договір про надання дозволу на використання суміжних прав та виплату винагороди за використання об'єктів суміжних прав укладається строком на 1 (один) рік (із автоматичною пролонгацією) і є за своєю правовою природою ліцензійним договором (пункт 3.1. Договору).
Пунктом 3.2. Договору унормовано, що Договір про надання дозволу на використання авторського права та виплату винагороди за використання об'єктів авторського права укладається строком на 1 (один) рік (із автоматичною пролонгацією) і є за своєю правовою природою ліцензійним договором.
Згідно положень пункту 3.3. Договору, за Договорами, зазначеними в пунктах 3.1. та 3.2., користувач здійснює оплату за 1 (один) рік шляхом виплат в розстрочку, а саме здійснює оплату щомісячними платежами. При цьому користувачем здійснюється оплата єдиним платежем як за авторські, так і за суміжні права (надалі також - єдиний щомісячний сукупний платіж за майнові права) в розмірі, що зазначений у додатку № 3 до цього Договору (з урахуванням інших положень Договору) на рахунок ПО УЛАСП.
Механізм розстрочки, передбачений цим Договором, діє наступним чином. Користувач активує механізм розстрочки шляхом здійснення першого Єдиного сукупного платежу за майнові права (роялті) в повному обсязі не пізніше 15-ти днів з дати підписання цього Договору. Режим розстрочки за загальним правилом за цим Договором діє без обмеження строку. В той же час, якщо користувач не сплачував Єдиний сукупний платіж за майнові права два календарних місяці поспіль, то механізм розстрочки припиняє дію достроково і розпочинають діяти умови річної оплати. Підставою для оплати в цьому випадку є сам цей Договір із додатками до нього (пункт 3.4 Договору).
Пунктом 3.5. Договору визначено, що отриманий ПО УЛАСП від користувача Єдиний щомісячний сукупний платіж за майнові права перераховується ПО УЛАСП на рахунок Суміжної Організації та на рахунок Авторської Організації. Пропорції щодо перерахування на Суміжну Організацію та на Авторську Організацію дотримуються ПО УЛАСП завжди в рівних частках (50 % на 50 %). Тобто 50 % від зазначеного платежу користувача має отримати Суміжна Організація, а інші 50 % - Авторська Організація.
Відповідно до пункту 4.3. Договору надання дозволу, строк його дії, спосіб використання об'єктів авторського права та суміжних прав визначаються безпосередньо у Додатках № 1 та № 2 до цього Договору. Строк дії цього Договору визначається строком дії того дозволу, який буде діяти довше (враховуючи Додаток № 1 та Додаток № 2 до цього Договору). Адреса публічного закладу (адреси публічних закладів) (прим. - територія), в яких користувач отримує дозволи використовувати об'єкти авторського права та суміжних прав визначені в Додатку № 3 до цього Договору. Розмір винагороди (роялті) визначається сторонами як в Додатку № 3 та в Додатках № 1 та № 2 відповідно стосовно суміжних прав та стосовно авторських прав. Порядок виплати сукупної суми винагороди (роялті) користувачем на рахунок ПО УЛАСП встановлений цим Договором та Додатком № 3 до нього, при цьому, порядок сплати винагороди роялті ПО УЛАСП (від імені і за рахунок користувача) на користь Авторської Організації та Суміжної Організації встановлений також відповідно Додатками № 1 та № 2 до цього Договору. Сторони можуть дооформити інші додатки та додаткові угоди до цього Договору.
Також користувачем, від імені якого діє ПО УЛАСП, та позивачем - Громадською спілкою "Українська ліга авторських та суміжних прав" (надалі - Суміжна Організація) було укладено Договір від 01 жовтня 2021 року про надання дозволу на використання об'єктів суміжних прав та виплату винагороди за використання об'єктів суміжних прав (надалі - Додаток № 1 до Договору № КБР-211/10/21-Н).
