03.05.2023м. СумиСправа № 920/118/23
Господарський суд Сумської області у складі:
судді Резніченко О.Ю.,
за участю секретаря судового засідання - Бублик Т.Д.,
розглянув матеріали справи
за позовом Керівника Шосткинської окружної прокуратури Сумської області в інтересах держави в особі позивача: Шосткинської міської ради
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Шосткинське підприємство «Харківенергоремонт»
про стягнення 10586866 грн. 77 коп.
за участю представників сторін:
прокурор: Вортоломей М.Ф.
від позивача: не прибув
від відповідача: не прибув
Стислий виклад позицій сторін по справі. Заяви, які подавались сторонами. Процесуальні дії, які вчинялись судом.
Прокурор в інтересах держави в особі позивача - Шосткинської міської ради звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача 10586866 грн 77 коп. заборгованості по договору оренди №319 від 02.07.2007, з них: 9417609 грн 29 коп. заборгованість з орендної плати та 1169257 грн. 48 коп. пені, а також 158803 грн 00 коп. витрат зі сплати судового збору на користь Сумської обласної прокуратури.
Позов обґрунтований тим, що між сторонами було укладено Договір оренди №319. Позивач передав у користування відповідачу комунальне майно. Відповідач у порушення взятих на себе по Договору в редакції додаткової угоди від 06.06.2019 до Договору зобов'язань щодо своєчасної та повної оплати за користування комунальним майно допустив порушення п. 3.1 Договору в редакції додаткової угоди від 06.06.2019 до Договору, у зв'язку з чим за січень 2021 року - листопад 2022 року за ним утворилась заборгованість зі сплати орендної плати. Тому зазначене є підставою для стягнення з відповідача на користь позивача вказаної заборгованості та нарахування пені.
08.02.2023 було відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначене на 13.03.2023.
Розгляд справи 13.03.2023 не відбувся, у зв'язку з відпусткою судді Резніченко О.Ю.
Ухвалою суду від 20.03.2023 підготовче засідання призначене на 05.04.2023.
Відповідно до ухвали суду від 05.04.2023 закрито підготовче провадження у справі №920/118/23, справу призначено до судового розгляду по суті на 03.05.2023.
01.05.2023 від відповідача до суду надійшла заява про зменшення розміру пені, розстрочку виконання рішення №394 від 26.04.2023 (вх №1503), у якій він просить суд зменшити розмір пені на 90% та надати розстрочку виконання рішення Господарського суду Сумської області на один рік зі сплатою заборгованості рівними частинами до кінця кожного місяця з дня ухвалення рішення суду.
Заява прийнята судом до розгляду в даному судовому засіданні.
Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги просить задовольнити в повному обсязі, проти задоволення заяви відповідача про зменшення розміру пені та розстрочення виконання рішення суду заперечував у повному обсязі.
Відповідач письмового відзиву на позов не подав, представника для участі в судовому засіданні не направив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Щодо підстав звернення з даним позовом до суду прокурора в інтересах держави в особі Шосткинської міської ради
Статтею 131-1 Конституції України визначено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Відповідно до частини 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Згідно з ч. 3 ст. 4 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
За приписами частини четвертої статті 53 Господарського процесуального кодексу України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Згідно з рішенням Конституційного Суду України №3-рн/99 від 08.04.1999 під поняттям «орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах» потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.
Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.
Із урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Відповідно до ст. 5 Бюджетного кодексу України бюджет Шосткинської об'єднаної територіальної громади є місцевим бюджетом та входить до складу бюджетної системи України.
Частиною 1 статті 62 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що держава фінансово підтримує місцеве самоврядування, бере участь у формуванні доходів місцевих бюджетів, здійснює контроль за законним, доцільним, економним, ефективним витрачанням коштів та належним їх обліком. Вона гарантує органам місцевого самоврядування доходну базу, достатню для забезпечення населення послугами на рівні мінімальних соціальних потреб. У випадках, коли доходи від закріплених за місцевими бюджетами загальнодержавних податків та зборів перевищують мінімальний розмір місцевого бюджету, держава вилучає із місцевого бюджету до державного бюджету частину надлишку в порядку, встановленому Бюджетним кодексом України.
