04 травня 2023 року м. ТернопільСправа № 921/99/18
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Шумського І.П.
розглянув заяву б/н від 02.05.2023 (вх. №3789 від 03.05.2023) Товариства з обмеженою відповідальністю “Серет-Інвест” про видачу дубліката наказу
у справі
за позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю “Скородинський цегельний завод” (вул. Гесівська, 12, с. Скородинці, Чортківський район, Тернопільська область, 48513)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Тернопільська обласна державна адміністрація (вул. М Грушевського, 8, м. Тернопіль, 46021)
до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю “Серет-Інвест” (вул. Гесівська, 8, с. Скородинці, Чортківський район, Тернопільська область, 48513)
про:
- припинення ТОВ “Серет-Інвест” права постійного користування земельною ділянкою площею 15,1500 га із цільовим призначенням: іншої комерційної діяльності, яка знаходиться в Тернопільській області, Чортківському районі, с. Скородинці, кадастровий номер 6125587400:01:001:1044;
- визнання недійсним та скасування державного акту на право постійного користування земельною ділянкою, виданого Товариству з обмеженою відповідальністю “Серет-Інвест” із цільовим призначенням: іншої комерційної діяльності, яка знаходиться в Тернопільській області, Чортківському районі, с. Скородинці, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №030965400004.
Суть справи.
Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 21.12.2018: закрито провадження у справі щодо вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Скородинський цегельний завод" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Серет-Інвест" про припинення ТОВ "Серет-Інвест" права постійного користування земельною ділянкою площею 15,1500 га із цільовим призначенням: іншої комерційної діяльності, яка знаходиться в Тернопільській області, Чортківському районі, с. Скородинці, кадастровий номер 6125587400:01:001:1044, за п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України; відмовлено у задоволенні позову, в частині визнання недійсним та скасування державного акту на право постійного користування земельною ділянкою, виданого Товариству з обмеженою відповідальністю "Серет-Інвест" із цільовим призначенням: іншої комерційної діяльності, яка знаходиться в Тернопільській області, Чортківському районі, с. Скородинці, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №030965400004.
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 13.05.2019: частково задоволено апеляційну скаргу позивача; скасовано рішення Господарського суду Тернопільської області у справі № 921/99/18 від 21.12.2018, в частині закриття провадження у справі щодо визнання припиненим права постійного користування землею та в частині відмови у позові щодо скасування державного акту на право постійного землекористування, і у цій частині прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено; визнано припиненим право ТОВ «Серет-Інвест» постійного користування земельною ділянкою площею 15,1500 га, яка знаходиться в Тернопільській області Чортківського району у с. Скородинці, кадастровий номер 6125587400:01:001:1044 та яке посвідчувалося Державним актом права постійно користування землею від 29.01.2009 серії ЯЯ № 296463; скасовано Державний акт права постійного користування землею ТОВ «Серет-Інвест» від 29.01.2009 серії ЯЯ № 296463; у решті частини відмови у визнанні недійсним Державного акту права постійного користування землею від 29.01.2009 серії ЯЯ № 296463, оскаржуване рішення залишено без змін; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальність «Серет-Інвест» (48513, с. Скородинці вул. Гесівська, 8 Чортківського району Тернопільської області, код ЄДРПОУ 21136198) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Скородинський цегельний завод» (48513, с.Скородинці вул. Гесівська,12 Чортківського району Тернопільської області, код ЄДРПОУ 40741354) суму 3524 грн сплаченого судового збору за розгляд справи у суді першої інстанції та суму 5 286 грн витрат по сплаті судового збору за розгляд справи у суді апеляційної інстанції.
25.06.2019 місцевим господарським судом видано накази на примусове виконання постанови апеляційного суду від 13.05.2019 у справі №921/99/18.
Постановою Верховного Суду від 29.10.2019 у справі №921/99/18: частково задоволено касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Серет-Інвест"; скасовано постанову Західного апеляційного господарського суду від 13.05.2019 у справі № 921/99/18, справу направлено на новий розгляд до Західного апеляційного господарського суду.
Надалі, постановою Західного апеляційного господарського суду від 29.07.2020: частково задоволено апеляційну скаргу; скасовано рішення Господарського суду Тернопільської області від 21.12.2018 у цій справі, в частині закриття провадження у справі щодо вимоги про припинення ТОВ "Серет-Інвест" права постійного користування земельною ділянкою площею 15,1500 га із цільовим призначенням: іншої комерційної діяльності, яка знаходиться в Тернопільській області, Чортківському районі, с. Скородинці, кадастровий номер 6125587400:01:001:1044 і в цій частині прийнято нове рішення про відмову в позові; в решті рішення залишено без змін; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Скородинський цегельний завод» (ЄДРПОУ 40741354, Тернопільська область, Чортківський район, с. Скородинці, вул. Гесівська, 12) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Серет-Інвест» (ЄДРПОУ 21136198, Тернопільська область, Чортківський район, с. Скородинці, вул. Гесівська, 8) 7048 грн судового збору за розгляд справи в касаційному порядку.
07.09.2020 місцевим господарським судом видано наказ на примусове виконання постанови апеляційного суду від 29.07.2020 у справі №921/99/18.
Постановою Верховного Суду від 01.12.2020 у справі №921/99/18 залишено без задоволення касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Скородинський цегельний завод" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 29.07.2020, а постанову Західного апеляційного господарського суду від 29.07.2020 у справі № 921/99/18 залишено без змін.