Відповідно до пункту 5.1. Додатку № 1 до Договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 30 вересня 2022 року, а в частині невиконаних фінансових зобов'язань, фінансових санкцій та будь-яких інших зобов'язань - до їх повного виконання.
У випадку, якщо жодна із сторін не повідомить письмово іншу сторону про припинення дії цієї Ліцензійної угоди протягом місяця до настання зазначеної в п. 5.1. дати, дія цієї Ліцензійної угоди вважається подовженою на той самий строк і на тих же умовах, і так кожного разу, коли протягом місяця до завершення строку дії цієї Ліцензійної угоди не буде належного повідомлення про припинення. Належним повідомленням про припинення зі сторони користувача є лист з доданим до нього Актом припинення використання Об'єктів суміжних прав, що має бути підписаний уповноваженими представниками сторін. Повідомлення про припинення дії цієї Ліцензійної угоди має бути надіслане засобами поштового зв'язку (цінним листом), при цьому належним доказом направлення повідомлення є чек відділу поштового зв'язку) із зазначенням вказаних у цій Ліцензійній угоді поштових реквізитів сторони, на адресу якої направлено листа, а також опис вкладення з відтиском (печаткою) поштового відділу, який посвідчує відправлення зазначеного вище повідомлення. Якщо жодна із сторін не повідомляє іншу сторону про припинення дії цього Договору протягом місяця до завершення строку дії цієї Ліцензійної угоди (через що Ліцензійна угода продовжить свою дію па той самий строк), то виплата платежів проводиться з урахуванням офіційного річного рівня інфляції (тобто загальна сума платежу на кожен наступний рік збільшується шляхом множення на офіційний індекс інфляції попереднього року і т.д.). Положення про збільшення розміру платежів (винагороди) через річний рівень інфляції є обов'язковим для виконання без підписання сторонами будь-яких додаткових угод, воно діє з першого дня коли Договір було автоматично продовжено. (пункт 5.2. Додатку № 1 до Договору).
Також користувачем, від імені якого діє ПО УЛАСП, та Приватною організацією "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" (надалі - Авторська Організація) було укладено Договір від 01 жовтня 2021 року про надання дозволу на використання об'єктів авторського права та виплату винагороди за використання об'єктів авторського права (надалі - Додаток № 2 до Договору № КБР-211/10/21-Н).
Відповідно до пункту 5.1. Додатку № 2 до Договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 30 вересня 2022 року, а в частині невиконаних фінансових зобов'язань, фінансових санкцій та будь-яких інших зобов'язань - до їх повного виконання.
У випадку, якщо жодна із сторін не повідомить письмово іншу сторону при припинення дії цієї Ліцензійної угоди протягом місяця до настання зазначеної в п. 5.1. дати, дія цієї Ліцензійної угоди вважається подовженою на той самий строк і на тих же умовах, і так кожного разу, коли протягом місяця до завершення строку дії цієї Ліцензійної угоди не буде належного повідомлення про припинення. Належним повідомленням про припинення зі сторони користувача є лист з доданим до нього Актом припинення використання Об'єктів авторського права, що має бути підписаний уповноваженими представниками сторін. Повідомлення про припинення дії цієї Ліцензійної угоди має бути надіслане засобами поштового зв'язку (цінним листом), при цьому належним доказом направлення повідомлення є чек відділу поштового зв'язку) із зазначенням вказаних у цій Ліцензійній угоді поштових реквізитів сторони, на адресу якої направлено листа, а також опис вкладення з відтиском (печаткою) поштового відділу, який посвідчує відправлення зазначеного вище повідомлення. Якщо жодна із сторін не повідомляє іншу сторону про припинення дії цього Договору протягом місяця до завершення строку дії цієї Ліцензійної угоди (через що Ліцензійна угода продовжить свою дію па той самий строк), то виплата платежів проводиться з урахуванням офіційного річного рівня інфляції (тобто загальна сума платежу на кожен наступний рік збільшується шляхом множення на офіційний індекс інфляції попереднього року і т.д.). Положення про збільшення розміру платежів (винагороди) через річний рівень інфляції є обов'язковим для виконання без підписання сторонами будь-яких додаткових угод, воно діє з першого дня коли Договір було автоматично продовжено. Якщо за тих чи інших причин користувач сплачував винагороду (роялті) без врахування рівня інфляції, то він повинен доплатити відповідну суму тоді, коли до нього звернеться Авторська Організація (пункт 5.2. Додатку № 2 до Договору).
