Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
(додаткове)
"27" квітня 2023 р.м. ХарківСправа № 922/4018/19
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Аюпова Р.М.
при секретарі судового засідання Красовському В.С.
розглянувши
заяву представника ОСББ "ТЕМ" про ухвалення додаткового рішення (вх. № 10139 від 25.04.2023) по справі
за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирних будинків "ТЕМ" (63460, Харківська область, Зміївський район, смт. Слобожанське, вул. Ціолковського, 18);
до Фізичної особи-підприємця Діденко Вікторії Василівни ( АДРЕСА_1 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Посад" (61121, м. Харків, вул. Владислава Зубенка, буд. 31-А).
про стягнення коштів в розмірі 90 147, 61 грн
за участю представників: не з'явились
Господарським судом Харківської області розглядався позов Об'єднання співвласників багатоквартирних будинків "ТЕМ", смт. Слобожанське, до Фізичної особи - підприємця Діденко Вікторії Василівни, смт. Слобожанське, про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги в розмірі 90 147, 61 грн.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 12.04.2023 у задоволенні позову відмовлено частково. Стягнуто з Фізичної особи - підприємця Діденко Вікторії Василівни на користь Об'єднання співвласників багатоквартирних будинків "ТЕМ" заборгованість за житлово-комунальні послуги у розмірі 54 279, 61 грн; судовий збір у розмірі 1 156, 67 грн.
25.04.2023 представником позивача подано заяву про ухвалення додаткового рішення (вх. № 10139), в якій просить суд, згідно ст. 123, 126, 129 ГПК України, стягнути з ФОП Діденко В.В. витрати на правничу допомогу у розмірі 5 427, 96 грн.
Ухвалою суду від від 26.04.2023 заяву позивача прийнято судом до розгляду. Розгляд заяви призначено у судовому засіданні на 27.04.2023 о 15:30 год, про що сторони були повідомлені за допомогою направлення телефонограм за наявними у матеріалах справи засобами зв'язку.
У судове засідання 27.04.2023 представники сторін не з'явились.
У відповідності до ст. 244 ГПК України суд ухвалює додаткове рішення в тому самому порядку, що й судове рішення.
Розглянувши заяву Об'єднання співвласників багатоквартирних будинків "ТЕМ" про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат у справі № 922/4018/19, суд виходить з наступного.
Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 123, ч. 2 ст. 126 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Ч. 2 ст. 126 ГПК України закріплено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються, у разі відмови у позові - на позивача.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, з метою розподілу судових витрат, учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
За змістом ст. 1 ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 1 ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.
Ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що видами адвокатської діяльності є:
1) надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;
2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;
3) захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення;
4) надання правової допомоги свідку у кримінальному провадженні;
5) представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні;
6) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами;
7) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;
8) надання правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань;
9) захист прав, свобод і законних інтересів викривача у зв'язку з повідомленням ним інформації про корупційне або пов'язане з корупцією правопорушення.
Згідно з ч.1, 2 ст.124 ГПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Відповідно до ч.8 ст.129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Позивач зазначив попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи у розмірі 9 000, 00 грн.
Заяву про ухвалення додаткового рішення позивач надав до суду 25.04.2023 (позивач не був присутній у судовому засіданні 12.04.2025, повний текст рішення від 12.04.2023 судом було підписано 20.04.2023), тобто в межах установленого ч. 8 ст.129 ГПК строку.
Суд зазначає, що у відповідності до норм чинного процесуального законодавства під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:
1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у ч. 4 ст. 126 ГПК України, але лише за клопотанням іншої сторони;
2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені ч. ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України.
Тобто критерії, визначені ч. 4 ст. 126 ГПК України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами ч. 4 ст. 129 цього Кодексу. Водночас критерії, визначені ч. 5 ст. 129 ГПК України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною Верховним Судом України, зокрема, в постанові від 24.03.2021 у справі № 922/2157/20.
Суд зазначає, що відповідачем заперечень на заяву ОСББ "ТЕМ" про ухвалення додаткового рішення та стягнення витрат на правничу допомогу до господарського суду надано не було.
Згідно з положеннями ст. 126 ГПК України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження факту понесених судових витрат позивачем надано до матеріалів справи: копію договору про надання правової допомоги № 104 від 25.06.2021; акт виконаних робіт від 24.04.2023; детальний розрахунок робіт, виконаних адвокатом Хомічем А.А.; додаткову угода № 3 до договору від 25.06.2021; свідоцтво адвоката; ордер.
В силу приписів ч. 1, 2 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Як встановлено судом, 25.06.2021 між Адвокатським об'єднанням «Хоміч, Токарєв та партнери», (далі за текстом - компанія), в особі керуючого партнера Хоміч А.А., який діє на підставі Статуту, з однієї сторони та Об'єднанням співвласників багатоквартирних будинків «ТЕМ», в особі Голови Правління Назаренка Романа Вікторовича, який діє на підставі Статуту, в подальшому клієнт, укладено договір про надання правової допомоги (далі за текстом - договір), відповідно до умов якого компанія приймає доручення клієнта та бере на себе зобов'язання надати клієнту правову допомогу щодо: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань; складання звернень (заяв, скарг, пропозицій) та інших документів правового характеру; складання процесуальних документів (заперечень, клопотань, претензій, позовних заяв, апеляційних і касаційних скарг, заяв про вжиття заходів забезпечення позову та інших документів відповідно до вимог процесуального законодавства); представництва та захисту інтересів клієнта о будь-яких органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, а також у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного, кримінального та конституційного судочинства, провадження у справах про адміністративні правопорушення, органах державної виконавчої служби, органах Національної поліції України, прокуратури, органах Державної фіскальної служби України та усіх інших правоохоронним органах, органах Державної реєстраційної служби України, Міністерства юстиції України тощо з будь-яких питань.