03.05.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю “Серет-Інвест” звернулось до Господарського суду Тернопільської області із заявою б/н від 02.05.2023 (вх. №3789) про повторну видачу наказу (дубліката наказу) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Скородинський цегельний завод” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Серет-Інвест” 7048 грн судового збору за розгляд справи в касаційному порядку, у зв'язку з його втратою.
В якості доказу сплати судового збору за звернення до суду з вказаною заявою, Товариством з обмеженою відповідальністю “Серет-Інвест” долучено до заяви платіжну інструкцію №826 від 02.05.2023 на суму 268,40 грн.
Зарахування до Державного бюджету України судового збору в сумі 268,40 грн, сплаченого ТОВ “Серет-Інвест” згідно платіжної інструкції №826 від 02.05.2023 за подання заяви від 02.05.2023 (вх. №3789 від 03.05.2023), судом перевірено (відповідна виписка про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України знаходиться в матеріалах справи).
Розглянувши заяву, суд вважає, що остання підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до п. п. 19.4 п. 19 Перехідних положень ГПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.
Зміст наведеної норми вказує на те, що вимог до змісту і форми заяви про видачу дубліката наказу законом не висувається. Суду не надано права відмовити у задоволенні заяви про видачу дубліката наказу з мотивів її необґрунтованості та чинне законодавство не зобов'язує стягувача або державного виконавця наводити причини втрати наказу.
За своєю правовою природою така процесуальна дія як видача дубліката наказу не стосується вирішення господарського спору по суті, а носить виключно процесуальний характер.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у своїй постанові від 21.01.2019 у справі № 916/215/15-г зазначає про те, що ГПК України не надає права відмовити в задоволенні заяви про видачу дубліката наказу з мотивів її необґрунтованості та не зобов'язує стягувача наводити причини втрати наказу. Водночас обов'язковою умовою видачі дубліката наказу є звернення до суду із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред'явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду.
Із змісту наказу №921/99/18 від 07.09.2020 убачається, що строк пред'явлення наказу до виконання становить три роки - до 29.07.2023 включно.
Тому, станом на 04.05.2023 не закінчився строк, встановлений для пред'явлення наказу до виконання.
Крім цього суд враховує, що відповідно до ст. 129-1 Конституції України та ст. 326 ГПК України, судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Згідно з ч.2 ст. 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”, яка аналогічна ст. 18 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Як зазначає Конституційний Суд України, виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012). Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Відсутність наказу у стягувача унеможливлює виконання рішення суду та порушує його права.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19.01.2019 у справі 916/215/15-г, від 23.05.2019 у справі № 5023/1702/12.
Відповідно до ст. 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини”, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
З аналізу усталеної практики Європейського Суду з прав людини вбачається, що право на суд, захищене статтею 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина “судового розгляду” (рішення від 19.03.1997 зі справи “Горнсбі проти Греції”, рішення від 20.07.2004 зі справи “Шмалько проти України”).
Враховуючи наведене, заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Серет-Інвест” б/н від 02.05.2023 про видачу дубліката наказу підлягає задоволенню.
Дублікат наказу оформляється за правилами ст.327 ГПК України і має містити відомості, передбачені ч.3 ст.327 ГПК України. Окрім того, наказ повинен містити позначку "Дублікат".
При цьому, вищевказані положення ГПК України не містять приписів щодо винесення судом відповідної ухвали за наслідком призначеного судового засідання.
Окремо суд звертає увагу на наступне.
Частиною 2 статті 123 ГПК України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору врегульовано Законом України "Про судовий збір".
Законом України "Про судовий збір" не встановлено ставок судового збору за видачу дубліката наказу господарськими судами.
Однак, у вже згадуваному п. п. 19.4 п. 19 Перехідних положень ГПК України зазначено, що за видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановлений Законом України "Про державний бюджет України на 2023 рік", згідно із ст.7 якого становить 2684 грн.
З урахуванням наведеного, необхідна до сплати сума судового збору за видачу дубліката наказу складає 80,52 грн (2684 грн * 0,03).
Пунктом 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
З урахуванням наведеного, суд роз'яснює Товариству з обмеженою відповідальністю “Серет-Інвест” про те, що за клопотанням йому може бути повернено з Державного бюджету України судовий збір в сумі 187,88 грн, як такий, що сплачений у більшому розмірі, ніж встановлено законом.
З огляду на усе вищенаведене, керуючись ст. ст. 233, 234, п. 19.4 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Серет-Інвест” б/н від 02.05.2023 (вх. №3789 від 03.05.2023) про видачу дубліката наказу від 07.09.2020 у справі № 921/99/18 - задоволити.
2. Видати Товариству з обмеженою відповідальністю “Серет-Інвест” у зв'язку з втратою дублікат наказу Господарського суду Тернопільської області від 07.09.2020 у справі № 921/99/18 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Скородинський цегельний завод” (ЄДРПОУ 40741354, Тернопільська область, Чортківський район, с. Скородинці, вул. Гесівська, 12) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Серет-Інвест” (ЄДРПОУ 21136198, Тернопільська область, Чортківський район, с. Скородинці, вул. Гесівська, 8) 7048 грн судового збору за розгляд справи в касаційному порядку.
3. Ухвала, в порядку ч.2 ст. 235 ГПК України набирає законної сили з моменту її підписання - 04.05.2023.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається в порядку та строки встановлені ст.ст. 256,257 ГПК України.
Повний текст ухвали складено та підписано 04.05.2023.
Суддя І.П. Шумський