Відповідно до пункту 1 Додатку № 3 до Договору № КБР-211/10/21-Н закладами, у яких користувач здійснює використання Об'єктів суміжних прав та Об'єктів авторського права є: Магазин-паб «Чорні вівці» 58000, м. Чернівці, вул. Ентузіастів 11 з кількістю посадкових місць в закладі - 30 та Магазин-паб «Чорні вівці» 58000, м. Чернівці, вул. Шептицького 2 з кількістю посадкових місць в закладі - 22.
Сторонами погоджено наступний розмір єдиного сукупного платежу за майнові права: 2080,00 грн. (пункт 2 Додатку № 3 до Договору).
Згідно із пунктом 3 Додатку № 3 до Договору єдиний щомісячний сукупний платіж за майнові права перераховується користувачем на розрахунковий рахунок Організації відповідно до умов Основного Договору (Договору про забезпечення правомірного використання об'єктів авторського права і суміжних прав). Він сплачується не пізніше 5 числа місяця стосовно якого він сплачується.
Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).
Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно з положеннями статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Так, Єдиний щомісячний сукупний платіж за майнові права перераховується Користувачем на розрахунковий рахунок Організації відповідно до умов основного договору (Договір про забезпечення правомірного використання об'єктів авторського права і суміжних прав). Він сплачується не пізніше ніж за п'ять днів до початку місяця за який він здійснюється (перший платіж здійснюється не пізніше 5 числа місяця стосовно якого він сплачується).
Дата сплати єдиного щомісячного сукупного платежу за майнові права, якого не було, настала 26.09.2021 року. Відповідно, механізм (режим) розстрочки є таким, що вже не діє відповідно до п. 3.4. Договору про правомірне використання, строк оплати для Відповідача на поточний момент настав щодо 1 повного року.
Оскільки, механізм (режим) розстрочки є таким, що вже не діє, відповідно до п. 3.4 Договору про правомірне використання, Відповідач мас сплатній за цей період «у вигляді повної передоплати».
Отже, за перший рік дії Договору, у Відповідача виникла така заборгованість:
- 2080,00 грн X 12 (кількість місяців у першому році дії Договору) = 24960,00 грн.
Окрім цього, як зазначалося раніше, відповідно до п.3.1 і 3.2 Договору про правомірне використання, ліцензійні договори, що укладалися Відповідачем (Додаток 1 та Додаток 2 до Договору) є договорами, укладеними на 1 (один) рік із автоматичною пролонгацією.
У відповідності до ліцензійних договорів (Додаток 1 та Додаток 2 до Договору про правомірне використання): « 5.1 Цей договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до « 30» вересня, а в частині невиконаних фінансових зобов'язань, фінансових санкцій та будь-яких інших зобов'язань - до їх повного виконання; 5.2. У випадку, якщо жодна із Сторін не повідомить письмово іншу Сторону про припинення дії цієї Ліцензійної угоди протягом місяця до настання зазначеної в п. 5.1 дати, дія цієї Ліцензійної угоди вважається подовженою на той самий строк і на тих же умовах, і так кожного разу копи протягом місяця до завершення строку дії цієї Ліцензійної угоди не буде належного повідомлення про припинення...»
Від Відповідача не надходило належного повідомлення про припинення у строк, передбачений Ліцензійними угодами.
Отже, договір було пролонговано на 1 рік з « 01» жовтня 2022 року до « 30» вересня 2023 року.
