Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
04 травня 2023 року м. ХарківСправа № 283з-23
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Добрелі Н.С.
розглянувши матеріали заяви
заявникаОСОБА_1
до1. Фермерського господарства "КОЛОС АГРОГРУП" , 2. ОСОБА_2
про забезпечення позову
без виклику учасників справи
03.05.2023 ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Харківської області із заявою до осіб, які можуть отримати статус учасника справи - ФГ "Колос Агрогруп" та ОСОБА_2 про забезпечення позову до подання позовної заяви, в якій просить суд вжити наступні заходи забезпечення позову:
- накласти арешт на грошові кошти в межах суми 5.000.000,00 грн, що належать ФГ "Колос Агрогруп" в усіх банківських та фінансових установах, що будуть виявлені під час виконання забезпечення позову в усіх банківських та фінансових установах;
- накласти арешт на корпоративні права - частку в статутному капіталі ФГ "Колос Агрогруп" номінальною вартістю 5.000.000,00 грн, яка становить 100% статутного капіталу ФГ "Колос Агрогруп", що належить ОСОБА_3 ;
- накласти заборону суб'єктам держаної реєстрації, визначеним Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" в тому числі, але не виключно державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам, які здійснюють діяльність на території України та іншим суб'єктам, що вчиняють реєстраційні дії з державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, будь яким іншим особам, наділеним функціями державного реєстратора, вчиняти, здійснювати, проводити реєстраційні дії відносно ФГ "Колос Агрогруп" щодо внесення змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у тому числі, але не виключно щодо зміни частки засновника (учасника) у статутному капіталі юридичної особи - ФГ "Колос Агрогруп", зміни розміру статутного капіталу, зміни відомостей про засновників/учасників, зміни виконавчого органу, зміни місцезнаходження та інших відомостей про юридичну особу - ФГ "Колос Агрогруп".
Заява обґрунтована тим, що в результаті перевірки відомостей у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій заявнику стало відомо, що з 12.12.2022 керівником, єдиним учасником та бенефіціарним власником ФГ "Колос Агрогруп" є ОСОБА_2 . Натомість, заявник не укладав жодних правочинів чи інших юридично значущих дій щодо відчуження належної йому частки в статутному капіталі ФГ "Колос Агрогруп", не приймав рішення про зміну керівника, не доручав та не уповноважував третіх осіб на вчинення таких дій, не мав та не має такого наміру.
Заявник стверджує, що довіреність від 20.10.2022 на ім'я ОСОБА_4 є недійсною, оскільки він не доручав будь-яким особам вчинювати дії, у тому числі з продажу належній заявнику частки в статутному капіталі ФГ "Колос Агрогруп" та зміни його керівника, а також не уповноважував інших осіб на вчинення відповідних дій. А тому має намір звернутися до господарського суду з позовною заявою про визнання недійсним договору купівлі-продажу статутного капіталу (пайового фонду) ФГ "Колос Агрогруп" від 03.11.2022 №11/2022; визнання недійсним рішення загальних зборів учасників фермерського господарства; про витребування з володіння ОСОБА_2 частки в статутному капіталі ФГ "Колос Агрогруп" у розмірі 100%, що належить заявнику на праві власності.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд відмовляє в її задоволенні, враховуючи наступне.
Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України, позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Згідно з частинами першою та другою статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з частиною четвертою статті 137 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.
Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Аналогічні правові висновки щодо застосування ст.ст. 136, 137 Господарського процесуального кодексу України наведені в постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №910/19256/16, від 14.05.2018 у справі №910/20479/17, від 14.06.2018 у справі №916/10/18, від 23.06.2018 у справі №916/2026/17, від 16.08.2018 у справі №910/5916/18, від 11.09.2018 у справі №922/1605/18, від 14.01.2019 у справі №909/526/18, від 21.01.2019 у справі №916/1278/18, від 25.01.2019 у справі №925/288/17.
Під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.
Отже, забезпечення позову - це, по суті обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.
Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що такими заходами не повинні блокуватися господарська діяльність юридичної особи, порушуватися права осіб, що не є учасниками судового процесу, застосовуватися обмеження, не пов'язані з предметом спору.
Щодо заходу забезпечення позову про накладання арешту на кошти, то суд зазначає наступне.
Як вбачається з заяви, заявник зазначає що предметом майбутнього позову буде позов: про визнання недійсним договору купівлі-продажу статутного капіталу (пайового фонду) ФГ "Колос Агрогруп" від 03.11.2022 №11/2022; визнання недійсним рішення загальних зборів учасників фермерського господарства; про витребування з володіння ОСОБА_2 частки в статутному капіталі ФГ "Колос Агрогруп" у розмірі 100%, що належить заявнику на праві власності. Проте, захід забезпечення позову який останній просить суд вжити, а саме накладання арешту на кошти в межах суми 5.000.000,00 грн, що належать ФГ "Колос Агрогруп" в усіх банківських та фінансових установах, що будуть виявлені під час виконання забезпечення позову в усіх банківських та фінансових установах не пов'язаний з майбутнім предметом спору.
Щодо решти заходів забезпечення позову, суд зазначає наступне.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Водночас суд бере до уваги, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі статтею 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Варто зазначити, що законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення з заявою про забезпечення позову, а тому, суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності (постанови Верховного Суду від 25.01.2021 у справі №902/775/20, від 27.01.2021 у справі №910/3480/20).
Однак, будь яких доказів стосовно того, що ОСОБА_2 на час подання заяви про забезпечення позову вже вчиняє чи має намір вчинити будь-які дії щодо відчуження отриманої на підставі договору купівлі-продажу статутного капіталу (пайового фонду) ФГ "Колос Агрогруп" від 03.11.2022 №11/2022, заявником не подано. За відсутності жодних відповідних доказів суд позбавлений можливості зробити обґрунтоване припущення про існування фактичних обставин, котрі можуть істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення прав заявника. Не підтверджене доказами твердження заявника про абстрактну вірогідність вчинення відповідачем тих чи інших дій не є обґрунтованим припущенням.
Натомість, під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.
На підстави викладеного, суд дійшов висновку, що заявником не підтверджено підстави для задоволення заяви про забезпечення позову, а доводи останнього ґрунтуються виключно на його припущеннях та сумнівах щодо можливої недобросовісної поведінки відповідача та не доведені доказами на підтвердження реальних, існуючих обставин, які вказують на ймовірну складність або неможливість виконання рішення суду з боку відповідача у разі задоволення позовних вимог. Відтак заявник не довів, що невжиття заходів забезпечення позову може будь-яким чином ускладнити чи унеможливити захист прав чи законних інтересів останнього.
Згідно з частини першою статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи те, що захід забезпечення позову про накладання арешту на грошові кошти не є пов'язаним з майбутнім предметом позову, приймаючи до уваги те, що заявником не надано доказів та не підтверджено того, що ОСОБА_2 вчиняє чи має намір вчинити будь-які дії щодо відчуження отриманої на підставі договору купівлі-продажу статутного капіталу (пайового фонду) ФГ "Колос Агрогруп", суд дійшов висновку про те, що заява ОСОБА_1 про забезпечення позову, не містить обґрунтованих мотивів та посилань на відповідні докази, на підставі яких, суд міг би дійти висновку щодо доцільності обраного ним забезпечення позову, крім того заявником не підтверджено, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно унеможливити ефективний захист інтересів останнього, за захистом яких він у майбутньому звернеться до суду, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про те, що передбачені частиною другою статті 136 ГПК України підстави для вжиття заходів забезпечення позову наразі відсутні, а тому заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.
Відповідно викладеному, керуючись статтями 73-74, 77, 79-80, 136-137, 140, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до апеляційного суду Східного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили.
Ухвалу підписано 04.05.2023.
Суддя Н.С. Добреля