Відповідно до п. 3.1. договору, розмір гонорару, який клієнт сплачує компанії за надану в межах цього договору правову допомогу, визначається сторонами окремою додатковою угодою, яка є невід'ємною частиною цього договору Така додаткова угода може бути викладена у формі додатку до договору, який набуває чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін.
24.04.2023 сторонами укладено додаткову угоду № 3 до договору від 25.06.2021, відповідно до п. 1 якої сторони погодили фіксований розмір гонорару, який клієнт сплачує компанії за представництво його інтересів в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою № 922/4018/19, яка розглядається у Господарському суд Харківської області, включаючи складання процесуальних документів, інших документів правового характеру, представництво інтересів клієнта у судових засіданнях (без обмеження у кількості та часі), з урахуванням результатів розгляду справи (часткове задоволення позову зі стягненням 54 279, 61 грн), складає 5 427, 96 грн. Сторони погодили, що клієнт зобов'язується сплатити визначений у п. 1 розмір гонорару не пізніше 30 днів після набрання рішенням у справі № 922/4018/19 законної сили.
За змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
За приписами ч. 5 ст.126 ГПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Так, суд зазначає, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат, господарський суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
Такі критерії оцінки поданих заявником доказів суд застосовує з урахуванням особливостей кожної справи та виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, приписів ст. ст. 123 - 130 ГПК України та з урахуванням практики Європейського Суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".
Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", рішення у справі "Баришевський проти України", рішення у справі "Гімайдуліна і інші проти України", рішення у справі "Двойних проти України", рішення у справі "Меріт проти України").
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Отже, при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.
Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
Такі докази, відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
При цьому, згідно з ст. 74 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам ст. ст. 75-79 ГПК України.
Згідно ст.15 ГПК України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування витрат на правничу допомогу, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Факт того, що послуги адвоката Хоміча А.А. було реально надано клієнту (позивачу) підтверджується матеріалами справи, з урахуванням висновків, викладених Верховним Судом.
При цьому суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що заявлений позивачем орієнтований розрахунок витрат на правову допомогу складав 9 000, 00 грн.
В подальшому, після ухвалення судом рішення по справі від 12.04.2023, яким вимоги ОСББ "ТЕМ" було задоволено частково у розмірі 54 279, 61 грн, сторонами договору про надання правової допомоги було підписано додаткову угоду № 3 від 24.04.2023, якою сторони узгодили, що за результатами розгляду справи № 922/4018/19 (а саме: часткового задоволення позову) розмір гонорару адвоката складатиме 5 427, 96 грн.
Тобто, враховуючи часткове задоволення заявлених ОСББ "ТЕМ" позовних вимог, сторони договору про надання правової допомоги від 25.06.2021, самостійно зменшили розмір витрат на правничу допомогу у відповідності до результату розгляду справи № 922/4018/19, з 9 000, 00 грн до 5 427, 96 грн., які у було заявлено до стягнення з відповідача.
Таким чином, враховуючи те, що позивачем підтверджено реальність наданих правових послуг, господарський суд дійшов висновку, що у відповідності до ст. 129 ГПК України, витрати позивача на правову допомогу у сумі 5 427, 96 грн доведені матеріалами справи, не спростовані відповідачем, а, отже, правомірно заявлені.
Положеннями ст. 126 ГПК України встановлено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене, заявлені позивачем витрати на правничу допомогу у розмірі 5 427, 96 грн підлягають задоволенню та відшкодуванню за рахунок відповідача.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 73, 76, 86, 126, 127, 129, 130, 236-239, 244 ГПК України, суд
Заяву ОСББ "ТЕМ" про ухвалення додаткового рішення та стягнення витрат на професійну правничу допомогу (вх. № 10139) - задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця Діденко Вікторії Василівни ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер: НОМЕР_1 , відомості про дату народження відсутні) на користь Об'єднання співвласників багатоквартирних будинків "ТЕМ" (63460, Харківська область, Зміївський район, смт. Слобожанське, вул. Ціолковського, 18, код ЄДРПОУ 25752528) витрати на професійну правничу допомогу, у зв'язку з розглядом справи № 922/4018/19, в розмірі 5 427,96 (п'ять тисяч чотириста двадцять сім гривень 96 коп.) грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач - Об'єднання співвласників багатоквартирних будинків "ТЕМ" (63460, Харківська область, Зміївський район, смт. Слобожанське, вул. Ціолковського, 18, код ЄДРПОУ 25752528);
Відповідач - Фізична особа - підприємець Діденко Вікторія Василівна ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер: НОМЕР_1 ).
Третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Посад" (61121, м. Харків, вул. Владислава Зубенка, буд. 31-А).
Повне додаткове рішення складено 04.05.2023.
Суддя Р.М. Аюпова
справа № 922/4018/19