Оскільки, механізм (режим) розстрочки є таким, що вже не діє, відповідно до п. 3.4. Договору про правомірне використання, Відповідач мас сплатити за цей період «у вигляді повної передоплати». При цьому, сплата має проходити не пізніше ніж за 5 (п'ять) днів до початку місяця, за який він здійснюється.
Зважаючи на те, що Договір було пролонговано, і механізм (режим) розстрочки вже не діє, не пізніше ніж за 5 (п'ять) днів до подовження договору.
Дата сплати платежу щодо другого року дії Договору - року, дія Договору який є автоматично пролонгованою, настала 26.09.2022 року.
Отже, за другий рік дії Договору, у Відповідача виникла така заборгованість:
- 2080,00 грн X 12 (сума боргу за другий рік дії договору, який автоматично пролонгований де Відповідач веде господарську діяльність) = 24960,00 грн.
Відповідно, сума заборгованості за два роки дії Договору у Відповідача перед Позивачем складає: 24960,00 грн (сума боргу за перший рік дії Договору) + 24960,00 грн (сума боргу за другий рік дії Договору) = 49920,00 грн.
За таких обставин Позивачеві належить 50% від винагороди, що підлягає перерахуванню Відповідачем на рахунок Приватної організації «Українська ліга авторських і суміжних прав», що дорівнює 24960,00 грн, та складається з наступного періоду дії Договору:
- перший рік дії Договору, що складається з дванадцяти місяців (з жовтня 2021 по вересень 2022 року включно), борг за який складається з нарахування до сплати за дванадцять місяців, дата несплати якого настала 26.09.2021 року, що складає 24960,00 * 50% = 12480,00 грн;
- другий рік дії Договору, що складається з дванадцяти місяців (з жовтня 2022 по вересень 2023 року включно), борг за який складається з нарахування до сплати за дванадцять місяців, дата несплати якого настала 26.09.2022 року, що складає 24960.00 * 50% = 12480.00 грн.
Позивач вирахував загальну заборгованість Відповідача станом на 24.02.2023 року.
Як визначено статтею 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 74 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Частиною 1 статті 75 Господарського процесуального Кодексу України встановлено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв'язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Приписами статті 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до пункту 1 статті 86 Господарського процесуального Кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно з частини 1 статті 5 Господарського процесуального кодексу України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Суд зазначає, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з урахуванням юридичної сили правового акта в ієрархії національного законодавства та з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини при дотриманні норм процесуального права.
Згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Суд вважає за необхідне вказати, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" наголосив на тому, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. У справі "Руїз Торіха проти Іспанії" Європейський суд з прав людини вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку що позовні вимоги викладені у позовній заяві є обґрунтованими, такими, що підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.
Відповідно до норм статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справ.
Як вбачається із матеріалів справи, позивачем при зверненні з позовною заявою до суду сплачено судовий збір у розмірі 2684,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №28 від 01.03.2023 року.
Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у разі задоволення позову - на відповідача.
З огляду на задоволення позовних вимог повністю, суд дійшов висновку стягнути з відповідача витрати, як поніс позивач по сплаті судового збору у розмірі 2684,00 грн.
Керуючись статтями 2, 4, 12, 13, 73, 74, 86, 129, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав" до Фізичної особи-підприємця Потейчук Юлії Олегівни про стягнення заборгованості у сумі 24960,00 грн - задовольнити в повному обсязі.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Потейчук Юлії Олегівни ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) на користь Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав" (02002, м. Київ, вул. А. Аболмасова, буд. 5, група приміщень 57, офіс 7, код 42502769) заборгованість у сумі 24960,00 грн та витрати зі сплати судового збору у сумі 2684,00 грн.
У судовому засіданні 01 травня 2023 року було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 233 ГПК України, повне рішення складено та підписано 04 травня 2023 року.
Строк і порядок набрання рішенням законної сили та його оскарження.
Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).
Суддя О.С. Тинок