Згідно з п. 14 ч. 1 ст. 69 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду місцевого бюджету належать, зокрема, надходження від орендної плати за користування майновим комплексом та іншим майном, що перебуває в комунальній власності.
Згідно з ст. 142 Конституції України та ч. 3 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.
Несплата відповідачем орендної плати в розмірі та в строки передбачені договором оренди комунального майна є істотним порушенням умов договору оренди, оскільки внаслідок цього орган місцевого самоврядування значною мірою позбавляється того на що він розраховував при укладанні договору.
З огляду на викладене, порушенням інтересів держави є недодержання відповідачем вимог законодавства про оренду комунального майна, невиконання ним зобов'язань за договором оренди, що призвело до ненадходження до державного бюджету коштів.
Відповідно до ч. 5 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.
Статтею 18-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.
З огляду на зазначене, враховуючи, що орендодавцем за договором оренди від 02.02.2007 № 319 є ІІІосткинська міська рада, яка від імені об'єднаної територіальної громади виконує повноваження власника комунального майна - цілісного майнового комплексу по виробництву, транспортуванню тепла та електричної енергії, саме цей орган місцевого самоврядування законодавчо уповноважений звертатись до суду у разі порушення інтересів територіальної громади.
Отже, саме Шосткинська міська рада наділена правом звертатись у даному випадку до суду з позовом про стягнення заборгованості за договором оренди комунального майна та пені за несвоєчасну сплату орендної плати.
Разом з цим Шосткинською міською радою, яка є органом уповноваженим на захист інтересів держави у спірних правовідносинах та стороною за договором оренди комунального майна, до цього часу не вжито відповідних господарсько-правових заходів на захист інтересів об'єднаної територіальної громади, а відповідно і держави, що свідчить про бездіяльність зазначеного органу.
З метою встановлення підстав для представництва інтересів держави в суді Шосткинська окружна прокуратура листами від 27.01.2022 №55/1-451 вих-22, 03.06.2022 №55/1-1583 вих-22, 07.12.2022 №55/1-4757 вих-22 повідомила Шосткинську міську раду про вищевказані порушення умов договору та інтересів держави, звернувши уваги на необхідність вжиття заходів щодо їх усунення шляхом звернення до суду з відповідним позовом.
Згідно з листами-відповідями від 15.02.2022 № 01-28/381, 15.06.2022 № 01-28/1383 та від 04.01.2022 № 01-18/3926 Шосткинська міська рада повідомила про неможливість звернення з вказаним позовом до суду з огляду на те, що місцевим бюджетом не передбачено кошти на сплату судового збору.
Зазначене свідчить про нездійснення суб'єктом владних повноважень захисту законних інтересів держави та відповідно до статті 23 Закону України «Про прокуратуру» є підставою для вжиття прокурором заходів представницького характеру та пред'явлення відповідного позову, ураховуючи, що інтереси держави на цей час залишаються незахищеними.
На підставі викладених обставин, у даному випадку вбачаються підстави, передбачені ч. 3 cт. 23 Закону України «Про прокуратуру», для представництва прокурором інтересів держави в суді в особі Шосткинської міської ради. Відтак, суд вважає правомірним звернення прокурора з даним позовом до господарського суду.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин. Оцінка суду, висновки суду та законодавство, що підлягає застосуванню.
Між Шосткинською міською радою (орендодавець) і Товариством з обмеженою відповідальністю «Шосткинське підприємство «Харківенергоремонт» (орендар) укладено договір оренди від 02.02.2007 № 319 (далі - Договір), відповідно до умов якого орендодавець передав орендареві в строкове платне користування цілісний майновий комплекс по виробництву, транспортуванню тепла та електричної енергії, а орендар прийняв та зобов'язувався своєчасно сплачувати орендну плату за це майно.
Договором від 09.01.2014 № 18 внесено зміни до вищевказаного Договору та продовжено строк його дії до 30.06.2026.
Крім того, на підставі договору про внесення змін до Договору від 02.02.2007, укладеного між орендарем та орендодавцем 06.06.2019, посвідченого приватним нотаріусом Шосткинського міського нотаріального округу Даниленком Г.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 1438 внесено зміни до п.п. 3.1, щодо орендної плати.
Зокрема, згідно з п.3.1 Договору (з урахуванням змін, внесених договором від 06.06.2019) орендна плата визначається відповідно до Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду комунального майна, затвердженої рішенням VI сесії VI скликання від 26.08.2011 і становить з ПДВ за базовий місяць оренди, травень 2019 року - 240715,93 грн. Орендна плата сплачується щомісяця до 25 числа місяця, наступного за звітним на відповідні рахунки орендодавця. Копія платіжного доручення з відміткою банку про сплату надсилається орендарем орендодавцеві до 25 числа місяця, наступного за звітним місяцем.
Згідно з ст. 526, ст. 530 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання та всупереч умовам укладеного між сторонами договору несвоєчасно та не в повному обсязі сплачує орендну плату, в зв'язку з чим у нього наявна заборгованість перед позивачем станом на 25.12.2022 у сумі 9417609 грн 29 коп за період з 01.01.2021 по 30.11.2022 року.
Заборгованість відповідача за попередні періоди (орендна плата за період травень 2019 року-грудень 2020 року та пеня на загальну суму 5537757 грн 86 коп.) стягнута рішенням Господарського суду Сумської області від 06.07.2021 у справі №920/213/21, яке набрало чинності.
Відповідно до ст.ст. 73, 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідачем належними та допустимими доказами не спростовано доводів позивача. Тому вказані вище обставини доведені позивачем перед судом належними та допустимими доказами, про які зазначено вище та є такими, що встановлені судом.
Сума боргу підтверджується довідкою-розрахунком станом на 25.12.2022 р. (а.с.41).
Враховуючи зазначене вище, суд дійшов висновку, що відповідачем порушені права позивача, а тому позовна вимога про стягнення з відповідача 9417609 грн 29 коп. заборгованості з орендної плати за період з 01.01.2021 по 30.11.2022 року є правомірною, обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Стосовно вимоги про стягнення пені.
Згідно ст.ст. 230, 231 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
Відповідно до статті 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.
Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено ч. 3 ст. 549 ЦК України, ч. 6 ст. 231 ГК України, статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» та ч. 6 ст. 232 ГК України.
Пунктом 3.5 Договору передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.
Розрахунок пені додано до позовної заяви (а.с. 42-48).
Прокурором заявлено до стягнення 1169257 грн 48 коп. пені за загальний період з 26.02.2021 по 25.12.2022 р.
Враховуючи встановлений судом факт прострочення відповідачем грошового зобов'язання перед позивачем та те, що право на стягнення пені самостійно встановлено сторонами у Договорі, то позовна вимога про стягнення з відповідача 1169257 грн 48 коп. пені, нарахованої за загальний період з 26.02.2021 по 25.12.2022 р. є правомірною та обґрунтованою.
Щодо заяви відповідача про зменшення розміру пені (вх. №1503 від 01.05.2023).
Відповідач просить суд зменшити розмір пені на 90%, обґрунтовуючи своє клопотання тим, що відповідно до рішення Виконавчого комітету Шосткинської міської ради №226 від 28.07.2006 року ТОВ «ШП «Харківенергоремонт» визнано виконавцем послуг з централізованого теплопостачання для опалення та підігріву питної води та надає послуги з теплопостачання населенню, бюджетним установам та суб'єктам господарювання, що у процентному відношенні відповідає: населення - 82%, бюджетні установи - 15% та суб'єкти господарювання - 3% відповідно. Тобто найбільшими споживачами послуг є мешканці міста Шостка. У процесі виробництва теплової енергії підприємством використовується природний газ, вартість якого включається в тариф та становить 80% його складової.
24.02.2022 року у зв'язку з військовою агресією російської федерації постановою КМУ № від 5 березня 2022 р. № 206 було заборонено до припинення чи скасування воєнного стану в Україні нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги.
Крім того 25.08.2022 року набрав чинності Закон України «Про внесення зміни до пункту 10-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України "Про виконавче провадження" щодо зупинення виконання рішень про стягнення з фізичної особи заборгованості за житлово-комунальні послуги у період дії воєнного стану» відповідно до якого було зупинено у період дії воєнного стану вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях з виконання рішень про стягнення з фізичної особи заборгованості за житлово-комунальні послуги в територіальних громадах, розташованих у районах проведення воєнних (бойових) дій, або які перебувають чи перебували у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України.
Відповідно до наказів Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 75 від 25.04.2022 року зі змінами від 08.07.2022 року та № 309 від 22.12.2022 Шосткинську міську територіальну громаду внесено до переліку громад розташованих в зоні бойових дій.
Тобто з 08.07.2022 року ТОВ «Шосткинське підприємство «Харківенергоремонт» позбавлено можливості стягнення заборгованості з фізичних осіб за надані послуги.
Багато мешканців міста виїхало за кордон, багато хто втратив роботу, що взагалі унеможливлює самостійну сплату заборгованості за надані житлово-комунальні послуги.
Крім того ТОВ «ШП «Харківенергоремонт» використовує природний газ для виробництва електричної енергії, ринкова вартість якої значно нижче собівартості. Держава жодним чином не компенсую різницю між собівартістю та ринковою вартістю електричної енергії виробленою ТЕЦ, підприємство кожного дня несе збитки, а також зазначаємо, що окреме виробництво теплової та електричної енергії ТОВ «ШП «Харківенергоремонт» не можливо у зв'язку з технологічним процесом.
Внаслідок вищевикладеного чистий фінансовий результат за результатом господарської діяльності ТОВ «Шосткинське підприємство «Харківенергоремонт» за 2022 рік становить збиток - 378 664 тис. гривень.
Кошти для повного розрахунку з Шосткинською міською радою у відповідача відсутні, а отже виконання рішення суду буде проведено у примусовому порядку та надасть право державному/приватному виконавцю вжити таких заходів як арешт банківських рахунків, арешт та реалізація майна товариства, що у свою чергу, може призвести до повної зупинки діяльності товариства, оскільки унеможливить виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань перед громадою міста по наданню теплопостачання та підігріву гарячої води, що поставить всю теплопостачальну систему міста під загрозу розмороження та руйнування, що в умовах воєнного стану і так є складним. В подальшому відновити діяльність підприємства, яке входить в єдину енергосистему України буде неможливо.
Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Однак, відповідно до ч. 1 ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій; при цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Згідно до ч. 2 ст. 233 ГК України у разі якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
В даній нормі під «іншими учасниками господарських відносин» слід розуміти третіх осіб, які не беруть участь у правовідносинах між боржником та кредитором, проте, наприклад, пов'язані з кредитором договірними відносинами. Якщо порушення зобов'язання учасника господарських відносин не потягло за собою значні збитки для іншого господарюючого суб'єкта, то суд може зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Відповідно до ст. 3, ч. 3 ст. 509 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства та, водночас, засадами на яких має ґрунтуватися зобов'язання між сторонами є добросовісність, розумність і справедливість. Із мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11.07.2013 №7-рп/2013 вбачається, що неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов'язання та не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для боржника і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.
Інститут зменшення неустойки судом є ефективним механізмом забезпечення балансу інтересів сторін порушеного зобов'язання. Тому, судом враховано факт відсутності у відповідача основного боргу за укладеним між сторонами Договором, а також те, що порушення виконання зобов'язання за Договором не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин. Також, суд враховує не тільки фінансовий стан сторін, а й ступінь виконання боржником зобов'язань за Договором (зокрема, його повне виконання), стягнення сум інфляційних втрат та відсотків річних, які мають забезпечити баланс інтересів сторін.
У правовій позиції «Щодо підстав для зменшення розміру штрафних санкцій» Верховний Суд (пункт 13 постанови Верховного Суду від 08.05.2018 у справі № 924/709/17) наголошує, що за змістом наведених вище норм зменшення розміру заявлених до стягнення штрафних санкцій є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені та штрафу та розмір, до якого підлягає зменшенню. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.
При цьому обов'язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.
Наведеної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08.05.2018 у справі № 924/709/17.
Враховуючи викладене вище, суд приймає до уваги відсутність доказів на підтвердження понесення позивачем збитків внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань по Договору або погіршення матеріального стану підприємства саме у зв'язку з діями відповідача, складне фінансове становище відповідача, суд вважає за доцільне зменшити розмір нарахування пені на 50%, а стягненню з відповідача на користь позивача підлягає пеня в розмірі 584629 грн 74 коп.
Щодо заяви відповідача про розстрочення виконання рішення (вх. №1503 від 01.05.2023).
Відповідач просить суд надати розстрочку виконання рішення господарського суду Сумської області по справі № 920/118/23 на один рік зі сплатою заборгованості рівними частинами до кінця кожного місяця з дня ухвалення рішення суду.
Згідно з ч. 1 ст. 239 ГПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.
Відповідно до ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення. Підставою для відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
При цьому, як визначено ч. 4 вказаної статті, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:
- ступінь вини відповідача у виникненні спору;
- стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан;
- стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (ч.5 ст. 331 ГПК України).
Таким чином, законодавець у будь-якому випадку пов'язує відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об'єктивними, непереборними, винятковими обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.
При цьому у Господарському процесуальному кодексі України та спеціальному законі, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку (Закон України «Про виконавче провадження»), не встановлений вичерпний перелік обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення, і на підставі яких суд може прийняти рішення про надання відстрочки чи розстрочки.
У той же час, слід зважити на таке:
1) виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 №18-рп/2012);
2) невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 №11-рп/2012);
3) відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі Конвенція), було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (див. рішення у справі «Горнсбі проти Греції» (Hornsby v. Greece), від 19 березня 1997 року);
4) за певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою, але затримка не може бути такою, що спотворює сутність гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції права (див. рішення у справі «Іммобільяре Саффі» проти Італії»).
Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Статтею 326 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру...", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи.
Виконання судового рішення є важливою стадією судового процесу у контексті забезпечення міжнародних демократичних стандартів щодо дотримання закріпленого у статті 8 Конституції України принципу верховенства права.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці звертає увагу, що несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, однак відстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. До того ж, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв'язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання. Межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру спору, що визначено судом. Обставини, які зумовлюють надання розстрочки виконання рішення суду повинні бути об'єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.
Отже, питання щодо надання розстрочки (відстрочки) виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.
В обґрунтування поданої заяви відповідач не вказує на існування об'єктивних і непереборних обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення суду.
Судом враховано наведені обставини, а також матеріальні інтереси сторін, а отже суд приходить до висновку про те, що заява відповідача про розстрочення виконання рішення суду є необґрунтованою і задоволенню не підлягає.
Розподіл судових витрат між сторонам.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що судом позовні вимоги задоволені повністю, то на відповідача покладаються 158803 грн 00 коп. витрат прокуратури зі сплати судового збору.
Керуючись ст. ст. 123, 129, 231, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд
1. Позовні вимоги керівника Шосткинської окружної прокуратури Сумської області в інтересах держави в особі позивача: Шосткинської міської ради до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Шосткинське підприємство «Харківенергоремонт» про стягнення 10586866 грн 77 коп. - задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Шосткинське підприємство «Харківенергоремонт» (вул. Гагаріна, 1, м. Шостка, Сумська область, 41100, код ЄДРПОУ 34113412) на користь Шосткинської міської ради (вул. Садовий бульвар, 14, м. Шостка, Сумська область, 41100, код ЄДРПОУ 36080075) 9417609 грн 29 коп. заборгованості з орендної плати та 584629 грн 74 коп. пені.
3. Клопотання відповідача про зменшення розміру пені задовольнити частково. Зменшити розмір пені на 50%.
4. У задоволенні клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення суду - відмовити.
5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Шосткинське підприємство «Харківенергоремонт» (вул. Гагаріна, 1, м. Шостка, Сумська область, 41100, код ЄДРПОУ 34113412) на користь Сумської обласної прокуратури (вул. Г.Кондратьєва, буд. 33, м. Суми, код ЄДРПОУ 03527891) 158803 грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору.
6. Видати Шосткинській міській раді та Сумській обласній прокуратурі накази після набрання рішенням законної сили.
7. Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
8. Згідно з ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повні реквізити сторін зазначені у п.п. 2, 5 резолютивної частини даного рішення.
Повне судове рішення складено 04.05.2023.
Суддя О.Ю. Резніченко